Рішення № 138468823, 24.07.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1728/24

Провадження № 2/450/1020/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Мельничук І. І.

секретаря судового засідання Дикої О. Ю.

за участі позивача ОСОБА_1

представника третьої особи Андрес Л. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради про усунення батьку перешкод у вихованні та вільному спілкуванні з малолітньою дитиною та встановлення порядку та способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною,-

в с т а н о в и в :

у провадженні судді Пустомитівського районного суду Львівської області Мельничук І. І. знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради про усунення батьку перешкод у вихованні та вільному спілкуванні з малолітньою дитиною та встановлення порядку та способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, в якому позивач просить суд зобов?язати відповідача не перешкоджати позивачу брати участь у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначити спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою наступним чином: необмежене спілкування батька з дитиною засобами зв?язку, телефоном та в режимі "он-лайн" з використанням програмного забезпечення Viber або іншого месенджера з урахуванням режиму дня дитини; шляхом побачень і спілкування ОСОБА_2 з дитиною ОСОБА_4 : щосереди з 18:00 год. до 20:00 год. без присутності матері; перша та третя субота місяця з 11:00 год. до 18:00 год., друга та четверта неділя місяця з 11:00 год. до 18:00 год., ночівля за бажанням дитини, із можливістю перебування дитини за місцем проживання ОСОБА_2 , без присутності матері, та з можливістю відвідування культурно-масових, спортивних та розважальних заходів, а також з можливістю залишення дитини на ніч із суботи на неділю за бажанням дитини; спільний відпочинок ОСОБА_2 з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період святкування Днів народжень ОСОБА_2 - у робочі дні після закінчення шкільних занять та інших додаткових гуртків, які відвідує дитина, та до 20 год. 00 хв., у вихідні дні із 09 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. без присутності матері; спільний відпочинок з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у її День народження та на Новий рік: парні роки дитина святкує разом з батьком ОСОБА_2 , непарні - разом з матір?ю, при цьому сторони обговорюють завчасно години святкувань, а також з можливістю залишення дитини на ніч за бажанням дитини; протягом року, в період шкільних канікул дитина 3 дні (2 ночі) перебуває та проживає разом з батьком за місцем його проживання, ночівля за згодою дитини. В період літніх канікул дитина 14 днів перебуває з батьком без присутності матері з можливістю відвідування культурно-масових, спортивних та розважальних заходів, а також виїзду за межі Львівської області та межі України на відпочинок; тимчасовий виїзд дитини за межі України з батьком з метою її оздоровлення та відпочинку повинен здійснюватися за попередньою домовленістю з матір?ю дитини, з врахуванням бажання дитини, в разі заперечення матері - за рішенням суду про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків; у разі хвороби дитини (підтвердженої згідно запису педіатра), якщо це припадає на день зустрічі, зустріч підлягає перенесенню на іншу, погоджену між батьками дату, враховуючи інтереси дитини, стан її здоров?я та потреби у повноцінному розвитку відповідно до віку дитини.

В обґрунтування позову зазначає, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано, від шлюбу мають малолітню доньку, яка проживає разом із матір`ю. Після припинення спільного проживання між сторонами виникли конфлікти щодо участі позивача у вихованні та спілкуванні з дитиною, оскільки відповідач, за твердженням позивача, почала чинити йому перешкоди у побаченнях із донькою та її вихованні. Позивач зазначає, що з метою врегулювання спору звернувся до органу опіки та піклування, яким було визначено спосіб його участі у вихованні дитини та графік побачень. Проте відповідач, на його думку, не виконує відповідне розпорядження, самовільно змінює графік побачень, перешкоджає спілкуванню з донькою та вчиняє дії, спрямовані на обмеження його участі у її вихованні. Також позивач заперечує твердження відповідача щодо неналежного виконання ним обов`язку з утримання дитини, зазначаючи, що регулярно надавав кошти на її утримання та забезпечував доньку необхідними речами. Вважає, що звернення відповідача до суду спрямоване на безпідставне обмеження його батьківських прав, оскільки запропонований нею порядок участі у вихованні дитини істотно звужує можливість його спілкування з донькою. У зв`язку з цим просить суд визначити спосіб його участі у вихованні та спілкуванні з дитиною з урахуванням її найкращих інтересів і забезпечення належної реалізації його батьківських прав.

