Ухвала суду № 138467767, 24.07.2026, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа 303/6511/26

Провадження 1-кс/303/912/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 року місто Мукачево

Слідчий суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12026071040000330 від 16.04.2026 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працюючого, уродженця міста Долина Долинського району Івано-Франківської області, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 терміном на шістдесят діб, з визначенням застави 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яке мотивоване наступним.

Досудовим розслідуванням установлено, що у ОСОБА_4 , спільно з невстановленою особою (далі по тексту Особа - 1) у точно невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше квітня місяця 2026 року, виник злочинний умисел, спрямований па організацію незаконного переправлення осіб призовною віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за кордон, всупереч обмеженням, встановленим Законом України «Про правовий режим воєнного стану», з корисливих мотивів. Надалі, Особа 1, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що відповідно до Указу Президента України №64/2022, затвердженого Законом № 2102-1Х від 24.02.2022, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, в Україні введено воєнний стан, який продовжено указами Президента України.

Разом з тим, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам - громадянам У країни, віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов`язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», підшукали особу, що мала намір незаконно перетнути державний кордон України з метою виїзду до країн Європейського Союзу, а саме, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (анкетні дані змінено), якому на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, обмежено виїзд за межі території України та який погодився сплатити грошові кошти за його незаконне переправлення через державний кордон України.

Після чого Особа 1, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 в ході телефонної розмови з ОСОБА_7 , яка відбулася в середині червня місяця 2026 року, пообіцяв йому організувати кого незаконне переправлення через державний кордон України поза пунктами пропуску із країнами Європейського Союзу, поставивши умову надання грошових коштів у розмірі 5 000 доларів США у якості винагороди.

Надалі, 21.07.2026 року Особа-1 повідомила ОСОБА_7 про те, що наступного дня за ним прибуде автомобіль і доставить його з м. Тернопіль до Закарпатської області в обхід встановлених постів. Крім цього, надав йому вказівку надіслати локацію його проживання. Дану вказівку ОСОБА_7 виконав та надіслав локацію свого місця проживання.

Після чого, 22.07.2026 в ході телефонної розмови Особа 1 повідомила ОСОБА_7 , що за ним приїхав автомобіль та надала вказівку сісти до автомобіля та поїхати до Закарпатської області.

В подальшому, ОСОБА_7 виконав вказівку Особи 1 та сів до автомобіля марки «Renault Megan», синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 за кермом, якого знаходився ОСОБА_4 .

Надалі, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з Особа-1, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України за грошову винагороду, наказав ОСОБА_7 показати попередньо обумовлені кошти в сумі 5 000 доларів США, щоб переконатись у їх справжності. ОСОБА_7 виконав вказівку останнього та показав, що грошові кошти у нього наявні, після чого вони поїхали в напрямку Закарпатської області.

Перебуваючи в місті Івано-Франківськ, ОСОБА_4 , зупинив керований ним автомобіль «Renault Megan», синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , біля обмінного пункту, та надав вказівку ОСОБА_7 , обміняти одну 100 доларову купюру на гривні, щоб переконатись у їх справжності. Надалі ОСОБА_7 виконав вказівку останнього та обміняв одну 100 доларову купюру на гривні. Переконавшись у справжності коштів, ОСОБА_4 надав вказівку ОСОБА_7 присісти знову для автомобіля «Renault Megan», синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 та продовжити рух на Закарпаття.

В подальшому, 22.07.2026 близько 23:00 години, під`їхавши до околиці села Нижні Ворота ОСОБА_8 , з метою безперешкодного проїзду КПП, зупинив керований ним автомобіль перед КПП «Нижні Ворота», надав вказівку ОСОБА_7 вийти з автомобіля та обійти пункт пропуску лісовою місцевістю та провів детальний інструктаж щодо маршруту обходу. ОСОБА_7 на дану вказівку погодився, вийшов з автомобіля та обійшов КПП через лісову місцевість, як пояснив йому ОСОБА_4 , де в подальшому вони зустрілись позаду КПП «Нижні Ворота» та продовжили рух.

Надалі, ОСОБА_4 надав вказівку ОСОБА_7 забронювати собі готель в місті Свалява, на що останній погодився, та забронював номер у готелі «Hostel house svalyava».

Прибувши до готелю, ОСОБА_4 висунув вимогу ОСОБА_7 про передачу грошових коштів в сумі 4 900 доларів США, за організацію його незаконного переправлення через державний кордон України поза межами офіційних пунктів пропуску. На що останній погодився та передав грошові кошти ОСОБА_4 в сумі 4 900 доларів США, після чого протиправні дії ОСОБА_4 були припиненні правоохоронними органами.

23.07.2026 о 02:20 годині ОСОБА_4 затримано в порядку статті 208 КПК України.

23.07.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, а саме, сприяння у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, порадами, вказівками, наданням засобів, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Слідчий зазначає, що підозра підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме: протоколом допиту свідка; протоколами впізнання осіб за фотознімками та іншими зібраними доказами у їх сукупності.

Слідчий акцентує увагу на тому, що під час досудового розслідування встановлено наявність декількох ризиків, передбачених у ст. 177 КПК України, зокрема, переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк до 9 років, розуміючи які наслідки це створює, він може уникати притягнення до кримінальної відповідальності.

Крім того, існує ризик незаконного впливу на свідків, оскільки, ОСОБА_4 особисто, чи шляхом використання зв`язків у кримінальному середовищі може незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, а також на осіб, яких необхідно встановити та допитати в якості свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою дачі, зміни ними показів на його користь.

З огляду на викладене, слідчий просив застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначити заставу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прокурор в судовому засіданні просив задовольнити клопотання, з викладених в ньому підстав.

Підозрюваний та його захисник просили застосувати запобіжний захід не пов`язаний з ізоляцією від суспільства.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

В провадженні СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області перебуває кримінальне провадження №12026071040000330 від 16.04.2026.

23 липня 2026 року о 02.20 годині ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

23 липня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме: протоколами допиту свідків; протоколами впізнання осіб за фотознімками, протоколом затримання та іншими зібраними доказами у їх сукупності.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу (частина 1); запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п.4 частини 2).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 , крім наявності ризиків, передбачених п. 1,3 ч.1 статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінив в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним інкримінованого йому досудовим розслідуванням тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання до 9 років, з конфіскацією майна, особу підозрюваного, який є мешканцем іншої області, приходить до висновку, що перебуваючи на волі, він зможе переховуватися від органу досудового розслідування або суду та впливати на свідків.

У відповідності до ч.4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абз. 2 п.3 ч.5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 особу підозрюваного, судом встановлено, що інший, більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання вказаним вище ризикам, а тому для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного слід застосувати більш суворий запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, з визначенням застави у розмірі, що перевищує розмір, зазначений в п. 2 ч.5 ст. 182 КПК України, та становить 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки на думку слідчого судді саме такий розмір застави, в даному випадку, здатний забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 196-198, 372 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 відраховувати з моменту затримання, тобто з 23 липня 2026 року.

Строк дії ухвали визначити до 20 вересня 2026 року.

Визначити заставу ОСОБА_4 в розмірі 200 (двохста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 600 (шістсот шістдесят п`ять тисяч шістсот) гривень.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі внесення ним застави у визначеному розмірі він підлягає звільненню з-під варти і з того моменту буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

- не відлучатися із місця постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- не спілкуватися зі свідками у провадженні;

- здати паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Мукачівського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1