Рішення № 138470947, 23.07.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Житомир справа № 240/29882/25

категорія 112010203

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання неправомірною відмову, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить:

визнати відмову Головного управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку, оформлену рішенням №063550007522 від 27.08.2025 року у відповідності із Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірною;

зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати період навчання з 01.09.1985 по 20.06.1990 згідно диплома НОМЕР_1 Білоруському інституті інженерів залізничного транспорту м.Гомель;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити пенсію як потерпілому від аварії на ЧАЕС 4-ї категорії із зниженням пенсійного віку на 5-ть років у відповідності із Законом України "Про статус соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з моменту звернення до відповідача, тобто з 20.08.2025 року.

В обґрунтування позову зазначає, що станом на 01.01.1993 проживала на територіях радіоактивного забруднення більше 4 років, що також підтверджується відповідним посвідченням громадянина, який потерпів від ЧАЕС, тому має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.

З метою реалізації свого права на пенсійне забезпечення, звернулась із заявою про призначення пенсії за віком як потерпілій від аварії на ЧАЕС з відповідним зниженням пенсійного віку. ГУПФ в Харківській області було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії у зв`язку із не зарахуванням до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1985 по 20.06.1990 згідно диплому НОМЕР_1 , оскільки нею надано копію диплому, а не оригінал. Позивач вважає, що дане рішення прийняте з формальних підстав, так як копія диплома завірена нотаріально, тобто копія зроблена з оригіналу, а подання оригіналу чи завіреної копії не виливає на те, що вона навчалась та отримала диплом. Також вказала, що через збройну агресію росії та білорусі вона не може отримати довідки чи підтвердження з цієї країни.

Ухвалою від 05.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що до страхового стажу позивача не зараховано період навчання з 01.09.1985 по 20.06.1990 згідно диплома НОМЕР_1 , оскільки заявницею надано копію диплому, а не оригінал. Враховуючи зазначене, Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення відмовити в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з недосягненням пенсійного віку та у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу передбаченого ч.1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Крім того, вказав, що до заяви від 20.08.2025 позивачем не було надано документи відповідно до пп.7 п. 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1, зокрема, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та документ про проживання, виданий органом місцевого самоврядування, які необхідні для призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Тому вважає, що приймаючи рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії, діяв в межах і в спосіб, передбачений законом.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є потерпілою від наслідків аварії на ЧАЕС 4-ї категорії, що підтверджується копією посвідчення Серія НОМЕР_2 , виданого 17.03.1995.

У віці 57 років позивач звернулася до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою від 20.08.2025 про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

За принципом екстериторіальності заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, яке рішенням від 27.08.2025 №063550007522 відмовлено у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв"язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

У рішенні зазначено, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1985 по 20.06.1990 згідно диплома НОМЕР_3 , оскільки заявницею надано копію диплому, а не оригінал.

Позивач вважає таке рішення неправомірним, прийнятим з формальних підстав та таким, що порушує її право на пенсійне забезпечення, а тому звернулася до суду з цим позовом за захистом порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню, суд виходить з наступного.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 9 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-XII) особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно зі статтею 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтею 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Статтею 55 Закону №796-XII визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Частиною 1 ст. 55 статті Закону №796-XII передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Приписами п. 2 ч.1 ст. 55 Закону №796-XII передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема, потерпілим від Чорнобильської катастрофи:

особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років зменшується на 2 роки* та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років

*Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Із аналізу наведеної правової норми вбачається, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які постійно проживали чи працювали у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше 4 років, при цьому початкова величина зниження пенсійного віку на 2 роки встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії (26.04.1986) по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.08.2025 №063550007522 відмовлено у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв"язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

У рішенні зазначено, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1985 по 20.06.1990 згідно диплому НОМЕР_3 , оскільки заявницею надано копію диплому, а не оригінал.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача, з огляду на таке.

Частиною 1 ст.6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.7.2003 №1058-IV, який набув чинності з 01.01.2004 (далі - Закон №1058-IV) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Таке ж визначення містить і частина 1 статті 24 Закону №1058-IV, яка передбачає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, до 01.01.2004 стаж роботи підтверджується в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-IV.

Пунктом "д" частини 3 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено "Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України №1058-ІV", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі- Порядок №22-1).

