Рішення № 138466615, 20.07.2026, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/1468/26

Провадження № 2/536/1651/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Клименко С.М.

за участю секретаря судового засідання Веремєєвої О.Р.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

В травні 2026 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог посилається, що 05 вересня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (credоs. com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ « Укр Кредит Фінанс», в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1443-9587. Відповідачці було надано наступний одноразовий ідентифікатор А 5580, для підписання вищевказаного Кредитного договору, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов Кредитного договору ТОВ «Укр Кредит Фінанс» взяв на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 8 000 грн, строк кредитування 365 днів, базовий період 30 днів, комісія за видачу кредиту 15,00% від суми кредиту, знижена % ставка 1,00 % в день, стандартна % ставка :1,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, 0,75% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» свої зобов`язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладеного Кредитним договором. Відповідачка не повернула кредит ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а також не виконала всі інші свої грошові зобов`язання перед ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за Кредитним договором після спливу строку кредитування встановленого умовами Кредитного договору, в зв`язку з чим станом на 27.03.2026 утворилась заборгованість в загальному розмірі 29 269 грн 45 коп, що складається з заборгованості за кредитом в сумі 6 550 грн, заборгованості за процентами в сумі 21 364 грн 45 коп, заборгованості по комісії 375 грн та заборгованості за штрафами в сумі 980 грн.

Просили стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №1443-9587 від 05.09.2024 в сумі 29 269 грн 45 коп та судовий збір в сумі 2 662 грн 40 коп.

Ухвалою судді від 18 травня 2026 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відзив на позовну заяву у встановлений законом строк відповідачкою не подано.

Суд, дослідивши надані матеріали справи і оцінюючи все в сукупності вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на викладене, суд розглянув справу в межах позовних вимог та за наявними в ній доказами, які надані сторонами.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 3,4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Як слідує з правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону України «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Установлено, що 05 вересня 2024 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Вебсайту (credоs.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ « Укр Кредит Фінанс», в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1443-9587. Відповідачці було надано одноразовий ідентифікатор А 5580, для підписання вищевказаного Кредитного договору, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов Кредитного договору ТОВ «Укр Кредит Фінанс» взяв на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 8 000 грн, строк кредитування 365 днів, базовий період 30 днів, комісія за видачу кредиту 15,00% від суми кредиту, знижена % ставка 1,00 % в день, стандартна % ставка :1,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, 0,75% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

09.11.2024 сторони уклали додаткову угоду до вказаного договору, за умовами якої позивач зобов`язувався надати відповідачці додаткові грошові кошти в сумі 800 грн.

06.12.2024 сторони уклали додаткову угоду до вказаного договору, за умовами якої позивач зобов`язувався надати відповідачці додаткові грошові кошти в сумі 3 000 грн.

03.01.2025 сторони уклали додаткову угоду до вказаного договору, за умовами якої позивач зобов`язувався надати відповідачці додаткові грошові кошти в сумі 2 000 грн.

19.02.2025 сторони уклали додаткову угоду до вказаного договору, за умовами якої позивач зобов`язувався надати відповідачці додаткові грошові кошти в сумі 2 500 грн.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором та додатковими угодами до нього виконав у повному обсязі, перерахувавши відповідачці кредитні кошти в сумі 8 000 грн 05.09.2024, 800 грн 09.11.2024, 3 000 грн 06.12.2024, 2 000 грн 03.01.2025 та 2 500 грн 19.02.2025, що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту, квитанціями Liqpay від 05.09.2024, 09.11.2024, 06.12.2024, 03.01.2025 та довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» від 01.04.2026 про перерахування 2 500 грн.

Відповідачка ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 526 ЦК України взяті на себе зобов`язання належним чином не виконує, кредит, проценти, комісію не сплачує, внаслідок чого станом на 27.03.2026 утворилась заборгованість в загальному розмірі 29 269 грн 45 коп, що складається з заборгованості за кредитом в сумі 6 550 грн, заборгованості за процентами в сумі 21 364 грн 45 коп, заборгованості по комісії 375 грн та заборгованості за штрафами в сумі 980 грн.

Отже, позивачем доведено факт укладення кредитного договору, факт отримання відповідачкою грошових коштів та порушення нею зобов`язання щодо їх повернення.

Враховуючи погодження сторонами умов кредитного договору, фактичного надання позичальнику кредитних коштів, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки заборгованості за договором, яка складається з тіла кредиту в сумі 6 550 грн, заборгованості за процентами в сумі 21 364 грн 45 коп, заборгованості по комісії 375 грн, а всього: 28 289 грн 45 коп.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачки штрафу в сумі 980 грн, суд зазначає таке.

Заявляючи вимогу про стягнення неустойки позивач посилався на положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, на підставі якого, на думку позивача, дозволено здійснювати нарахування неустойки за договорами про споживчий кредит.

Проте поза увагою позивача залишились положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, доповнені згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року, згідно яких: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина 2 статті 4 ЦК України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів.

Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що 980 грн штрафу підлягають списанню позикодавцем (позивачем у справі) в силу вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому відсутні підстави для його стягнення з відповідачки.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню та на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1443-9587 від 05.09.2024 в розмірі 28 289 грн 45 коп.

Оскільки позов задоволено частково, в відповідності до ст. 141 ЦК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 573 грн 26 коп.

Керуючись статями 13, 81, ч. 2 ст.141, 259, 263-265,279 ЦПК України, на підставі статей 525, 526 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» ( 01133, м. Київ бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за кредитним договором № 1443-9587 від 05 вересня 2024 року в сумі 28 289 (двадцять вісім тисяч двісті вісімдесят дев`ять) грн 45 коп, а саме: кредит 6 550 (шість тисяч п`ятсот п`ятдесят) грн, відсотки 21 364 (двадцять одна тисяча триста шістдесят чотири) грн 45 коп, комісія 375 (триста сімдесят п`ять) грн та судовий збір в сумі 2 573 (дві тисячі п`ятсот сімдесят три) грн 26 коп.

Відмовити в решті позовних вимог.

На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його отримання до Полтавського апеляційного суду.

СуддяС. М. Клименко