Ухвала суду № 138470786, 24.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 липня 2026 рокуСправа №360/298/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Неклеса О.М., перевіривши заяву Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання рішення суду від 17.04.2025 року у справі №360/298/25,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №360/298/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 року частково задоволено позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у незастосуванні при обчисленні та виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення у період з 18 червня 2022 року по 18 липня 2022 року розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», станом на 01 січня 2022 року.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 18 червня 2022 року по 18 липня 2022 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», станом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при її виплаті та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Частково задоволено позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у незастосуванні при обчисленні та виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення у період з 18 червня 2022 року по 18 липня 2022 року розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», станом на 01 січня 2022 року.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 18 червня 2022 року по 18 липня 2022 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», станом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при її виплаті та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

08.07.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду від 17.04.2025 року у справі №360/298/25.

Рішенням Вищої ради правосуддя «Про зміну територіальної підсудності судових справ Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, Донецького окружного адміністративного суду, Луганського окружного адміністративного суду» №960/0/15-26 від 21.05.2026 року змінено з 1 червня 2026 року територіальну підсудність судових справ Луганського окружного адміністративного суду шляхом її передачі до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2026 року адміністративну справу №360/298/25 розподілено судді Неклеса О.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 року прийнято справу №390/298/25 до провадження. Заяву Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання рішення суду від 17.04.2025 року у справі №360/298/25 залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали суду від 20.07.2026 року заявник надав до суду заяву від 22.07.2026 року вх. №46658/26, в якій не погоджується з ухвалою суду 20.07.2026 року та просить прийняти заяву до розгляду без сплати судового збору.

Перевіривши надану заяву, суд зазначає наступне.

За приписами частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Разом із цим, статтею 378 КАС України не врегульовано вимоги щодо форми та змісту заяви про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення та питання щодо залишення без руху вказаних заяв.

Частиною десятою статті 169 КАС України передбачено, що заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

Частиною першою статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 2 частини другої статті 3 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.

Водночас, пунктом 6 частини третьої статті 4 того самого Закону визначено, що за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення справляється судовий збір в розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підсумовуючи, Закон №3674-VI містить дві норми, які суперечливо вирішують питання необхідності сплати судового збору за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.

Вирішуючи дану колізію, суд виходить з того, що пункт 6 частини третьої статті 4 Закону №3674-VI є спеціальною нормою, яка регулює сплату судового збору при зверненні саме до адміністративних судів.

Як наслідок, правила пункту 2 частини другої статті 3 Закону №3674-VI у такому разі вважаються загальними. Це підтверджується відсутністю у наведеному в статті 4 цього Закону переліку ставок судового збору окремих ставок збору за подання до місцевих загальних судів та господарських судів заяв про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.

Відтак, до спірних правовідносин слід застосовувати норму, якою передбачена сплата судового збору.

Правовий висновок про необхідність сплати судового збору за подання заяви в порядку статті 378 КАС України міститься у постанові Верховного Суду від 17 травня 2023 року по справі №260/5761/21.

В свою чергу, стаття 4 Закону №3674-VI не встановлює судовий збір за подання до загального чи господарського суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.

Отже, положення ст. 4 Закону №3674-VI є спеціальними у частині визначення ставок збору саме за подання до адміністративного суду заяв, передбачених, зокрема, ст. 378 КАС України.

Вказаний правовий висновок щодо застосування положень Закону №3674-VI за звернення до адміністративного суду із заявою у порядку ст. 378 КАС України сформований в постанові Верховного Суду від 09 березня 2026 року у справі № 140/4276/22.

Аналогічних висновків дійшов Третій апеляційний адміністративний суд в постанові від 02.07.2026 року по справі №160/8141/21.

Відтак, посилання заявника на приписи п. 2 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», що судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення, суд відхиляє як необґрунтовані.

Судом встановлено, що заявник судовий збір не сплатив та не усунув недоліки заяви на виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.07.2026.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З урахуванням наведено, суд доходить висновку, що заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення необхідно повернути заявнику.

Керуючись ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання рішення суду від 17.04.2025 року у справі №360/298/25,- повернути.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст. 256 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.

Формування і зберігання здійснювати в змішаній (паперова та електронна) формі.

Повний текст ухвали складено та підписано 24.07.2026 року.

Суддя О.М. Неклеса