Рішення № 138469551, 21.07.2026, Заліщицький районний суд Тернопільської області

Справа №597/372/26

Провадження № 2/597/365/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2026 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області

в складі: судді Шевчук В.М.

за участі секретаря судового засідання Николайчук З.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення збитків, заподіяних в результаті порушення вимог природоохоронного законодавства,

У С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

До Заліщицького районного суду Тернопільської області надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення збитків, заподіяних в результаті порушення вимог природоохоронного законодавства.

Представник позивача в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що відділенням поліції №4 (м.Заліщики) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025211150000029 від 26.01.2025 року за ч.3 ст.246 КК України.

В рамках зазначеного кримінального провадження встановлено, що гр. ОСОБА_1 25.01.2025 року близько 16:00 год., перебуваючи на території об`єкта природно-заповідного фонду РЛП «Дністровський каньйон» (прибережна захисна смуга річки Дністер), в межах села Добрівляни, Заліщицької ТГ, Чортківського району, Тернопільської області, вчинив незаконну порубку двох дерев породи «Клен».

28.02.2025 року органом досудового розслідування винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Матеріали досудового провадження супровідним листом від 28.02.2025 року за підписом начальника СВ ВП №4 (м.Заліщики) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Миколи Слободяна скеровано на адресу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області для застосування заходів адміністративної відповідальності.

Адміністративним правопорушенням (згідно вимог ст.9 КУпАП) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пункт 2.1 Розділу II «Інструкції з оформлення Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення» №264 від 05.07.2004 року, зазначає, що при вчиненні громадянами і посадовими особами адміністративних правопорушень у сфері охорони навколишнього природного середовища уповноважені на те посадові особи органів Держекоінспекції України та громадські інспектори з охорони довкілля згідно вимог ст. 255 КУпАП, складають протоколи про адміністративне правопорушення.

Так, уповноваженою особою Інспекції, у відповідності до вимог КУпАП, Інструкції з оформлення Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, виходячи з матеріалів досудового розслідування, зокрема постанови про закриття кримінального провадження, 08.05.2025 року відносно громадянина ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ), складено протокол про адміністративне правопорушення №007952, за вчинене адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.91 КУпАП (порушення правил охорони та використання території РЛП «Дністровський каньйон», а саме: самовільну без наявності на те спеціального дозволу та лімітів на спеціальне використання природних ресурсів порубку 2 ох сироростучих дерев породи «Клен» з діаметрами пнів біля шийки кореня 27 см та 41 см, у прибережній захисній смузі річки Дністер, що являється територією об`єкта природно-заповідного фонду України , що є порушенням вимог ч.3 ст.7, ст.9, ст.23 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», ст.69 Лісового кодексу України, чим заподіяно шкоду об`єкту ПЗФ.

За наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення (протоколу №007952 від 08.05.2025 року) Заліщицьким районним судом Тернопільської області винесено постанову від 15.10.2025 року у справі №597/1337/25, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.91 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 153 гривні.

Зазначене рішення Заліщицького районного суду від 15.10.2025 року в апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили 28.10.2025 року.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» №17 від 10.12.2004 року, порубка деревини визнається незаконною, якщо така вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

Розрахунок шкоди, заподіяної об`єкту природно-заповідного фонду України внаслідок незаконної порубки 2 ох сироростучих дерев породи «Клен» становить 202104 гривні.

Розрахунок шкоди проведено, керуючись додатком 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 року №575 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд».

Відповідно до ст.66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ними збитки.

У відповідності до ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ст. 68 Закону).

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.01.2022 року у справі №904/1448/20 та Верховним Судом у постанові від 06.06.2023 року справа №911/682/21, від 12.09.2024 року справа №907/181/22 сформовано висновок про те, що протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону, або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків; під шкодою необхідно розуміти зокрема знищення або зменшення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом; причинний зв`язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а шкода наслідком такої протиправної поведінки. Делікатна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.

