Рішення № 138470504, 23.07.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року ЛуцькСправа № 140/4503/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі ГУ ПФУ в Одеській області) про визнання протиправним та скасування рішення від 04.03.2026 №032650006699 щодо відмови в призначенні пенсії по віку у відповідності до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі Закон № 796-ХІІ), та зобов`язання призначити пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ, з 01.02.2026.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 24.02.2025 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до приписів Закону №796-XII та отримала рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 05.03.2026 №032650006699 про відмову у призначенні пенсії з підстав відсутності необхідного періоду проживання в зоні гарантованого добровільного відселення.

Із таким рішенням позивач не погоджується та вважає, що наявність посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) та надана органу Пенсійного фонду довідка Хотешівським старостинським округом Камінь-Каширського району Волинської області підтверджують факт її проживання в селі Котуш Волинської області (віднесено до зони гарантованого добровільного відселення) з 01.01.1986 по 22.09.1988 та з 01.06.1989 по 01.01.1992. Крім того, у період 1991-1992 рр. працювала в Річицькому радгоспі, який знаходиться в с. Річиці та відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.

На переконання позивача, вона має право на зниження пенсійного віку з урахуванням часу фактичного проживання у зоні гарантованого добровільного відселення на 6 років.

З наведених підстав позивач просила позов задовольнити.

Ухвалою суду від 20.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовних вимог не визнав та просив у їх задоволенні відмовити повністю. В обґрунтування цієї позиції зазначив, що ГУ ПФУ в Одеській області скасовано рішення від 05.03.2026 №032650006699 та на заміну винесено рішення від 10.04.2026 №032650006699 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 2 статті 55 Закону №796-XII у зв`язку з недосягненням 56 років. Необхідний страховий стаж становить 26 років. Після перевірки наданих позивачем документів, відповідачем було встановлено, що вік позивача на момент звернення - 55 років, а страховий стаж складає 32 роки 08 місяців 15 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: страховий стаж враховано за всіма наданими документами. Документами підтверджено, що особа проживала або працювала у зоні гарантованого добровільного відселення на 01.01.1993 - 3 роки 06 місяців 17 днів. До періоду проживання у зоні гарантованого добровільного відселення не враховано період навчання з 01.09.1990 по 05.04.1991 та період роботи з 30.05.1991 по 01.07.1992, оскільки населені пункти де навчалася та працювала заявниця не відноситься до зони гарантованого добровільного відселення. З наведеного вбачається, що у позивача відсутнє право на призначення дострокової пенсії за віком, а відтак рішення винесено правомірно.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .

24.02.2026 позивач звернулася із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ.

Вказана заява позивача за принципом екстериторіальності надійшла для розгляду до ГУ ПФУ в Одеській області, яким і прийнято рішення від 05.03.2026 №032650006699 про відмову в призначенні пенсії. У вказаному рішенні зазначено, що вік заявниці 55 років. Страховий стаж складає 32 роки 08 місяців 15 днів, при необхідному 26 років. Документами підтверджено, що особа проживала або працювала у зоні гарантованого добровільного відселення на 01.01.1993 03 роки 07 місяців 04 дні. Крім того, довідка про місце проживання у зоні гарантованого добровільного відселення від 07.02.2025 №54 потребує перевірки первинних документів відповідно до листа Пенсійного фонду України від 30.05.2025 №21044-20199/К-03/9-2800/25. Дата права 01.02.2027 (тобто, у віці 56 років).

10.04.2026 ГУ ПФУ в Одеській області прийнято рішення №032650006699 про відмову у призначенні пенсії на заміну рішення від 05.03.2026, в якому серед іншого зазначено, що документами підтверджено, що особа проживала або працювала у зоні гарантованого добровільного відселення на 01.01.1993 03 роки 06 місяців 17 днів. До періоду проживання у зоні гарантованого добровільного відселення не враховано період навчання з 01.09.1990 по 05.04.1991 та період роботи з 30.05.1991 по 01.07.1992, оскільки населені пункти, де навчалася та працювала заявниця не відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Частиною першою статті 9 Закону України від 09.03.2003 №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058-ІV) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Як передбачено частиною першою статті 26 Закону №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 01 січня 2018 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, встановлені статтею 55 Закону №796-ХІІ.

