Ухвала суду № 138471202, 23.07.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ПРИЙНЯТТЯ ЗВІТУ ПРО ВИКОНАННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ

23 липня 2026 рокуСправа № 280/443/26 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження питання про прийняття звіту Державної установи «Головний медичний клінічний центр МВС України» про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Центральної медичної військово-лікарської комісії Державної установи «Головний медичний клінічний центр МВС України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Державна установа «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Запорізькій області» медична (військово-лікарська) комісія про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року по справі №280/443/26 позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центральної медичної військово-лікарської комісії Державної установи «Головний медичний клінічний центр МВС України» (04116, м.Київ, вул.Бердичівська, буд.1, код ЄДРПОУ 08735882), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Державна установа «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Запорізькій області» медична (військово-лікарська) комісія (69005, м.Запоріжжя, вул.Апухтіна Дмитра, буд.29, код ЄДРПОУ 08734500) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Центральної медичної військово-лікарської комісії Державної установи «Головний медичний клінічний центр МВС України» щодо неналежного розгляду скарги, поданої представником-адвокатом Зелінською О.С. в інтересах військовослужбовця ОСОБА_1 від 24.11.2025 на бездіяльність штатної М(ВЛ)К Державної установи «Територіальне медичне обєднання МВС України по Запорізькій області», яка полягає у відмові розглянути заяву по суті подану в порядку п.31 розділу IX Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2017 №285 (в редакції наказу МВС від 23.05.2024 №331), щодо військовослужбовця ОСОБА_1 та відсутності обґрунтованого та мотивованого рішення.

Зобов`язано Центральну медичну військово-лікарську комісію Державної установи «Головний медичний клінічний центр МВС України» розглянути по суті скаргу подану представником-адвокатом Зелінською О.С. в інтересах військовослужбовця ОСОБА_1 від 24.11.2025, з урахуванням висновків суду, та всіх медичних документів, доданих до скарги, в тому числі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №220/2024 від 19.03.2024, та за результатами її розгляду прийняти обґрунтоване та вмотивоване рішення в межах наданих повноважень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року по справі №280/443/26 набрало законної сили 28 травня 2026 року.

Від представника позивача до суду надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій заявник просить суд:

встановити судовий контроль шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень (Відповідачу) - Центральна медична військово-лікарська комісія Державна установа «Головний медичний клінічний центр МВС України», подати звіт про виконання судового рішення у справі № 280/443/26 від 27 квітня 2026 року, встановити відповідний строк для цього (7 робочих днів), зобов`язавши Центральну медичну військово лікарську комісію Державна установа «Головний медичний клінічний центр МВС України» на виконання рішення суду здійснити повторний розгляд скарги від 24.11.2025р. по суті, з урахуванням висновків суду та всіх наданих медичних документів, та прийняти обґрунтоване і вмотивоване рішення в межах наданих повноважень;

постановити відповідну ухвалу про встановлення судового контролю у справі № 280/443/26 від 27 квітня 2026 року, та направити її для виконання суб`єкту владних повноважень (Відповідачу) - Центральній медичній військово-лікарській комісії Державна установа «Головний медичний клінічний центр МВС України».

