Рішення № 138471544, 21.07.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/4276/26

Провадження № 2/161/3529/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 липня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Смоковича М.В.,

при секретарі судового засідання Хилько О.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Органу опіки та піклування Луцької міської ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

24.02.2026 року до суду звернувся позивач, Орган опіки та піклування Луцької міської ради, із позовною заявою до відповідача, ОСОБА_1 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 02.11.2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали шлюб. У шлюбі в них народилися діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживали разом з батьками та бабусею ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , у приватному будинку з частковими комунальними зручностями. 06.03.2023 року ОСОБА_3 було мобілізовано до лав ЗСУ, а ІНФОРМАЦІЯ_3 він загинув. Сім`я одержує відповідні виплати, однак, за інформацією сусідів, старости Заборольського старостинського округу ОСОБА_6 , та тітки ОСОБА_7 , ОСОБА_1 використовує їх не за призначенням. В будинку часто збираються сторонні особи для розпивання спиртних напоїв. 15.04.2025 року на адресу служби у справах дітей надійшов лист від Комунального закладу середньої освіти «Шепельська гімназія № 39 Луцької міської ради» про те, що учень четвертого класу Пікусь М.О. та учень шостого класу Пікусь М.О. мають систематичні пропуски уроків без поважних причин. Бесіди адміністративно-педагогічних працівників школи з матір?ю про виправлення ситуації не принесли ніяких результатів. Неодноразово працівники служби у справах дітей, спільно з працівниками управління соціальних служб для сім?ї, дітей та молоді, відвідували сім?ю ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою обстеження умов проживання та з?ясування обставин справи щодо виконання матір?ю батьківських обов?язків. Санітарний стан житла потребував покращення. В будинку брудно, мало вільного простору, розкидані речі, немитий посуд, меблі пошкодженні, відсутня постільна білизна. Діти неохайні, в брудному одязі. З матір?ю проведено профілактичну бесіду щодо догляду за дітьми, посилення виховного впливу на них, контролю за поведінкою в побуті, проведенням вільного часу, однак позитивний результат був не тривалим (акт обстеження умов проживання від 30.04.2025). Згідно з висновком та актом оцінки потреб сім?ї від 24.10.2025 року складеними працівниками управління соціальних служб для сім?ї, дітей та молоді, у сім?ї Пікусів наявні ознаки та чинники складних життєвих обставин, у зв?язку з чим 11.11.2025 року ОСОБА_9 та ОСОБА_10 взяті на облік у службі у справах дітей як такі, що перебувають у складних життєвих обставинах, де матір неналежно виконує батьківські обов?язки (наказ від 11.11.2025 № 59, наказ від 11.11.2025 № 60). Відповідно до інформації від 16.12.2025 №38-23/677, наданої управлінням соціальних служб для сім?ї, дітей та молоді, ОСОБА_1 отримує виплати у зв?язку з загибеллю батька дітей в зоні бойових дій, однак значну частину коштів витрачає на алкоголь, застілля з односельчанами, та здійснює грошові перекази. За інформацією, що надійшла 13.01.2026 від управління соціальних служб для сім?ї, дітей та молоді, ОСОБА_1 вдалося переконати пройти стаціонарне лікування у Волинському медичному центрі терапії залежностей. Дітей на період лікування матері було передано до бабусі по лінії батька ОСОБА_11 . 3 ОСОБА_1 проводилась профілактична робота щодо впливу на синів, припинення зловживання спиртними напоями. Незважаючи на всі превентивні заходи, проведені з матір?ю суб?єктами взаємодії у сфері захисту прав дітей, вона не виправляє ситуацію по догляду за ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Питання про виконання відповідачем батьківських обов?язків розглядалось на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 14.01.2026 року, однак на засідання вона не з?явилася, чим продемонструвала свою пасивну позицію у вирішенні проблем щодо виховання дітей. Члени комісії одноголосно вирішили рекомендувати службі у справах дітей підготувати висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав матері. 26.01.2026 року до служби у справах дітей надійшов лист від управління соціальних служб для сім?ї, дітей та молоді, про те, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повернулися від бабусі до матері. ОСОБА_1 не пройшла лікування від алкогольної залежності, чим порушила свої зобов?язання. Під час чергового відвідування сім?ї 28.01.2026 року працівниками служби спільно з працівниками ювенальної превенції були виявлені неналежні умови проживання дітей: температура в помешканні критично низька, в кімнатах безлад, брудна постільна білизна і дитячий одяг (акт обстеження умов проживання від 28.01.2026). Діти не приступили до навчального процесу, хворі, але ОСОБА_1 не зверталася з ними до сімейного лікаря (довідки відсутні). ОСОБА_12 та ОСОБА_13 мають право на безкоштовне харчування, але мати не надала в навальний заклад відповідних документів. Тому працівниками Луцького РУП ГУНП у Волинській області було складено на ОСОБА_1 адміністративний протокол за ст. 184 КУпАП (невиконання обов?язків щодо виховання дітей), а ОСОБА_14 та ОСОБА_15 доставлено до Волинського обласного притулку для дітей як таких, що самовільно залишили сім?ю. Згідно з поясненням ОСОБА_7 , рідної сестри батька дітей, наданим 09.02.2026 року, ОСОБА_1 повторно виготовляла свідоцтво про смерть чоловіка, тому що оригінал спалила в грубі, а безкоштовні проїзні посвідчення, пенсію по втраті годувальника, грошову допомогу членам сім?ї загиблого матір дітей оформила завдяки її втручанню. У зв?язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх батьківських обов?язків рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 17.02.2026 №105-1 затверджено висновок служби у справах дітей від 09.02.2026 № 19 «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 ».