16.12.2024 року представником відповідача ОСОБА_3 , адвокатом Левицькою О. І., подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню. Зазначає, що відповідач не чинила позивачу перешкод у спілкуванні з дитиною та не порушувала його батьківських прав, натомість саме позивач неодноразово без попередження змінював погоджений графік побачень, не забирав дитину у визначений час, скасовував або переносив зустрічі, чим порушував розпорядок дня дитини та створював незручності відповідачу. Вказує, що після прийняття органом опіки та піклування розпорядження про визначення способу участі батька у вихованні дитини вона сприяла його виконанню, однак реалізації встановленого графіка перешкоджала неналежна поведінка самого позивача. Крім того, зазначає, що дитина часто хворіє, а житлові умови позивача не забезпечують належних умов для її перебування. Також звертає увагу на особливості трудової діяльності позивача, пов`язаної з частими відрядженнями та нерегулярним графіком роботи, що, на її думку, унеможливлює дотримання запропонованого ним порядку спілкування. Вказує, що зустрічі батька з дитиною повинні здійснюватися з урахуванням інтересів, бажання та психологічного стану дитини, а також за попередньою домовленістю між батьками. З огляду на це вважає доцільним визначити інший порядок участі позивача у вихованні дитини, а саме кожну другу неділю місяця з 12:00 год до 18:00 год. та святкові дні : Новий Рік, Різдво ,Паска, весняні, літні , осінні та зимові канікули дитина проводить за домовленістю між батьками в узгоджені між ними дати та з врахуванням робочих графіків і бажання самої дитини. Крім того, заперечує доводи позивача щодо добровільного утримання ним дитини, зазначаючи, що аліменти стягуються на підставі судового наказу у примусовому порядку, а будь-якої іншої систематичної матеріальної допомоги на утримання доньки позивач не надавав.

16.04.2026 року представником позивача ОСОБА_2 , адвокатом Магировським Т. А., подано через підсистему «Електронний суд» додаткові пояснення у справі, в яких зазначено, що після розірвання шлюбу відповідач почала чинити позивачу перешкоди у спілкуванні та участі у вихованні спільної малолітньої доньки, а спроби врегулювати спір мирним шляхом результату не дали. Вказує, що відповідач не виконує розпорядження органу опіки та піклування щодо визначеного порядку участі батька у вихованні дитини та, звернувшись до суду, прагне істотно обмежити його спілкування з донькою. Також зазначає, що відповідач змінила місце проживання разом із дитиною, не повідомивши про це позивача, у зв`язку з чим останній був змушений звернутися до правоохоронних органів для встановлення фактичного місця проживання дитини. Позивач наголошує, що проживання дитини разом із матір`ю не позбавляє його батьківських прав та не звільняє від виконання батьківських обов`язків, а при вирішенні спору суд повинен виходити насамперед із найкращих інтересів дитини, дотримуючись принципу рівності прав та обов`язків батьків. Вважає, що відсутні будь-які обставини, які могли б бути підставою для обмеження його права на спілкування з донькою, у зв`язку з чим просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник третьої особи Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради - Андрес Л. П. у судовому засіданні поклалась при вирішенні цивільної справи на розсуд суду.

Суд, заслухавши думку представника позивача, третьої особи, повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи та перевіривши їх доказами, приходить до наступного висновку:

у частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що від подружнього життя у сторін народилася дочка: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 28.12.2017 року.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 26.08.2021 року шлюб між сторонами розірвано.

25.10.2023 року Личаківським районним судом м. Львова у справі 463/9381/23 було видано судовий наказ про стягнення з боржника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь стягувача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи із дня подання заяви про видачу судового наказу - 19.10.2023, та до досягнення дитиною повноліття.

На підставі вищезазначеного судового наказу 22.04.2024 року відкрито виконавче провадження № 74783781 головним державним виконавцем Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хурдепою С. Ю.

