Рішення № 138471865, 17.07.2026, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/1930/24

Провадження № 2/210/42/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 липня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:

головуючого судді Скотар Р.Є.,

за участі секретаря судового засідання Колос Д.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача адвоката Палішевої Н.О.,

представника співвідповідача ОСОБА_1 адвоката Тішуніна О.А.,

розглянувши, у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до Третьої Криворізької державної нотаріальної контори, співвідповідач - Суботін Вячеслав Валентинович про скасування незаконно вчиненої нотаріальної дії та визнання нікчемним свідоцтва про право на спадщинута за зустрічним позовом адвоката Тішуніна Олександра Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа: Третя криворізька державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Суть первісного та зустрічного позову

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду 05.04.2024 року з позовом до Третьої Криворізької державної нотаріальної контори про скасування незаконно вчиненої нотаріальної дії та визнання нікчемним свідоцтва про право на спадщину, який було уточнено 01.11.2024 року.

В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначив, що він - ОСОБА_1 (1988р.н.) є онуком заповідачки ОСОБА_2 та єдиним спадкоємцем за заповітом. Будучи дієздатною, при житті моя бабуся склала заповіт, номер реєстрації 1633 в якому заповіла мені свою квартиру в місті Кривому Розі.

Згідно Закону, у 2021р. позивач звернувся до Третьої криворізької державної нотаріальної контори, до державного нотаріуса Рикової Т.В. із заявою щодо отримання свідоцтва про право на спадщину, але постановою від 24.04.2021р. йому було відмовлено і рекомендовано звернутися до суду.

Після того, як всі справи у судах були завершені, як єдиний спадкоємець за чинним заповітом №1633, позивач знову звернувся до Третьої криворізької державної нотаріальної контори, до нотаріуса Рикової Т.В. з тою ж метою: отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом №1633. Проте, йому було відмовлено та повідомлено, що спадок вже отримала інша особа (невизначена в чинному заповіті №1633) що порушує ст. 1223 ЦК України.

Позивач зауважує, що нотаріус була належним чином повідомлена про відкриття 20.05.2021р. у Дніпровському районному суді міста Києва справи №755/8281/21 ( ОСОБА_1 -1957 р.н. до ОСОБА_1 , про визнання недійсним заповіту №1633 заповідачки ОСОБА_2 ). Але в той час, коли за ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11 травня 2021р. справа мала розглядатися по суті, 17 червня 2022р., не з`явившись на судове засідання, не дочекавшись рішення суду, нотаріус Рикова Т.В., незаконно, видала свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_1 (1957 р.н.), особі, яка невизначена в чинному заповіті №1633. Нотаріус порушила одночасно ст. 42 Закону України «Про нотаріат та ст.1223 ЦК України «Право на спадкування».

Чинний заповіт №1633 дієздатної заповідачки ОСОБА_2 не було визнано судом недійсним перед тим, як співвідповідач отримав свідоцтво про право на спадщину, а відтак це свідоцтво - нікчемне, бо видане незаконно з порушенням ст.1223 ЦК України та ст. 42 Закону України «Про нотаріат».

Стосовно зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 (1957 р.н.) позивач зазначив, що строки позовної давності (три роки) на оспорювання заповіту №1633 давно пропущені, бо про існування заповіту №1633 співвідповідач дізнався ще у 2016р., коли отримав копію спадкової справи та долучив її для забезпечення свого позову від 06.07.2016р. у справі №755/10817/16-ц.

Враховуючи викладене, просив суд відмовити у зустрічному позові застосувавши позовну давність; скасувати незаконно вчинену нотаріальну дію та визнати недійсним фактично нікчемне свідоцтво про право на спадщину серія та номер: 2-323, незаконно видане 17 червня 2022р. державним нотаріусом Третьої криворізької державної нотаріальної контори Риковою Тетяною Валентинівною особі; судовий збір, пов`язаний з розглядом справи стягнути з державного нотаріуса Третьої криворізької державної нотаріальної контори Рикової Тетяни Валентинівни та співвідповідача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 .

Адвокат Тішунін О.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 12.09.2024 року звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Третя криворізька державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним

В обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка за життя залишила три заповіти, два останні посвідчені Кульбідою Н.М. приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області 03.09.2013 року.

Один заповіт був посвідчений о 14 год. 20 хв. за реєстровим №1633, згідно якого належну їй квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 заповідала ОСОБА_1 .

Інший заповіт був посвідчений в той же день о 16 год. 05 хв. за реєстровим №1639, згідно якого належну їй вищевказану квартиру вона заповіла ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , в рівних частках кожному.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва №755/10817/16-ц від 20 березня 2019 року, було задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , треті особи: Третя криворізька державна нотаріальна контора, Криворізьке міське управління юстиції, приватний нотаріус Криворіького міського нотаріального округу Кульбіда Наталія Михайлівна про визнання заповіт недійним, заповіт посвідчений Кульбідою Н.М., приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу за реєстровим номером №1639 визнано недійсним. Постановою Київського апеляційного суду справа №755/10817/16-ц провадження №22-ц/824/761/2021 від 14 квітня 2021 року, рішення Дніпровського районного суду міста Києва №755/10817/16-ц від 20 березня 2019 року про визнання вищевказаного заповіту недійсним залишено без змін.

Підставою для визнання заповіту недійсним став висновок судово-психіатричної експертизи №688 від 20.10.2017 року, згідно якого ОСОБА_2 при житті, згідно медичної документації, з 10 квітня 2013 року страждала стійким хронічним психічним розладом органічне ураження головного мозку судинного ґенезу (церебросклероз, гіпертонічна хвороба) з вираженим інтелектуально-мнестичним зниженням, та зроблено висновок, що на період підписання заповіту 03 вересня 2013 року за своїм психічним станом не усвідомлювала значення своїх дій на не могла керувати ними. При цьому суд зазначив у рішенні, що висновок посмертної судово-психіатричної експертизи є об`єктивним, достовірним та правдивим і, як наслідок, покладався судом в основу судового рішення стосовно вирішення спору про визнання заповіту недійсним.