Згідно пп. 2) п.2.1 Розділу ІІ Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи).

Пунктом 8 Порядку підтвердження наявного стажу роботи визначено, що період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Відповідно до п.2.23 Розділу ІІ Порядку №22-1 документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.

Як вбачається з матеріалів справи, до заяви від 20.08.2025 про призначення пенсії ОСОБА_1 додала нотаріально посвідчену копію диплома НОМЕР_1 на підтвердження періоду навчання Білоруському інституті інженерів залізничного транспорту м.Гомель з 01.09.1985 по 20.06.1990.

У позові позивач зазначає, що у зв`язку із збройною агресією РФ та Білорусі проти України, вона позбавлена фізичної можливості отримати в навчальному закладі довідку на підтвердження факту видачі диплома.

Суд вважає такі доводи позивача обґрунтованими, з огляду на таке.

24 лютого 2022 року Указом Президента 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.

Загальновідомим є те, що у зв`язку із військовою агресією РФ за підтримки Білорусі та подальшим денонсуванням 23.12.2023 Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення, а також припиненням поштового зв`язку, транспортного сполучення та дипломатичних відносин, отримання будь яких документів з території РБ для громадян України є ускладненим або неможливим.

Відповідно до ч.1 ст.75 Закону України "Про нотаріат" від 02.09.1993 №3425-ХІІ, нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування та посадові особи консульських установ України, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих юридичними особами, за умови що ці документи не суперечать закону, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом.

Аналіз зазначеної правової норми свідчить на користь висновку, що нотаріально засвідчена копія документа володіє презумпцією достовірності, поки не доведено протилежне. Відтак, органи ПФУ не мають повноважень піддавати сумніву нотаріальний акт без наявних ознак чи фактів фальсифікації.

Таким чином, суд вважає, що неможливість надати оригінал документу чи додаткові архівні довідки через об`єктивні геополітичні безпекові причини не повинна звужувати зміст і обсяг прав позивача на соціальний захист, а тому висновки відповідача щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду навчання на підставі копії диплома суперечать нормам законодавства.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №063550007522 від 27.08.2025 про відмову позивачу у призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки, відповідачем до страхового стажу позивача неправомірно не зарахований період з 01.09.1985 по 20.06.1990, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати цей період стажу.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію як потерпілому від аварії на ЧАЕС 4-ї категорії із зниженням пенсійного віку на 5-ть років у відповідності із Законом України "Про статус соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з моменту звернення до відповідача, тобто з 20.08.2025 року, суд зазначає таке.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо перевірки наявності необхідних умов для призначення пенсії таких як, досягнення пенсійного віку, зарахування страхового стажу/призначення та перерахунку пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Суд не є тим органом, якому надані повноваження в сфері призначення пенсій. Суд не може підміняти компетентний орган, не може перебирати на себе функції призначення пенсії щодо самостійного розрахунку віку, стажу, оскільки такі повноваження не входять до компетенції судів.

Так, спірним рішенням позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку із не зарахуванням певного періоду до страхового стажу, інші підстави для відмови дане рішення не містить.

В той же час, у відзиві відповідач вказує, що позивач до заяви про призначення пенсії не додала довідку про період проживання в зоні радіоактивного забруднення та посвідчення особи, яка потерпіла від наслідків аварії на ЧАЕС. Однак, про ці обставини не зазначено в спірному рішенні, а тому суд їм оцінку не надає.

Суд уповноважений виключно на перевірку законності та обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, та не уповноважений на підрахунок, зокрема, віку, стажу чи повноти подачі документів для призначення пенсії.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом зобов"язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1985 по 20.06.1990 згідно диплома НОМЕР_1 , повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.08.2025 про призначення пенсії та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду у даній справі.

Таким чином, вимога про зобов`язання відповідача призначити пенсію задоволенню не підлягає.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

Розподілу судових витрат здійснюється відповідно ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 1 пов., кв.58,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022. РНОКПП/ЄДРПОУ: 14099344), про визнання неправомірною відмову, зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №063550007522 від 27.08.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за відповідно ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1985 по 20.06.1990 згідно диплома НОМЕР_1 , повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.08.2025 про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду у даній справі.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Капинос

23.07.26