Рішення № 138470420, 16.07.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 липня 2026 р. Справа № 120/8097/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Альчука М.П.,

за участі секретаря судового засідання: Данильченко А.О.

представника позивача: Чернілевської Р.В.

представника відповідача: Покорук Н.М., Лисцевої Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛА-ВІЯ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛА-ВІЯ" (далі - позивач, ТОВ "ЛА-ВІЯ") звернулось до суду з адміністративним позовом до Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Вінницькій області) про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю рішення відповідача від 07.05.2026 року №330/P/Л, яким відмовлено у наданні ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним з підстав неподання або подання не в повному обсязі разом із заявою про отримання ліцензії копій документів, визначених Законом

Позивач зазначає, що йому протиправно відмовлено у видачі ліцензії, у зв`язку з чим таке рішення підлягає скасуванню.

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву, у якому заперечив проти задоволення позову. Зауважує, що позивач не спростував встановлених відповідачем обставин та не довів протиправності оскаржуваного рішення. Відтак підстав для задоволення позову відсутні, а позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення у повному обсязі.

Позивачем подано відповідь на відзив, у якій наголошував на тому, що відзив є необґрунтованим, не спростовує доводів позовної заяви та не містить належних доказів на їх підтвердження. У зв`язку з чим, позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідач подав заперечення, у яких вказав, що доводи позивача, викладені у відповіді на відзив, не спростовують висновки контролюючого органу, зазначені у спірному рішенні, не містять нових доказів чи правових аргументів, які б свідчили про незаконність та необґрунтованість винесеного рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, судом встановлено наступні обставини справи.

13.04.2026 року ТОВ "ЛА-ВІЯ" звернулося до ГУ ДПС у Вінницькій області із заявою про надання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою провадження господарської діяльності: вул. Костянтина Василенка, буд. 14- А, м. Вінниця, до якої було додано наступні документи:

- копію Договору купівлі - продажу від 24.12.2012 року, який підтверджує право власності на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: вул. 30-річчя Перемоги, 14- А, м. Вінниця;

- копію Декларації про готовність об`єкта до експлуатації по вул. 30-річчя Перемоги, 14- А, м. Вінниця;

- копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по реєстрацію права власності, а саме автогазозаправочної станції що знаходиться за адресою: вул. 30-річчя Перемоги, 14- А, м. Вінниця;

- копію Договору оренди земельної ділянки, що знаходиться за адресою: вул. 30- річчя Перемоги, 14- А, м. Вінниця;

- копію Витягу з Державного реєстру речових прав;

- копію Договору оренди від 15.02.2025 року щодо оренди автогазозаправної станції;

- копію дозволу №095.18.05 від 05.04.2018 року на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки;

- копію Дозволу виконувати небезпечні роботи 28.11.2025 року;

- копію Технічного паспорту; копію рішення ВМР від 25.12.2015 року №71;

- платіжну інструкцію №84 від 13.02.2026 року.

ГУ ДПС у Вінницькій області за результатами розгляду заяви та долучених до неї документів, прийнято рішення про відмову у наданні ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним 07.05.2026 року №330/P/Л.

Підставою для відмови у видачі ліцензій слугував п. 5 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", а саме: подання не в повному обсязі разом із заявою про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності копій документів, визначених цим Законом, зокрема:

- суб`єкт господарювання разом із заявою про отримання ліцензії надав лише договір оренди земельної ділянки від 29.09.2025 року між Вінницькою міською радою та ТОВ "Спецтранссервіс" (ЄДРПОУ 31626517). Також п.п.п. 9.4.4 вищезазначеного договору передбачено за згодою Орендодавця передавати у володіння і користування орендовану земельну ділянку або її частину іншій особі (суборенда) у випадках та на умовах, передбачених законом. Наявність такої згоди заявником не підтверджено.

- суб`єкт господарювання був зобов`язаний разом із заявою про отримання ліцензії надати Сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта нерухомого майна, що підтверджує прийняття закінченого будівництвом об`єкта нерухомого майна в експлуатацію. щодо всіх об`єктів нерухомого майна, розташованих у місці виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним. роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального, необхідних для здійснення такої діяльності. Такий Сертифікат не був наданий.

Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставин справи, суд керується такими нормативно-правовими актами.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 вказаного Закону України №3817-ІХ "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального":

- ліцензія - право суб`єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності (п. 40);

- надання ліцензії - надання суб`єкту господарювання права на провадження певного виду (кількох видів) господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про надання ліцензії на право провадження певного виду (кількох видів) господарської діяльності та внесення органом ліцензування відомостей про надану ліцензію до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, або Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, а в передбачених цим Законом випадках - також шляхом набуття такого права автоматично (п. 52);

- роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшої реалізації або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з місць роздрібної торгівлі пальним через паливороздавальні колонки, газороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, а також реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, а також заправлення з бункерувальника у водному просторі морських та річкових суден (п. 77).

