Ухвала суду № 138471512, 23.07.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/8665/23

Провадження № 1-кп/161/22/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 23 липня 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

обвинуваченої ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42021031010000006 від 18 січня 2021 року за обвинувальним актом у відношенні:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Києва, громадянка України, працюючої на посаді директора ПП «Патронат», зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.367 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_9 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Згідно до обвинувального акту, ОСОБА_9 , будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, через неналежне виконання своїх службових обов`язків, внаслідок несумлінного ставлення до них, вчинила службову недбалість, при наступних обставинах.

Так, відповідно до наказу №19 від 01.10.2006 ОСОБА_9 приступила до виконання обов`язків директора приватного підприємства «Патронат» з 01.10.2006.

Відповідно до п. 6.8 Статуту ПП «Патронат», затвердженого 18.01.2011, директор підприємства без доручення діє від імені Підприємства, представляє Підприємство у відносинах усіма підприємствами, установами, організаціями, громадянами, має право першого підпису фінансових (в т.ч. банківських, платіжних, розрахункових тощо) документів; вчиняє правочини в інтересах Підприємства, укладає угоди, договори, контракти, видає довіреності, забезпечує господарське використання майна Підприємства; здійснює прийом та звільнення працівників Підприємства, при цьому: призначення на посаду і звільнення головного бухгалтера Підприємства здійснюється за погодженням Учасником Підприємства, встановлює розподіл обов`язків між працівниками Підприємства, відкриває в банках рахунки у національній та іноземній валюті, затверджує структуру, штати, кошториси витрат, встановлює надбавки працівникам, надає з урахуванням конкретних умов праці, за погодженням з уповноваженими представниками трудового колективу, пільги окремим працівникам Підприємства, затверджує положення з інші внутрішні акти, що регулюють діяльність Підприємства, затверджує Правила внутрішнього трудового розпорядку Підприємства, здійснює інші дії, що випливають із статутних завдань Підприємства, представляє адміністрацію Підприємства та укладає від імені Власника колективний договір Підприємства у встановленому законом порядку.

Директор приймає рішення з питань, шо належать до його компетенції, шляхом видачі наказів, розпоряджень. вказівок, які є обов`язковими для виконання усіма працівниками Підприємства.

Таким чином, ОСОБА_9 , будучи наділеною повноваженнями щодо управління господарською діяльністю підприємства та розпоряджання коштами вказаного підприємства, постійно обіймаючи на підприємстві посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, являється службовою особою відповідно до вимог частини 3 статті 18 КК України.

Так, Комунальним підприємством «Луцькводоканал» 24.01.2020 на вебпорталі «Прозоро» розміщено оголошення про проведення відкритих торгів з предметом закупівлі «Капітальний ремонт фонтану з влаштуванням комплексу рекреаційних споруд на Театральному майдані в м. Луцьку Волинської області», код ДК 021:2015 - 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи».

Згідно умов Тендерної документації, яка затверджена протоколом тендерного комітету № 17 від 24.01.2020, ціна тендерної пропозиції учасника щодо проведення відповідних робіт повинна бути розрахована відповідно до ДСТУ БД. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», який затверджений наказом Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 «Про прийняття національного стандарту ДСТУ БД.1.1-1:2013» (далі - ДСТУ БД. 1.1-1:2013)

Згідно п. 4.1 ДСТУ БД. 1.1-1:2013, система ціноутворення в будівництві базується на нормативно-розрахункових показниках і поточних цінах трудових та матеріально-технічних ресурсів.

Нормативними показниками є ресурсні елементні кошторисні норми. На підставі цих норм і поточних цін трудові та матеріально-технічні ресурси визначаються прямі витрати у вартості будівництва.

Пунктом 4.3 ДСТУ БД. 1.1-1:2013 встановлено імперативне зобов`язання, згідно якого державні кошторисні норми застосовуються всіма організаціями, установами і підприємствами незалежно від їх відомчої приналежності і форми власності при визначенні вартості будівництва будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, будівництво яких здійснюється із залученням державних коштів.

Відповідно до п. 4.1 ДСТУ БД. 1.1-2:2013 «Настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва», який затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405 «Про прийняття національних стандартів» (далі - ДСТУ БД. 1.1-2:2013) , прямі витрати враховують у своєму складі заробітну плату (основну та додаткову) робітників, вартість експлуатації будівельних машин та механізмів, вартість матеріалів, виробів, конструкцій.

Згідно з п.п. 6.1.1, 6.1.1.1 ДСТУ БД. 1.1-2:2013, заробітна плата в складі прямих витрат розраховується підрядником на підставі, зокрема вартості людино-години середнього нормативного розряду цих робіт для ланки робітників-будівельників і монтажників та середнього нормативного розряду ланки робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів, який в свою чергу приймається за ресурсними елементними кошторисними нормами, а для ланки робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів, - за ресурсними кошторисними нормами експлуатації будівельних машин та механізмів.