При розгляді апеляційної скарги на рішенням Дніпровського районного суду міста Києва №755/10817/16-ц від 20 березня 2019 року судом було встановлено: «що відповідаючи на питання, поставлені перед експертом судом, останні зазначили, що ОСОБА_2 не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керуватися ними саме 03 вересня 2013 року. Тобто, висновком експертизи встановлено неспроможність ОСОБА_2 усвідомлювати значення своїх дій та неможливість керувати ними станом на конкретний день, 03 вересня 2013 року, а не на конкретну годину цього дня. Як оскаржуваний заповіт так і заповіт який було складено в той же день з інтервалом в одну годину сорок п`ять хвилин, охоплює проміжок часу, в який були складені обидва заповіти». Постановою Київського апеляційного суду від 14.04.2021 року рішення Дніпровського районного суду міста Києва №755/10817/16-ц від 20 березня 2019 року про визнання вищевказаного заповіту недійсним залишено без змін. Постановою Верховного суду у складі Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.11.2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Для визнання правочину таким, що має дефекти волі і волевиявлення, а врешті і недійсним необхідно встановити наявність хоча б одного з двох факторів, які мали місце в момент вчинення правочину, а саме: щоб вона не усвідомлювала значення своїх дій або не могла керувати своїми діями саме ці фактори були встановлені рішенням Дніпровського районного суду міста Києва №755/10817/16-ц від 20 березня 2019 року, заповіт посвідчений Кульбідою Н.М., приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу за реєстровим номером №1639, визнано недійсним. Постановою Київського апеляційного суду справа №755/10817/16-ц провадження №22-ц/824/761/2021 від 14 квітня 2021 року, рішення Дніпровського районного суду міста Києва №755/10817/16-ц від 20 березня 2019 року про визнання вищевказаного заповіту недійсним - залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 11 листопада 2021 року рішення Дніпровського районного суду міста Києва №755/10817/16-ц від 20 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду справа №755/10817/16-ц провадження №22-ц/824/761/2021 від 14 квітня 2021 року залишено без змін.

Враховуючи викладене, просить суд визнати недійсним заповіт, посвідчений 03 вересня 2013 року о 14 годині 20 хвилин за реєстровим номером №1633 Кульбідою Н.М., приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області, від імені ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_1 .

Рух по справі

Ухвалою суду від 08 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Третьої криворізької державної нотаріальної контори про скасування незаконно вчиненої нотаріальної дії та визнання нікчемним свідоцтва про право на спадщину - залишено без руху (а.с.27 том №1).

Ухвалою суду від 16 квітня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі. Витребувано від Третьої Криворізької державної нотаріальної контори у Дніпропетровській області (50006, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Вадима Гурова, 1) завірену належним чином копію спадкової справи, яка була відкрита після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.33 том №1).

Ухвалою суду від 08 травня 2024 року клопотання позивача ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні, призначеному на 15 травня 2024 року о 10.30 годині в режимі відеоконференції через систему «Електронний суд України» у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Третьої Криворізької державної нотаріальної контори про скасування незаконно вчиненої нотаріальної дії та визнання нікчемним свідоцтва про право на спадщину задоволено (а.с.102 том №1).

Ухвалою суду від 20 червня 2024 року клопотання позивача ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні, призначеному на 25 червня 2024 року об 11.00 годині в режимі відеоконференції через систему «Електронний суд України» у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Третьої Криворізької державної нотаріальної контори про скасування незаконно вчиненої нотаріальної дії та визнання нікчемним свідоцтва про право на спадщину задоволено (а.с.112 том №1).

Ухвалою суду від 25 червня 2024 року в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про зупинення провадження у цивільній справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до Третьої криворізької державної нотаріальної контори про скасування незаконно вчиненої нотаріальної дії та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину відмовлено (а.с.117-118 том №1).

Ухвалою суду від 25 червня 2024 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Третьої криворізької державної нотаріальної контори про скасування незаконно вчиненої нотаріальної дії та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину. Призначено справу до судового розгляду по суті на 21серпня 2024 року на 11 годину 00 хвилин (а.с.119 том №1).

Ухвалою суду від 15 серпня 2024 року клопотання позивача ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні, призначеному на 21 серпня 2024 року об 11.00 годині в режимі відеоконференції через систему «Електронний суд України» у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Третьої Криворізької державної нотаріальної контори про скасування незаконно вчиненої нотаріальної дії та визнання нікчемним свідоцтва про право на спадщину задоволено (а.с.128 том №1).

Ухвалою суду від 03 вересня 2024 року клопотання позивача ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні, призначеному на 12 вересня 2024 року об 12.30 годині в режимі відеоконференції через систему «Електронний суд України» у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Третьої Криворізької державної нотаріальної контори про скасування незаконно вчиненої нотаріальної дії та визнання нікчемним свідоцтва про право на спадщину задоволено (а.с.138 том №1).

Ухвалою суду від 12 вересня 2024 року суд ухвалив: повернутись до стадії підготовчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Третьої Криворізької державної нотаріальної контори про скасування незаконно вчиненої нотаріальної дії та визнання нікчемним свідоцтва про право на спадщину. Залучити до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Третьої Криворізької державної нотаріальної контори про скасування незаконно вчиненої нотаріальної дії та визнання нікчемним свідоцтва про право на спадщину, як співвідповідача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) (а.с.180-182 том №1).

Ухвалою суду від 03 жовтня 2024 року клопотання позивача ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні, призначеному на 23 жотвня 2024 року об 11.00 годині в режимі відеоконференції через систему «Електронний суд України» задоволено (а.с.205 том №1).

