Ухвала суду № 138469629, 16.03.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.03.2026 Справа №607/17246/24 Провадження №1-кп/607/131/2026

Колегія суддів Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря с/з ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

під час судового розгляду в приміщенні суду в м. Тернополі кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020210000000115 від 11 березня 2020 року стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. ч. 1, 2 ст. 263-1, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 194 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження із матеріалами за № 12020210000000115 від 11 березня 2020 року відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. ч. 1, 2 ст. 263-1, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 194 КК України.

Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав подане ним письмове клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 , у якому просив змінити покладений ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 17.02.2026 обов`язок «не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду», виклавши його в наступній редакції: «не відлучатися за межі Тернопільської області без дозволу суду». В обгрунтування якого вказав, що покладений обов?язок «не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає» у визначеному обсязі є надмірно обмежувальним та таким, що виходить за межі необхідного для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 . Обвинувачений належним чином виконує покладені на нього процесуальні обов?язки, не ухиляється від явки до суду, не вчиняє дій, спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню, що свідчить про відсутність реальних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, або істотне їх зменшення. При цьому встановлення обов?язку не відлучатися за межі Тернопільської області буде достатнім та співмірним заходом, який забезпечить контроль за місцезнаходженням обвинуваченого та належну процесуальну поведінку, водночас не створюючи надмірних обмежень у реалізації його законних прав та інтересів. Також зазначив, що необхідність зміни покладеного обов?язку обумовлена також об?єктивними життєвими обставинами обвинуваченого. Близькі родичі та члени його сім`ї проживають на території Тернопільської області поза межами м. Тернопіль, у зв?язку з чим таке обмеження фактично позбавляє його можливості підтримувати сімейні зв?язки та здійснювати належне спілкування з родичами.

Крім того, підтримав подане ним клопотання про скасування арешту, у якому просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.12.2023, на ноутбук марки HP s/n CND925TUJ та повернути особі в якої вилучалося ОСОБА_6 . В обгрунтування якого вказав, що вищевказане вилучене майно, а саме ноутбук марки Н s/n CND925TUJ було досліджено у повному обсязі в судовому засіданні, результати оглядів однозначні та виключають його доказове значення у кримінальному провадженні № 12020210000000115 від 11.03.2023, зазначене майно не становить інтересу для подальшого судового розгляду, а отже сторона захисту вважає, що на теперішній час відпала об?єктивна необхідність подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту.

Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника, просив змінити покладений на нього обов`язок та скасувати арешт на ноутбук.

Прокурор в судовому засіданні не заперечив щодо задоволення заявлених клопотань. Також вказав, що з вказаним ноутбуком була проведена відповідна експертиза, відтак усі дані, які зберігалися на ноутбуці скопійовані на оптичний носій інформації, а тому в подальшому зберіганні останнього в органу досудового розслідування потреби немає.

Заслухавши думку учасників судового провадження, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання захисника підлягають задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 17 лютого 2026 року скасовано ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 лютого 2026 року про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та постановлено нову, якою продовжено запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 , у вигляді тримання під вартою до 23:59 год 17 квітня 2026 року, визначивши ОСОБА_6 заставу в розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі її внесення, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до УДМСУ в Тернопільській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

23.02.2026 була внесена застава за ОСОБА_6 .

Згідно з ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Так, ч. 1 ст. 194 КПК України встановлює, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частина 5 ст. 194 КПК України, передбачає, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути замінений на інший - більш або менш суворий.

Окрім того, відповідності до ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Згідно із ч. 4 цієї статті таке клопотання також розглядається судом згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Колегія суддів, заслухавши клопотання та доводи, якими сторона захисту обґрунтовує зміну обов`язку покладеного на ОСОБА_6 ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 17 лютого 2026 року, а саме «не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду», враховуючи думку прокурора, який не заперечив, вважає, що такий слід змінити та викласти в наступній редакції - «не відлучатись за межі Тернопільської області без дозволу суду». На думку колегії суддів наведені обставини у сукупності дають підстави для розширення меж території, в яких обвинуваченому ОСОБА_6 можливо переміщуватися без дозволу суду, а відтак зміна такого обов`язку, є обґрунтованою, сприятиме задоволенню ключових потреб підозрюваного та його сім`ї, не порушуючи надмірно конституційних прав особи, більше того не вплине негативно на дотримання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу.

Крім того, ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 грудня 2023 року у справі № 607/24612/23 накладено арешт на майно, вилучене під час час обшуків 12.12.2023, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, зокрема, серед іншого на ноутбук марки НР s/n CND925TUJ.

Згідно вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням положень ст.ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотань про скасування арешту на майно в порядку ст. 174 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, суд повинен з`ясувати мету, правову підставу для накладення арешту на майно. Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону. У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом».

Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об`єднаного Королівства). Тобто, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

При вирішенні питання про скасування арешту майна, суд має встановити відсутність підстав для його подальшого застосування у конкретному кримінальному провадженні, розгляд якого здійснюється судом, при цьому правомірність та обґрунтованість арешту майна визначається наявністю передбачених законом підстав, зв`язком з обставинами конкретного кримінального провадження, змістом ухвали про накладення арешту та належним мотивуванням клопотання про скасування арешту.

Таким чином, враховуючи позицію прокурора, який не заперечив щодо скасування арешту на ноутбук марки HP s/n CND925TUJ, та вказав, на даний час усі необхідні судові експертизи з вказаним ноутбуком проведено, а також те, що відсутні підстави вважати, що є необхідність в подальшому арешті даного майна, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання захисника про скасування арешту майна слід задовольнити та скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 грудня 2023 року у справі № 607/24612/23 на ноутбук марки НР s/n CND925TUJ, а вказаний ноутбук повернути ОСОБА_6 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131-132, 174, 176-178, 194, 201, 331, 372 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу та скасування арешту майна задовольнити.

Змінити покладений на обвинуваченого ОСОБА_6 ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 17.02.2026 обов`язок «не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду», виклавши його в наступній редакції: «не відлучатися за межі Тернопільської області без дозволу суду».

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 грудня 2023 року у справі № 607/24612/2, на ноутбук марки НР s/n CND925TUJ, та повернути власнику майна ОСОБА_6 .

Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3