Єдиний державний реєстр судових рішень
2 39/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2011 рокуПершотравневий районний суд
Донецької області
в складі:
головуючого суддіТрегубенко С.В.
при секретаріПавлічевої А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Мангуш цивільну справу за позовом
Моторного(транспортного) страхового бюро України
до
ОСОБА_1
про
стягнення в порядку регресу витрат, пов*язаних з виплатою страхового відшкодування
ВСТАНОВИВ:
21.01.2008 року відповідач, який керував моторолером «Муравей»державний номерний знак НОМЕР_2 та рухався по вулиці Маріупольській в смт. Мангуш Першотравневого району Донецької області, скоїв дорожньо-транспортну пригоду, при якій був технічно пошкоджений автомобіль НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2.
25 лютого 2008 року Першотравневим районним судом Донецької області ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 АК України і на нього було накладено адміністративне стягнення.
Згідно з висновком спеціаліста-автотоварознавця розмір матеріального збитку, завданого ОСОБА_2, склав 13332 гривні 73 копійки.
Зазначена шкода особисто винним в ДТП, тоб-то ОСОБА_1, ОСОБА_2 не була відшкодована, тому, власник пошкодженого автомобіля ОСОБА_2 звернувся до Моторного(транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою.
Нормами ст.11 ЦК України передбачено, що цивілні права та обов*язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства . Таким актом є Закон України «Про обов*язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
У зв*язку з настанням події, передбаченої пп. а) п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов*язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач здійснив виплату відшкодування потерпілій особі ОСОБА_2 у сумі 7510гривень 42 копійки.
Таким чином, позивач виконав обов*язок з відшкодування шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідалність.
Оскільки, до теперішнього часу ОСОБА_1 в добровільному порядку не відшкодував сплачені Моторним(транспортним) страховим бюро України ОСОБА_2 виплати, тому позивач змушений звернутися до суду з позовом про стягнутнення з відповідача коштів в розмірі понесених витрат: з відшкодування потерпілій особі 7510,42 гривень, з надання послуг аварійного комісара 100 гривень, за послуги з надання правової допомоги 1500 гривень, нарахування за прострочення виконання грошового зобов*язання 2584 гривень 34 копійки, а також витрати з інформаційно-технічного забезпечення у сумі 120 гривень та державне мито у сумі 116 гривень 95 копійок.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги позивача підтримав і просить суд стягнути з відповідача кошти у розмірі понесених витрат: з відшкодування потерпілій особі 7510 гривень 42 копійки, з надання послуг аварійного комісара 100 гривень, за послуги з надання правової допомоги 1500 гривень, нарахування за прострочення виконання грошового зобов*язання 2584 гривень 34 копійки, а також витрати з інформаційно-технічного забезпечення у сумі 120 гривень та державне мито у сумі 116 гривень 95 копійок, а всього 11931 гривню 71 копійку.
Відповідач позовні вимоги позивача визнав частково, не оспорюючи, що дійсно з його вини сталася дорожньо-транспортна пригода, при якій був технічно пошкоджений автомобіль ОСОБА_2 і не заперечує проти стягнення з нього коштів в розмірі понесених витрат: з відшкодування потерпілій особі 7510 гривень 42 копійки, з надання послуг аварійного комісара 100 гривень, за послуги з надання правової допомоги 1500 гривень, а також витрати з інформаційно-технічного забезпечення у сумі 120 гривень та державне мито.
Що стосується суми нарахування за прострочання виконання грошового зобов*язання у розмірі 2584 гривень 34 копійки, то її він не визнає, бо в ніяких відносинах з Моторним(транспортним) страховим бюро України не знаходився.
Суд, дослідивши докази, що є в матеріалах справи, вислухавши пояснення сторін, приходить до наступного.
Так, постановою Першотравневого районного суду Донецької області від 25 лютого 2008 року, ОСОБА_1 був визнаний винним за скоєння дорожно-транспортної пригоди, при якій автомобіль ОСОБА_2 був технічно пошкоджений і на нього було накладене адміністративне стягнення за статтею 124 АК України ( а.с.27).
Вартість матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_2 склала 13332 гривні 73 копійки.(а.с.8-14).
Згідно з заявою ОСОБА_2 (а.с.7) та наказу заступника Генерального директора Моторного(транспортного) страхового бюро України № 1508 від 24.07.2008 року(а.с.23), ОСОБА_2 було сплачено 7510 гривень 42 копійки за шкоду заподіяну дорожньо-транспортною пригодою (а.с.24).
Статтею 1191 ЦК України та п.38.2.1 ст.38 Закону України «Про обов*язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги ( регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Таким чином, оскільки, Моторне(транспортне) страхове бюро України відшкодувало збитки ОСОБА_2, заподіяні ОСОБА_1, тому позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Отже, з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України необхідно стягнути кошти в розмірі понесених витрат: з відшкодування потерпілій особі 7510 гривень 42 копійки, з надання послуг аварійного комісара 100 гривень, за послуги з надання правової допомоги 1500 гривень, а також витрати з інформаційно-технічного забезпечення у сумі 120 гривень та державне мито пропорційно задоволенному позову у сумі 91 гривни 10 копійок.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача нарахування за прострочання виконання грошового зобов*язання у сумі 2584 гривень 34 копійки, то вони не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 625 ч.2 ЦК України «боржник, який прострочив виконання грошового зобов*язання, на вимогу кредитора зобов*язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».
Тоб-то, стаття 625 ч.2 ЦК України передбачає наявність між сторонами зобов*язань, передбачених цивілним законодавством.
Однак, оскільки між відповідачем ОСОБА_1 та Моторним(транспортним) страховим бюро України ніяких грошових зобов*язань не було і відповідач не є боржником перед позивачем, тому ОСОБА_1 не повинен сплачувати нарахування за прострочення виконання грошового зобов*язання у сумі 2584 гривень 34 копійки.
Керуючись ст. ст.208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, ст.ст.625, 1191 ЦК України, Законом України «Про обов*язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України ( п/р 2600202284871 В Укрексімбанку м.Києва, МФО 322313, індифікаційний код 21647131) кошти в розмірі понесених витрат: з відшкодування потерпілій особі 7510 гривень 42 копійки, з надання послуг аварійного комісара 100 гривень, за послуги з надання правової допомоги 1500 гривень, а також витрати з інформаційно-технічного забезпечення у сумі 120 гривень та державне мито у сумі 91 гривни 10 копійок, а всього 9321(дев*ять тисяч триста двадцять одну) гривню 52 копійки.
У стягненні з ОСОБА_1 коштів в розмірі нарахування за прострочення виконання грошового зобов*язання у сумі 2584 гривень 34 копійок відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається Апеляційному суду Донецької області в місті Маріуполі через Першотравневий районний суд.
Суддя: С.В. Трегубенко
Судове рішення № 13846690, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області) було прийнято 16.02.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-39/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: