Ухвала суду № 138465906, 15.07.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/5755/26

Провадження №2-з/367/141/2026

УХВАЛА

Іменем України

про забезпечення позову

15 липня 2026 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Третяк Я.М., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лошакова Д.С. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Гостомельської селищної військової адміністрації про витребування майна із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Гостомельської селищної військової адміністрації про витребування майна із чужого незаконного володіння.

30.06.2026 представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Лошаковим Д.С. подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,8400 га (кадастровий номер 3210945900:03:001:0007) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Гостомельської селищної ради Київської області, що зареєстрована за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, заявник вказує, що спірна земельна ділянка може бути відчужена відповідачем ОСОБА_2 на користь третіх осіб у будь-який момент до вирішення справи по суті, а тому невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки до спору залучатимуться треті особи добросовісні набувачі.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суд від 09.09.2020 у справі № 509/2765/19 (провадження № 4-21904св19) викладено правову позицію, згідно з якою метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією із причин, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.

При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.

Як видно із матеріалів справи, позивач звертаючись до суду із позовом до ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Гостомельської селищної військової адміністрації про витребування майна із чужого незаконного володіння, просив визнати незаконним та скасувати рішення Гостомельської селищної ради Київської області, серія та номер: №802/2-12-VIII, виданого 22.07.2021, яким ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) надано у власність земельну ділянку площею 0.8400 га (кадастровий номер 3210945900:03:001:0007) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Гостомельської селищної ради Київської області; скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області Берези Яни Олександрівни від 28.07.2021 індексний номер 59517313 про реєстрацію за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) права власності на земельну ділянку площею 0.8400 га (кадастровий номер 3210945900:03:001:0007) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Гостомельської селищної ради Київської області; витребувати із незаконного володіння ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) земельну ділянку площею 0.8400 га (кадастровий номер 3210945900:03:001:0007) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Гостомельської селищної ради Київської області.

Вирішуючи питання щодо застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на спірну земельну ділянку, суд враховує наявність дійсного спору між сторонами та ризик незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в цій справі, співмірність обраного позивачами виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами.

Суд зауважує, що забезпечення позову у вигляді обтяження майна арештом направлено саме на недопущення переходу права власності на спірну земельну ділянку до третіх осіб, що може значно утруднить або взагалі унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову про визнання недійсним та скасування рішення Гостомельської селищної ради Київської області та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно може істотно ускладнити чи унеможливити виконання в майбутньому рішення суду, а також забезпечити ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів позивачів.

Суд зауважує, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову не позбавляє відповідача ОСОБА_2 права володіння та користування майном, а лише обмежує його право розпорядження вказаним майном до часу ухвалення судом рішення у вказаній справі, що є справедливим відносно і до позивача.

При вирішенні питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення суд зазначає наступне.

Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннями ст. 154 ЦПК України. Зокрема, вказаною нормою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. При цьому можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.

Суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки матеріали справи не містять доводів та аргументів, яким чином накладені арешт та заборона може завдати збитків відповідачу, а також в чому саме можуть полягати такі збитки. Окрім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбачених ст. 154 ЦПК України випадків обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

Керуючись статтями 149-154, 157 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лошакова Д.С. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Гостомельської селищної військової адміністрації про витребування майна із чужого незаконного володіння, задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:03:001:0007, площею 0,84 га, що розташована на території Гостомельської селищної ради Київської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2419366932109, що належить ОСОБА_2 .

Інформація про стягувача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Інформація про боржника: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Копію даної ухвали надіслати сторонам для відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Дана ухвала відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, проте її оскарження не зупиняє її виконання.

Суддя Я.М.Третяк