Так частиною першою статті 55 Закону №796-ХІІ перебачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Зокрема, потерпілим від Чорнобильської катастрофи особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, зменшення віку становить 3 роки (початкова величина) та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років (пункт 2 частини першої статті 55 Закону №796-ХІІ). Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Аналіз вказаних правових норм свідчить на користь того, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за нормами Закону №1058-ІV і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом №796-XII. Зниження пенсійного віку залежить від рівня радіологічного забруднення місцевості та тривалості проживання в ній особи. Обов`язковою умовою наявності в особи права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-ХІІ є факт постійного проживання та (або) роботи такої особи до 01 січня 1993 року (у зоні гарантованого добровільного відселення - протягом трьох років). Виходячи із змісту правовідносин, які регулюються Законом №796-ХІІ, обов`язковий період проживання та роботи починає свій перебіг від дати аварії на Чорнобильській АЕС, тобто з 26 квітня 1986 року.

Отже, період проживання та (або) праці потерпілої особи у зоні гарантованого добровільного відселення протягом трьох років станом на 01.01.1993 необхідно обраховувати з 26.04.1986 по 01.01.1993 (подібні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 19.09.2024 у справі №460/23707/22).

Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, визначений у додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106 Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української PCP про порядок введення в дію законів Української PCP Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи та Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі Постанова №106).

Підпунктом 7 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846; далі Порядок №22-1), з урахуванням змін, внесених постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2023 №55-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.01.2024 за №1/41346), які набрали чинності 15.02.2024, передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку потерпілим від Чорнобильської катастрофи: потерпілим від Чорнобильської катастрофи:

для осіб, які постійно працювали (працюють) на територіях радіоактивного забруднення, додаються документи, видані підприємствами, установами, організаціями, органами місцевого самоврядування, що підтверджують період(и) постійної роботи в населених пунктах, віднесених до відповідних територій радіоактивного забруднення;

для осіб, які постійно проживали (проживають) на територіях радіоактивного забруднення, додаються відомості про місце проживання, зазначені у пункті 2.22 цього розділу, та/або документи про проживання, видані органами місцевого самоврядування.

Пунктом 2.22 розділу II Порядку №22-1 установлено, що для підтвердження інформації про місце проживання особа може надавати відомості про місце проживання, що були внесені до документів, визначених Законом України Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні.

Таким чином, підставою для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, є належність особи до потерпілих від Чорнобильської катастрофи та факт проживання (роботи), а не реєстрації у зоні радіаційного забруднення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 29.01.2020 у справі №572/245/17, від 17.06.2020 у справі №572/456/17.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 06.07.1993, ОСОБА_2 належить до потерпілих від Чорнобильської катастрофи (категорія 3).

Однак суд відхиляє доводи позивача про те, що наявність посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи підтверджує факт проживання у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 не менше трьох років.

Посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи або посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є підставою для встановлення пільг і компенсацій, передбачених Законом №796-ХІІ.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 27.02.2018 у справі №344/9789/17, від 28.03.2018 у справі №333/2072/17, від 08.05.2018 у справі №708/1022/17, від 31.10.2019 у справі №212/12245/13-а.

Суд, враховуючи наведені висновки та встановлений абзацом 2 підпункту 7 пункту 2.1 розділу II Порядку №22-1 перелік документів, що подається особою для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, зауважує, що наявність посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи не є безумовною і єдиною підставою для призначення пенсії на підставі положень абзацу п`ятого пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-XII.

Вказаний висновок застосовано у постановах Верховного Суду від 11.11.2024 у справі №460/19947/23, від 25.03.2026 у справі №240/322/25.

Верховний Суд (постанови від 19.09.2019 у справі №556/1172/17, від 11.03.2024 у справі №500/2422/23, від 19.09.2024 у справі №460/23707/22, від 02.10.2024 у справі №500/551/23, від 11.11.2024 у справі №460/19947/23) виснував, що виникнення права на зниження пенсійного віку законодавець пов`язує із фактом фізичного перебування особи у зоні радіоактивного забруднення у зв`язку з постійним проживанням або у зв`язку з роботою в такій місцевості. При цьому зниження пенсійного віку залежить від рівня радіологічного забруднення місцевості та тривалості проживання в ній особи.