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.03.2026 року провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.05.2026 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Враховуючи те, що відповідачем ОСОБА_1 , яка належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду даної справи, відзив на позовну заяву надано не було, відповідач у судове засідання, з невідомих суду причин, не з`явилася, наявність згоди сторони позивача на заочний розгляд даної справи, протокольною ухвалою від 24.06.2026 року судом було вирішено провести заочний розгляд даної справи.

Представник позивача, ОСОБА_16 , у судовому засіданні, яке відбувалося 24.06.2026 року, заявлені стороною позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, які зазначені у позовній заяві.

Представник позивача, ОСОБА_17 , в судовому засіданні просила задовольнити позовні вимоги з наведених у них підстав.

Відповідач, ОСОБА_1 в судові засідання не з`являлась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причин неявки в судові засідання не повідомила.

Дитина, щодо якої вирішується питання, ОСОБА_9 в судовому засіданні підтвердив факти, які викладені в позовній заяві, зазначивши, що проживати з мамою він не хоче. Також пояснив, що до них додому приходили служби, які просили маму змінити свою поведінки та свій стиль життя, в тому числі просили припинити вживання алкоголю, однак вона цього не зробила. Вона з братом також неодноразово просили маму кинути пити, однак вона їх не слухала. Зазначив, що саме через маму він досить часто пропускав школу, так як він не міг самостійно прокинутися зранку, а мама його не будила. Зазначив, що після смерті батька, до мами почали приходити в гості друзі, з якими вона розпивала алкогольні напої. Їсти мама майже не готувала, вони з братом харчувалися тим, що купляли в магазині. Близько шести місяців вони з братом проживають у сім`ї бабусі по татовій лінії та за весь цей час мати жодного разу їх не провідала та навіть не зателефонувала, щоб дізнатися як у них справи.

Дитина, щодо якої вирішується питання, ОСОБА_10 в судовому засіданні зазначив, що проживати разом з матір`ю не хоче. Пояснив, що мама дійсно часто вживала алкогольні напої зі своїми друзями. Все це почалося після загибелі тата. Після загибелі тата, перебуваючи у дипресивному стану, він майже три місяці не ходив до школи, тоді як мама навіть не робила йому зауваження з даного приводу. Пояснив, що в будинку, де вони жили з мамою, досить часто було холодно, брудно.

Заслухавши учасників справи, перевіривши матеріали справи, оцінивши та дослідивши в сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено наступні обставини справи.

Згідно копії свідоцтва про шлюб, що видане повторно ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , заєстрували шлюб 02.11.2012 року.

Згідно з копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 27.02.2013 року, яке видано виконкомом Шепельської сільської ради Луцького району Волинської області, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 та його батьками є ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .

Згідно з копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 27.04.2015 року, яке видано виконкомом Шепельської сільської ради Луцького району Волинської області, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 та його батьками є ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .

Згідно копії свідоцтва про смерть, яка видана повторно ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Наказом Служби у справах дітей Луцької міської ради №59 від 11.11.2025 року про взяття на облік дитини, яка перебуває в скадних життєвих обставина, ОСОБА_4 було взято на облік у зв`язку з тим, що батько загинув, а мати неналежно виконує свої батьківські обов`язки.

Наказом Служби у справах дітей Луцької міської ради № 60 від 11.11.2025 року про взяття на облік дитини, яка перебуває в скадних життєвих обставина, ОСОБА_4 було взято на облік у зв`язку з тим, що батько загинув, а мати неналежно виконує свої батьківські обов`язки.

Рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради № 105-1 від 17.02.2026 року було затверджено висновок служби у справах дітей від 09.02.2026 року № 19 «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 ».

Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27.021991 №789-XII (далі - Конвенція про права дитини), яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, відповідно до пунктів 2, 4 даної статті мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; є хронічними алкоголіками або наркоманами.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками (постанова Верховного Суду від 06.05.2020 у справі№ 753/2025/19).

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).

У постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №203/3505/19 зроблено висновок про те, що позбавлення батьківських прав відповідає інтересам малолітньої дитини, оскільки відповідачі ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, тривалий час не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 264 Цивільного процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.

Відповідач, як мати, порушує право синів на виховання в сім`ї, яка є першоосновою розвитку особистості. Вона самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків, не піклується про духовний та фізичний розвиток дітей, матеріально не утримує їх, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду та свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків. Через зловживання алкоголем, діти зачасту були недоглянуті, не мали чого їсти, в будинку було брудно та холодно (в зимовий період).

Судом встанолено, що дана сім`я була поставлена на облік, як сім`я, яка опилилася у складних життєвих обставинах,, та служба у справах дітей Луцької міської ради, спільно з управлінням соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Луцької міської ради, намагалися змінити поведінку матері дітей, шляхом надання відповідних консультацій, роз`яснень, в тому числі домовились про проходження останньою курсу лікування від алкогольної залежності, однак все це жодних результатів не дало, та матір свою поведенку не змінила.

Поведінка відповідача протягом тривалого часу свідчить про її неспроможність та небажання виконувати свої батьківські обов`язки.

Після пред`явлення позову до суду поведінка відповідача не змінилася. Відповідач навіть не скористалася своїм правом на подання відзиву на позов, тобто фактично не заперечила проти нього. Їїї неявка в судові засідання також свідчить про її байдуже ставлення до своїх обов`язків як матері та наслідків позбавлення батьківських прав.

Більш того, факт самоусунення матері від виконання своїх батьківських обов`язків підтверджується й поясненнями, які були надані самими дітьми, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 . З їх пояснень можливо зробити висновок, що їх матір самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків відразу після загибелі батька, почавши влаштовувати застілля зі своїми друзями. На неодноразові їхні прохання припинити вживати алкоголь, ніяким чином не реагувала. Після загибелі батька, матір дітей не лише не підтримала їх, так як це був відчутний удар для їх психічного стану, але й взагалі перестала ними піклуватися: готувати їжу, прибирати в будинку, опалювати його у зимовий період, слідкувати за відвідуванням дітьми навчального закладу, слідкувати за їх станом здоров`я.

За таких умов відповідача необхідно позбавити батьківських прав щодо дітей. Це, безумовно, є крайним заходом, який тягне за собою серйозні й остаточні правові наслідки, як для матері, так і для дітей.

Таким чином, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач своїх батьківських обов`язків по вихованню та утриманню неповнолітніх дітей не виконує і не вживає дієвих заходів для цього, а тому вважає, що позбавлення останньої батьківських прав відносно малолітній синів є доцільним та в їх інтересах.

При визначенні питання про стягнення з відповідача аліментів на дітей, суд виходить з наступного.

Так, до правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Сімейного кодексу України щодо обов`язку батьків утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей, і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України передбачено обов`язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття.

Частиною 2 статті 166 СК України встановлено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ч.3 ст. 166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Проаналізувавши норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, а також дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що відповідач, ОСОБА_1 може сплачувати аліменти на утримання дітей, ОСОБА_4 , ОСОБА_4 у заявлених позивачем розмірах і такі розміри аліментів будуть необхідними та достатніми для забезпечення їх гармонійного розвитку.

Згідно з ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Отже, аліменти на утримання дітей слід стягнути у відповідності до ч. 1 ст. 191 СК України, а саме з 24.02.2026 року (день подання позовної заяви до суду).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути 1311,20 судового збору, оскільки позивач звільнений від його сплати при зверненні до суду з вказаною позовною заявою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.4, 10, 263-265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 166, 180, 181, 182, 184 Сімейного Кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Органу опіки та піклування Луцької міської ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Передати малолітних дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , органу опіки та піклування Луцької міської ради для подальшого влаштування до сімейних форм виховання.

Стягувати з ОСОБА_1 , адіменти у розмірі 1/6 частини усіх видів її заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 24.02.2026 року і до досягнення ним повноліття на рахунок дитини, який відкритий в Акціонерному товаристві «Ощадбанк», номер рахунку НОМЕР_3 .

Стягувати з ОСОБА_1 адіменти у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 24.02.2026 року і до досягнення ним повноліття на рахунок дитини, який відкритий в Акціонерному товаристві «Ощадбанк», номер рахунку НОМЕР_4 .

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Орган опіки та піклування Луцької міської ради, адреса місцязнаходження: Волинська область, м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, буд.19, ЄДРПОУ 04051327.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 24.07.2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області М.В. Смокович