Відповідно до п. 6.2.1, 6.2.1.1 ДСТУ БД. 1.1-2:2013, вартість експлуатації будівельних машин та механізмів у складі прямих витрат підрядник визначає виходячи з нормативного часу роботи машин, необхідного для виконання обсягу робіт, що пропонується. Нормативний час роботи будівельних машин та механізмів визначається на підставі ресурсних елементних кошторисних норм та обсягів робіт, які пропонуються до виконання.

Відповідно до п. 1.1 ДСТУ-Н Б Д.2.2-48:2012 «Вказівки щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи» який затверджений наказом Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28.12.2012 № 667 «Про прийняття національних стандартів, розроблених методом перевидання (передруку) на заміну державних будівельних норм (ДБН), прийнятих до 2001 року» (далі - ДСТУ-Н Б Д.2.2-48:2012), ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи (в подальшому РЕКН) на будівельні роботи призначено, зокрема для визначення прямих витрат в інвесторському кошторисі і для розрахунків за виконані роботи.

Згідно з п. 1.7 ДСТУ-Н Б Д.2.2-48:2012, ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи є обов`язковими для будівництва, що здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної власності.

Пунктом 2.1 ДСТУ-Н Б Д.2.2-48:2012, встановлено, що на підставі потреби в матеріально-технічних та трудових ресурсах, визначеної за РЕКН, та вартості ресурсів у поточних цінах обчислюються прямі витрати.

Відповідно до п. 2.2 ДСТУ-Н Б Д.2.2-48:2012, усі показники ресурсів, наведені в таблицях норм Збірників РЕКН, приймаються без змін, за винятком випадків застосування коефіцієнтів щодо специфічних особливостей виконання робіт, передбачених проектом, та обумовлених у технічних частинах відповідних Збірників.

Згідно з п. 2.6 ДСТУ-Н Б Д.2.2-48:2012, якщо проектом організації будівництва передбачено виконання будівельних робіт у будівлях і спорудах, що експлуатуються, поблизу об`єктів, що перебувають під високою напругою, на території з розгалуженою мережею транспортних і інженерних комунікацій та обмеженими умовами для складування матеріалів або в інших ускладнених умовах, при будівництві, реконструкції, технічному переоснащенні та розширенні діючих підприємств (будівель, споруд), до норм витрат труда робітників-будівельників, машиністів, часу експлуатації будівельних машин і механізмів застосовуються коефіцієнти, наведені в додатку Г.

Таким чином, відповідно до умов Тендерної документації КП «Луцькводоканал» та положень ДСТУ БД. 1.1-1:2013, ДСТУ БД. 1.1-2:2013, ДСТУ-Н Б Д.2.2-48:2012, ціна тендерної пропозиції учасника, в частині визначення прямих витрат, повинна бути розрахована на підставі норм витрат труда робітників-будівельників, машиністів, часу експлуатації будівельних машин і механізмів, які визначені ресурсними елементними кошторисними нормами, та до яких, тільки за наявності підстав, передбачених додатком Г ДСТУ-Н Б Д.2.2-48:2012, можуть бути застосовані відповідні коефіцієнти.

Разом з тим, ОСОБА_9 , будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, як відповідальна за виконання робіт по вищевказаному об`єкту на замовлення КП «Луцькводоканал», здійснюючи повноваження як директор ПП «Патронат», неналежно виконувала свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, зокрема, під час формування тендерної пропозиції ПП «Патронат» для участі у вказаній закупівлі, не перевірила вимоги, зазначені в ДСТУ БД. 1.1-1:2013, ДСТУ БД. 1.1-2:2013, ДСТУ-Н Б Д.2.2-48:2012, внаслідок чого під час розрахунку прямих витрат на будівництво об`єкту «Капітальний ремонт фонтану з влаштуванням комплексу рекреаційних споруд на Театральному майдані в м. Луцьку Волинської області», помилково застосувала до норм витрат труда робітників-будівельників, машиністів, часу експлуатації будівельних машин і механізмів, коефіцієнт 1,15, який передбачений п. 7.1 додатку Г ДСТУ-Н Б Д.2.2-48:2012.

За наслідками проведення процедури закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти, між ПП «Патронат», в особі директора ОСОБА_9 та КП «Луцькводоканал», в особі директора ОСОБА_10 , укладено Договір № 333 від 22.04.2020 на виконання будівельних робіт на об`єкті «Капітальний ремонт фонтану з влаштуванням комплексу рекреаційних споруд на Театральному майдані в м. Луцьку Волинської області», на загальну суму 12 418 923,48 грн (далі Договір).