Підставою для відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку згідно з рішеннями ГУ ПФУ в Одеській області стала відсутність достатнього підтвердженого періоду проживання/роботи у зоні гарантованого добровільного відселення у визначений статтею 55 Закону №796-XII для набуття права на пенсію у 55-річному віці.

Отже, ключовим питанням є підтвердження належними та допустимими доказами факту фізичного перебування позивача у зв`язку з постійним проживанням або роботою у цій зоні радіоактивного забруднення саме станом на 01.01.1993.

Факт проживання особи на території зони гарантованого добровільного відселення в цілях призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку засвідчують документи про проживання, видані органами місцевого самоврядування, зокрема, довідка, видана на підставі офіційно підтверджених та достовірних відомостей.

Згідно з довідкою від 07.02.2025 №54, виданою Хотешівським Старостинським округом №15, ОСОБА_1 в періоди з 01.01.1986 по 22.09.1988 та з 01.06.1989 по 01.01.1992 була постійно зареєстрована і проживала в с. Катуш Камінь-Каширського району Волинської області, яке віднесено в зону гарантованого добровільного відселення ІІІ-ьої категорії.

Село Катуш Камінь-Каширського району Волинської області включено до переліку населених пунктів, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській AEC, і віднесено до зони гарантованого добровільного відселення (додаток 1 до Постанови №106).

Відповідно до довідки від 20.05.2025 №35, виданої Ратнівською спілкою споживчих товариств (Ратнівська споживспілка) Костючик К. В. дійсно навчалася в 7-ми місячній магазин-школі Ратнівської райспоживспілки з 01.09.1990 по 05.04.1991. По закінченню навчання їй присвоєно кваліфікацію продавець ІІІ категорії. Зарахована ученицею магазин-школи при райспоживспілці з 7-ми місячним строком навчання з 01.09.1990 (постанова від 30.08.1990 №46/1). Відрахована в зв`язку з закінченням навчання в 7-ми місячний магазин-школу РСС з 05.04.1991 (постанова від 04.04.1991 №21). Направлена на роботу з проходженням 1-місячної стажировки в Ратнівське СТ (постанова від 04.04.1991 №22).

За доводами позивача у позовній заяві вона під час навчання під час вихідних, святкових днів, канікул проживала у селі Катуш Камінь-Каширського району Волинської області.

При цьому Верховний Суд у постанові від 25.03.2026 у справі №240/322/25 вказав, що тривалість літніх та зимових канікул має підтверджуватися наказами навчального закладу. Такі у справі відсутні.

За відомостями трудової книжки серії НОМЕР_2 позивач з 30.05.1991 працювала в Річицькому радгоспі робкоп, тобто в населеному пункту, що не віднесений до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, що також підтверджується і листом ГУ ПФУ у Волинській області від 26.03.2026 №0300-0302-9/24333.

Отже, належними та допустимими доказами підтверджено період постійного проживання/роботи позивача з 26.04.1986 по 01.07.1988, з 15.06.1989 по 31.08.1990 та з 06.04.1991 по 29.05.1991.

При цьому, суд зазначає, що проживання у зоні гарантованого добровільного після 01 січня 1993 року вже не має вирішального значення.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку, що станом на 01.01.1993 позивач підтвердила проживання (роботу) у зоні гарантованого добровільного відселення протягом 3 років 6 місяців 17 днів. Така тривалість проживання дає підстави для зменшення пенсійного віку на чотири роки (три роки початкового зниження та один додатковий рік за понад два роки проживання), а відтак право на призначення пенсії за віком у позивача виникає після досягнення 56-річного віку, а не 55 років.

Оскільки на момент звернення із заявою про призначення пенсії та на дату прийняття оскаржуваного рішення позивачці виповнилося 55 років, вона не досягла пенсійного віку, необхідного для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ.

З огляду на наведені положення нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини, висновки Верховного Суду щодо застосування положень Закону №796-XII у подібних правовідносинах, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 04.03.2026 №032650006699, а отже і для задоволення вимоги про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ з 01.02.2026.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, місто Одеса, вулиця Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385).

Суддя О. О. Андрусенко