Ухвалою суду від 23 жовтня 2024 року зустрічну позовну заяву адвоката Тішуніна Олександра Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа: Третя криворізька державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним прийнято до розгляду. Об`єднано в одне провадження справи за первісним позовом ОСОБА_1 до Третьої Криворізької державної нотаріальної контори, співвідповідач - Суботін Вячеслав Валентинович про скасування незаконно вчиненої нотаріальної дії та визнання нікчемним свідоцтва про право на спадщину(справа № 210/1930/24 провадження № 2/210/970/24) та за зустрічним позовом адвоката Тішуніна Олександра Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа: Третя криворізька державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним (справа №210/1930/24, провадження № 2/210/1677/24). Присвоєно справі єдиний унікальний номер № 210/1930/24 провадження № 2/210/970/24 (а.с.216-218 том №1).

Ухвалою суду від 25 листопада 2024 року клопотання позивача за первісним позовом - ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні, призначеному на 05 грудня 2024 року об 11.00 годині в режимі відеоконференції через систему «Електронний суд України» задоволено (а.с.5 том №2).

Ухвалою суду від 10 січня 2025 року клопотання позивача за первісним позовом - ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні, призначеному на 16 січня 2025 року о 12.30 годині в режимі відеоконференції через систему «Електронний суд України» задоволено (а.с.13 том №2).

Ухвалою суду від 12 березня 2025 року клопотання позивача за первісним позовом - ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції через систему «Електронний суд України» задоволено (а.с.37 том №2).

Ухвалою суду від 17 березня 2025 року прийнято заяву про уточнення позовних вимог по справі за первісним позовом ОСОБА_1 до Третьої Криворізької державної нотаріальної контори, ОСОБА_1 про скасування незаконно вчиненої нотаріальної дії та визнання нікчемним свідоцтва про право на спадщину та за зустрічним позовом адвоката Тішуніна Олександра Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа: Третя криворізька державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним (а.с.40, 42-43 том №2).

Ухвалою суду від 17 березня 2025 року витребувано від Комунального закладу «Криворізька міська лікарня №1» ДОР» (50074, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Святогеоргіївська 8-а) оригінали медичних документів: карток амбулаторного/стаціонарного хворого, призначеного лікування, встановлених діагнозів, довідок, тощо стосовно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.41, 44-46 том №2).

Ухвалою суду від 23 квітня 2025 року витребувано від Дніпровського районного суду міста Києва (02105, м. Київ, вул. Сергієнка, 3, вул. Кошиця, 5. E-mail: inbox@dn.ki.court.gov.ua) копію матеріалів цивільної справи №755/10817/16-ц (а.с.68-71 том №2).

Ухвалою суду від 23 квітня 2025 року призначено у справі посмертну судово-психіатричну експертизу на вирішення якої поставити наступні питання: 1. Чи отримувала у 2013 році, або раніше ОСОБА_2 стаціонарне психіатричне лікування у будь-якому психоневрологічному лікувальному закладі до складання заповіту №1633 від «03» вересня 2013р.?; 2. Чи призначалися та чи проводилися у 2013 році належні медичні обстеження для встановлення діагнозу щодо психічного стану здоров`я ОСОБА_2 (аналізи крові та сечі, електроенцефалографія (ЕЕГ), МРТ, або КТ головного мозку, когнітивні тести, нейропсихологічне тестування тощо) до підписання заповіту №1633 від «03» вересня 2013р.?; 3. Чи усвідомлювала ОСОБА_2 значення своїх дій, та чи могла керувати ними в момент вчинення правочину, а саме в момент особистого прочитання в голос та підписання власноруч свого заповіту №1633 о 14 год. 20 хв. «03» вересня 2013р. посвідченого, згідно чинного законодавства України, приватним нотаріусом Кульбідою Н.М.?. Проведення посмертної судово-психіатричної експертизи доручено експертам Дніпровської філії судово-психіатричних експертиз Державної установи "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України" (49006, місто Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, буд.84) (а.с.72-75).

Ухвалою суду від 05 лютого 2026 року відновлено провадження по справі за первісним позовом ОСОБА_1 до Третьої Криворізької державної нотаріальної контори, співвідповідач - Суботін Вячеслав Валентинович про скасування незаконно вчиненої нотаріальної дії та визнання нікчемним свідоцтва про право на спадщину та за зустрічним позовом адвоката Тішуніна Олександра Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа: Третя криворізька державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним (а.с.152-153 том №6).

Ухвалою суду від 02 квітня 2026 року клопотання позивача за первісним позовом - ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні, призначеному на 08 квітня 2026 року о 12.00 годині в режимі відеоконференції через систему «Електронний суд України» задоволено (а.с.168 том №6);

Ухвалою суду від 08 квітня 2026 року клопотання позивача ОСОБА_1 про розгляд зустрічного позову в окремому провадженні залишено без задоволення. Закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 08 травня 2026 року клопотання позивача за первісним позовом - ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні, призначеному на 10 червня 2026 року о 11.30 годині в режимі відеоконференції через систему «Електронний суд України» задоволено (а.с.192 том №6)

Ухвалою суду від 07 липня 2026 року клопотання позивача за первісним позовом - ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні, призначеному на 08 липня 2026 року о 13.00 годині в режимі відеоконференції через систему «Електронний суд України» задоволено (а.с.214 том №6)

Аргументи учасників

21 листопада 2024 року позивачем за первісним позовом - ОСОБА_1 до суду надано відзив на зустрічну позовну заяву про визнання заповіту недійсним, в обґрунтування якого зазначив, що строки на пред`явлення даного зустрічного позову стороною відповідачів пропущені. Пройшло більше 8 років з того часу, як у 2016р., після смерті заповідачки ОСОБА_2 , відповідачу стало відомо, зі спадкової справи, про існування заповіту №1633. Спадкову справу він додав до своєї позовної заяви, в якій безпосередньо посилався на ст. 225 та ст. 1254 ЦКУ, справа №755/10817/16-ц про визнання недійсним заповіту № 1639. Істотне значення для даного судового рішення має та обставина, що суд у справі №755/10817/16-ц, згідно ст. 225 ЦК України, визнав недійсним тільки останній заповіт №1639 - такі були вимоги позивача ОСОБА_1 1957р.н.