Згідно розрахунку заборгованості із сплати аліментів від 04.09.2024 року по ВП № 74783781 головного державного виконавця Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хурдепи С. Ю. боржнику, яким є ОСОБА_2 , із сплати аліментів відповідно до вищезгаданого виконавчого документа станом на 31.08.2024 становить 43 469,92 грн.

Постановою про арешт майна боржника від 04.09.2024 року по ВП № 74783781 головного державного виконавця Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хурдепи С. Ю. постановлено накласти арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_2 .

Разом з тим, постановою про арешт коштів боржника від 04.09.2024 року по ВП № 74783781 головного державного виконавця Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хурдепи С. Ю. накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих

рахунках/електронних гаманцях, а також кошти/електронні в гроші рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_2 .

Також постановою від 04.09.2024 року по ВП № 74783781 головного державного виконавця Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хурдепи С. Ю. встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі, згідно судового наказу № 463/9381/23, виданого 25.10.2023 року.

Розпорядженням Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради від 08.04.2024 року № 178 «Про встановлення днів побачень ОСОБА_2 із донькою ОСОБА_4 », врахувавши висновок відділу «Служба у справах дітей» Личаківського району від 12.03.2024 № 4-260001-12858 та пропозиції комісії з питань захисту прав дитини (протокол № 9 від 28.03.2024), встановлено ОСОБА_2 наступний графік побачень із дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : І та III субота місяця з 11.00 год. до 18.00. год.; ІI та IV неділя місяця з 11.00 год. до 18.00 год.: щосереди з 17.00 год. до 19.30 год. Попереджено

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що матір дитини не вправі чинити перешкоди зустрічам та спілкуванню батька, у разі чинення одним із батьків, з яким проживає дитина, перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні тому, хто проживає окремо, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_2 30.11.2025 звернувся до ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області із заявою щодо невиконання відповідачем розпорядження органу опіки та піклування про визначення способу його участі у вихованні дитини. За результатами розгляду звернення поліція повідомила, що спір між сторонами має цивільно-правовий характер та підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, а матеріали щодо можливого порушення розпорядження органу опіки та піклування направлено до відповідного органу для вирішення питання в межах його компетенції.

Судом встановлено та визнано сторонами, що сторони з серпня 2021 року проживають окремо, дитина проживає разом з матір`ю.

Між сторонами виник спір щодо усунення перешкод батька у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі батька у вихованні дитини та встановлення графіка зустрічей з дитиною.

В судовому засіданні позивач зазначив, що бажає брати участь у повноцінному вихованні дитини, але відповідач не надає йому такої можливості, утискає батьківські права позивача, морально впливає на дитину, обмежує його право на вільне спілкування з дитиною.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу (ст. 141 СК України)

Діти мають рівні права та обов`язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою (ст. 142 СК України).

Відповідно до ст.150СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 151 СК України, батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Згідно ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ст. 155 СК України).

Відповідно доч.ч.2,3ст.157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно ч. ч. 1, 2 статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від одного з батьків, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Відповідно до ч.2 ст.159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо),місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною з присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

У постанові Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 569/18837/19 (провадження № 61-1728св22) вказано, що визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини. Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

Судом встановлено, що відповідачка не погоджується з графіком, вказаним позивачем в позові, оскільки вважає його недоцільним та таким що буде негативно вливати на психологічний стан дитини. Вважає надання можливості позивачу в спілкуванні з дитиною виключно без її участі, недоцільність через вік дитини, особливості дитини. Заявила, що готова надавити можливість батьку спілкуватись з дитиною відповідно до порядку участі позивача у вихованні малолітнього сина, визначений органом опіки та піклування в її присутності.

У статті 7 Конвенції про права дитини передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Ні міжнародні, ні національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання, спілкування та виховання з дитиною.

Системний аналіз наведених вище норм матеріального права дає підстави вважати, що батько (мати), який проживає окремо від дітей, також має право на особисте спілкування з ними, а мати (батько) не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дітьми та брати участь у їх вихованні, і таке спілкування відбувається саме в інтересах дітей.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція про права дитини), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини (пункти 1 і 3 статті 9 Конвенції про права дитини).

