Постанова № 138467278, 24.07.2026, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1820/26

Провадження № 3/147/745/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року с-ще Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г. , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Відділення поліції №2 (с-ще Тростянець) Гайсинського районного управління поліції ГУ НП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий 24.04.1997, РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2026 року до Тростянецького районного суду Вінницької області, після доопрацювання, надійшла справа про адміністративне правопорушення, про притягнення громадянина ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого, ч.1 ст.173-2 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №142067 від 14.07.2026, вбачається, що 14.07.2026 біля 03:00 год ОСОБА_1 за місцем проживання вчинив насильство в сім`ї відносно дружини ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою внаслідок чого завдав шкоди психічному здоров`ю потерпілої.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст.173-2 КУпАП.

Розгляд справи призначено на 10:30 годину 22 липня 2026 року. У зв`язку із неприбуттям ОСОБА_1 розгляд справи відкладено на 14:00 год 24.07.2026, тобто на дату, яка була повідомлена ОСОБА_1 під час складення протоколу про адміністративне правопорушення.

У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про причини неявки суду не повідомив. Водночас про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту до суду не надходило.

Згідно із ч. 2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.3 ст.173-2 цього Кодексу, не належать до переліку справ, під час розгляду яких є обов`язковою присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, неявка ОСОБА_1 у судове засідання не є перешкодою для проведення розгляду цієї справи.

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №11 від 17.10.2014 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» звернуто увагу на те, що статтею 277 КУпАП встановлено строки розгляду справи про адміністративні правопорушення і справа має бути розглянута навіть у разі порушення такого строку, а строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 КУпАП, не можуть бути продовжені.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Зі змісту ч.3 ст.173-2 КУпАП вбачається, що відповідальність за вказаною нормою настає в разі повторного протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Згідно з ч.1 ст.173-2 КУпАП домашнім насильством вважається умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п. 14 ч. 1ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Судом встановлено, що 14.07.2026 біля 03:00 год ОСОБА_1 за місцем проживання вчинив насильство в сім`ї відносно дружини ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою внаслідок чого завдав шкоди психічному здоров`ю потерпілої.

Вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №142067 від 14.07.2026 (а.с. 4); повідомленням зареєстрованим в ЄО №6228 від 14.07.2026 (а.с. 2-3); терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА №518134 від 14.07.2026 (а.с. 5); формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 14.07.2026 (а.с. 6); письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 14.07.2026 (а.с. 7); письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 14.07.2026 (а.с. 8).

За даних обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Зазначені вище докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до статей 251,252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Судом не встановлено обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 .

При накладенні стягнення відповідно до статей 33,34,35 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Виходячи з характеру скоєних неправомірних дій та обставин вчиненого громадянином ОСОБА_1 правопорушення, відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також те, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає за необхідне застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу, що відповідає санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до ст.39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству», програма для кривдника це комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків.

Згідно із ч.6, 7ст.28 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству», кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством. Кривдник повинен мати можливість відвідувати програму для кривдників за власною ініціативою на добровільній основі.

Направлення кривдника на проходження програми для кривдників є правом суду, а не його обов`язком. Водночас необхідно враховувати волевиявлення самого кривдника, який повинен мати можливість відвідувати програму для кривдників за власною ініціативою на добровільній основі.

Беручи до уваги наведене, враховуючи відсутність добровільної згоди з боку ОСОБА_1 , суддя не вбачає підстав для направлення його на проходження програми в порядкуст.39-1 КУпАП.

Згідно зі ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Пунктом 5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665 грн 60 коп.

Отже, в дохід держави з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись статтями 36,173-2,283,284,294 КУпАП,ЗУ «Про судовий збір», суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень на користь держави (рахунок UA508999980313090106000002898, код ЄДРПОУ 37979858, одержувач ГУК у Вінницькій області/с. Ободівка/21081100, банк одержувача Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на користь держави (рахунок - UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями посадовими особами і громадянами (ст.298 КУпАП).

Відповідно до ст.307КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Платіжні документи, що свідчать про сплату штрафу та судового збору, негайно подаються до суду.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу зазначеного у постанові про стягнення штрафу, в даному випадку 1360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративне правопорушення, з урахуванням норм статей 287-291 даного Кодексу, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя О. Г. Борейко