Ухвала суду № 138469645, 23.07.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2026 Справа №607/17246/24 Провадження №1-кп/607/131/2026

Колегія суддів Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря с/з ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

під час судового розгляду в приміщенні суду в м. Тернополі кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020210000000115 від 11 березня 2020 року стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. ч. 1, 2 ст. 263-1, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 194 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження із матеріалами за № 12020210000000115 від 11 березня 2020 року відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. ч. 1, 2 ст. 263-1, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 194 КК України.

Прокурор у судовому засіданні підтримав раніше подане клопотання про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 17.02.2026.

Захисник у судовому засіданні не заперечив щодо задоволення клопотання про продовження покладених обов`язків, при цьому враховуючи стан здоров`я обвинуваченого просив зменшити розмір застави до мінімального розміру, а також розширити обов`язок не відлучатися за межі Тернопільської області.

Обвинувачений в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Заслухавши клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії обов`язків, думку обвинуваченого та його захисника, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Так, відповідно до ст. 176, 177, 194 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, які існують (ст. 177 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави (ч. 6 ст. 182 КПК).

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Під час судового розгляду даного кримінального провадження встановлено, що ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.12.2023 року відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строк якого в подальшому було продовжено ухвалами Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.02.2024, 02.04.2024, 23.05.2024, 06.06.2024, 30.07.2024, 12.09.2024, 04.11.2024, 23.12.2024, 03.02.2025, 26.03.2025, 12.05.2025, 07.07.2025, 03.09.2025, 14.10.2025.

Так, ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.12.2025 продовжено строк запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою та визначено розмір застави в розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень та покладено відповідні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі її внесення.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.02.2026 продовжено строк запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою та зменшено раніше визначений ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.12.2025 розмір застави і визначено йому заставу у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 332 800 гривень.

Надалі хвалою Тернопільського апеляційного суду від 17.02.2026 скасовано ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.02.2026 про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та постановлено нову, якою продовжено запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 , у вигляді тримання під вартою до 23:59 год 17 квітня 2026 року, визначивши ОСОБА_6 заставу в розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі її внесення, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до УДМСУ в Тернопільській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

23.02.2026 заставодавцем була внесена застава за обвинуваченого ОСОБА_6 у розмірі 908 400 гривень, у зв`язку з чим останнього було звільнено з-під варти. Відтак стосовно останнього діє обраний судом альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 31.03.2026 продовжено строк дії покладених на ОСОБА_6 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися із Тернопільської області без дозволу суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби в Тернопільській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в`їзд в Україну, до 23:59 год. 29.05.2026.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 25.05.2026 продовжено строк дії покладених на ОСОБА_6 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися із Тернопільської області без дозволу суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби в Тернопільській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в`їзд в Україну, до 23:59 год. 23.07.2026.

Згідно з абз. 3 ч. 4 ст. 202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

При цьому суд враховує те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. ч. 1, 2 ст. 263-1, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 194 КК України, одне з яких є особливо тяжким злочином та за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна. Крім того, на даний час не зменшились та продовжують існувати ризики, що були визначені в ухвалах суду про застосування та продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , а саме ризики передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, ризики того, що обвинувачений зможе: переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оцінюючи необхідність продовження строку дії покладених на обвинуваченого обовязків у сукупності та взаємозв`язку зі встановленими ризиками, суд вважає, що обовязки, які просить продовжити прокурор сприятимуть мінімізації ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку дії обовязків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки такі є необхідними та достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого у кримінальному провадженні та запобіганню встановленим ризикам, розширивши обовязок не відлучатися без дозволу суду з Тернопільської області за клопотанням сторони захисту через необхідність реабілітації обвинуваченого на території Івано-Франківської області.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що продовження дії таких обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, стороною захисту не доведено.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання прокурора та продовжити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , на строк два місяці.

При цьому вирішуючи клопотання сторони захисту про зменшення розміру застави визначеної обвинуваченому ОСОБА_6 слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З огляду на наведене, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, суд вважає, що розмір застави визначений ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, було встановлено в межах передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України.

Такий розмір застави на даний час є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права обвинуваченого, оскільки є співмірним із характером та ступенем суспільної небезпеки інкримінованих обвинуваченому діянь та достатнім для забезпечення виконання ним покладених обов`язків.

Крім того, посилання сторони захисту на стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_6 є передчасними та належним чином не підтвердженими, оскільки до суду не подано жодних медичних документів, які б свідчили про незадовільний стан здоров`я останнього та підтверджували наведені обставини.

Також суду не надано доказів матеріального становища обвинуваченого, будь яких підтверджень, що раніше визначений розмір застави є обтяжливим для обвинуваченого та заставодавців.

Відтак, зважаючи на встановлені ризики та обставини кримінального провадження, колегія суддів вважає про відсутність на даному етапі судового провадження підстав для задоволення клопотання сторони захисту щодо зміни розміру застави шляхом її зменшення, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись главою 18 КПК України, ст. ст. 193, 194, 318, 331, 372, 376 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

В клопотанні сторони захисту про зменшення розміру застави відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків обвинуваченому задовольнити.

Продовжити строк дії покладених на ОСОБА_6 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися із Тернопільської та Івано-Франківської областей без дозволу суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби в Тернопільській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в`їзд в Україну.

Встановити строк дії ухвали, в частині покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язків, до 23:59 год 23.09.2026.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.

Ухвала є остаточною та апеляційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3