Ухвала суду № 138470425, 24.07.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про забезпечення позову

м. Вінниця

24 липня 2026 р. Справа № 120/9983/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара Павла Анатолійовича, розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в справі за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до: Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 40927307), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство освіти і науки України про: визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство освіти і науки України про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою суду від 07.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

22.07.2026 до суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову. в якій просить суд:

- зупинити дію рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, оформлене протоколом засідання від 09.06.2026 №10 (101), яким встановлено в захищеній 10.12.2018 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.43 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка дисертації доктора філософських наук ОСОБА_1 «Сутність та смисли людини в православ`ї: методологія філософсько-релігієзнавчого дослідження» порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічного плагіату), вирішено звернутись до Міністерства освіти і науки України щодо позбавлення ОСОБА_1 наукового ступеня доктора філософських наук та надіслано до Міністерства освіти і науки України разом із супровідним листом копію прийнятого рішення з результатами проведеного аналізу виявлених за допомогою відповідного програмного забезпечення фрагментів збігів щодо неправомірного використання наукових текстів, ідей, розробок, наукових результатів і матеріалів інших авторів без відповідного посилання, до набрання законної сили судовим рішення у цій справі;

- заборонити Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти надсилати до Міністерства освіти і науки У країни копію рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, оформлене протоколом засідання від 09.06.2026 №10 (101), яким встановлено в захищеній 10.12.2018 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.001.43 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка дисертації доктора філософських наук Вергелеса Костянтина Миколайовича «Сутність та смисли людини в православ`ї: методологія філософсько-релігієзнавчого дослідження» порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічного плагіату), до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі;

- заборонити Міністерству освіти і науки України вчиняти будь-які дії по розгляду справи щодо наявності фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації в дисертації, захищеній 10.12.2018 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.43 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка дисертації доктора філософських наук Вергелеса Костянтина Миколайовича «Сутність та смисли людини в православ`ї: методологія філософсько - релігієзнавчого дослідження», до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Позивач вказує, що оскаржене рішення є рішеннями постійно діючого колегіального органу та є адміністративними актом індивідуальної дії, а також актом, який встановлює певні факти, що мають юридичну силу для інших суб`єктів владних повноважень. Якщо не вжити заходів забезпечення позову, які полягають в зупиненні дії оскарженого рішення, існує загроза суттєвого ускладнення ефективного захисту порушених прав позивача. Адже, якщо за час розгляду справи Міністерство освіти і науки України позбавить позивача наукового ступеня, то саме по собі скасування оскарженого рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти не поновить порушені права позивача, а призведе до нових судових процесів.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи подані матеріали, суд вважає за можливе розглянути відповідну заяву без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходив з такого.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені вказаною статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

На підставі частини другої статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Частиною першою статті 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Із системного аналізу вимог наведених норм можна дійти висновку, що забезпечення позову це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.

Значення цього інституту адміністративного процесуального права полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівності сторін.

Визначені законом підстави забезпечення позову є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Як видно з матеріалів справи, 10.12.2018 позивач у спеціалізованій вченій раді Д 26.001.43 в у Київському Національному університеті імені Тараса Шевченка захистив Дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук «Сутність та смисли людини в православ`ї: методологія філософсько - релігієзнавчого дослідження».

09.06.2026 Комітетом з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, прийнято рішення (протокол №10 (101)) про виявлення порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічного плагіату) в захищеній 10.12.2018 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.43 у Київському Національному університеті імені Т.Шевченка дисертації кандидата медичних наук ОСОБА_1 «Сутність та смисли людини в православ`ї: методологія філософсько - релігієзнавчого дослідження», поданій на здобуття наукового ступеня доктора філософський наук. Як видно з означеного рішення, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти вирішило:

1.Встановити у захищеній 10.12.2018 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26,001,43 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка дисертації доктора філософських наук Вергелеса К.М. «Сутність та смисли людини в православ`ї: методологія філософсько - релігієзнавчого дослідження» факти порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічного плагіату).

2. Звернутися до Міністесртва освіти і науки України щодо позбавлення ОСОБА_1 наукового ступеня доктора філофських наук

3. Надіслати до Міністерства освіти і науки України разом з супровідним листом копію прийнятого рішення з результатами проведеного аналізу виявлених за допомогою відповідного програмного забезпечення фрагментів збігів щодо неправомірного використання наукових текстів ....

