Рішення № 138471710, 24.07.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/9705/25

(2/199/789/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

24.07.2026

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в особі судді Спаї В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивачзвернувся до суду з даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 18.07.2022 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 766571555, згідно з умовами якого позикодавець зобов`язався надати позичальникові кредит у сумі 6 000,00 грн., а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним. Кредитний договір було укладено в електронній формі через офіційний сайт та підписано відповідачем за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором MNV68WR5. Як зазначається позивачем при зверненні до суду, на виконання умов договору грошові кошти в розмірі 6 000,00 грн. були перераховані 18.07.2022 р. на банківську карту відповідача № 4149-49XX-XXXX-4937 через банк-провайдер.

У подальшому право вимоги за цим договором перейшло 10.01.2023 р. від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон плюс» на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р. та реєстру прав вимоги № 211. 31.07.2024 р. від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» на підставі договору факторингу №31/0724-01 та реєстру прав вимоги № 1.

04.06.2025 р. право вимоги перейшло від ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» до позивача ТОВ «Юніт капітал» на підставі договору факторингу №04/06/25-Ю та реєстру боржників №3.

За підрахунком позивача розмір заборгованості відповідача складає 25 079,89 грн.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом на підставі доказів, наданих у поряду ст.ст. 76 80 ЦПК України, встановлено, 18.07.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 766571555.

Відповідно до умов договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в сумі 6 000 грн., а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним відповідно до умов договору та правил Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».

Згідно з умовами договору та паспорта споживчого кредиту рекомендована дата повернення кредиту визначається датою закінчення дисконтного періоду (тривалістю від 1 до 65 днів від дати отримання траншу), а в обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена не пізніше закінчення строку дії договору (до 1826 днів / до 5 років, тобто до 18.07.2027) або його дострокового припинення.

Базова процентна ставка складає 766,50 відсотків річних.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов`язань.

18.07.2022 р. відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору № 766571555 від 18.07.2022.

На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ КБ «ПриватБанк» скерувало на адресу суду лист, в якому зазначило, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 та 18.07.2022 р. на вказану карту надійшли кошти у розмірі 6000,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 766571555 від 18.07.2022 року, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 25 079,89 грн.

28.11.2018 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого первісний кредитор зобов`язується відступити ТОВ «Таліон плюс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 211 від 10.01.2023 року до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 766571555 від 18.07.2022 року.

31.07.2024 р. між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» було укладено договір факторингу №31/0724-01, за умовами якого ТОВ «Таліон плюс» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» права вимоги. Відповідно до реєстру прав вимоги № 1 від 31.07.2024 року до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 766571555 від 18.07.2022 року.

04.06.2025 р. між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та позивачем ТОВ «Юніт капітал» було укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, за умовами якого ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» зобов`язується відступити ТОВ «Юніт капітал» права вимоги. Відповідно до Реєстру боржників № 3 від 04.06.2025 року до позивача ТОВ «Юніт капітал» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 766571555 від 18.07.2022 року на суму 25 079,89 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №766571555 від 18.07.2022 року, у відповідача наявна заборгованість у загальному розмірі 25 079,89 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 5 971,54 грн. та заборгованість за відсотками - 19 108,35 грн., що підтверджується випискою з особистого рахунку за вказаним кредитним договором станом на 25.06.2025 р.

Правовідносини між учасниками справи виникли з захисту прав кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі договору, та регулюються ч.ч. 1, 2 ст. 207, ст.ст. 626, 628, ч. 1 ст. 638, ст. 526, ч. 1 ст. 1054, ч. 2 ст. 1054, ч. 1 ст. 633, ст. 634, ст. 1056-1, ч. 1 ст. 1048, ст. 1049 ЦК України.

Дослідив докази в межах заявлених суду позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення вимоги про стягнення заборгованості повністю, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку позивач).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються позикодавцем, тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим позикодавець має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

При зверненні до суду з даним позовом, позивач посилається на те, що грошові кошти були перераховані відповідачу; на підтвердження цього на виконання ухвали суду про витребування доказів АТ КБ «ПриватБанк» скерувало на адресу суду лист, в якому зазначило, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 та 18.07.2022 р. на вказану карту надійшли кошти у розмірі 6000,00 грн.

Отже, враховуючи вищенаведене, наявне порушення прав позивача з боку відповідача, у зв`язку з чим наявні підстави для стягнення з відповідача суми заборгованості у загальному розмірі 25 079,89 грн., з яких 5 971,54 грн. заборгованість за тілом кредиту та 19 108,35 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, понесені останнім при зверненні до суду судові витрати у справі у вигляді судового збору в сумі 2422,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У ч. 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн. позивач надав суду: договір про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025 року, додаткову угоду № 25770735885 від 05.06.2025 р. у до договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2025 р. на суму 7 000,00 грн., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та довіреність адвоката.

Витрати на професійну правничу допомогу складається з наступного:

вивчення матеріалів справи (2 год.) 1 000,00 грн.;

складання позовної заяви (2 год.) 5000,00 грн.;

підготовка адвокатського запиту (1 год.) 500,00 грн.;

підготовка та подача клопотань (1 год.) 500,00 грн.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги. За неможливості встановити умови щодо порядку обчислення, форми та ціни правової допомоги згідно з умовами договору суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Такий висновок зроблено у постанові КЦС ВС від 28 вересня 2022 року по справі № 529/201/20.

Водночас, поза увагою позивача залишилося те, що відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, перераховані позивачем та зазначені вище види правової допомоги не усі є такими, що передбачені ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; до видів правової допомоги віднесено лише складання позовної заяви (позивачем визначена вартість у 5 000,00 грн.), підготовка та подача клопотань (1 год.) 500,00 грн.

Враховуючи критерії реальності адвокатських витрат, а також критерії розумності їхнього розміру та обставини цієї справи, що зазначені вище, складність та категорію справи(справа є малозначною), відсутність заперечень з боку сторони відповідача щодо розміру витрат, суд вважає розмір витрат позивача завищеним, тому до стягнення підлягають такі витрати в розмірі 5500,00 грн., що і буде становити співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у цій справі.

Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст. 3, ст. 13, ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 19, ст.ст. 23, 89, ч. 1 ст. 141, п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 258, ст.ст. 264 - 265, ст. 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» (ЄДРПОУ 43541163, 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, оф. 10) заборгованість за кредитним договором у розмірі 25 079 (двадцять п`ять тисяч сімдесят дев`ять) грн. 89 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» (ЄДРПОУ 43541163, 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, оф. 10) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» (ЄДРПОУ 43541163, 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, оф. 10) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.

Дата виготовлення повного судового рішення 24.07.2026 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Суддя В.В.Спаї