Позивач наголошував, що у зустрічному позові, сторона посилається на посмертну судово - психіатричну експертизу № 688 від 20.10.2017р., яка була зроблена в рамках справи про визнання недійсним останнього заповіту № 1639. Відповідно до вимог статті 225 ЦК України, посмертна експертиза № 688 від 20.10.2017р. у своєму Висновку дала відповідь про стан заповідачки саме на момент складання останнього заповіту за №1639. Заповіт №1633 не був оспорений позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 у судовому порядку, до 2022 року, перед отриманням свідоцтва про право на спадщину. Порушення Закону України нотаріусом Риковою Т.В. відбулося у 2022 році, порушена ст. 1223 ЦКУ: «Право на спадкування мають особи визначені в заповіті».

Враховуючи викладене, просив суд застосувавши позовну давність, залишити без розгляду зустрічну позовну заяву про визнання недійсним заповіту №1633 посвідченого Кульбідою Н.М. приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу 03 вересня 2013 року о 14 годині 20 хвилин за реєстровим номером №1633 дієздатної заповідачки ОСОБА_2 ; скасувати незаконно вчинену нотаріальну дію та визнати недійсним фактично нікчемне свідоцтво про право на спадщину серія та номер: 2-323, незаконно видане 17 червня 2022р. державним нотаріусом Третьої криворізької державної нотаріальної контори Риковою Тетяною Валентинівною особі, яка не мала права на спадкування, громадянину ОСОБА_1 1957 року народження, який невизначений у чинному заповіті посвідченому Кульбідою Н.М. приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу 03 вересня 2013року о 14 годині 20 хвилин, за реєстровим номером №1633, після смерті - ОСОБА_2 1925 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

18.07.2025 року позивачем за первісним позовом - ОСОБА_1 до суду надано клопотання про відновлення провадження у справі, згідно з яким просив суд відновити провадження у справі в частині первісного позову та розмежувати провадження за первісним і зустрічним позовом; зустрічний позов залишити зупиненим до усунення обставин, які перешкоджають проведенню посмертної СПЕ та залишити зустрічний позов без розгляду.

08 квітня 2026 року від представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 - адвоката Тішуніна О.А. надійшло клопотання щодо строків позовної давності, в якому зазначив, що позивач по зустрічному позову звернувся до суду в межах позовної давності після того, як дізнався про порушена його право, а саме з моменту відкриття

провадження у даній справі.

03 липня 2026 року від відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 надійшло клопотання про застосування строків позовної давності в обґрунтування якого зазначив, що позивачем за зустрічним позовом були пропущені строки звернення з вказаним позовом до суду, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні вказаного позову.

В судовому засіданні 08 липня 2026 року позивач за первісним позовом ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов в повному обсязі. Щодо вимог за зустрічним позовом заявив клопотання про застосування строків позовної давності.

В судовому засіданні 08 липня 2026 року представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 адвокат Тішунін О.А. підтримав свої позовні вимоги, просив вимоги за зустрічним позовом задовольнити в повному обсязі, а у задоволенні первісного позову відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні 08 липня 2026 року представник відповідача Третьої Криворізької державної нотаріальної контори адвокат Палішева Н.О. заперечувала проти первісного позову, та просила відмовити у його задоволенні.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_1 , про що 02.04.1957 року зроблено актовий запис про народження №150. Мати: ОСОБА_2 . Дані відомості підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.39 том №1).

17 жовтня 2007 року, ОСОБА_2 об 11 год. 40 хв. було складено заповіт, згідно якого належну їй квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 заповідала ОСОБА_1 1957 р.н. Заповіт посвідчено ОСОБА_4 , державним нотаріусом Третьої криворізької державної нотаріальної контори 17.10.2007 року та зареєстровано в реєстрі за №1-4072 (а.с.47 том №1).

03 вересня 2013 року, ОСОБА_2 о 14 год. 20 хв. було складено заповіт, згідно якого належну їй квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 заповідала ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 . Заповіт до підписання прочитаний уголос заповідачем ОСОБА_2 і власноруч підписаний нею у присутності нотаріуса о 14 год. 35 хв. Заповіт посвідчено Кульбіда Н.М., приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області 03.09.2013 року та зареєстровано в реєстрі за №1633 (а.с.48 том №1).

03 вересня 2013 року, ОСОБА_2 о 16 год. 05 хв. було складено заповіт, згідно якого належну їй квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 заповідала ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 у рівних частках кожному. Заповіт до підписання прочитаний уголос заповідачем ОСОБА_2 і власноруч підписаний нею у присутності нотаріуса о 16 год. 20 хв. Заповіт посвідчено Кульбіда Н.М., приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області 03.09.2013 року та зареєстровано в реєстрі за №1639 (а.с.49 том №1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 у віці 90 років, про що 16.01.2016 року складено відповідний актовий запис №54. Дані відомості підтверджуються копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00035740649 від 03.06.2022, Лікарським свідоцтвом про смерть №4Г від 16.01.2016 року (а.с.38, 45, 46, 29 том №1).

Згідно з Довідкою про причину смерті від 16.01.2016 року, причиною смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 є атеросклеротична хвороба серця (а.с.29 том №2).

09 лютого 2016 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 складено заяву органам нотаріату м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, якою приймає спадкове майно, залишене після смерті його матері ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заява надійшла 18.02.2016 року за №100 (а.с.36 том №1).

Згідно Витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №42999761, виданого 18.02.2016, та інформаційної довідки зі спадкового реєстру №43138643 від 02.03.2016, Третьою криворізькою державною нотаріальною конторою зареєстровано спадкову справу №58598099, номер у нотаріуса №45/2016, після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.37,43, 231 том №1).

За Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №43138620 від 02.03.2016 року, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено заповіти: 17.10.2007 року за номером у спадковому реєстрі №43277737 за номером в реєстрі нотаріальних дій №1-4072; 03.09.2013 року за номером у спадковому реєстрі №54959969 за номером в реєстрі нотаріальних дій №1633; 03.09.2013 року за номером у спадковому реєстрі №54960924 за номером в реєстрі нотаріальних дій №1639 (а.с.44 том №1).

