Вирок № 138466712, 24.07.2026, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua

ідентифікаційний код 02886143

Справа №547/712/26

Провадження №1-кп/547/78/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 рокус-ще Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3 ,

потерпіла ОСОБА_4 ,

обвинувачена ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 Семенівського районного суду Полтавської області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026175510000082 від 09.06.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Товсте, Семенівського району Полтавської області, громадянка України, зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

В порушення вимог ст. 28 Конституції України та Закону України "Про запобігання та протидії домашньому насильству", 08 червня 2026 року близько 17 години 00 хвилин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала на території домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає рідна сестра останньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У вказаний час ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний намір, перебуваючи у веранді, житлового будинку, який розташований на території за вищевказаною адресою, де в подальшому відбувся конфлікт з її сестрою ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість спричинення шкоди здоров`ю її рідній сестрі та свідомо допускаючи настання таких наслідків, застосувала фізичне насильство шляхом нанесення приблизно 3-4 ударів лівою рукою, стиснутою в кулак в ділянку голови ОСОБА_4 , після чого остання разом із ОСОБА_5 вийшли на подвір`я.

В подальшому, ОСОБА_5 перебуваючи разом зі своєю сестрою ОСОБА_4 , на подвір`ї вказаного домоволодіння продовжила застосовувати фізичне насильство щодо своєї сестри, шляхом нанесення приблизно 4-5 ударів лівою рукою, стиснутою в кулак у ділянку голови ОСОБА_4 , яка після отриманих ударів впала на землю, та в цей час ОСОБА_5 , знайшовши дерев`яну палицю, продовжила нею наносити тілесні ушкодження в ділянку голови та тулуба, завдавши не менше 3-4 удари її сестрі ОСОБА_4 .

Згідно висновку експерта №63 від 17 червня 2026 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітини перелом VІ ребра зі зміщенням, що утворилась від ударної дії тупого твердого предмету, що не відобразив в ушкодженнях особливостей своєї характеризуючої поверхні, та що викликав тривалий розлад здоров`я і за цією ознакою відповідно до п.п. 2.2.1В) "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року, що відносяться кожен окремо до ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Зазначеним діянням обвинувачена ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Учасники судового провадження не оспорюють обставини, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні та які викладено в обвинувальному акті. Судом з`ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставини, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Відтак суд, роз`яснивши учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, роз`яснивши положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд цього кримінального провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження всіх доказів щодо обставин кримінального провадження, обмежившись допитом обвинуваченої, дослідженням доказів щодо її особи.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою провину у діянні визнала повністю. Дала покази, що того дня прийшов співмешканець сестри, вони посперечалися, потім посварилися і вона побила потерпілу. Розуміє, що вчинила неправильно, погарячкувала. Бажає примирення з потерпілою.

Потерпіла обвинувачення підтримує повністю. Понесла низку витрат на лікування від побиття.

Обвинувачена є здоровою, на обліку у лікарів психіатра, невропатолога чи нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні 2-х малолітніх дітей, одна із яких є особою з 2 групою інвалідності.

Згідно досудової доповіді обвинувачена характеризується позитивно, визнає провину у вчиненому, опікується двома малолітніми дочками, має чіткі плани на майбутнє, її виправлення можливе без ізоляції від суспільства, ризики вчинення повторного кримінального правопорушення і ризик небезпеки для суспільства є середніми.

За зазначених обставин, суд вважає встановленою і доведеною провину обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України за вказаних обставин, за вчинення якого вона підлягає покаранню.

Обставинами, які пом`якшують покарання, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, яка обтяжує покарання, є вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах.

При призначенні обвинуваченій покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує межі, установлені у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; положення Загальної частини КК України; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; особу винної; встановлені обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання; згоду обвинуваченої на так званий спрощений порядок розгляду кримінального провадження; позицію потерпілої.

Зважаючи на вказані обставини у їх сукупності суд вважає, що покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення обвинуваченою нових кримінальних правопорушень, має бути призначене у межах санкції ч. 1 ст. 122 КК України, а саме у мінімально визначеному 1-річному строкові обмеження волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком тривалістю 1 рік. Призначення покарання у виді виправних робіт є не можливим, оскільки обвинувачена не працевлаштована, а у виді позбавлення волі очевидно не співмірними з діянням і особами обвинуваченої та потерпілої.

Прокурор ініціювала призначення обмежувальних заходів, які також підтримала потерпіла. Обвинувачена не бажає подальшого спілкування із потерпілою.

Відтак суд на підставі ст. 911 КК України також застосовує до обвинуваченої обмежувальні заходи, перелічені у п. 3 і п. 4 цієї статті на строк 3 місяці.

Речові докази відсутні.

Цивільний позов не пред`явлено.

Клопотання про застосування запобіжного заходу не подано.

Ураховуючи зазначене, керуючись ст.ст. 1, 2, 7, 84-86, 91, 94, 118, 131, 170, 176, 177, 318, 337, 349, 368, 369, 371, 373-376, 392-395, 532 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України, за якими призначити їй покарання обмеження волі на строк 1 рік.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік, якщо протягом іспитового строку вона не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця роботи чи проживання.

Відповідно до ст. 911 КК України покласти на строк 3 місяці на ОСОБА_5 такі обов`язки:

1) заборона наближатися на відстань ближче 50 метрів до місця, де проживає ОСОБА_4 ;

4) заборона листування, телефонних переговорів, інших контактів через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб із ОСОБА_4 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Семенівський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Роз`яснити обвинуваченому право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_6