Ухвала суду № 138468699, 15.07.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/1607/26

УХВАЛА

15 липня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Боровкова Д.О.,

при секретарі Cвищо В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Залізничного районного суду м. Львова від 28 травня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Відповідач звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Залізничного районного суду м. Львова від 28 травня 2026 року, посилаючись на те, що відповідач належним чином не повідомлявся про судовий розгляду справи, з огляду на що не повідомлення судом у встановленому порядку про розгляд справи позбавило відповідача передбаченого цивільним законодавством права надати суду докази, якими останній заперечує проти позову.

Представник позивача та відповідач, будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду заяви про перегляд заочного рішення, до суду не з`явилися, проте їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, дослідивши матеріали заяви, прийшов до наступних висновків.

За правилами частин першої-другої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

У частині першій статті 284 ЦПК України встановлено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідно до частини першої статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що заочним рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 28 травня 2026 року позов ТзОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Бізнес Позика» заборгованість за Договором № 543279-КС-001 про надання кредиту від 19.06.2025 року в розмірі 42960(сорок дві тисячі дев`ятсот шістдесят) гривень; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Бізнес Позика» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2290 грн.; у решті позову відмовлено.

Як убачається із заяви відповідача про перегляд заочного рішення, як на підставу скасування заочного рішення, ОСОБА_1 зазначає, що судом не було повідомлено його про розгляд справи.

27 березня 2026 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідачеві було запропоновано подати до суду заяву із обґрунтованим запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов по вказаній справі /а.с.88/.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Як убачається з матеріалів справи, 02 травня 2026 року відповідачем ОСОБА_1 отримано ухвалу Залізничного районного суду м.Львова від 27 березня 2026 року /а.с.92/, проте клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позов відповідач до суду не подав.

Таким чином, твердження відповідача, що йому не було відомо про наявність справи в суді спростовуються матеріалами справи.

Окрім цього, відповідачем не надано розрахунку заборгованості який б спростовував правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, а відтак твердження, що розрахунок банку є некоректним, судом не береться до уваги.

Судом не встановлено обставин, визначених частиною першою статті 288 ЦПК України, а відтак заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.

Суд, керуючись ст.ст. 280-289, 353 ЦПК України,

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Залізничного районного суду м. Львова від 28 травня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Оскільки заява про перегляд заочного рішення залишена без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст ухвали складений 21 липня 2026 року.

Суддя:

Оригінал ухвали.