Ухвала суду № 138469622, 08.12.2025, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2025 Справа №607/17246/24 Провадження №1-кп/607/103/2025

Колегія суддів Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря с/з ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

під час судового розгляду в приміщенні суду в м. Тернополі кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020210000000115 від 11 березня 2020 року стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. ч. 1, 2 ст. 263-1, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 194 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження із матеріалами за № 12020210000000115 від 11 березня 2020 року відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. ч. 1, 2 ст. 263-1, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 194 КК України.

Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав подане ним клопотання про продовження застосованого стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на 60 днів, у зв`язку із закінченням строку дії вказаного запобіжного заходу, враховуючи стадію розгляду кримінального провадження, здобутих в ході досудового розслідування даних про особу обвинуваченого та те, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної його процесуальної поведінки, а ризики, що стали підставою для застосування такого запобіжного заходу на даний час не зменшились та продовжують існувати.

В обґрунтування зазначеного клопотання прокурор зазначив, що метою продовження строку застосування запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_6 є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, оскільки усвідомлюючи тяжкість вчинених злочинів та вид покарання, яке йому загрожує, ОСОБА_6 може умисно переховуватись від суду як на території України так і поза її межами з метою уникнення від відповідальності; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки йому відомі вказані особи, знає де вони проживають, а відтак останній як особисто так і через третіх осіб може незаконно впливати на потерпілих та свідків з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду, а також його результати; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні багатоепізодових кримінальних правопорушень, пов`язаних із вимаганням грошових коштів, способом підвищеної суспільної небезпеки, інкриміновані кримінальні правопорушення вчиненні у різний довготривалий проміжок часу, в результаті ретельної підготовки та планування, що свідчить про стійкість протиправної поведінки особи і вказує на наявність ризиків вчинення обвинуваченим нових аналогічних злочинів.

Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні щодо клопотання про продовження застосованого стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави заперечив та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на відсутність ризиків. Натомість підтримав подане ним клопотання та просив змінити застосований стосовно ОСОБА_6 запобіжний захід на більш м`який, не пов`язаний із триманням під вартою, враховуючи стан здоров`я обвинуваченого, його соціальні зв`язки та позитивну характеристику. У випадку ж того, коли суд дійде висновку про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив визначити розмір застави.

Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника, просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та змінити застосований стосовно нього запобіжний захід на більш м`який, не пов`язаний із триманням під вартою, враховуючи його стан здоров`я та відсутність ризиків.

Суд, заслухавши клопотання прокурора, який вважає за необхідне продовжити строк застосованого стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, думку обвинуваченого та його захисника, які просять відмовити у задоволенні клопотання прокурора, натомість просять змінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м`який та визначити розмір застави, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити частково та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому до шістдесяти днів, з визначенням застави, з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.

Відповідно до вимог пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років

Так, ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.12.2023 року відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строк якого в подальшому було продовжено ухвалами від 07.02.2024, 02.04.2024, 23.05.2024, 06.06.2024, 30.07.2024, 12.09.2024, 04.11.2024, 23.12.2024, 03.02.2025, 26.03.2025, 12.05.2025, 07.07.2025, 03.09.2025, зокрема, востаннє ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.10.2025, до 12 грудня 2025 року.

При вирішенні клопотань щодо запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 , суд зазначає, що не вбачає доцільності у зміні раніше обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу, оскільки будь-яких нових даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно останнього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні на даній стадії процесу не встановлено.

Суд вважає, що раніше застосований стосовно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Водночас суд враховує те, що прокурором та матеріалами кримінального провадження доведено, що обвинувачений ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. ч. 1, 2 ст. 263-1, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 194 КК України, одне з яких є особливо тяжким злочином та за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Окрім того, ризики, визначені в ухвалах суду про застосування та продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 на даний час не зменшились та продовжують існувати, а саме ризики передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, ризики того, що обвинувачений зможе: переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про необхідність продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для стримування таких ризиків.

Зокрема, ризиком того, що обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватись від суду є те, що він обґрунтовано обвинувачується зокрема у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення воді на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна. Тому, усвідомлюючи тяжкість вчинених злочинів та вид покарання, яке йому загрожує, ОСОБА_8 може умисно переховуватись від суду як на території України так і поза її межами, з метою уникнення від відповідальності.

Ризиком того, що ОСОБА_8 перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні є те, що на даний час кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, здійснюється дослідження письмових та речових доказів, жоден потерпілий та свідок у межах судового розгляду покази ще не надав. Крім того, суд звертає увагу, що ОСОБА_8 відомі місця проживання потерпілих та свідків, а відтак останній як особисто так і через третіх осіб може незаконно впливати на них з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду.

Також існує ризик того, що ОСОБА_8 , перебуваючи на волі, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які залишаються не відшуканими та мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема встановлення особи у співучасті з якою ОСОБА_8 вимагав грошові кошти у потерпілої ОСОБА_9 .

Крім того, спосіб вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень вказують на те, що ОСОБА_8 може бути причетний до інших злочинів, вчинених аналогічним способом.

Слід зазначити, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжкого злочинів, яким передувала підготовка до їх вчинення та їх подальше приховування, а тому, за таких обставин, ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку колегії суддів, є цілком ймовірним.

Також ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні багатоепізодних кримінальних правопорушень, пов`язаних з вимаганням грошових коштів, способом підвищеної суспільної небезпеки, інкриміновані кримінальні правопорушення вчинені у різний довготривалий проміжок часу, в результаті ретельної підготовки та планування, що свідчить про стійкість протиправної поведінки особи обвинуваченого, підвищену суспільну небезпеку.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

При цьому посилання захисника на стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_6 , його соціальні зв`язки та позитивну характеристику, не спростовують суспільну небезпеку особи обвинуваченого.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до переконання, що заявлені ризики не зменшились та продовжують існувати, а завершити розгляд кримінального провадження до закінчення строку тримання під вартою обвинуваченого не є можливим, з метою уникнення обвинуваченим суду, враховуючи, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 та відсутність обставин, які б вказували на можливість скасування запобіжного заходу обвинуваченому або його зміни на більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою. Таким чином, суд вважає виправданим подальше тримання обвинуваченого під вартою, а тому клопотання прокурора слід задовольнити частково та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 до двох місяців.

Разом з тим, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255 - 255-3 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні ОСОБА_6 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, суд поряд з положеннями ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, матеріальне становище обвинуваченого, характеризуючі дані, тяжкість правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , колегія суддів вважає, що застава у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Крім того, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 , в разі внесення ним застави, обов`язки, що визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу.

На підставі викладеного та керуючись главою 18 КПК України, ст.ст. 318, 331, ч.ч. 1, 2 ст. 376 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання захисника ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу задовольнити частково.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 задовольнити частково.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, залишити без змін, продовживши строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 23:59 год 05 лютого 2026 року.

Одночасно, для забезпечення виконання ОСОБА_6 обов`язків, визначених КПК України, визначити заставу в розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Тернопільській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA358201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_6 у справі № 607/17246/24, відповідно до ухвали судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.12.2025.

Роз`яснити, що обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії цього запобіжного заходу.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 такі обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до УДМСУ в Тернопільській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23:59 год 05 лютого 2026 року.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_6 , його захиснику та прокурору, а також направити уповноваженій службовій особі в місця ув`язнення обвинуваченого ОСОБА_6 .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1