Постанова № 138469916, 24.07.2026, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

ін. 31000 , м. Красилів , вул. Булаєнка, 4 тел. (факс): 038 55 4 34 75

_________________

Справа №: 677/1086/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.07.2026 м.Красилів

Суддя Красилівського районного суду Хмельницької області Васільєв С.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли із відділення поліції № 4 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

12.06.2026 о 20 год. 56 хв. в м. Красилів, вул. М. Грушевського, 61 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Scenic, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Зазначив, що він не керував транспортним засобом, та що даний автомобіль працівники поліції не зупиняли. Вказав, що транспортним засобом керував його знайомий, даних особи не вказав, обґрунтовуючи це тим, що водій не місцевий.

Наголосив, що під час огляду була порушена процедура проведення такого огляду, оскільки не було залучено свідків, та додані до протоколу матеріали мають ознаки фальсифікації, так як не співпадають дати на диску та резолюції керівника, який давав дозвіл на доручення даного СD-диску до матеріалів справи.

Також свою позицію ОСОБА_1 виклав у письмових запереченнях, в яких вказав, що 12.06.2026 працівники поліції не здійснювали зупинку його автомобіля Renault Scenic (д.н. НОМЕР_2 ) під час руху у встановленому законом порядку (відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію»).

Жодних вимог про зупинку (увімкнення проблискових маячків, звукових сигналів) йому під час руху не висувалося. Він самостійно здійснив повну зупинку автомобіля та вимкнув двигун біля будинку №61 по вул. Михайла Грушевського у м. Красилів.

Лише після цього до нерухомого автомобіля підійшли патрульні.

Наявність фіксації руху авто на відеореєстратор патрульного авто без факту його законної зупинки свідчить про те, що поліція втратила безперервний візуальний контроль.

На момент підходу поліції та висування вимог про огляд він не здійснював керування (двигун було вимкнено), у зв?язку з чим він не мав статусу водія у розумінні ПДР України. Згідно з усталеною практикою Верховного Суду (зокрема, постанова у справі № 404/4467/16-а), перебування особи у припаркованому автомобілі, який не рухається, навіть на місці водія, не є свідченням керування ним, а отже, виключає склад правопорушення за ст. 130 КУпАП).

Зазначив, що факт нерухомості авто та його тверезості також готовий підтвердити очевидець події - свідок ОСОБА_2 , про що подав додаткове клопотання.

Крім того, наголосив на грубе порушення процедури, оскільки наявна повна відсутність свідків. Наявний відеозапис з бодікамер фіксує лише нерухоме авто та упереджений психологічний тиск працівників поліції, які згадували події 2024 року, замість фіксації правопорушення, та не відображає належної і законної процедури пропозиції огляду.

Також вказує на очевидну фальсифікацію супровідних документів та суперечність дат у матеріалах справи. Так як матеріали справи містять рапорт інспектора СРПП капітана поліції Олександра Шевчука про долучення до справи оптичного CD-диска з

відеозаписом, який підписаний та датований ним 17.06.2026. Проте резолюція керівництва про дозвіл на долучення на цьому ж рапорті накладена 12.06.2026. Юридично та логічно неможливо накласти резолюцію на документ на 5 днів раніше, ніж цей документ був фактично написаний та створений. Даний факт є беззаперечною ознакою службового підроблення та складання документів «заднім числом», що повністю анулює довіру до цих матеріалів та робить оптичний CD-диск недопустимим доказом у розумінні ст. 251 КУпАП.

Тому ОСОБА_1 просить про застосування до неналежних доказів доктрини «плодів отруйного дерева».

Оскільки початкові дії поліції (підхід до припаркованого авто без законної

зупинки, вигадування причини про телефон) були протиправними та вчиненими з

істотним порушенням прав і freedoms людини, то весь подальший ланцюг доказів (протокол ЕПР1 №691423, розписки, рапорти) є «плодами отруйного дерева» і не можуть бути покладені в основу судового рішення на підтвердження вини.

Тому просить визнати докази недопустимими, а справу закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 зазначив, що того дня (увечері) він вийшов з магазину, та побачив, як на дорозі поряд з тротуаром стояла припаркована машина Рено ОСОБА_1 ; далі під`їхав службовий автомобіль поліції, вийшли працівники поліції та розпочали з ОСОБА_3 розмову; автомобіль ОСОБА_1 був у незаведеному стані. Далі ОСОБА_2 попрямував додому. Того дня також бачив раніше, як ОСОБА_4 керував автомобілем.

Дослідивши матеріали справи, суд звертає увагу на таке.

Згідно п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння регламентується ст.266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкція).

Так, відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно п.3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Тобто, поліцейський на місці зупинки транспортного засобу самостійно виявляє і приходять висновку про наявність у водія відповідних ознак сп`яніння.

