Ухвала суду № 138470662, 22.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 липня 2026 року Справа 160/20721/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Департаменту патрульної поліції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

16.07.2026 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Департаменту патрульної поліції, в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність належного відповідача, яка полягає у ненаправленні або направленні позивачу копій постанов про адміністративні правопорушення не за його зареєстрованим місцем проживання всупереч вимогам статті 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- встановити, що зазначена протиправна бездіяльність спричинила триваюче порушення права позивача на доступ до суду та ефективний судовий захист, яке тривало до моменту фактичного отримання Позивачем інформації про існування відповідних постанов у зв`язку з відкриттям виконавчих проваджень;

- визнати протиправними дії належного відповідача щодо звернення постанов про адміністративні правопорушення до примусового виконання без належного повідомлення позивача про їх винесення відповідно до вимог статті 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- зобов`язати належного відповідача усунути наслідки допущеного порушення шляхом належного направлення позивачу копій постанов про адміністративні правопорушення за його зареєстрованим місцем проживання у порядку, встановленому статтею 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою забезпечення реалізації Позивачем права на їх оскарження;

- зобов`язати належного відповідача після набрання рішенням суду законної сили вчинити всі передбачені законодавством дії, необхідні для усунення наслідків встановленого судом порушення, у тому числі повідомити відповідний орган державної виконавчої служби про судове рішення та, за наявності передбачених законом підстав, відкликати постанови з примусового виконання або вчинити інші передбачені законом дії, спрямовані на припинення їх примусового виконання;

- стягнути з належного відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень.

Згідно абзацу 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 зазначеного Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.4 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 1 січня 2025 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 3328,00 гривні.

З позовних матеріалів вбачається, що позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру, таким чином сума судового збору за вимоги немайнового характеру, з врахуванням коефіцієнту пониження, складає 3194,88 грн.

Так, позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочити чи розстрочити сплату судового збору, оскільки майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір без істотного погіршення матеріального забезпечення.

Розглянувши вказану заяву про звільнення від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочити чи розстрочити сплату судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів ст. 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій та зазначені позивачем підстави відсутні у вищевикладеному переліку підстав для звільнення від сплати судового збору, у зв`язку з чим позивач повинено сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Суд звертає увагу, що позивачем надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 17.03.2026, з яких вбачається, що з січня 2025 по червень 2025 року нарахована сума доходу 12253,90 грн та у період липень 2025 року січень 2026 року інформація щодо джерел/сум виплачених доходів та утриманих податків в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків відсутня.

Проте, зазначена довідка не є єдиним доказом того, що позивач не має можливості сплатити судовий збір за подання позовної заяви.

Крім вказаної довідки, позивачем не надано до суду жодних інших доказів скрутного майнового стану (податкова декларація про доходи; довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію; довідка про склад сім`ї та про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї; документи про нарахування субсидій; документи про надання соціальної допомоги; відомості про вклади, нерухоме та рухоме майно, з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини, тощо).

Для звільнення від сплати судового збору позивач має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору або зменшити розмір судового збору.

Отже, ненадання позивачем достатніх доказів на підтвердження свого скрутного фінансового становища або доказів, що підтверджують підстави для звільнення позивача від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочити чи розстрочити сплату судового збору, зумовлює відсутність підстав для звільнення, зменшення, відстрочення чи розстрочення його від сплати судового збору.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір з врахуванням уточненням позовних вимог, за кожну заявлену вимогу немайнового характеру.

Для сплати судового збору за подання адміністративного позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: Отримувач коштів ГУК у Дн-кiйобл/Чечел.р/ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA368999980313141206084004632; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Так, за приписами частини першої-другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єктів владних повноважень у позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Відповідно до пункту 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить: встановити, що зазначена протиправна бездіяльність спричинила триваюче порушення права позивача на доступ до суду та ефективний судовий захист, яке тривало до моменту фактичного отримання Позивачем інформації про існування відповідних постанов у зв`язку з відкриттям виконавчих проваджень; визнати протиправними дії належного відповідача щодо звернення постанов про адміністративні правопорушення до примусового виконання без належного повідомлення позивача про їх винесення відповідно до вимог статті 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення;.

При цьому, таке формулювання способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів не відповідає вимогам п.2 ч. 1 статті 5 та п. 4, 5 ч. 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, позивачу необхідно привести свої позовні вимоги у відповідність до норм КАС України шляхом надання позовної заяви із викладом позовних вимог враховуючи вимоги КАС України.

Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Позивачем вищевказана вимога закону не виконана, оскільки позивач вказав відповідачами - Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Департамент патрульної поліції, при цьому, позовні вимоги не звернуті до кожного відповідача окремо.

Таким чином, позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог або уточнити суб`єктний склад сторін у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочити чи розстрочити сплату судового збору - відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 - залишити без руху.

Встановити позивачу строк у 5 днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків визначених в ухвалі суду.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Дєєв