Відтак, оскільки Відповідачем був порушений встановлений чинним законодавством Порядок заготівлі деревини, тому останній зобов`язаний відшкодувати шкоду, спричинену навколишньому природному середовищу без наявного на те дозволу.

Відповідно до ч. 9, 10 Розділу ІІ «Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області», Інспекція вправі розраховувати розмір шкоди заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, вживати у встановленому порядку заходів досудового врегулювання спорів (пред`являти претензії), виступати позивачем та відповідачем у судах.

В рамках досудового врегулювання спору, 24.11.2025 року, Інспекцією на адресу Відповідача надіслано досудову вимогу за №4-11.2-3370, разом із розрахунком шкоди, проте, остання залишена Відповідачем без розгляду та задоволення. Відтак, станом на поточний день, обрахована сума шкоди залишається не відшкодованою.

Відповідач ОСОБА_1 не скористався правом на подання відзиву у справі.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Представник Державної екологічної інспекції у Тернопільській області у судове засідання не з`явився, однак подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи по суті, що підтверджується матеріалами справи, та не надав у встановлений судом строк відзиву до суду.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 06.04.2026 року суддя Шевчук В.М. відкрила провадження у цивільній справі та визначила проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Суд вважає, що відповідач не з`явився у судове засідання без поважних причин, а тому, керуючись положеннями ст.280 ЦПК України, справу слід розглянути за відсутності відповідача з постановленням заочного рішення.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV.Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає, що позовна заява Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення збитків, заподіяних в результаті порушення вимог природоохоронного законодавства, підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом установлено, що відділенням поліції №4 (м.Заліщики) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025211150000029 від 26.01.2025 року за ч.3 ст.246 КК України.

В рамках зазначеного кримінального провадження встановлено, що гр. ОСОБА_1 25.01.2025 року близько 16:00 години, перебуваючи на території об`єкта природно-заповідного фонду РЛП «Дністровський каньйон» (прибережна захисна смуга річки Дністер), в межах села Добрівляни, Заліщицької ТГ, Чортківського району, Тернопільської області, вчинив незаконну порубку двох дерев породи «Клен».

28.02.2025 року органом досудового розслідування винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Матеріали досудового провадження супровідним листом від 28.02.2025 року за підписом начальника СВ ВП №4 (м.Заліщики) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Миколи Слободяна скеровано на адресу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області для застосування заходів адміністративної відповідальності.

Адміністративним правопорушенням (згідно вимог ст.9 КУпАП), визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пункт 2.1 Розділу II «Інструкції з оформлення Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення» №264 від 05.07.2004 року зазначає, що при вчиненні громадянами і посадовими особами адміністративних правопорушень у сфері охорони навколишнього природного середовища уповноважені на те посадові особи органів Держекоінспекції України та громадські інспектори з охорони довкілля згідно вимог ст.255 КУпАП, складають протоколи про адміністративне правопорушення.

Так, уповноваженою особою Інспекції, у відповідності до вимог КУпАП, Інструкції з оформлення Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, виходячи з матеріалів досудового розслідування, зокрема постанови про закриття кримінального провадження, 08.05.2025 року відносно громадянина ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ) складено протокол про адміністративне правопорушення №007952 за вчинене адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.91 КУпАП (порушення правил охорони та використання території РЛП «Дністровський каньйон», а саме: самовільну без наявності на те спеціального дозволу та лімітів на спеціальне використання природних ресурсів порубку 2 ох сироростучих дерев породи «Клен» з діаметрами пнів біля шийки кореня 27 см та 41 см, у прибережній захисній смузі річки Дністер, що являється територією об`єкта природно-заповідного фонду України), що є порушенням вимог ч.3 ст.7, ст.9, ст.23 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», ст.69 Лісового кодексу України, чим заподіяно шкоду об`єкту ПЗФ.

За наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення (протоколу №007952 від 08.05.2025 року) Заліщицьким районним судом Тернопільської області винесено постанову від 15.10.2025 року у справі №597/1337/25, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.91 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 153 гривні.