Стаття 1 Закону України "Про охорону дитинства" визначає контакт з дитиною як реалізацію матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

У постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 753/15487/18 (провадження № 61-18994св19) Верховний Суд зазначив, що «відповідно до статті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. Суд, встановивши, що між сторонами склалися стосунки, які позбавляють позивача можливості регулярно спілкуватися з дітьми, відповідач чинить перешкоди у спілкуванні батька з дітьми, які проживають з матір`ю, дійшов правильного висновку про доцільність спілкування батька з дітьми без присутності матері».

Суд враховує, що право батька на спілкування з дитиною є його незаперечним правом, а спілкування дитини з батьком відповідає його інтересам. Між тим з батьків, хто проживає окремо і дитиною має існувати постійний, систематичний контакт. Таке спілкування буде сприяти повноцінному вихованню дитини, її розвитку, оскільки спілкування дітей з батьками служить задоволенню життєво важливих потреб дитини. Крім того, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Діти мають рости під опікою і відповідальністю обох батьків, а тому участь позивача у вихованні дитини, спілкуванні між ними не лише забезпечить виконання батьківських прав позивача, а буде відповідати інтересам дитини.

Крім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівне виховання батьками.

На переконання суду стороною відповідача не надано суду належних та допустимих доказів, у тому числі відомостей компетентних державних органів, які б давали підстави стверджувати про наявність негативного впливу зі сторони батька на виховання та розвиток дитини, що дитина не бажає спілкуватися з батьком, а її психоемоційний стан не дозволяє їй зустрічатися з батьком без присутності матері. Мати, яка проживає з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не несе негативних наслідків для розвитку дитини.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що протокольною ухвалою від 16.03.2026 року судом було задоволено клопотання представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - адвоката Магировського Т. А. про з`ясування думки дитини з метою дотримання якнайкращих інтересів дитини та з`ясування всіх належних обставин справи, суд вважає за необхідне зобов`язати сторону позивача за первісним позовом забезпечити явку малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для з`ясування її думки судом під час розгляду справи - 27.04.2026 року о 13:00 год. про що, сторону позивача за первісним позовом було додатково повідомлено листом за вих. № № 450/1728/24/3226/2026 від 17.03.2026 року.

Листом за вих. № 450/1728/24/5085/2026 від 30.04.2026 року, суд повторно зобов`язав сторону позивача за первісним позовом забезпечити явку малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для з`ясування її думки судом під час розгляду справи - 16.07.2026 року о 11:00 год., однак такі залишилися без належного реагування.

У зв`язку з чим, ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 16.07.2026 року, первісну позовну заяву ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , третя особа Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради про встановлення графіку побачень залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України; роз`яснено позивачеві, що особа, позов якої залишено без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Незважаючи на те, що сторонами в процесі розгляду справи не було ініційовано клопотання про витребування Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, як органу опіки і піклування висновку щодо розв`язання спору, суд враховує та бере до уваги розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради від 08.04.2024 № 178, як належний та допустимий доказ, що відображає позицію компетентного органу, оскільки воно прийняте за результатами розгляду питання органом опіки та піклування з урахуванням висновку відділу «Служба у справах дітей» Личаківського району від 12.03.2024 № 4-260001-12858, пропозицій комісії з питань захисту прав дитини (протокол № 9 від 28.03.2024), виходячи з найкращих інтересів дитини, її віку, а також із застосуванням положень статей 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства», статей 157, 158 Сімейного кодексу України та пункту 73 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866. Крім того, зазначене розпорядження підтримала представник третьої особи під час судового розгляду справи, не висловивши заперечень щодо визначеного ним порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Під час судового розгляду відповідачкою не спростовано наявність у позивача права на особисте спілкування з дитиною, передбачене положеннями ч. 2 ст. 157 СК України, не доведено неспроможність батька спілкуватися та доглядати за сином самостійно, що могло б перешкоджати його розвитку. Доводи відповідачки про необхідність проведення зустрічей батька у присутності матері через вік дитини, суд вважає необґрунтованими, оскільки такі вимоги обмежують права батька та права дитини на безперешкодне особисте спілкування, крім того, між сторонами на даний час існують конфліктні відносини, що може негативно вплинути на психоемоційний стан дитини.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 року по справі «Хант проти України» суд зазначив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі Olsson v. Sweden від 27 листопада 1992 року), і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року).