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що на виконання рішення суду Відповідач був зобов`язаний надати оцінку доводам скарги, перевірити наведені у ній обставини та повідомити мотиви погодження або незгоди з аргументами заявника. Разом із тим у листі №33/4-Р-632 від 04.06.2026 відсутній аналіз доводів, викладених у скарзі від 24.11.2025. Відповідач не зазначив, які саме обставини були перевірені під час повторного розгляду скарги, які докази досліджувалися, які факти були встановлені за результатами такої перевірки та з яких підстав відповідні доводи були відхилені. Фактично весь зміст відповіді зводиться до висновку про те, що рішення М(ВЛ)К було прийняте відповідно до вимог Положення про військово лікарську експертизу в Збройних Силах України та що підстав для його перегляду немає. При цьому лист не містить жодної відповіді на ключові питання, які були поставлені у скарзі та стали предметом судового розгляду у справі №280/443/26. За таких обставин Відповідач фактично не усунув порушення, встановлені судом, а повторно надав відповідь загального характеру без належного розгляду доводів скарги по суті. Звертає увагу, що Центральна медична (військово лікарська) комісія Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» (далі ЦМ(ВЛ)К), яка є спеціалізованим органом у сфері проведення військово-лікарської експертизи в системі Міністерства внутрішніх справ України, під час розгляду скарги керувалася Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі Положення № 402), як нормативним актом, що визначає порядок розгляду звернення та прийняття рішення. Разом із тим питання організації діяльності медичних (військово-лікарських) комісій Міністерства внутрішніх справ України, їх компетенції, порядку перегляду рішень та розгляду скарг врегульовані Положенням про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії Міністерства внутрішніх справ України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2017 № 285 (далі Положення № 285). Вказує, що на момент повторного розгляду скарги ЦМ(ВЛ)К була зобов`язана надати належну правову та фактичну оцінку обставинам отримання Позивачем травми під час безпосередньої участі у бойових діях, а також оцінити наявні медичні документи щодо визначення ступеня її тяжкості. Проте зі змісту оскаржуваного рішення та матеріалів, наданих Відповідачем, вбачається, що ЦМ(ВЛ)К фактично проігнорувала як довідку про обставини травми №220/2024 від 19.03.2024, так і встановлені судом висновки щодо необхідності оцінки нових документів та нових обставин. Натомість Відповідач повторно зосередився виключно на обставинах, які існували станом на 27.03.2024, тобто саме на тому підході, який рішенням суду вже був визнаний протиправним та таким, що не відповідає вимогам Положення №285. Вважає, що ЦМ(ВЛ)К залишила поза увагою встановлені судом обставини щодо наявності підстав для перегляду причинного зв`язку травми та її ступеня тяжкості, чим не виконала покладений на неї обов`язок щодо всебічного, повного та об`єктивного розгляду скарги Позивача. Крім того зазначає, що у листі Відповідача відсутній будь-який аналіз довідки про обставини травми №220/2024 від 19.03.2024, її змісту та значення для вирішення порушених у скарзі питань. Натомість Відповідач лише зазначив, що «детально досліджено копії медичної документації», однак не навів жодних відомостей про результати такого дослідження та не пояснив, чому відомості, викладені у довідці про обставини травми, не впливають на висновки комісії. Також зазначено, що до листа не додано жодного документа, який би підтверджував проведення засідання Центральної медичної військово-лікарської комісії, склад комісії, участь її членів у розгляді скарги, результати голосування або прийняття відповідного рішення колегіальним органом.

Ухвалою суду від 23 червня 2026 року призначено до розгляду заяву про встановлення судового контролю в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 02 липня 2026 року заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Центральної медичної військово-лікарської комісії Державної установи «Головний медичний клінічний центр МВС України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Державна установа «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Запорізькій області» медична (військово-лікарська) комісія про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено частково.

Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року по справі №280/443/26.

Зобов`язано Центральну медичну військово-лікарську комісію Державної установи «Головний медичний клінічний центр МВС України» подати до Запорізького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року по справі №280/443/26 протягом 15 календарних днів з дня отримання даної ухвали суду.

У задоволенні решти вимог - відмовлено.

16 липня 2026 року до суду надійшов звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.04.2026 у справі № 280/443/26, в якому представник Державної установи «Головний медичний клінічний центр МВС України» зазначив наступне. Відповідачем у повному обсязі та належним чином виконано рішення суду, всебічно та повно розглянуто повторно скаргу позивача на рішення М(ВЛ)К у формі довідки № 534/С від 27.03.2024 з урахуванням висновків суду. Згідно з п. 3 Розділу І Наказу МВС №285, до завдань М(ВЛ)К віднесено, зокрема, визначення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв) поліцейських, військовослужбовців, колишніх поліцейських, осіб, звільнених з військової служби, а також колишніх осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - колишні особи рядового і начальницького складу). Таким чином, визначення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв) належить до виключних повноважень М(ВЛ)К, що узгоджується із висновками суду.

Повідомлено, що на виконання рішення суду ЦМ(ВЛ)К проведено комісійне засідання з метою повторного розгляду скарги, поданої представником позивача адвокатом Зелінською О.С. від 24.11.2025 на довідку №534/С від 27.03.2024, видану ДУ «ТМО МВС України по Запорізькій області». Детально досліджено копії медичної документації, наданої адвокатом та М(ВЛ)К. Засіданням комісії розглянуто скаргу з урахуванням усіх наявних щодо ОСОБА_1 медичних документів, у тому числі, наданих позивачем. ЦМ(ВЛ)К розглянуто документи які, на думку позивача, дозволяють встановити причинний зв`язок травм позивача із захистом Батьківщини. Комісійним розглядом копій медичної документації, складеної за результатами медичного обстеження ОСОБА_1 встановлено, що рішення комісії в довідці М(ВЛ)К від № 534/С від 27.03.2024 про причинний зв`язок та ступінь важкості травм прийняте у відповідності до вимог Наказу МО № 402. Довідка про обставини травми на момент огляду не була надана, термін непрацездатності на момент закінчення огляду складав 17 днів (тяжкою травма вважається після 60 днів відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом МОЗ України від 04.04.2007 №370, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.08.2007 за № 902/14169). За результатом засідання ЦМ(ВЛ)К складено протокол № 64/1 від 01.06.2026, яким підтверджується факт колегіального повторного розгляду скарги представника позивача