Зазначене рішення Заліщицького районного суду від 15.10.2025 року в апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили 28.10.2025 року.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» №17 від 10.12.2004 року, порубка деревини визнається незаконною, якщо така вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

Розрахунок шкоди, заподіяної об`єкту природно-заповідного фонду України внаслідок незаконної порубки 2 ох сироростучих дерев породи «Клен» становить 202104 гривні.

Розрахунок шкоди проведено, керуючись додатком 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 року №575 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд».

Відповідно до ст.66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ними збитки.

У відповідності до ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ст. 68 Закону).

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.01.2022 року у справі №904/1448/20 та Верховним Судом у постанові від 06.06.2023 року справа №911/682/21, від 12.09.2024 року справа №907/181/22 сформовано висновок про те, що протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону, або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків; під шкодою необхідно розуміти зокрема знищення або зменшення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом; причинний зв`язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а шкода наслідком такої протиправної поведінки. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.

Відтак, оскільки Відповідачем був порушений встановлений чинним законодавством Порядок заготівлі деревини, тому останній зобов`язаний відшкодувати шкоду, спричинену навколишньому природному середовищу без наявного на те дозволу.

Відповідно до ч.9, 10 Розділу ІІ «Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області», Інспекція вправі розраховувати розмір шкоди заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, вживати у встановленому порядку заходів досудового врегулювання спорів (пред`являти претензії), виступати позивачем та відповідачем у судах.

В рамках досудового врегулювання спору, 24.11.2025 року Інспекцією на адресу Відповідача надіслано досудову вимогу за №4-11.2-3370 разом із розрахунком шкоди, проте остання залишена Відповідачем без розгляду та задоволення. Відтак, станом на поточний день, обрахована сума шкоди залишається не відшкодованою.

Таким чином, суд вважає доведеними обставини щодо вчинення відповідних винних дій відповідачем ОСОБА_1 .

V. Оцінка суду

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.4 ЦПК України особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Вимогами ст.12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст.ст.76, 77 ЦПК України).

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовано Цивільним кодексом України ( далі ЦК України).

Згідно із статтею 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища», державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають навколишнє середовище, як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Виходячи з приписів ст.1 Лісового кодексу України, усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Лісовим кодексом України, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

У відповідності до вимог ст.16, ч.1, 4 ст.17 Лісового кодексу України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

Згідно приписів п.1 ст.67 Лісового кодексу України, заготівля деревини, вважається спеціальним використанням лісових ресурсів, яке у відповідності до вимог ст.69 Кодексу, проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком або лісовим квитком.

Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов`язаних і не пов`язаних із веденням лісового господарства.

У відповідності до п.2 «Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 року №761, лісорубний або лісовий квиток являється основним документом, на підставі якого зокрема здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів, зокрема, заготівля деревини.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про природно заповідний фонд України», землі природно-заповідного фонду це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Порядок охорони, захисту, використання та відтворення лісів на землях природно-заповідного фонду, визначається відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», Лісового кодексу України та інших актів законодавства (ст.100 Лісового кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», на території природних заповідників забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню заповідника, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об`єкти,

Згідно приписів ст.9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, а також на підставі дозволів.

Здійснення господарської та іншої діяльності за декларативним принципом заборонено.

Порядок встановлення лімітів та видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів, врегульований постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1992 року №459 «Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення».

Національний природній парк «Дністровський каньйон», створений Указом Президента України від 03.02.2010 року №96, являється об`єктом природно заповідного фонду України, із встановленим особливим режим охорони, відтворення та використання. НПП «Дністровський каньйон», входить до складу природно заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про природно заповідний фонд України», Регіональні ландшафтні парки є природоохоронними рекреаційними установами місцевого чи регіонального значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об`єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», режим територій та об`єктів природно-заповідного фонду - це сукупність науково обґрунтованих екологічних вимог, норм і правил, які визначають правовий статус, призначення цих територій та об`єктів, характер допустимої діяльності на таких територіях та об`єктах, порядок охорони, використання і відтворення їх природних комплексів.

