Ухвала суду № 138468620, 24.07.2026, Городоцький районний суд Львівської області

441/1738/26

1-кс/441/420/2026

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

24.07.2026 слідчий суддя Городоцького районного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , т.в.о. заступника начальника відділення поліції начальник слідчого відділення ВнП № 1 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , та в режимі відеоконференції прокурора ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок Львівської області клопотання т.в.о. заступника начальника відділення поліції начальника СВ відділення поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України,

в с т а н о в и в :

У провадженні СВ відділення поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 ГУ НП у Львівській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62026140110005058 від 10.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

24.07.2026 т.в.о. заступника начальника відділення поліції начальник СВ ВнП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Городоцького районного суду Львівської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 без визначення розміру застави.

Подане клопотання мотивує тим, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_4 , в порушення вимог законодавства, діючи умисно, не маючи наміру назавжди ухилитися від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовах воєнного стану, не отримавши дозволу відповідного командира до 19:00 години 02.12.2025 не з`явився вчасно на службу без поважних причин з відпустки за станом здоров`я до розташування підрозділу на території військового містечка № НОМЕР_2 «НЕМИРІВ» військової частини НОМЕР_1 , яке розташоване в АДРЕСА_1 , та перебував поза межами розташування військової частини до 23.07.2026, тобто до моменту запрошення до органу досудового розслідування ВнП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області, що знаходиться за адресою: майдан Гайдамаків, 9, м.Городок, Львівської області, чим останній припинив вказане кримінальне правопорушення. Відтак, з 02.12.2025 до 23.07.2026 старший солдат ОСОБА_4 проводив час на власний розсуд, обов`язки військової служби не виконував, свою належність до Збройних Сил України, а також той факт, що він незаконно перебуває за межами військової частини НОМЕР_1 , приховував, тобто, будучи військовослужбовцем, в умовах воєнного стану, не з`явився вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України.

23.07.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

Таким чином ОСОБА_4 підозрюється у самовільному залишенні військової частини тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

Прокурор та начальник СВ в судовому засіданні просили задовольнити подане клопотання з мотивів, наведених у ньому. Додатково ОСОБА_3 повідомив, що до цього ОСОБА_4 двічі притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі один раз за ст.186 КК України, однак на сьогодні судимості погашені. Вказаний факт свідчить про можливість ОСОБА_4 вчинити інше кримінальне правопорушення у разі необрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання. Захисник просить обрати альтернативний запобіжний захід у виді застави і з урахуванням матеріального стану підозрюваного визначити заставу в мінімальному розмірі.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши та перевіривши надані матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 10.06.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 62026140110005058 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

Частиною 1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину на момент вирішення питання про взяття під варту має відповідати стандарту «розумна підозра». Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин (справа «Фокс, Кемпбел і Харлей проти Об`єднаного Королівства», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ердагоз проти Туреччини», 1997 рік). Хоча факти на момент вирішення питання про утримання під вартою і не повинні бути переконливими настільки, щоб можна було визначити винуватість особи у вчиненні злочину, суд повинен оцінити докази, надані сторонами, на предмет їхньої допустимості, достовірності та належності і відкинути ті з них, що не відповідають цим критеріям. При цьому суд має обґрунтовувати своє рішення на підставі дослідження у суді обґрунтованої підозри, а не на основі даних, поданих стороною обвинувачення.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 , окрім повного визнання ним вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням військової частини НОМЕР_1 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України; матеріалами службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_4 ; протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_4 в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України; допитом підозрюваного ОСОБА_4 ; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Положеннями ст.183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з врахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

В п.36 Рішення від 20.05.2010, яке ухвалено у справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Згідно з матеріалами клопотання, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років. Відтак, з урахуванням тяжкості покарання, підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, може залишити місце свого проживання, виїхати в іншу область або за межі України, де буде переховуватись від суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може вчинити інші злочини. Також слідчий суддя враховує те, що підозрюваний не проходить військову службу, не працевлаштований, тобто не має постійного джерела доходу.

Наведені вище обставини в їх сукупності виключають можливість обрання підозрюваному менш суворого запобіжного заходу. Строк тримання під вартою ОСОБА_4 слід рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 16.12. год. 23.07.2026.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

При цьому Конституційний Суд України у своєму рішенні № 4-р(ІІ)/2026 вказав, що безальтернативне тримання під вартою військовослужбовців, яких підозрюють чи обвинувачують у вчиненні окремих військових кримінальних правопорушень, є несумісним з Конституцією України.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи слідчий суддя вважає можливим визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу як альтернативний запобіжний захід в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199680 грн, що буде пропорційним, необхідним та достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та досягненню завдань кримінального провадження.

Керуючись ст. 177, 178, 182-184, 186, 194 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання т.в.о. заступника начальника начальника СВ відділення поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою з поміщенням до Державної установи «Львівська установа виконання покарань № 19» УДПтСУ у Львівській області строком на шістдесят днів до 20 вересня 2026 року включно.

На підставі ч. 4 ст. 183 КПК України визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу в розмірі 60 (шістдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) грн. 00 коп., яку підозрюваний або заставодавець мають право внести у будь-який момент на р/р: одержувач: Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області, депозитний рахунок (IBAN) UA918201720355299001500000757, банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, ЄДРПОУ: 26306742, призначення платежу: застава за (П.І.П. підозрюваного, обвинуваченого), ОСОБА_7 платника, МФО: 820172, протягом строку дії зазначеної ухвали.

В порядку ст. 194 КПК України у разі внесення підозрюваним чи іншою особою застави зобов`язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та/або суду і покласти на нього процесуальні обов`язки, зокрема:

- не відлучатись з місця проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , без дозволу командира військової частини НОМЕР_1 , слідчого, прокурора або суду;

- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора та суду;

- у разі звільнення з військової служби не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи чи місця проходження військової служби;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що згідно з положеннями ч. 6 і ч. 7 ст. 182 КПК України він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у вищевизначеному розмірі та що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього обов`язки, застава звертається в дохід держави.

В іншій частині клопотання відмовити.

Копію ухвали для виконання направити адміністрації ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)».

Контроль за виконанням ухвали покласти на т.в.о. заступника начальника відділення поліції начальника СВ відділення поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1