23 березня 2016 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 звернувся до Третьої Криворізької нотаріальної контори з заявою про прийняття всього спадкового майна, яке залишилось після смерті його бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , згідно заповіту, посвідченого Кульбідою Н.М. приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області від 03 вересня 2013 року за реєстровим №1639 (а.с.41 том №1).

Згідно довідки №1275 від 23.03.2016, виданої КП «Житлово-експлуатаційна організація №8 дільниця №1», за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , була зареєстрована з 28.03.1978 по 02.02.2016. На момент смерті, була зареєстрована одна (а.с.43 том №1).

Згідно відповіді №555/02-17/11 від 23.04.2018 року, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 в період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року перебувала на обліку в управлінні ПФУ в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та отримувала пенсію за віком (а.с.28 зворот том №2).

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва №755/10817/16-ц від 20 березня 2019 року, було задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , треті особи: Третя криворізька державна нотаріальна контора, Криворізьке міське управління юстиції, приватний нотаріус Криворіького міського нотаріального округу Кульбіда Наталія Михайлівна про визнання заповіту недійним, заповіт посвідчений Кульбідою Н.М., приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу за реєстровим номером №1639 визнано недійсним (а.с.58-61, 147-153 том №1).

Згідно з Витягом з ЄРДР, 02.04.2021 року внесено відомості до ЄРДР за номером кримінального провадження №12021105040001066 за заявою ОСОБА_1 щодо підробленої медичної картки амбулаторного хворого №147425, виданої на ім`я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.59 том №2).

Відповідно до Рапорту дізнавача ВД Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Катерини Швачки, в період з січня 2025 по квітень 2025 в рамках кримінального провадження №12021105040001066 від 02.04.2021, допит в якості свідка ОСОБА_1 не проведено, проводяться всі необхідні слідчі дії для виклику ОСОБА_1 та проведення допиту в якості свідка (а.с.60).

Постановою Київського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року, справа №755/10817/16-ц провадження №22-ц/824/761/2021, рішення Дніпровського районного суду міста Києва №755/10817/16-ц від 20 березня 2019 року про визнання заповіту №1639 недійсним залишено без змін (а.с.62-66, 154-163 том №1).

21 квітня 2021 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 звернувся до Третьої Криворізької державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом №1633 (а.с.50 том №1).

Постановою державного нотаріуса Рикової Т.В. від 24.04.2021 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії , відмовлено гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом посвідченим Кульбідою Н.М., приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу 03 вересня 2013 року о 14 годині 20 хвилин, за реєстровим номером №1633, після смерті ОСОБА_2 , 1925 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 з підстав, визначених у ст.1254 ЦК України, зазначивши, що кожний новий заповіт скасовує попередній не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним, спадкування переходить до спадкоємців за законом, якщо інше не буде встановлено судом (а.с.13-14, 55-56, 193 том №1).

27 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Третьої Криворізької державної нотаріальної контори з заявою, якою просить по заповітам №1633 та №1639 нотаріальних дій не проводити до рішення суду про право спадкування на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.53 том №1).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20.05.2021 року відкрито провадження у справі №755/8281/21 про визнання заповіту недійсним (а.с.195-196 том №1).

Згідно відповіді завідувача Третьої криворізької державної нотаріальної контори Ситнік О.О. за вх.№46314 від 08.07.2021 року, адресованої до Дніпровського районного суду м. Києва, на судову повістку про виклик до суду від 20.05.2021 року по справі №755/8281/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним, розгляд якої відбудеться 02.07.2021 року об 12 год. 30 хв., контора просить розглядати справу за відсутністю представника нотаріальної контори (а.с.15 том №1).

Постановою Верховного суду у складі Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.11.2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення (справа №755/10817/16-ц провадження №61-9261св21) (а.с.80-85, 164-175 том №1).

Згідно Довідки №196130 від 01 червня 2022 року, виданої КП «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» ДОР, відповідно до даних архівної справи, станом на 31.12.2012, право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване на праві приватної власності в КП «Криворізьке РБТІ» ДОР» в реєстровій книзі №20П-207 на ім`я: ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_4 , виданого 01.06.1993 року Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської Ради народних депутатів, згідно з розпорядженням №5065 від 22.03.1993 року (а.с.89 том №1).

Відповідно до Дублікату свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_4 , квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_2 . Свідоцтво видане згідно з розпорядженням (наказом) органу приватизації Управління житлово-комунального господарства від 22.03.1993 року №6065 (а.с.90 том №1).

Згідно Акту, складеного інженером з технічної інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_5 від 06 червня 2022 року, проведено технічну інвентаризацію квартири АДРЕСА_4 . Станом на дату обстеження, фактів самовільного будівництва не виявлено (а.с.92 том №1).

17 червня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Третьої криворізької державної нотаріальної контори з заявою, згідно якої все спадкове майно, яке залишилось на день смерті його матері ОСОБА_2 , прийняв у встановлений законом строк, оскільки 18.02.2016 року подав до Третьої криворізької державної нотаріальної контори заяву №100 про прийняття спадщини, на підставі якої було заведено спадкову справу №45/2016 (а.с.87 том №1).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 червня 2022 року, ОСОБА_6 , державним нотаріусом Третьої криворізької державної нотаріальної контори посвідчено, що спадкоємцем зазначеного у свідоцтві майна гр. ОСОБА_2 1925 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 є її син ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з: квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.99 том №1).

Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №69230960 від 17.06.2022, зареєстровано свідоцтво про право на спадщину за номером у спадковому реєстрі №69386042 та номером в реєстрі нотаріальних дій №2-323, за яким спадкоємцем являється ОСОБА_1 (а.с.100 том №1).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13.07.2022 року по справі №755/8281/21, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , треті особи: Третя криворізька державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Криворізького нотаріального округу Кульбіда Наталія Михайлівна про визнання заповіту недійсним, залишено без розгляду за заявою позивача (а.с.20-21, 196 зворот-197 том №1).