Відповідно до п.а) ч.11 ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про природно заповідний фонд України.

Відповідно до п.15 ч.2 Розділу ІІ «Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області», затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 04.12.2025 року №195, Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог: про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема щодо здійснення комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, застосування пестицидів і агрохімікатів у лісових господарствах.

Судом встановлено, що відділенням поліції №4 (м.Заліщики) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025211150000029 від 26.01.2025 року за ч.3 ст.246 КК України.

В рамках зазначеного кримінального провадження встановлено, що гр. ОСОБА_1 25.01.2025 року близько 16:00 години, перебуваючи на території об`єкта природно-заповідного фонду РЛП «Дністровський каньйон» (прибережна захисна смуга річки Дністер), в межах села Добрівляни, Заліщицької ТГ, Чортківського району, Тернопільської області, вчинив незаконну порубку двох дерев породи «Клен».

28.02.2025 року органом досудового розслідування винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Матеріали досудового провадження супровідним листом від 28.02.2025 року за підписом начальника СВ ВП №4 (м.Заліщики) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Миколи Слободяна скеровано на адресу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області для застосування заходів адміністративної відповідальності.

Адміністративним правопорушенням (згідно вимог ст.9 КУпАП), визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пункт 2.1 Розділу II «Інструкції з оформлення Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення» №264 від 05.07.2004 року, зазначає, що при вчиненні громадянами і посадовими особами адміністративних правопорушень у сфері охорони навколишнього природного середовища уповноважені на те посадові особи органів Держекоінспекції України та громадські інспектори з охорони довкілля згідно вимог ст.255 КУпАП, складають протоколи про адміністративне правопорушення.

Так, уповноваженою особою Інспекції у відповідності до вимог КУпАП, Інструкції з оформлення Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, виходячи з матеріалів досудового розслідування, зокрема постанови про закриття кримінального провадження, 08.05.2025 року відносно громадянина ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ) складено протокол про адміністративне правопорушення №007952 за вчинене адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.91 КУпАП (порушення правил охорони та використання території РЛП «Дністровський каньйон», а саме: самовільну без наявності на те спеціального дозволу та лімітів на спеціальне використання природних ресурсів порубку 2 ох сироростучих дерев породи «Клен» з діаметрами пнів біля шийки кореня 27 см та 41 см, у прибережній захисній смузі річки Дністер, що являється територією об`єкта природно-заповідного фонду України), що є порушенням вимог ч.3 ст.7, ст. 9, ст.23 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», ст.69 Лісового кодексу України, чим заподіяно шкоду об`єкту ПЗФ.

Виходячи з приписів ст.221 КУпАП, до підвідомчості районних, районних у місті, міські чи міськрайонні судів відноситься розгляд справ про адміністративні правопорушення в тому числі передбачені ст. 91 КУпАП.

За наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення (протоколу №007952 від 08.05.2025) Заліщицьким районним судом Тернопільської області винесено постанову від 15.10.2025 року у справі №597/1337/25, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 91 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 153 гривні.

Зазначене рішення Заліщицького районного суду від 15.10.2025 року в апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили 28.10.2025 року.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» №17 від 10.12.2004 року, порубка деревини визнається незаконною, якщо така вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

Розрахунок шкоди, заподіяної об`єкту природно-заповідного фонду України внаслідок незаконної порубки 2 ох сироростучих дерев породи «Клен» становить 202104 гривні.

Розрахунок шкоди проведено, керуючись додатком 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 року №575 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд».

Відповідно до ст.66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ними збитки.

У відповідності до ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ст. 68 Закону).

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.01.2022 року у справі №904/1448/20 та Верховним Судом у постанові від 06.06.2023 року справа №911/682/21, від 12.09.2024 року справа №907/181/22 сформовано висновок про те, що протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону, або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків; під шкодою необхідно розуміти зокрема знищення або зменшення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом; причинний зв`язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а шкода наслідком такої протиправної поведінки. Делікатна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.