Зі змісту протоколу повторного засідання ЦМ(ВЛ)К вбачається, що комісією досліджено наступні документи:- довідка про обставини травми від 19.03.2024 №220/2024;- форма № 100 від 10.03.2024;- довідки ВЛК ВГ НГУ від 02.08.2024 № 996; ВЛК Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» від 27.03.2024 № 534/С;- виписка з медичної карти стаціонарного хворого №5476 від 12.03.2024; № 361-мобіліз. від 27.03.2024;- позовне провадження Запорізького окружного адміністративного суду від 26.01.2026.- лист ДУ «ГМКЦ МВС України» № 33/4-Р-1115 від 05.12.2025(20376).

Комісійним розглядом копій медичної документації, складеної за результатами медичного обстеження ОСОБА_1 встановлено, що рішення Медичної (військово- лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» в довідці від 27.03.2024 № 534/С ступінь важкості травм ОСОБА_1 прийняте у відповідності до вимог Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом МОЗ України від 04.04.2007 № 370, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.08.2007 за № 902/14169. Термін непрацездатності на момент закінчення огляду складав 17 днів (тяжкою травма вважається після 60 днів відповідно до Класифікатора). Відповідно до висновку комісії: «Враховуючи вищевикладене, у відповідності до Класифікатора, підстав для перегляду рішення Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» щодо ступеню важкості травм ОСОБА_1 (довідка від 27.03.2024 № 534/С) наразі немає.».

ЦМ(ВЛ)К за результатами повторного засідання 01.06.2026, проведеного з метою повторного розгляду скарги Зелінської О.С. в інтересах ОСОБА_1 від 24.11.2025 на довідку № 534/С від 27.03.2024, постановлено: «Підстав для перегляду рішення Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» в довідці № 534/С від 27.03.2024 щодо ступеню важкості травм головного сержанта (за мобілізацією) в/ч НОМЕР_2 НГУ ОСОБА_1 , 1966 р.н. «ВТ (10.03.2024): акубаротравма з травматичним розривом барабанних перетинок; ВОСП нижньої третини правого стегна»- наразі немає».

Проаналізовані ЦМ(ВЛ)К медичні документи та матеріали скарги не дозволяють ЦМ(ВЛ)К виснувати про наявність підстав для задоволення скарги. Відповідно до пункту 11 Розділу Х Наказу МВС №285: «У разі якщо за результатами розгляду звернення особи немає підстав для задоволення її прохання, Постанова М(ВЛ)К не оформлюється. Особі, яка звертається, надається письмове роз`яснення.».

За результатами повторного розгляду ЦМ(ВЛ)К скарги представника позивача від 24.11.2025 на довідку №534/С від 27.03.2024, сформовано письмове роз`яснення, яке надіслано позивачу та представнику позивача листом ДУ «ГМКЦ МВС України» № 33/4-Р-632 від 04.06.2026 . Про факт виконання рішення суду негайно повідомлено Запорізький окружний адміністративний суд листом № 33/4-1909 від 04.06.2026.

Зазначає, що на виконання рішення суду ЦМ(ВЛ)К повторно розглянуто скаргу представника позивача, надано належну правову та фактичну оцінку усім наявним медичним документам та обставинам отримання позивачем травми з урахуванням висновків суду. Письмове роз`яснення, надане позивачу та представнику позивача листом ДУ «ГМКЦ МВС України» № 33/4-Р-632 від 04.06.2026 є таким, що враховує висновки суду та відповідає вимогам законодавства. При виконанні рішення суду ЦМ(ВЛ)К враховано висновки суду, зокрема, щодо ненадання оцінки тому, чи виникли на час подання скарги підстави для перегляду рішення М(ВЛ)К з урахуванням документів, які вже існували та були додані заявником. ЦМ(ВЛ)К досліджено медичні документи, надані заявником та М(ВЛ)К, зокрема, довідку про обставини травми від 19.03.2024 № 220/2024. Додатково зазначено, що ЦМ(ВЛ)К ДУ «ГМКЦ МВС України» виконано рішення суду у частині сплати на користь ОСОБА_1 судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань ЦМ(ВЛ)К ДУ «ГМКЦ МВС України» за реквізитами, наданими представником ОСОБА_1 адвокатом Зелінською О.С.

На підставі викладеного, просить прийняти звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.04.2026 у справі № 280/443/26.

Розглянувши звіт про виконання судового рішення, дослідивши матеріали адміністративної справи, зазначає наступне.

Згідно із статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України.

Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частинами 1, 2, 4 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII визначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Вказаною нормою законодавець встановив обов`язок учасників справи щодо обов`язкового виконання рішень суду та їх відповідальність за невиконання таких рішень. Зазначена норма не передбачає будь-яких припущень або виключень щодо виконання частини судового рішення, не визначає яку частину рішення сторона повинна виконати обов`язково, а яку може не виконувати за наявності будь-яких причин.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі Скордіно проти Італії. Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі Сіка проти Словаччини).

Обов`язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів. Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).

В адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в яких є держава в особі її компетентних органів, а тому, адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Суд зазначає, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення.

Питання, пов`язані із здійсненням судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульовані статтею 382, 382-1, 382-2 КАС України.

Відповідно до частин 1, 3 статті 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 3 статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин 2 та/або 3 статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року по справі №280/443/26, яке набрало законної сили 28 травня 2026 року, зобов`язано Центральну медичну військово-лікарську комісію Державної установи «Головний медичний клінічний центр МВС України» розглянути по суті скаргу подану представником-адвокатом Зелінською О.С. в інтересах військовослужбовця ОСОБА_1 від 24.11.2025, з урахуванням висновків суду, та всіх медичних документів, доданих до скарги, в тому числі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №220/2024 від 19.03.2024, та за результатами її розгляду прийняти обґрунтоване та вмотивоване рішення в межах наданих повноважень.

Суд звертає увагу, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.04.2026 у справі №280/443/26 відповідача не було зобов`язано прийняти рішення про задоволення скарги позивача, змінити причинний зв`язок травми чи визначити інший ступінь її тяжкості, оскільки визначення причинного зв`язку поранення, оцінка достатності та належності медичних документів, а також вирішення питання про наявність підстав для перегляду попереднього рішення М(ВЛ)К належать до компетенції відповідної медичної (військово-лікарської) комісії як спеціально уповноваженого субєкта.

Такі повноваження передбачають професійну оцінку медичної документації та застосування спеціальних знань, а отже суд не може підміняти собою відповідну комісію та наперед визначати зміст рішення, яке має бути прийняте за результатами такого розгляду.

Натомість, рішенням суду у справі №280/443/26 зобов`язано відповідача розглянути по суті скаргу представника позивача від 24.11.2025, з урахуванням висновків суду, та всіх медичних документів, доданих до скарги, в тому числі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №220/2024 від 19.03.2024, та за результатами її розгляду прийняти обґрунтоване та вмотивоване рішення в межах наданих повноважень.

Як убачається з поданого звіту та доданих до нього документів, на виконання рішення суду у справі №280/443/26 Центральною медичною (військово-лікарською) комісією проведено повторний колегіальний розгляд скарги представника позивача, що підтверджується протоколом засідання ЦМ(ВЛ)К №64/1 від 01.06.2026.

Під час такого розгляду комісією досліджено медичні документи, у тому числі довідку про обставини травми №220/2024 від 19.03.2024, форму №100, довідки військово-лікарських комісій, виписки з медичної документації, інші документи, подані позивачем, а також враховано висновки суду, викладені у рішенні суду по справі №280/443/26.

Із протоколу засідання ЦМ(ВЛ)К та письмового роз`яснення від 04.06.2026 вбачається, що комісією наведено мотиви, з яких вона дійшла висновку про відсутність підстав для перегляду рішення Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Запорізькій області», зокрема зазначено про дослідження довідки про обставини травми від 19.03.2024 №220/2024 та інших медичних документів, надано оцінку встановленим обставинам, після чого прийнято відповідне рішення в межах компетенції відповідача.

Доводи представника позивача про те, що відповідач неповно оцінив окремі докази або дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для перегляду рішення М(ВЛ)К, фактично стосуються змісту рішення, прийнятого відповідачем за результатами повторного розгляду скарги, та зводяться до незгоди із його висновками.

Разом із тим такі доводи не свідчать про невиконання рішення суду у справі №280/443/26, оскільки суд не визначав зміст рішення, яке мало бути прийняте відповідачем, а зобов`язав повторно розглянути скаргу по суті з урахуванням висновків суду та прийняти мотивоване рішення в межах компетенції.

Перевірка правильності висновків ЦМ(ВЛ)К, повноти оцінки окремих медичних документів, законності прийнятого за результатами повторного розгляду рішення, а також його відповідності нормам матеріального права не входить до предмета судового контролю, передбаченого статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути предметом самостійного судового оскарження у разі незгоди особи з таким рішенням.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідачем виконано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.04.2026 у справі №280/443/26 у спосіб та обсязі, визначених його резолютивною частиною, а відповідно відсутні підстави для продовження судового контролю у справі та наявні підстави для прийняття звіту про виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст.241, 243, 248, 382 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти звіт Державної установи «Головний медичний клінічний центр МВС України» про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року по справі №280/443/26.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її постановлення.

Суддя Ж.М. Чернова