Згідно повідомлення державного нотаріуса Третьої криворізької державної нотаріальної контори від 17.08.2022 року, адресованого ОСОБА_1 , ухвала Дніпровського районного суду м. Києва (справа №755/8281/21) про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про визнання заповіту №1633 недійсним, до Третьої криворізької державної нотаріальної контори не надходила (а.с.16 том №1).

Згідно відомостей з державного реєстру речових прав №328970457 від 12.04.2023, квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 , згідно свідоцтва про право на спадщину серія та номер 2-323, виданого 17.06.2022 Риковою Т.В., державним нотаріусом Третьої криворізької державної нотаріальної контори (а.с.25, 199 том №1).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 березня 2024 року, рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 вересня 2023 року скасовано. Позов ОСОБА_1 до Третьої криворізької державної нотаріальної контори про оскарження постанови нотаріуса задоволено. Визнано незаконною та скасовано постанову державного нотаріуса Третьої криворізької державної нотаріальної контори Рикової Тетяни Валентинівни від 24 квітня 2021 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Кульбідою Наталією Михайлівною 03 вересня 2013 року, за реєстровим номером № 1633 (а.с.6-12, 189 зворот-192 том №1).

08 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Третьої криворізької державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за чинним заповітом №1633 (а.с.23,198 том №1).

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2024 року, постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 березня 2024 року скасовано. Постановлено рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 вересня 2023 року змінити, викласти його мотивувальну частину в редакції цієї постанови (якщо долучать) (а.с.209-213 том №1).

Згідно відповіді №1311 від 14.04.2025 року КП «Криворізька міська лікарня №1»КМР, в установі відсутня медична документація ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.49 том №2).

На виконання ухвали суду від 23.04.2025 року, Дніпровським районним судом м. Києва 16.05.2025 року надано копію матеріалів цивільної справи №755/10817/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , треті особи: Третя криворізька державна нотаріальна контора, Криворізьке міське управління юстиції, приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Кульбіда Наталія Михайлівна про визнання заповіту недійсним (а.с.79 том №2 а.с.127 том №6).

Згідно наданої ОСОБА_7 26.08.2025 року відповіді Міністерством юстиції України Південним міжрегіональним управлінням міністерства юстиції (м. Одеса), беручи до уваги матеріали судових процесів, доданих до звернень ОСОБА_8 , та додатковою перевіркою обставин, озвучених в ході особистого прийому, встановлено, що дії державного нотаріуса Рикової Т.В. під час видачі свідоцтва про право на спадщину за законом іншому спадкоємцю були вчинені з недотриманням п.,4 глави 2 розділу 1 Порядку, що не узгоджується з вимогами ч.4 ст.42 Закону України «Про нотаріат» (а.с.141 зворот-142 том №6).

Мотиви, застосовані норми права та оцінка суду

Відповідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд зазначає, що цивільний процес здійснюється на засадах змагальності сторін (пункт 4 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 95 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до положень статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 50 Закону № 3425-XII «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Суд зазначає, що законодавець передбачає можливість оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні, нотаріальних актів до суду (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»). У такому разі позовні вимоги можуть бути пред`явлені безпосередньо до нотаріуса.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі №438/610/14-ц зазначено, що закріплене у статті 50 Закону України«Про нотаріат» право на оскарження нотаріальної дії може бути реалізоване у тому випадку, якщо звернення з такою вимогою може призвести до відновлення порушеного права або інтересу безвідносно до дослідження правомірності дій інших осіб.

У порядку цивільного судочинства розглядаються вимоги про оскарження дій нотаріуса лише у разі відсутності спору про право між учасниками цивільних правовідносин.

Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - сторін нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.

Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (справа «Воловік проти України», заява № 15123/03, від 06 грудня 2007 року).

Частиною 1 статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Згідно із частиною 4 статті 1254 ЦК України якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 і 231 цього Кодексу.

Тлумачення вказаної норми свідчить, що частина 4 статті 1254 ЦК України стосується тільки тих випадків, за яких новий заповіт визнано недійсним через дефект волі заповідача на підставі статті 225 ЦК України (заповідач у момент вчинення заповіту не усвідомлював значення своїх дій та (або) не міг керувати ними) чи статті 231 ЦК України (заповіт вчинено під впливом насильства), дія попереднього заповіту відновлюється.

Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Щодо вимог первісного позову

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 було відкрито спадщину, до складу якої входила квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Матеріалами справи підтверджується, що 03 вересня 2013 року ОСОБА_2 було складено два заповіти. Заповітом, зареєстрованим за №1633 о 14 год. 35 хв., вона заповіла належну їй квартиру ОСОБА_1 . Заповітом, посвідченим цього ж дня та зареєстрованим за №1639 о 16 год. 20 хв, заповідач розпорядилася тією ж квартирою на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 у рівних частках.

Разом із тим рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 20 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року та постановою Верховного Суду від 11 листопада 2021 року, заповіт від 03 вересня 2013 року, посвідчений за реєстровим №1639, визнано недійсним з підстав, передбачених статтею 225 ЦК України.

17 червня 2022 року було посвідчено свідоцтво про право на спадщину державним нотаріусом Риковою Тетяною Валентинівною Третьої Криворізької державної нотаріальної контори, зареєстроване в реєстрі за №2-323, виданого на спадкове майно, яке складається з квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належної померлій ОСОБА_2 , на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7

Відповідно до частини четвертої статті 1254 ЦК України, якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний судом недійсним з підстав, установлених статтями 225 або 231 цього Кодексу, чинність попереднього заповіту відновлюється.

Наведена норма є імперативною та не передбачає необхідності прийняття будь-якого окремого рішення про поновлення чинності попереднього заповіту, оскільки відновлення його дії є прямим наслідком набрання законної сили судовим рішенням про визнання наступного заповіту недійсним.

Таким чином, після набрання законної сили рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 20 березня 2019 року про визнання недійсним заповіту №1639, в силу прямої вказівки частини четвертої статті 1254 ЦК України відновилася чинність попереднього заповіту від 03 вересня 2013 року, посвідченого за реєстровим №1633.