Зовнішні ознаки за своєю суттю не можуть в повній мірі відображатися у відеозаписі. При цьому такі зовнішні ознаки надають працівникам поліції лише підстави для виникнення сумнівів стосовно стану, в якому перебуває водій. З метою спростування такої суб`єктивної підозри, яка сама по собі не має жодного юридичного значення і не може підтвердити чи спростувати стан, в якому перебуває водій, працівники поліції і заявляють вимогу щодо проходження водієм огляду на стан сп`яніння. Саме результати огляду й мають підтвердити чи спростувати обґрунтованість вказаної суб`єктивної оцінки.

У даному випадку перед пред`явленням вимоги про проведення огляду працівник поліції попросив водія «дихнути» у його сторону.

Згідно з ч.2-3 статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд зазначає, що присутність двох свідків необхідна при неможливості фіксації на спеціальний технічний засіб, однак до протоколу про адміністративне правопорушення було додано відеозапис, що проводився за допомогою приладу Драгер.

Тому твердження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про те, що поліція мала би залучити до проведення огляду двох свідків, є необґрунтованим.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Відповідно до п.7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Диспозиція ч. 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного), або відмова від проходження огляду на стан сп`яніння.

Тобто, доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного), або відмова від проходження огляду на стан сп`яніння.

На підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП було надано:

- протоколом серії ЕПР1 №691423 від 12.06.2026;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, відповідно до якого огляд не проводився;

- відеозаписом з фіксацією процедури проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння (відеофайли під назвою «export_yzz8k», «VID_20260617_123930»).

Зокрема, огляд долучених до протоколу відеозаписів підтверджує факт керування водієм транспортним засобом. Так, автомобіль під керуванням ОСОБА_1 рухався у зустрічному напрямку відносно працівників поліції, після чого останні здійснили розворот і попрямували за ним. У момент наближення службового авто до транспортного засобу ОСОБА_1 на ньому світилися стоп-сигнали. Підійшовши до водія, інспектор поліції повідомила про здійснення відеофіксації та зазначила причину зупинки розмова по телефону під час руху (відеофайли з назвами «VID_20260617_123930» та «export_yzz8k»). Крім того, ні під час відеозапису, ні у поданих запереченнях ОСОБА_1 не заперечував факт керування автомобілем. Навпаки, у письмових запереченнях він підтвердив, що перебував за кермом, проте вказав, що зупинився самостійно, без вимоги поліцейських.

На відеозаписі відображено повну процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, згідно якої водій відмовився від проходження такого огляду, проведену у порядку, передбаченому чинним законодавством, із дотриманням встановлених вимог та процесуальних норм.

Із відеозапису встановлено, що працівник поліції неодноразово пропонував водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», водій від проходження огляду на місці зупинки відмовився (відеофайл під назвою «export_yzz8k» 02:12-02:52 сек.; 03:36- 03:40 сек., 05:26-06:31 сек.).

Далі, інспектор поліції запропонував водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, на що водій також відмовився (відеофайл під «export_yzz8k» 03:44 сек., 06:60 сек.)

Поліцейський роз`яснив, що у такому разі відносно нього (водія) буде складено адміністративний протокол за ст.130 за відмову від огляду на стан сп`яніння .

Також під час судового розгляду не знайшли свого підтвердження твердження ОСОБА_1 про фальсифікацію документів та відеозапису через невідповідність дат, так як час, запису ( 12.06.2026 з 20:59 по 21:44 год, та запис CD-диску здійснено 17.06.2026) і події, відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, повністю узгоджуються між собою.

Крім того, суд звертає увагу, що покази свідка ОСОБА_2 не можуть бути враховані як доказ спростування вини ОСОБА_1 , оскільки даний свідок з`явився на місці події о 21:02 год., що відбулося вже після того, як водія було зупинено, виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти визначений закон огляд. Він не був присутній при зупинці транспортного засобу та не наближався до водія, тому об`єктивно він не може підтвердити, чи керував той транспортним засобом, та чи перебував у стані сп`яніння (відеофайл під назвою «export_yzz8k» 03:27 сек.).

За таких обставин приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає безальтернативне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Крім цього, відповідно до ч. 5 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму, що складає 665 грн. 60 коп.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 130, 283-285, 287, 291, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (стягувач: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ: 26255795) 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. судового збору.

Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Хмел.обл/Красилів. мтг/21081100; код отримувача (ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.); номер рахунку (IBAN) UA608999980314060542000022717, код класифікації доходів бюджету 21081100.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106. У графі «призначення платежу» платником повинно бути вказано: судовий збір, його ПІБ, ідентифікаційний номер, та номер справи).

Платіжні документи, що свідчать про сплату штрафу та судового збору, слід негайно подати (надіслати) до суду.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП).

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу в сумі 34 000 ( тридцять чотири тисячі) гривень.

Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається через Красилівський районний суд Хмельницької області.

Суддя С. В. Васільєв