Згідно з п. 2.1 Договору: «В порядку та на умовах, визначених цим договором, Підрядник зобов`язується на свій ризик по завданню виконати роботи та здати йому в установленому договором підряду строк закінчені роботи: «Капітальний ремонт фонтану з влаштуванням комплексу рекреаційних споруд на Театральному майдані в м. Луцьку Волинської області», а Замовник зобов`язується прийняти виконані Підрядником роботи і оплатити їх відповідно до умов договору».

Відповідно до умов Договору, вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті визначається згідно положень ДСТУ НБД 1.1-1:2013 та ресурсних елементів кошторисних норм на будівельні роботи.

Згідно з п. 3.2 Договору, Підрядник, тобто ПП «Патронат», після появи обставин, що зумовлюють необхідність уточнення договірної ціни, подає відповідні обґрунтування та розрахунки Замовнику.

Відповідно до п. 7.1 Договору, Замовник, тобто КП «Луцькводоканал», забезпечує передачу Підряднику, тобто ПП «Патронат», 1 комплект, затвердженої в установленому порядку, кошторисної документації протягом 3 днів після підписання цього Договору.

На виконання вказаних умов Договору КП «Луцькводоканал» передало ПП «Патронат» 1 комплект, затвердженої в установленому порядку, кошторисної документації щодо об`єкту будівництва «Капітальний ремонт фонтану з влаштуванням комплексу рекреаційних споруд на Театральному майдані в м. Луцьку Волинської області».

Відповідно до умов Договору та кошторисної документації, ПП «Патронат» виконало роботи на об`єкті «Капітальний ремонт фонтану з влаштуванням комплексу рекреаційних споруд на Театральному майдані в м. Луцьку Волинської області».

Відповідно до примітки 4 додатку Г ДСТУ-Н Б Д.2.2-48:2012, застосування коефіцієнтів до норм витрат труда робітників-будівельників, машиністів, часу експлуатації будівельних машин і механізмів при складанні кошторисної документації має бути обґрунтоване в проектах.

Наданий КП «Луцькводоканал» приватному підприємству «Патронат» комплект затвердженої в установленому порядку кошторисної документації щодо об`єкту будівництва «Капітальний ремонт фонтану з влаштуванням комплексу рекреаційних споруд на Театральному майдані в м. Луцьку Волинської області» не містив обґрунтування та не передбачав застосування коефіцієнтів, встановлених в додатку Г ДСТУ-Н Б Д.2.2-48:2012, до норм витрат труда робітників-будівельників, машиністів, часу експлуатації будівельних машин і механізмів.

Разом з тим, ОСОБА_9 , продовжуючи неналежно виконувати свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, належним чином не ознайомившись з кошторисною документацією щодо об`єкту будівництва «Капітальний ремонт фонтану з влаштуванням комплексу рекреаційних споруд на Театральному майдані в м. Луцьку Волинської області», не перевіривши, чи містить вона обґрунтування застосування коефіцієнтів, встановлених в додатку Г ДСТУ-Н Б Д.2.2-48:2012, до норм витрат труда робітників-будівельників, машиністів, часу експлуатації будівельних машин і механізмів, а також чи передбачає їх застосування, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, в період часу з серпня 2020 року по 25.06.2021, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не вдалось, за результатами виконання робіт, передбачених Договором, власним підписом затвердила Акти виконаних робіт за серпень 2020 року, вересень 2020 року, жовтень 2020 року, квітень 2021 року та червень 2021 року, згідно яких, в порушення вимог ДСТУ БД. 1.1-1:2013, ДСТУ БД. 1.1-2:2013, ДСТУ-Н Б Д.2.2-48:2012 та всупереч кошторисній документації, до норм витрат труда робітників-будівельників, машиністів, часу експлуатації будівельних машин і механізмів, помилково застосувала коефіцієнт 1,15, передбачений п. 7.1 додатку Г ДСТУ-Н Б Д.2.2-48:2012, внаслідок чого загальна вартість виконаних робіт безпідставно збільшена на 434 187, 05 грн.

В подальшому, вказані акти виконаних робіт, попередньо підписані ОСОБА_9 , передано до КП «Луцькводоканал» і підписано посадовими особами вказаного підприємства та на їх підставі комунальним підприємством сплачено ПП «Патронат» бюджетні кошти в загальному розмірі 12 228 367,76 грн, в тому числі 434 187,05 грн, які включені до зазначених актів, внаслідок помилкового застосування ОСОБА_9 коефіцієнту 1,15, передбаченого п. 7.1 додатку Г ДСТУ-Н Б Д.2.2-48:2012, за відсутності передбачених пунктами «б», «в» примітки 2 додатку Г ДСТУ-Н Б Д.2.2-48:2012 підстав для його застосування.

