Рішення № 138467611, 24.07.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/17769/26

Провадження № 2/127/5045/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Федчишена С.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №15.10.2025-100001677 від 15.10.2025 у розмірі 23 431,06 грн., з яких: 9 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 10 080,00 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 319,06 грн. комісії (пов`язаної з наданням кредиту), 4 032,00 грн. відсотків, нарахованих по ст. 625 ЦК України, а також судові витрати, мотивуючи позовні вимоги тим, що 15.10.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) №15.10.2025-100001677, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 9 000,00 грн., строком на 140 днів з дати його надання (дата повернення (виплати) кредиту 03.03.2026, процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит, комісія, пов`язана з наданням кредиту 20% від суми кредиту та дорівнює 1 800,00 грн., однак зобов`язання за кредитним договором відповідачем виконано не було, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб. Вказану ухвалу разом з копією позовної заяви з додатками було надіслано відповідачу ОСОБА_1 на адресу реєстрації ( АДРЕСА_1 ).

01.06.2026 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачка зазначила, що не погоджується з викладеними у позові обставинами, вважає позов безпідставним та необґрунтованим, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що наявна в матеріалах справи паперова роздруківка договору створювалась в порядку, визначеному ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» та, що саме такий правочин підписувався електронним підписом уповноважених на те осіб з можливістю ідентифікувати підписантів договору, який є обов`язковим реквізитом електронного документа. Відповідачка зазначає, що кредитного договору вона не укладала, процентну ставку, неустойку та інші умови кредитування не узгоджувала. Крім того, з урахуванням положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, нарахування неустойки в розмірі 4 032,00 грн. за договором є безпідставним і протиправним, оскільки прострочення виконання зобов`язань, за твердженням позивача, відбулося після 24.02.2022, в період дії воєнного стану. Також, просила відмовити у стягненні комісії (пов`язаної з наданням кредиту) за незрозумілі, неідентифіковані та неконкретизовані послуги, які мають надаватися безкоштовно. Таким чином, оскільки позивач не довів обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема не довів укладення договору позики з відповідачкою на умовах, вказаних в наданій копії договору, не довів перерахування тіла кредиту, розмір фактично наданих коштів у кредит та розмір відсотків, які він просить стягнути за період користування кредитними кошами, у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

09.06.2026 на адресу суду за допомогою системи «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, оскільки між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено спірний кредитний договір в електронній формі, що відповідно до чинного законодавства прирівнюється до письмової. Посилання сторони відповідача на те, що позивач не надав жодних технічних доказів, які б дозволяли ідентифікувати відповідача, як особу, що фактично вчинив дії з укладення договору, є необґрунтованими, оскільки наведений вище договір містить інформацію, яка ідентифікує позичальника, зокрема, щодо його особистих персональних даних, а саме: дані паспорту та ідентифікаційний код, тобто в розумінні Закону України «Про електронну комерцію» договір підписаний відповідачем, і є належним та допустимим доказом на підтвердження кредитних зобов`язань. Доказів, що указаний в договорі одноразовий ідентифікатор та персональні дані належать третім особам, а не позичальнику, останнім не надано, тоді як наведений позивачем алгоритм укладення договорів виключає підстави вважати, що без їх погодження позичальник міг отримати кредитні кошти. Позивачем було перераховано кошти на картковий рахунок відповідача за допомогою інтернет-еквайрингу. Позивач надав на підтвердження доказ видачі кредитних коштів, що є первинним платіжним документом у розумінні Закону України «Про платіжні послуги», оскільки містить усі відомості щодо платіжної операції у відповідності вищезазначеного закону, а відтак належним та допустимим доказом видачі коштів відповідачу. Сторона позивача наголошує, що зазначаючи у відзиві про відсутність доказів перерахування кредитних коштів, сторона відповідача не надала до суду виписки по рахунках відповідача в банківських установах, у тому числі по рахунку, який відповідач зазначив в договорі, як номер особистого платіжного засобу, на спростування доказів, наданих стороною позивача. Відтак, відповідач заперечуючи факт отримання грошових коштів, не надав виписку з банку про наявні чи відсутні банківські рахунки, інформацію про рух коштів за спірний період по цим рахункам. Таким чином, TOB «Споживчий центр» виконало свої зобов`язання за кредитним договором в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки явка відповідача судом не визнавалась обов`язковою, участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.8 ст.178 ЦПК України.

Положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до частин 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо); умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з положень ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

15.10.2025 між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) №15.10.2025-100001677, що підтверджується пропозицією про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта), заявкою кредитного договору №15.10.2025-100001677 (кредитної лінії), відповіддю позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №15.10.2025-100001677 (кредитної лінії); договір був підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором Е481.

Отже, відповідачу ОСОБА_1 було надано кредит у сумі 9 000,00 грн., строком на 140 днів з дати його надання (дата повернення (виплати) кредиту 03.03.2026, процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит, комісія, пов`язана з наданням кредиту 20% від суми кредиту та дорівнює 1 800,00 грн.; реквізити належного Позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів Позичальнику: 4314-14XX-XXXX-8462.

Згідно листа ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» ТОВ «УПР» Вих. №1-2204 від 22.04.2026, зазначено, що «Між нашими підприємствами укладено договір на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 15.10.2025 21:01:49 на суму 9000,00 (дев`ять тисяч гривень 00 копійок) грн, номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 892623200, призначення платежу: Видача за договором кредиту №15.10.2025-100001677».

Як вбачається з Розрахунку заборгованості за договором №15.10.2025-100001677 від 15.10.2025, станом на 22.04.2026 заборгованість ОСОБА_1 складає 23 431,06 грн., з яких: 9 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 10 080,00 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 319,06 грн. комісії (пов`язаної з наданням кредиту), 4 032,00 грн. відсотків, нарахованих по ст. 625 ЦК України.

Щодо тіла кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 не сплачувалася заборгованість по тілу кредиту, а тому стягненню підлягає тіло кредиту у розмірі 9 000,00 грн.

Щодо процентів за користування кредитом.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Сума процентів за користування кредитом складає 12 600,00 грн. (9000 х 140 днів х 1%), але позивач просив стягнути 10 080,00 грн., які підлягають стягненню на користь ТОВ «Споживчий центр».

Щодо комісії.

Відповідно до п. 7 Договору, комісія, пов`язана з наданням Кредиту 20% від суми Кредиту та дорівнює 1800 грн. 00 коп., разом з тим позивач просив стягнути 319,06 грн. комісії (пов`язаної з наданням кредиту).

Згідно з ч. 3 статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, зокрема надання споживчого кредиту.

Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо).

Таким чином, суд вважає, що супутня послуга банку, визначена як надання кредиту в момент видачі, має надаватися клієнту безоплатно, а відтак стягнення комісій за надання кредиту є неправомірною та задоволенню не підлягає.

Щодо нарахованої заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Оскільки проценти річних на підставі ст. 625 ЦК України за кредитним договором нараховані за період з 29.10.2025 по 31.10.2025, 12.11.2025, з 26.11.2025 по 30.12.2025, відповідачка звільняється від обов`язку їх сплати на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».

Викладення на підставі Закону України від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» у новій редакції пункту 6 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №1734-VIII «Про споживче кредитування» не змінює визначене ЦК України правове регулювання звільнення позичальників від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, за кредитними договорами у період воєнного стану.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, тобто необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №15.10.2025-100001677 від 15.10.2025 у розмірі 19 080,00 грн., з яких: 9 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 10 080,00 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2 168,00 грн. (19 080,00 х 2662,40/23 431,06)

Керуючись ст. 13, 81, 141, 279, 263-265 ЦПК України, на підставі ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 629, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №15.10.2025-100001677 від 15.10.2025 у розмірі 19 080 (дев`ятнадцять тисяч вісімдесят) грн. 00 коп., з яких: 9 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 10 080,00 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2 168 (дві тисячі сто шістдесят вісім) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення припущенного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 24.07.2026.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А; код ЄДРПОУ: 37356833).

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 )

СУДДЯ: