Ухвала суду № 138465859, 24.07.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 379/1216/26

Провадження 2/362/5802/26

У х в а л а

"24" липня 2026 р. суддя Васильківського міськрайонного суду київської області Медведєв К.В., розглянувши позовну заяву ВИКОНАЧОГО КОМІТЕТУ ТАРАЩАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ до ОСОБА_1 про відібрання дітей від матері без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 02.07.2026 цивільну справу передано за підсудністю до Васильківського міськрайонного суду Київської області.

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов наступного висновку.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175, 177 ЦПК України.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити серед іншого відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Виходячи з формально-логічного методу тлумачення змісту п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, вимога процесуального закону про необхідність зазначення в заяві відомості про наявність або відсутність електронного кабінету не належить до кола відомостей, які зазначаються в заяві лише у випадку обізнаності заявника (представника) із такими відомостями. Навпаки, така інформація має зазначатись обов`язково.

В позовній заяві не зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача.

Враховуючи що заяву підписано особою, яка має доступ до ЄСІТС, то суд не має сумніву у здатності такої особи отримати відповідну інформацію у порядку передбаченому законодавством України.

Вказані відомості про наявність або відсутність електронного кабінету мають значення для подальшого перебігу судового розгляду.

Отже, позивач має виправити цей недолік позовної заяви шляхом подання до суду позовної заяви в новій редакції, в якій зазначити відповідні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у кожного з учасників судового розгляду.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Таким чином, в позовній заяві необхідно навести позовну вимогу, яка б, на думку позивача, захищала відповідне право чи охоронюваний законом інтерес у відповідний спосіб та була чітко сформульованою з метою усунення невизначеності.

Більш того, виходячи з вимог до судового рішення встановлених у ч. 6 ст. 265 ЦПК України висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).

Натомість позивачем в п. 4 прохальної частини позовної заяви сформулював умовну позовну вимогу, а саме в останній не зазначено конкретного суб`єкта на користь кого суд, на думку позивача, має стягнути аліменти.

Зазначене також стане перешкодою для видачі виконавчого листа, а саме порушення ч. 5 ст. 431 ЦПК України через невизначеність стягувача, і відповідно неможливість зазначення стягувача у виконавчому листі.

Тому позивачу необхідно зазначити особу, на користь якої він просить стягувати аліменти.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Із позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено дві вимоги: про відібрання дітей від матері без позбавлення її батьківських прав та про стягнення аліментів.

Від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про сплату аліментів (п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»).

Натомість вимога про відібрання дітей від матері без позбавлення її батьківських прав підлягає оплаті судовим збором за правилами сплати судового збору, як за немайнову вимогу.

В позовній заяві викладено клопотання позивача про звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24.07.2026 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено.

Згідно ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328,00 грн..

Щодо немайнових вимог, то за приписами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено такі ставки судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру для фізичних осіб 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки позивачем окрім майнової вимоги заявлено немайнову вимогу, то розмір судового збору за таку немайнову вимогу складатиме 3328 х 0,4 = 1 331,20 грн.

Враховуючи те, що позовна заява подана через Систему «Електронний суд», то в силу приписів ч. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» до визначення розміру судового збору - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, разом розмір судового збору складає 1 331,20 грн. х 0,8 = 1 064,96 грн. Вказана сума має бути сплачена за такими реквізитами:

Отримувач коштів ГУК уКиїв.обл/Васильків.міс/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989

Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача UA808999980313191206000010786

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Васильківський міськрайонний суд Київської області (назва суду, де розглядається справа).

Відсутність підтвердження сплати судового збору в повному обсязі перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу зобов`язаний постановити ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки, без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, суддя вважає за необхідне заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 175, 176, 177, 185, 259, 260 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків терміном у 5 днів з моменту отримання копії ухвали суду.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.В. Медведєв