Ухвала суду № 138471470, 24.07.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/1814/26

Провадження № 2-п/159/29/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

24 липня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі судді Чалого А.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 01.07.2026 у справі №159/1814/26,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Зуба В.В. звернувся до Ковельського міськрайонного суду Волинської області з заявою про перегляд заочного рішення від 01.07.2026 у справі №159/1814/26.

Зазначена заява підлягає залишенню без руху,оскільки подана з порушенням вимог ст.285 ЦПК України.

В заяві адвокат Зуб В.В. зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 12, п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір".

Проте, суд зазначає наступне.

П. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» передбачає, що від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

П. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» передбачає, що від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

З пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що від сплати судового збору звільняються військовослужбовці у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Предмет даного позову не пов`язаний з виконанням військового обов`язку позивачем чи під час виконання ним своїх службових обов`язків.

Правовий статус ветеранів війни, до яких належать учасники бойових дій, визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII.

У статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» закріплені пільги учасникам бойових дій та гарантії їх соціального захисту, а у частині другій статті 22 цього Закону встановлено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Тож, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала аналогічну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», зокрема, у постанові від 18.10.2022 у справ № 161/18983/20.

Оскільки зазначена не пов`язана з виконанням військового обов`язку, не пов`язана із соціальним захистом порушених прав позивача стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу, то відсутні правові підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.

З огляду на зазначене, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі визначеному статтею 4 ЗУ «Про судовий збір» та надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до ч. 8 ст. 285 ЦПК України, до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За вказаних обставин, заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків.

При цьому, суд зазначає, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд.

Враховуючи зазначене, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків наявних у заяві.

Керуючись ст. ст. 175, 177,185,285 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 01.07.2026 у справі №159/1814/26, залишити без руху, про що сповістити заявника, надавши йому строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити заявника, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

СуддяА. В. Чалий