Суд наголошує, що для дитини вкрай важлива комунікація батьків у спілкуванні між собою в питаннях виховання, останньої, що батьками, як встановлено судом, не здійснюється.

Батьками, сторонами у справі, - не досягнуто компромісу щодо способів участі батька у вихованні доньки, при цьому увага батька у житті дитини безкомпромісно є важливим елементом її розвитку в психологічному аспекті.

Сторони по справі, як батьки малолітньої дитини, бажають забезпечити її належне виховання, однак, в той же час, належного компромісу щодо часу проведення батьком з дитиною досягнуто не було, конфліктні ситуації спричинені виключно на ґрунті неприязних стосунків батьків між собою.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що саме батьки, як матір, так і батько, несуть відповідальність по відношенню до малолітньої дитини, та саме вони повинні докласти усіх зусиль для того, щоб у їх дитини виникало прагнення бути як із мамою, так і з татом.

При цьому, на обох батьках лежить відповідальність за збереження психічної рівноваги дитини, що досягається шляхом уникнення конфліктних, напружених стосунків між батьками, оскільки, саме це в подальшому може бути причиною початку емоційних розладів у дитини.

Позивачу важливо підтримувати позитивні, неконфліктні взаємини з колишньою дружиною зберігати незгоду між собою у таємниці від дитини, досягти співробітництва в інтересах дитини.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні у праві докази в їх сукупності, а також приймаючи до уваги те, що сторони фактично не дійшли згоди щодо визначення порядку спілкування батька з дитиною, з огляду на ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, вік дитини, беручи до уваги, що обоє батьків мають рівні права щодо спілкування з дитиною та участі у їх вихованні незалежно від того, з ким проживає дитина, суд дійшов висновку про необхідність встановлення в судовому порядку способу та графіку участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, оскільки право батька на спілкування з дитиною є його незаперечним правом, а спілкування дитини з батьком відповідатиме її інтересам.

Однак, суд вважає, що графік (регламент) такого спілкування має бути визначений із врахуванням інтересів дитини, її фізичного та психологічного стану здоров`я та має бути таким, що не буде порушувати режиму дня та навчання дитини, не відриватиме її від нормального, звичайного для неї середовища та не заважатиме нормальному її існуванню і, при цьому, не порушуватиме принципу рівності прав батьків при участі у вихованні дітей.

Крім того, суд звертає увагу сторін на те, що вони, як батьки дитини, незважаючи на взаємні непорозуміння між собою, - мають вжити заходів щодо уникнення конфліктних, напружених стосунків між собою з метою досягнення співробітництва в інтересах дитини, в тому числі, знайти можливі шляхи вирішення проблем спілкування позивача із донькою засобами телефонного та іншого зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між ними.

З урахуванням принципу рівності прав та обов`язків батьків, закріпленого у статті 141 Сімейного кодексу України, а також виходячи з необхідності забезпечення найкращих інтересів дітей, суд вважає, що спілкування з батьком є важливим для їх повноцінного розвитку, формування емоційної стабільності та збереження сімейних зв`язків.

Визначаючи способи участі батька у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою, суд виходить із того, що ключовим критерієм у справах цієї категорії є забезпечення найкращих інтересів дитини, які відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини мають пріоритетний характер над інтересами батьків.

Суд враховує, що між сторонами склалися тривалі конфліктні відносини та за таких умов визначення чітких та деталізованих способів участі батька у вихованні є необхідним механізмом відновлення балансу прав сторін та гарантування дитині стабільного емоційного зв`язку з обома батьками.

Участь обох батьків у таких подіях сприяє формуванню у дитини відчуття родинної безперервності та емоційної підтримки, що відповідає її найкращим інтересам.

До того ж, суд вважає за необхідне роз`яснити батькам вимогу нести відповідальність за життя та здоров`я дитини, не налаштовувати дитину один проти одного, попереджати один одного про свої дії щодо дитини та узгоджувати їх з урахуванням режиму дня, стану здоров`я та інтересів дитини.