Відповідач повинен довести, що у його діях відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто, вирішуючи спір про відшкодування шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу, суд повинен виходити з презумпції вини правопорушника.

Відтак, оскільки Відповідачем був порушений встановлений чинним законодавством Порядок заготівлі деревини, тому останній зобов`язаний відшкодувати шкоду, спричинену навколишньому природному середовищу без наявного на те дозволу.

Відповідно до ч.9, 10 Розділу ІІ «Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області», Інспекція вправі розраховувати розмір шкоди заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, вживати у встановленому порядку заходів досудового врегулювання спорів (пред`являти претензії), виступати позивачем та відповідачем у судах.

В рамках досудового врегулювання спору, 24.11.2025 року, Інспекцією на адресу Відповідача надіслано досудову вимогу за №4-11.2-3370, разом із розрахунком шкоди, проте, остання залишена Відповідачем без розгляду та задоволення. Відтак, станом на поточний день, обрахована сума шкоди залишається не відшкодованою.

Згідно п.8 ч.2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно із ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ч.2 ст.1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Частиною ч.4 ст.1193 Цивільного кодексу України передбачено, що суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоду завдано вчиненням злочину.

Враховуючи те, що саме своїми діями ОСОБА_1 порушив правила охорони та використання території регіонального ландшафтного парку «Дністровський каньйон», а саме: здійснив заборонену діяльність - самовільно без наявності на те спеціального дозволу та лімітів на спеціальне використання природних ресурсів в прибережній захисній смузі р.Дністер в межах с.Добрівляни Чортківського району Тернопільської області здійснив незаконну рубку двох дерев сироростучих породи «Клен», діаметром пнів біля шийки кореня 27 см та 41 см. Своїми діями ОСОБА_1 порушив ч.3 ст.7, ст.9-1, ст.23 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», внаслідок яких заподіяно матеріальну шкоду і наявна вина останнього, яка встановлена постановою суду, а відповідачем ОСОБА_1 в добровільному порядку шкода не відшкодована, є всі підстави для стягнення з відповідача матеріальних збитків, завданих державі внаслідок вчиненого адміністративного правопорушення у сумі 202104 гривні 00 копійок.

Враховуючи зазначене, заподіяна шкода має стягуватися з відповідача ОСОБА_1 .

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення збитків, заподіяних в результаті порушення вимог природоохоронного законодавства в розмірі 202104 гривні 00 копійок, є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

VI. Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України до основних засад цивільного судочинства належить відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд вважає, що їх слід покласти на відповідача, оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.1166, 1192, 1193 Цивільного кодексу України, ст.ст.10, 11, 76-81, 89, 141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 280-284, 247, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення збитків, заподіяних в результаті порушення вимог, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) 202104 (двісті дві тисячі сто чотири) гривні 00 копійок шкоди завданої порушенням вимог природоохоронного законодавства на користь держави в особі Заліщицької міської ради, які перерахувати на користь спеціального фонду Заліщицького міської ради на рахунок: UA388999980333139331000019759, ЄДРПОУ 37977599 ГУК у Тернопільській області / тг м.Заліщики /, ККД 24062100.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), на користь Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, (код ЄДРПОУ 37977693, адреса місцезнаходження: 46008 м.Тернопіль вулиця Шашкевича 3) 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок судового збору на рахунок: UA798201720343110004000080912, ЄДРПОУ 37977693 ГУК у ДКСУ міста Києва.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу, яка подається Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, а відповідачем протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повне рішення складено 21.07.2026 року.

Повне найменування сторін:

Позивач: Державна екологічна інспекція у Тернопільській області, код ЄДРПОУ 37977693, адреса місцезнаходження: 46008 м.Тернопіль вулиця Шашкевича 3.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя В.М.ШЕВЧУК