Відтак саме цей заповіт станом на 17 червня 2022 року визначав коло спадкоємців після смерті ОСОБА_2 та порядок переходу належного їй спадкового майна.

При цьому матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що на час розгляду даної справи існує судове рішення, яке набрало законної сили та яким заповіт №1633 визнано недійсним.

За таких обставин право на спадкування спірного майна виникло саме у ОСОБА_1 як єдиного спадкоємця, визначеного чинним заповітом №1633.

Водночас ОСОБА_1 не був визначений спадкоємцем у чинному заповіті, а тому не набув права на спадкування зазначеного майна за законом, оскільки наявність чинного заповіту виключала виникнення такого права відповідно до статті 1223 ЦК України.

Саме відсутність у особи права на спадкування є юридично значимою обставиною для вирішення даного спору.

Проте, 17 червня 2022 року державним нотаріусом Третьої Криворізької державної нотаріальної контори було видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на спірну квартиру.

Відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом. Тобто, у зазначеній нормі підставою визнання свідоцтва недійсним зазначено відсутність права спадкування в особи, на ім`я якої було видане свідоцтво. Це має місце, зокрема, у разі, якщо ця особа була усунена від спадкування; відсутні юридичні факти, що давали б їй підстави набути право на спадкування - утримання, спорідненість, заповіт; у випадку, коли спадкодавець, оголошений у судовому порядку померлим, виявився насправді живим і судове рішення про оголошення його померлим скасоване. Іншими підставами визнання свідоцтва недійсним можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб, включення до свідоцтва майна, яке не належало спадкодавцю на момент відкриття спадщини тощо.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 основною підставоювизнання недійснимсвідоцтва проправо наспадщину визначеноте,що особа,якій воновидане,не малаправа наспадкування.Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо. Визнати свідоцтво про право на спадщину недійсним може лише суд.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі №383/258/21 (провадження № 61-18173св21), «порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших заінтересованих осіб, які в установленому законом порядку прийняли спадщину, є самостійною підставою для визнання свідоцтв про право на спадщину за законом недійсними».

Таким чином, оскільки судом встановлено, що на момент видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 червня 2022 року існував чинний заповіт від 03 вересня 2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Кульбідою Н.М. за реєстровим №1633, яким єдиним спадкоємцем спірної квартири визначено ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 не набув права на спадкування зазначеного майна, видане на його ім`я свідоцтво про право на спадщину за законом не відповідає вимогам статті 1301 ЦК України, порушує спадкові права позивача як спадкоємця за заповітом та підлягає визнанню недійсним, у зв`язку з чим первісний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Щодо вимог зустрічного позову

Звертаючись із зустрічним позовом, ОСОБА_1 просив визнати недійсним заповіт від 03 вересня 2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Кульбідою Н.М. за реєстровим №1633.

Відповідач за зустрічним позовом заявив про застосування наслідків спливу позовної давності.

Перш ніж застосувати позовну давність, суд має зясувати в судовому рішенні, чи порушене право, або охоронюваний законом інтерес позивача, до такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у рішені по справі №372/1036/15-ц від 07 листопада 2018 року.

Тому перш ніж вирішувати питання щодо спливу позовної давності, суд має встановити, чи має позивач за зустрічним позовом право або охоронюваний законом інтерес, на захист якого подано позов, чи порушується такий інтерес оспорюваним заповітом та чи існують передбачені законом підстави для визнання цього заповіту недійсним.

17 жовтня 2007 року ОСОБА_2 було складено заповіт на ім`я ОСОБА_1 , в якому все їй належне майно, а саме квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 заповіла своєму сину, посвідчений державним нотаріусом Третьої Криворізької державної нотаріальної контори Ситнік О.О. та зареєстрований в спадковому реєстрі № 43277737, реєстровий номер 1-4072.

Крім того, 03 вересня 2013 року ОСОБА_2 було складено заповіт на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в якому їй належне майно, а саме квартиру яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 заповіла своєму онуку, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Кульбідою Н.М. та зареєстрований в спадковому реєстрі № 54959969, реєстровий номер 1633.

03 вересня 2013 року ОСОБА_2 було складено заповіт на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в якому їй належне майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1 заповіла своєму сину та онуку у рівних частках кожному, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Кульбідою Н.М. та зареєстрований в спадковому реєстрі № 54960924, реєстровий номер 1639.

Зазначений заповіт був оскаржений позивачем за зустрічним позовом у судовому порядку шляхом подання позовної заяви 06 липня 2016 року про визнання недійсним заповіту, який в подальшому рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 20 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року та постановою Верховного Суду від 11 листопада 2021 року, заповіт №1639 визнано недійсним з підстав, передбачених статтею 225 ЦК України

ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_2 та належить до спадкоємців першої черги за законом.

За відсутності чинного заповіту або у разі визнання заповіту №1633 недійсним він міг би бути закликаний до спадкування за законом відповідно до положень статей 1223, 1258, 1261 ЦК України.

Натомість заповітом від 03 вересня 2013 року за реєстровим №1633 усе спірне спадкове майно заповідано ОСОБА_1 , у зв`язку із чим ОСОБА_1 усунутий від спадкування цього майна за законом.

Отже, чинність заповіту №1633 безпосередньо впливає на спадкові права та охоронюваний законом майновий інтерес позивача за зустрічним позовом, а тому він є особою, яка має право оспорювати цей заповіт у судовому порядку.

Відповідно до частини другої статті 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Згідно з частиною першою статті 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

При вирішенні вимоги про визнання заповіту недійсним визначальним є стан заповідача безпосередньо на момент його складення та посвідчення, а саме його здатність усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними.

Судом для визначення відповідного стану померлої ОСОБА_2 було витребувано з Дніпровського районного суду міста Києва матеріали справи №755/10817/16-ц, в яких міститься висновок посмертної судово-психіатричної експертизи.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 688 від 20.10.2017 року, ОСОБА_2 при житті, згідно медичної документації, з 10 квітня 2013 року страждала стійким хронічним психічним розладом - Органічне ураження головного мозку судинного ґенезу (церебросклероз, гіпертонічна хвороба) з вираженим інтелектуально-мнестичним зниженням.