Відповідно до статті 12 Закону України «Про вищу освіту» управління у сфері вищої освіти у межах своїх повноважень здійснюється, серед іншого, Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про вищу освіту» Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є постійно діючим колегіальним органом. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є юридичною особою публічного права, яка діє згідно з цим Законом і статутом, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Процедура розгляду Комітетом з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти скарг/повідомлень щодо наявності у дисертаціях на здобуття ступеня доктора філософії (наукового ступеня доктора наук, кандидата наук) та/або наукових публікаціях, в яких висвітлені наукові результати дисертації, фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, порядок звернення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти до Міністерства освіти і науки України про необхідність позбавлення особи наукового ступеня доктора (кандидата) наук у випадку виявлення в дисертації, наукових публікаціях, зарахованих за її темою, академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, та процедуру скасування Національним агентством рішення разової ради про присудження ступеня доктора філософії у зв`язку з виявленням у дисертації та/або наукових публікаціях, в яких висвітлені наукові результати дисертації, фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації визначена у Порядку розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, затвердженого Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти 21.06.2022 (протокол № 10 (15) зі змінами) (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 33 Порядку, копія рішення Національного агентства про виявлення в дисертації, за якою було присуджено науковий ступінь доктора (кандидата) наук та/або наукових публікаціях, зарахованих за її темою, академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, надсилається до Міністерства освіти і науки України разом із супровідним листом і зверненням про позбавлення відповідного наукового ступеня. У зверненні наводяться результати проведеного аналізу доказів, які підтверджують факт фабрикації, фальсифікації та/або результати проведеного аналізу виявлених за допомогою відповідного програмного забезпечення фрагментів збігів щодо неправомірного використання наукових текстів, ідей, розробок, наукових результатів і матеріалів інших авторів без відповідного посилання, посилання на норми законодавства.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку про те, що подальша реалізація оскаржуваного в межах цієї адміністративної справи рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти у спосіб направлення такого рішення до Міністерства освіти і науки України фактично створить умови, за яких розгляд справи втратить актуальність, адже прийняте за його наслідками рішення не відповідатиме завчанням адміністративного судочинства, наведеним в частині першій статті 2 КАС України.

В контексті наведеного, слід врахувати, що інститут забезпечення позову, як вже зазначалось вище, створений, зокрема, з метою убезпечення сторін судового процесу від виникнення обставин, за яких через необхідність дотримання визначених процесуальним законодавством процедур розгляду адміністративної справи, нівелюватиметься сама мета, з якою відповідний позов подано до суду.

З огляду на наведене, суд вважає, що представник позивача в обґрунтування заяви про забезпечення позову навів достатні аргументи, які підтверджують, що без вжиття заходів забезпечення позову намір позивача захистити свої права та інтереси в суді залишиться неповноцінним, оскільки створить передумови для виникнення нових спорів, що зумовить необхідність докладання значних зусиль. Водночас це не відповідатиме завданню адміністративного судочинства, яке відповідно до статті 2 КАС України полягає, зокрема, у вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд враховує, що Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Засіб судового захисту повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

Відсутність «бажаного результату» виключає можливість визначення ефективності правового захисту, оскільки такий результат встановлює межі (кінцеву мету) правового захисту, який полягає у використанні передбачених законом можливостей для поновлення порушеного, визнання невизнаного, чи присудження оспорюваного права саме в цих межах.

У цьому випадку наслідком забезпечення позову стане тимчасове унеможливлення настання несприятливих для позивача наслідків, забезпечення ефективного захисту або поновлення його прав чи інтересів у разі задоволення позовних вимог та виключатиме необхідність подальшого ініціювання нових судових процедур щодо захисту порушених прав.

Суд заважує, що вжиття такого заходу забезпечення позову, як зупинення дії рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 09.06.2026 оформлене протоколом засідання від 09.06.2026 №10 (101), яким встановлено в захищеній 10.12.2018 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.43 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка дисертації доктора філософських наук Вергелеса Костянтина Миколайовича «Сутність та смисли людини в православ`ї: методологія філософсько-релігієзнавчого дослідження» порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічного плагіату), на період до набрання законної сили рішенням у справі не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямований виключно на збереження існуючого становища позивача до ухвалення остаточного рішення у справі, відповідає принципу збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, та інституту забезпечення позову в адміністративному судочинстві.

Підсумовуючи зазначене, суд дійшов висновку про наявність передбачених частиною другою статті 150 КАС України підстав для забезпечення позову.

Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення заяви представника позивача про забезпечення позову шляхом:

- заборонити Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти надсилати до Міністерства освіти і науки У країни копію рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, оформлене протоколом засідання від 09.06.2026 №10 (101), яким встановлено в захищеній 10.12.2018 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.001.43 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка дисертації доктора філософських наук Вергелеса Костянтина Миколайовича «Сутність та смисли людини в православ`ї: методологія філософсько-релігієзнавчого дослідження» порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічного плагіату), до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі;

- заборонити Міністерству освіти і науки України вчиняти будь-які дії по розгляду справи щодо наявності фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації в дисертації, захищеній 10.12.2018 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.43 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка дисертації доктора філософських наук Вергелеса Костянтина Миколайовича «Сутність та смисли людини в православ`ї: методологія філософсько - релігієзнавчого дослідження», до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Оскільки, такі вимоги заяви охоплюються дією самого рішення, а відтак, належним способом забезпечення позову є зупинення дії рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 09.06.2026, що оформлене протоколом засідання від 09.06.2026 №10 (101). - до набрання законної сили рішенням у цій справі.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову у цій справі.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про забезпечення позову задовольнити частково.

Зупинити дію рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 09.06.2026 оформлене протоколом засідання від 09.06.2026 №10 (101), яким встановлено у захищеній 10.12.2018 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.43 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка дисертації доктора філософських наук Вергелеса Костянтина Миколайовича «Сутність та смисли людини в православ`ї: методологія філософсько-релігієзнавчого дослідження» порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічного плагіату) - на період до набрання законної сили рішенням у справі.

В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя Комар Павло Анатолійович