При цьому, суд звертає увагу, що з урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, батьки не позбавлені права в майбутньому змінити як добровільно, так і в судовому порядку встановлений судовим рішенням у цій справі спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати інтересам дитини.

Таким чином, оцінивши всі зібрані у справі докази в їх сукупності, з урахуванням принципу найкращого забезпечення інтересів дитини, її права на сімейне виховання та підтримання сталого емоційного зв`язку з обома батьками, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Зокрема, зобов`язати відповідача не перешкоджати позивачу брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначити наступні способи участі ОСОБА_2 у вихованні дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та особистому спілкуванні: необмежене спілкування батька з дитиною засобами зв?язку, телефоном та в режимі "онлайн" з використанням програмного забезпечення Viber або іншого месенджера з урахуванням режиму дня дитини та за умови добровільного бажання та згоди самої дитини; шляхом побачень і спілкування ОСОБА_2 з дитиною ОСОБА_4 : щосереди з 17:00 год. до 19:30 год.; щомісячно першої та третьої суботи місяця з 11:00 год. до 18:00 год., другої та четвертої неділі місяця з 11:00 год. до 18:00 год., із можливістю перебування дитини за місцем проживання ОСОБА_2 , без присутності матері, та з можливістю відвідування культурно-масових, спортивних та розважальних заходів; спільний відпочинок ОСОБА_2 з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період святкування Днів народжень ОСОБА_2 - у робочі дні після закінчення шкільних занять та інших додаткових гуртків, які відвідує дитина, та до 19 год. 30 хв., у вихідні дні із 10 год. 30 хв. до 19 год. 30 хв. без присутності матері, за умови добровільного бажання та згоди самої дитини; спільний відпочинок з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у її День народження та на Новий рік: парні роки дитина святкує разом з батьком ОСОБА_2 , непарні - разом з матір?ю, при цьому сторони обговорюють завчасно години святкувань (не пізніше, ніж за 1 день до святкування), за умови добровільного бажання та згоди самої дитини; протягом року, в період шкільних канікул дитина 3 дні (2 ночі) перебуває та проживає разом з батьком за місцем його проживання, ночівля за умови добровільного бажання та згоди самої дитини; у період літніх канікул дитина 14 днів перебуває з батьком без присутності матері з можливістю відвідування культурно-масових, спортивних та розважальних заходів, а також виїзду за межі Львівської області на відпочинок, за умови добровільного бажання та згоди самої дитини; тимчасовий виїзд дитини за межі України з батьком з метою її оздоровлення та відпочинку повинен здійснюватися за попередньою домовленістю з матір?ю дитини, за умови добровільного бажання та згоди самої дитини, в разі заперечення матері - за рішенням суду про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків; у разі хвороби дитини, якщо це припадає на день зустрічі, зустріч підлягає перенесенню на іншу, погоджену між батьками дату, враховуючи інтереси дитини, стан її здоров?я та потреби у повноцінному розвитку відповідно до віку дитини.

Разом із тим суд не знаходить підстав для задоволення окремих вимог позивача у запропонованому ним обсязі. Зокрема, вимоги щодо щосереди з 18:00 до 20:00 год. підлягають коригуванню відповідно до графіка, визначеного органом опіки та піклування (з 17:00 до 19:30 год.), який більшою мірою відповідає режиму дня малолітньої дитини. Також суд не вбачає підстав для автоматичного визначення можливості залишення дитини на ніч під час щотижневих побачень, оскільки з огляду на її вік та необхідність забезпечення стабільного режиму дня таке питання має вирішуватися поступово та з урахуванням добровільного бажання самої дитини. Саме з цих підстав суд визначає, що усі форми спілкування, які передбачають тривале перебування дитини з батьком або її перебування поза місцем проживання матері, здійснюються за умови добровільного бажання та згоди малолітньої ОСОБА_6 .

Крім того, суд вважає обґрунтованим виключити із запропонованого позивачем порядку можливість виїзду дитини за межі України без досягнення згоди між батьками, оскільки питання такого виїзду врегульовано нормами чинного законодавства та у разі виникнення спору підлягає вирішенню судом у самостійному провадженні.