ОСОБА_2 за своїм психічним станом під час підписання заповіту - 03 вересня 2013 року не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними.

Крім того, у висновку зазначено, що на період підписання заповіту - 03 вересня 2013 року страждала стійким хронічним психічним розладом - Органічне ураження головного мозку судинного ґенезу (церебросклероз, гіпертонічна хвороба) з вираженим інтелектуально-мнестичним зниженням, за своїм психічним станом не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними.

Аналізуючи наведене, та як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний заповіт був складений ОСОБА_2 03 вересня 2013 року, тобто після того, як зазначено у висновку експертизи, та медичних документах, які наявні в матеріалах вказаної справи, - виявлення та діагностування у ОСОБА_2 стійкого хронічного психічного розладу - Органічного ураження головного мозку судинного ґенезу (церебросклероз, гіпертонічна хвороба) з вираженим інтелектуально-мнестичним зниженням.

Посвідчення двох заповітів відбулося протягом одного дня з інтервалом менше двох годин, а матеріали справи не містять доказів того, що протягом цього проміжку часу психічний стан заповідача істотно змінився або що під час складення заповіту №1633 вона, на відміну від часу складення заповіту №1639, могла повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Аналізуючи всі зібрані у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що на час укладення оспорюваного правочину - 03 вересня 2013 року ОСОБА_2 страждала стійким хронічним психічним захворюванням, який істотно впливав (обмежував) на її здатність розуміти значення своїх дій та керувати ними, та докази, які спростовують зазначені обставини, в матеріалах справи відсутні.

Отже, позовна вимога про визнання заповіту №1633 недійсним є обґрунтованою, а охоронюваний законом спадковий інтерес ОСОБА_1 порушений цим заповітом.

Водночас обґрунтованість вимоги сама по собі не виключає необхідності перевірки дотримання позивачем установленого законом строку звернення до суду, оскільки відповідачем за зустрічним позовом до ухвалення рішення заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності.

Цивільним законодавством не передбачено обмеження строку, у який спадкоємець, що прийняв спадщину, може зареєструвати своє право власності у встановленому законом порядку, але чинним законодавством обмежено строк в який особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

При цьому відповідно до частин першої та п`ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами «довідалася» та «могла довідатися» у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Разом з тим, згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Виходячи зі змісту статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з того самого моменту коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 81 ЦПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Як вбачається з матеріалів справи, мати позивача за зустрічним позовом померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1, а.с. 38), Після смерті ОСОБА_2 , її син ОСОБА_1 06.06.2016 року звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом про визнання недійсним заповіту від 03 вересня 2013 року, посвідченого за реєстровим №1639. Під час розгляду справи в Дніпровському районному суді було витребувано та досліджено матеріали спадкової справи, в якій містились заповіти складені матір`ю позивача, в тому числі і заповіт зареєстрований в реєстрі №1633, тому відповідно позивач за зустрічним позовом міг заявити додаткову позовну вимогу про скасування відповідного заповіту який на його думку є недійсним, тобто позивач після звернення з вказаним позовом до Дніпровського районного суду міста Києва, міг довідатися про порушення свого права.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що з 06.07.2016 року з часу звернення ОСОБА_1 з позовом про скасування заповіту №1639 до Дніпровського районного суду міста Києва, почався перебіг позовної давності, однак позивач звернувся до суду лише 12.09.2024 після спливу трирічного строку позовної давності, що є підставою для відмови в позові із зазначених підстав.

На думку суду, задоволення вимог позивача про визнання недійсним заповіту по закінченню більше 8 років після того, як ОСОБА_1 дізнався про наявність оскаржуваного заповіту, є недопустимим, оскільки це порушувало б закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року право на справедливий суд в такому його елементі, як правова визначеність, та мирне володіння майном, закріплено ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зустрічний позов у цій справі пред`явлено після спливу встановленої статтею 257 ЦК України трирічної позовної давності. Доказів існування об`єктивних, непереборних та незалежних від волі позивача обставин, які перешкоджали йому своєчасно звернутися до суду з вимогою про визнання заповіту №1633 недійсним, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення рішення, а сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивач за зустрічним позовом звернувся до суду після закінчення трирічного строку та не довів поважності причин його пропуску, суд доходить висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову у зв`язку з пропуском строків позовної давності.

Судові витрати

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог за первісним позовом у повному обсязі, суд вважає за необхідне солідарно стягнути з відповідачів за первісним позовом на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн.

Крім того, враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог за усьтрічним позовом у повному обсязі, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача судового збору.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 1216-1218, 1220, 1261, 1301 ЦК України та ст.ст. 13, 76, 89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Первісний позов ОСОБА_1 до Третьої Криворізької державної нотаріальної контори, ОСОБА_1 про скасування незаконно вчиненої нотаріальної дії та визнання нікчемного свідоцтва про право на спадщину недійсним задовольнити.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене 17 червня 2022 року державним нотаріусом Риковою Тетяною Валентинівною Третьої Криворізької державної нотаріальної контори, зареєстроване в реєстрі за №2-323, виданого на спадкове майно, яке складається з квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належної померлій ОСОБА_2 , на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Зустрічний позов адвоката Тішуніна Олександра Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа: Третя криворізька державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним залишити без задоволення.

Стягнути з Третьої Криворізької державної нотаріальної контори ЄДРПОУ 05411955, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , сплачений судовий збір, в розмірі 605,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , сплачений судовий збір, в розмірі 605,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 24 липня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач за первісним позовом: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ( АДРЕСА_5 );

- відповідач за первісним позовом: Третя Криворізька державна нотаріальна контора ЄДРПОУ 05411955 (50006, м. Кривий Ріг, вул. Вадима Гурова, 1);

- співвідповідач за первісним позовом: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ( АДРЕСА_6 ).

Суддя: Р. Є. Скотар