Одним з видів ліцензії згідно з п. 22 ч. 2 ст. 41 Закону №3817-ІХ, є ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним.

Частиною третьою вказаної норми закону передбачено, що на кожний вид господарської діяльності надається окрема ліцензія, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 42 Закону №3817-ІХ, ліцензія на право провадження відповідного виду господарської діяльності надається, за умови реєстрації або взяття на облік суб`єкта господарювання у податкових органах та повідомлення таким суб`єктом господарювання про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, через які здійснюватиметься відповідний вид ліцензійної діяльності, відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, та проходження електронної ідентифікації онлайн в електронному кабінеті з дотриманням вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" і здійснення листування з контролюючим органом через електронний кабінет відповідно до прийнятої контролюючим органом заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 43 Закону №3817-ІХ, ліцензія на право провадження відповідного виду господарської діяльності надається органом ліцензування шляхом прийняття рішення про надання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Для отримання ліцензії суб`єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.

Згідно частини п`ятої вказаної статті, до заяви про отримання ліцензії на право виробництва, оптової торгівлі, роздрібної торгівлі пальним, на право зберігання пального додатково додаються копії:

1) документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки (у разі відсутності кадастрового номера земельної ділянки у зазначених документах надається витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку), на якій розташовано об`єкт виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального (крім зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки), чинних на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію (зазначені документи не подаються у разі розміщення об`єкта нерухомого майна на території порту, за умови подання документів, що підтверджують право користування портовою інфраструктурою).

2) сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта нерухомого майна, що підтверджує прийняття закінченого будівництвом об`єкта нерухомого майна в експлуатацію, щодо всіх об`єктів нерухомого майна, розташованих у місці виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального, необхідних для здійснення такої діяльності, - для об`єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку з 1 травня 2011 року;

технічного паспорта та/або інвентаризаційної справи, та/або довідки про технічні характеристики об`єкта нерухомого майна, що підтверджують функціональне призначення об`єкта нерухомого майна, що видані бюро технічної інвентаризації або фізичною особою - підприємцем, або юридичною особою, у складі якої працюють один або більше виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, що пройшли професійну атестацію та отримали кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт з технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна відповідно до Закону України "Про архітектурну діяльність", - для об`єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку до 30 квітня 2011 року включно, розташованих у місці виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального, необхідних для здійснення такої діяльності.

Підтвердженням введення в експлуатацію об`єктів нерухомого майна, призначених для приймання, зберігання та роздрібної торгівлі пальним, право приватної власності на які виникло у порядку, визначеному законами України "Про приватизацію державного майна" та "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", є реєстрація права власності у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У разі якщо документи, зазначені у пунктах 1 і 2 цієї частини, видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об`єкта нерухомого майна;

3) свідоцтва про право власності та/або користування на судно, свідоцтва про придатність судна до плавання або класифікаційного свідоцтва на судно, або акта огляду судна, що видані у встановленому законом порядку, - для бункерувальника;

4) технологічного регламенту, що містить інформацію про всі об`єкти та технологічне обладнання у місці виробництва, необхідні для забезпечення здійснення виробництва та зберігання пального, - для ліцензії на право виробництва пального;

5) технічних умов на виробництво пального визначеної якості, що має відповідати вимогам технічних регламентів та національним стандартам з якості пального, - для ліцензії на право виробництва пального;

6) дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки або декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці;

7) документа, що підтверджує акредитацію випробувальної лабораторії з визначення показників якості пального, виданого уповноваженим органом, або договору з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією (у разі відсутності власної акредитованої лабораторії) - для ліцензії на право виробництва пального;

8) документа/документів, що засвідчують право власності або право користування спеціалізованими транспортними засобами для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом, з яких здійснюватиметься роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, - для ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним (скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів) із спеціалізованих транспортних засобів для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом.

Згідно п. 1 ч. 7 ст. 43 Закону №3817-ІХ, орган ліцензування зобов`язаний прийняти рішення про надання або про відмову в наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності не пізніше 20 робочих днів з дня одержання від заявника заяви про отримання ліцензії на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв (крім малих виробництв дистилятів, малих виробництв виноробної продукції, малих виробництв пива), тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, на право вирощування тютюну, на право ферментації тютюнової сировини, на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 45 Закону №3817-ІХ, підставами для прийняття органом ліцензування рішення про відмову у наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є, серед іншого, неподання або подання не в повному обсязі разом із заявою про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності копій документів, визначених цим Законом.