Таким чином, визначений судом порядок участі батька у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною забезпечує баланс між правом позивача на реалізацію своїх батьківських прав, правом відповідача здійснювати повсякденне виховання дитини та, насамперед, найкращими інтересами самої малолітньої ОСОБА_7 , які у цій категорії справ мають пріоритетне значення.

Такий порядок зустрічей позивача з дитиною, на думку суду, в достатній мірі забезпечить як право позивача на його участь у спілкуванні з дитиною та її вихованні, так і права та законні інтереси малолітньої дитини та її матері.

Окрім того, суд зауважує, що дане рішення не є перешкодою в подальшому визначити участь у вихованні дитини у інший спосіб, враховуючи її вік, а також, якщо зростання прихильності дитини до батька та належне виконання останнім своїх батьківських обов`язків обумовить це. До того ж дане рішення не є перешкодою визначення батьками в добровільному порядку додаткових днів для побачень позивача з дитиною.

Суд вважає необхідним роз`яснити сторонам те, що з урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, батьки не позбавлені в майбутньому права змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні малолітньої дитини, що буде відповідати насамперед інтересам дитини.

Відповідно до частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача було задоволено частково, понесені ним та документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно до тієї частини вимог, у якій позов було задоволено судом.

Керуючись ст.ст. 2, 141, 259, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради про усунення батьку перешкод у вихованні та вільному спілкуванні з малолітньою дитиною та встановлення порядку та способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, задоволити частково.

Зобов`язати ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 ) не перешкоджати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_4 ) брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначити наступні способи участі ОСОБА_2 у вихованні дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та особистому спілкуванні:

- необмежене спілкування батька з дитиною засобами зв?язку, телефоном та в режимі "онлайн" з використанням програмного забезпечення Viber або іншого месенджера з урахуванням режиму дня дитини та за умови добровільного бажання та згоди самої дитини;

- шляхом побачень і спілкування ОСОБА_2 з дитиною ОСОБА_4 : щосереди з 17:00 год. до 19:30 год.; щомісячно першої та третьої суботи місяця з 11:00 год. до 18:00 год., другої та четвертої неділі місяця з 11:00 год. до 18:00 год., із можливістю перебування дитини за місцем проживання ОСОБА_2 , без присутності матері, та з можливістю відвідування культурно-масових, спортивних та розважальних заходів;

- спільний відпочинок ОСОБА_2 з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період святкування Днів народжень ОСОБА_2 - у робочі дні після закінчення шкільних занять та інших додаткових гуртків, які відвідує дитина, та до 19 год. 30 хв., у вихідні дні із 10 год. 30 хв. до 19 год. 30 хв. без присутності матері, за умови добровільного бажання та згоди самої дитини;

- спільний відпочинок з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у її День народження та на Новий рік: парні роки дитина святкує разом з батьком ОСОБА_2 , непарні - разом з матір?ю, при цьому сторони обговорюють завчасно години святкувань (не пізніше, ніж за 1 день до святкування), за умови добровільного бажання та згоди самої дитини;

- протягом року, в період шкільних канікул дитина 3 дні (2 ночі) перебуває та проживає разом з батьком за місцем його проживання, ночівля за умови добровільного бажання та згоди самої дитини; у період літніх канікул дитина 14 днів перебуває з батьком без присутності матері з можливістю відвідування культурно-масових, спортивних та розважальних заходів, а також виїзду за межі Львівської області на відпочинок, за умови добровільного бажання та згоди самої дитини;

- тимчасовий виїзд дитини за межі України з батьком з метою її оздоровлення та відпочинку повинен здійснюватися за попередньою домовленістю з матір?ю дитини, за умови добровільного бажання та згоди самої дитини, в разі заперечення матері - за рішенням суду про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків;

- у разі хвороби дитини, якщо це припадає на день зустрічі, зустріч підлягає перенесенню на іншу, погоджену між батьками дату, враховуючи інтереси дитини, стан її здоров?я та потреби у повноцінному розвитку відповідно до віку дитини.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_4 ) судовий збір в розмірі 1090 (одна тисяча дев`яносто) гривень 08 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення складено 24.07.2026 року.

Суддя: І. І. Мельничук