Отже, внаслідок вищевказаних необережних дій директора ПП «Патронат» ОСОБА_9 Луцькій міській раді завдано майнової шкоди на загальну суму 434 187,05 гривень, що згідно п. 4 примітки до ст. 364 КК України, є тяжкими наслідками, оскільки, у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян.

Таким чином, ОСОБА_9 обвинувачується у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало тяжких наслідків охоронюваним законом громадським інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_8 заявив клопотання про звільнення ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрити.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_9 підтримала клопотання захисника та просив звільнити її від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрити.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо клопотання захисника обвинуваченої.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст.284, ч. 3 ст.285, ч. 4 ст.286, ч. 3 ст.288 КПК України якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання та, у випадку встановлення передбачених уст. 49 КК України підстав і відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності. Відповідне рішення судом приймається у формі ухвали.

Розглянувши клопотання захисника обвинуваченої, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 367 КК України, закриттю виходячи з наступного.

Пункт 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачає, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

З ч. 4 ст. 286 КПК України вбачається, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Як вбачається з редакції статті, в якій обвинувачується ОСОБА_9 та яка діяла станом на 2021 рік, то:

-санкцією ч. 2 ст. 367 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

Як вбачається з обвинувального акту, реєстру матеріалів кримінального провадження, що досліджувалися в ході судового розгляду, то ОСОБА_9 інкримінується кримінальне правопорушення (злочин) за період 2020-2021 років.

Згідно ч. 2 ст. 44 КК України, звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Матеріально-правовою підставою застосування інституту давності вважається істотне зменшення суспільної небезпечності вчиненого злочину внаслідок спливу певного проміжку часу, що суттєво позначається на досягненні мети покарання, виконанні завдань загальної і спеціальної превенції.

Системне тлумачення норм кримінального та процесуального закону свідчить про те, що до особи можуть бути застосовані положення ст. 49 КК України у випадках, передбачених цією статтею та за наявності клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. При цьому таке клопотання подається стороною кримінального провадження, не тільки виключно підозрюваним, обвинуваченим або засудженим. Разом з тим кримінальний процесуальний кодекс вказує на обов`язковість згоди обвинуваченого на звільнення його саме від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі №192/3301/16-к від 25.02.2021. В судовому засіданні обвинувачена підтримала подане захисником клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

Як вбачається з обвинувального акту, то ОСОБА_9 є не судимою, в період часу з 25.06.2021 року по даний час не вчинила жодного кримінального правопорушення (злочину), за вчинення якого була засуджена вироком суду, який набрав законної сили, з часу інкримінованого кримінального правопорушення пройшло більше п`яти років.

Таким чином, суд вважає за можливе, у відповідності до ч. 1 ст. 49 КК України, звільнити ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності за дії, передбачені за ч. 2 ст. 367 КК України.

За таких обставин кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 367 КК України підлягає закриттю.

Крім того, дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України, є безумовною й обов`язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності. Вимоги цієї статті не передбачають обов`язкове визнання вини особою, котра подала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України(постанова ВС від 11.11.2020 р. справа №455/229/17 (провадження №51-3298км20).

За змістом ст. 129 КПК України, суд вирішує цивільний позов у кримінальному провадженні лише у випадку ухвалення обвинувального вироку, постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи у разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення. Тому у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України та закриття кримінального провадження цивільний позов у кримінальному провадженні не підлягає вирішенню по суті.

Цивільний позов Луцької міської ради до ОСОБА_9 про стягнення грошових коштів в сумі 434187 грн. 5 коп. підлягає залишенню без розгляду, оскільки дане кримінальне провадження закривається у зв`язку із закінченням строків давності.

Процесуальні витрати за проведення експертиз, слід віднести за рахунок держави.

Речові докази не долучались.

Питання щодо накладеного арешту на майно вирішити в порядку ст. 174 КПК України.

Керуючись ст.ст. 284, 285, 286, 288, 372 КПК України, на підставі ст.ст. 44, 49 КК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_9 ОСОБА_8 - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42021031010000006 від 18 січня 2021 року відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України - закрити.

Цивільний позов Луцької міської ради до ОСОБА_9 про стягнення грошових коштів в сумі 434187 грн. 5 коп., залишити без розгляду.

Речові докази не долучались.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.05.2023 року.

Витрати, пов`язані з проведенням експертиз в сумі 50 049,18 грн. (загальна сума) та 80575.20 грн.- віднести за рахунок держави.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя

Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1