Беручи до уваги вищевикладену нормативно-правову базу, суд зазначає наступне/

Відповідач у рішенні про відмову у видачі ліцензії зазначив, що в поданих позивачем разом із заявою матеріалах відсутній документи, які підтверджують право на використання відповідного об`єкта нерухомого майна та сертифікату про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта нерухомого майна, що підтверджує прийняття закінченого будівництвом об`єкта нерухомого майна в експлуатацію.

Щодо ненадання документів що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним, суд зазначає наступне.

Згідно Договору оренди від 29.09.2025 року власник автогазозаправочної станції ТОВ "Спецтрансервіс", що знаходиться за адресою вул. Костянтина Василенка, 14-А, м. Вінниця прийняв у строкове платне користування земельну ділянку із кадастровим номером 0510100000:02:067:0032 із цільовим призначенням для обслуговування будівель торгівлі.

Позивачем у свою чергу орендовано у ТОВ "Спецтрансервіс" об`єкт нерухомого майна, а саме - автогазозаправочну станцію за адресою вул. Костянтина Василенка, 14-А, що розташована на земельній ділянці ділянку із кадастровим номером 0510100000:02:067:0032.

Таким чином, товариством надано належні документи, що підтверджують право користування об`єктом нерухомого майна, розташованим на земельній ділянці, право користування якою оформлено на іншу особу. Зокрема, на підтвердження правових підстав використання автогазозаправочної станції товариством подано договір оренди об`єкта нерухомого майна, укладений з ТОВ "Спецтрансервіс", яке, у свою чергу, є користувачем відповідної земельної ділянки на підставі договору оренди від 29.09.2025 року.

Отже, позивачем дотримано вимоги законодавства щодо підтвердження права використання об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці.

Щодо ненадання сертифікату про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта нерухомого майна, що підтверджує прийняття закінченого будівництвом об`єкта нерухомого майна в експлуатацію, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру".

Позивачем до заяви про видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним надано ГУ ДПС у Вінницькій області, зокрема, копію декларації про готовність об`єкта до експлуатації по вул. 30-річчя Перемоги, 14- А, м. Вінниця, якою було визначено, що дана АЗС була введена в експлуатацію у 10.05.2012 року на підставі Декларації про готовність об`єкта до експлуатації зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області за №BH14312071665.

З декларації про готовність об`єкта до експлуатації судом встановлено, що об`єкт закінченого будівництва АЗС відноситься до ІІІ категорії складності будівництва. Дата початку будівництва - 03.02.2012 року; дата закінчення будівництва - 03.05.2015 року; строк введення об`єкта (черги, пускового комплексу) в експлуатацію - ІІ квартал 2012 року.

Відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України набуття права власності на нерухоме майно відбувається після введення в експлуатацію та державної реєстрації об`єкта будівництва.

Згідно ч.ч.1-3 ст. 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в редакції, чинній на момент введення спірного об`єкта в експлуатацію, усі об`єкти будівництва за складністю архітектурно-будівельного рішення та/або інженерного обладнання поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності. Категорія складності об`єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об`єкта будівництва. Віднесення об`єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проєктною організацією і замовником будівництва. Порядок віднесення об`єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

У листі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово комунального господарства України №24-10/2759/0/6-11 від 04.04.2011 року з цього питання було зазначено, що Клас наслідків (відповідальності) будівлі або споруди визначається відповідно до п. 5.1 чинного ДБН В.1.2-14-2009 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та 3 основ". У зв`язку з чим визначену проєктною документацією категорію складності об`єктів будівництва необхідно перевіряти з урахуванням класу наслідків (відповідальності).

При цьому, пропонується наступна схема урахування класу наслідків (відповідальності) СС-1; СС-2; СС-3: класу наслідків СС-1 відповідають I та II категорія складності; класу наслідків СС-2 відповідають III та IV категорія складності класу наслідків СС-3 відповідає V категорія складності.

Згідно п.5.1.1 та п.5.1.4 ДБН В.1.2-14-2009 класи відповідальності будівель і споруд визначаються рівнем можливих матеріальних збитків і (або) соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або із втратою цілісності об`єкта. У технічному завданні на проєктування або в іншій договірній документації має бути вказаний клас відповідальності об`єкта, який визначається замовником за узгодженням із генеральним проєктувальником та організацією, яка здійснює наукове супроводження проєктних робіт. Цей клас має бути відомим власнику об`єкта і за згодою з ним може бути підвищений.

Відповідно до ч.1 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в редакції, чинній на момент реєстрації декларації, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I-III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Частинами 4-6 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в редакції, чинній на момент реєстрації декларації, прийняття рішення про реєстрацію (відмову у реєстрації) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Інспекції державного архітектурно будівельного контролю повертають декларацію про готовність об`єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Відповідно до ч.7 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", орган державного архітектурно-будівельного контролю відмовляє у видачі сертифіката з таких підстав:

1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;

2) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

3) невідповідності об`єкта проєктний документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відмова у видачі сертифіката надається замовникові у строк, передбачений для його видачі.

Отже, відповідно до змісту положень ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Інспекція державного архітектурно будівельного контролю могла скористатися наданим їй правом відмови у реєстрації декларації або повернення поданої декларації з підстав, визначених ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у тому числі, у зв`язку з поданням недостовірної інформації у такій декларації.

Відповідно до п. 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461 (в редакції, чинній на момент реєстрації декларації) прийняття в експлуатацію об`єктів, що належить до І-ІІІ категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною та територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації. інспекцією Пунктом 3 цього ж Порядку передбачено: "Прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до ІV і V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифіката".

Згідно ч. 9 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Таким чином, декларація про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області за №BH14312071665 10.05.2012 року, у якій зазначена ІІІ категорія складності, є документом, що підтверджує введення в експлуатацію об`єкта у встановленому законом порядку.

Стосовно доводів відповідача про неподання позивачем копії договору купівлі-продажу від 24.12.2012 року та копії декларації про готовність об`єкта до експлуатації, суд враховує посилання позивача, що під час прийняття заяви уповноваженою особою контролюючого органу було повідомлено, що у переліку документів, які зазначаються до заяви, необхідно вказувати документи, передбачені ст. 43 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" № 3817-IX.

У зв`язку з цим у переліку документів, доданих до заяви, були зазначені документи, які вказані у статті 43 Закону № 3817-IX, що не виключає подання інших документів, необхідних для підтвердження права власності, права користування та законності експлуатації об`єкта.

При цьому зазначений перелік не містив найменування всіх документів, фактично поданих заявником, зокрема договору купівлі-продажу та декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Під час судового розгляду свідок ОСОБА_1 , який є директором ТОВ "ЛА-ВІЯ", повідомив суду відомості, аналогічні вищевикладеним.

Крім того, позивачем надано суду заяву щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним (місце господарської діяльності АДРЕСА_1 ), за наслідком чого видано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального.

Зміст вказаної заяви вказує на те, що в ній не подавався сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта нерухомого майна, водночас відсутність зазначеного документу не стала підставою для відмови у видачі відповідної ліцензії.

Додані документі вказують на те, що відповідний об`єкт нерухомості був набутий у власність за договором купівлі-продажу, укладеним у 2012 році: у розділі "Існуючі об`єкти нерухомого майна" витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва додатково вказано, зокрема, об`єкт - "Назва: Автогазозаправочна станція; заг. площа: 35.3 кв.м.; житлова площа: кв.м.; адреса: Вінницька обл., Вінницький район, Вінницька територіальна громада, м. Вінниця, вулиця Василенка Костянтина, 14-А"; вид права власності - "приватна"; підстава - "договір купівлі продажу, реєстраційний номер: 3652, виданий 24.12.2012 року, видавник: приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Суханова Т.О.".

Також позивачем долучено до матеріалів справи копії ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним (місце торгівлі вул. Костянтина Василенка, 14- А, м. Вінниця), яка діяла в період з 01.07.2019 року по 01.07.2024 року, з 19.11.2020 року по 19.11.2025 року, що у свою чергу підтверджує здійснення позивачем протягом п`яти років діяльності з роздрібної торгівлі пальним за цією ж адресою на підставі ліцензії, виданої контролюючим органом

Крім того, вищенаведеним підтверджується відсутність будь-яких змін щодо місця провадження господарської діяльності та свідчить про те, що звернення ТОВ "ЛАВІЯ" було зумовлене виключно закінченням строку дії попередньої ліцензії, а не наміром отримати ліцензію на новий або реконструйований об`єкт.

З огляду на наведене, з урахуванням особливостей спірних правовідносин, висновок ГУ ДПС у Вінницькій області про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним є безпідставним та суперечить вимогам закону.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛА-ВІЯ" підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛА-ВІЯ" (вул. Данила Нечая, 242, м. Вінниця, ЄДРПОУ 33553413) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Василенка Костянтина, 21, м. Вінниця, ЄДРПОУ 44069150) про визнання протиправним та скасування рішення, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 07.05.2026 року №330/P/Л в частині відмови Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛА-ВІЯ" у наданні ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛА-ВІЯ" понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Альчук Максим Петрович