Рішення № 138465647, 23.07.2026, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/768/2026

130/40/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2026 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Костянтина Шепеля ,

за участю секретаря судового засідання Раїси Буги,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Мар`яни Остапенко,

представника відповідача Анастасії Кадук,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №1 Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу за позовом адвоката Остапенко Мар`яни Василівни в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Служби у справах дітей Жмеринської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини, -

приходить до такого.

Позиція позивача

Представник позивача ОСОБА_4 6 січня 2026 року звертається до суду з цим позовом, в якому просить встановити факт, що позивач ОСОБА_2 з жовтня 2022 року самостійно виховує та утримує сина ОСОБА_5 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 4 серпня 2013 року по 4 жовтня 2022 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу у них народилось двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . З 2016 року позивач працював у Польщі, куди в 2019 році забрав і дружину з дітьми, де вони разом проживали близько двох років, до 2021 року, а потім повернулись до м. Жмеринки. На початку війни, 1 березня 2022 року, позивач заради безпеки сім`ї відправив дружину з дітьми до Польщі. Через деякий час сусідка дружини по телефону повідомила, що мати залишає дітей одних вдома та не займається їх вихованням. Тоді мати позивача поїхала до Польщі та забрала дітей до м. Жмеринки. Через місяць дружина приїхала додому, подала до суду позов про розірвання шлюбу, забрала молодшого сина та поїхала назад до Польщі, залишивши старшого сина проживати з батьком. Згідно з рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 4 жовтня 2022 року, шлюб між сторонами розірвано. Також Жмеринським міськрайонним судом 18 травня 2023 року винесено рішення про визначення місця проживання дитини ОСОБА_5 з батьком, за місцем його проживання по АДРЕСА_1 . В 2024 році відповідачка в Польщі вийшла заміж та створила нову сім`ю, в якій у неї народилась дитина. Іноді вона приїжджає в Україну до батьків, однак участі у вихованні та утриманні спільного з позивачем сина не приймає. За час спільного проживання з сином, з 2022 року позивач повністю самостійно опікується інтересами та потребами дитини, піклується про нього, займається його вихованням, слідкує за розвитком та станом здоров`я, створив для нього належні умови для проживання та розвитку, забезпечує матеріально, піклується про фізичне та психічне здоров`я дитини. Юридична фіксація того факту, що позивач самостійно виховує та утримує сина ОСОБА_5 , необхідна для отримання відстрочки від мобілізації, для отримання соціальної допомоги та можливості перетину кордону, з метою оздоровлення дитини у гірській/морській місцевостях. Просить позов задовольнити повністю.

На підтвердження позову подає копії : свідоцтв про народження дітей, рішень Жмеринського міськрайонного суду, довідки квартального комітету, довідки-характеристики, виписки з медичної карти, акту обстеження умов проживання, свідоцтва про право на спадщину, договорів оренди (а.с.12-39).

Позиція відповідача

Представник відповідачки ОСОБА_7 подала до суду відзив на позовну заяву, у якому вказала, що позовні вимоги не обгрунтовані та задоволенню не підлягають. Викладені в позовній заяві обставини не відповідають дійсності, позивач намагається ввести суд в оману та спотворює ситуацію на свою користь. Відповідачка намагалась з позивачем вирішити створену ним конфліктну ситуацію щодо їх відносин та проживання дітей. ОСОБА_8 виявив бажання залишитись з батьком, і тому вона не стала його змушувати їхати з нею до Польщі, забрала з собою тільки молодшого сина ОСОБА_9 . До України відповідачка не приїжджала, оскільки не має такої можливості. Однак мати постійно та регулярно спілкується з дитиною по телефону, при спілкуванні цікавиться його життям, навчанням та досягненнями, надає батьківські поради та приймає активну участь у його вихованні, хоча і проживає за кордоном. Сторони між собою спілкуються щодо виховання дітей, комунікують та надають інформацію про стан здоров`я, проблеми та успіхи. Відповідачка на свято 2023 року передала ОСОБА_8 пакунок з солодощами та одягом, на день народження ноутбук, на наступний новий рік самокат, шкіряну сумочку, цукерки та 1500 грн. При цьому позивач молодшому сину, який з мамою в Польщі, жодного разу до 2025 року не надавав матеріальної допомоги, в 2025 році передав на день народження планшет. У позові зазначено, що встановлення факту потрібне позивачу для отримання соціальної допомоги, однак наявність рішення суду про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини не надає права на її отримання. Також це потрібно для відстрочки від мобілізації, тобто даним спором позивач переслідує виключно власні інтереси, щоб уникнути призову на військову службу, а не діє в інтересах дитини. Позов штучно створений для користі позивача, а не в інтересах дитини і тому задоволенню не підлягає (а.с.90-95 т.1).

На підтвердження відзиву надає копії: закордонних паспортів, скрінів переписки з мобільного додатку «Вайбер», скрінів платіжних переказів, відповідей на адвокатські запити, фото речей та подарунків (а.с.96-189 т.1).

Позиція третіх осіб:

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10 надсилає до суду пояснення, у яких вказала, що ОСОБА_2 по відношенню до військового обов`язку є військовозобов`язаним. З 17 грудня 2025 року позивач вважається порушником законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, як особа, яка не прибула вчасно за повісткою, будучи належним чином повідомленою про час та дату прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивач просить встановити факт самостійного виховання та утримання дитини з підстав, які не заслуговують на увагу, не підтверджені доказами та не відповідають дійсності. Вважає, що метою позивача є виключно намагання отримати відстрочку від призову на військову службу по мобілізації, за відсутності для цього підстав. Тому, в задоволенні позову просить відмовити, а розгляд справи провести у її відсутність (а.с.194-204 т.1).

Представник служби у справах дітей Жмеринської міської ради Лавріненко Ю. В. надсилає до суду висновок органу опіки та піклування про недоцільність встановлення факту самостійного виховання та утримання ОСОБА_2 сина ОСОБА_5 (а.с. 205-209 т.1).

Пояснення сторін та інших учасників справи у судовому засіданні

Позивач ОСОБА_2 пояснює, що протягом чотирьох років син проживає тільки з ним. Мати дитиною не цікавиться, до нього не приїжджала, іноді телефонує, востаннє телефонувала на день народження ОСОБА_8 в 23-30 год. Фінансової допомоги на утримання дитини не надає. Спілкується з дитиною, тільки коли він сам їй телефонує. В 2021 році вони всі разом з сім`єю жили в Польщі, відповідачка знайшла собі іншого чоловіка, який сказав, що йому чужі діти не потрібні, і вона залишила його з дітьми і пішла до іншого чоловіка, а потім повернулась і вони сім`єю повернулись жити в Україну. На початку війни дружина з дітьми поїхала до Польщі, де не доглядала дітей, залишала їх вдома або самих, або під наглядом людей, які їх прихистили та потім зателефонували і повідомили про це, тому його мати поїхала та забрала дітей до м. Жмеринки. Потім відповідачка приїхала і хотіла забрати дітей, викликала поліцію, однак діти не хотіли їхати з нею, але менший син поїхав. За чотири роки вона особисто жодного разу не давала подарунків чи грошей сину, передавала через подругу, адвоката. З позовом про стягнення аліментів не звертався, оскільки самостійно може утримувати дитину. На даний час має відстрочку від мобілізації по догляду за батьком інвалідом. Звертався з позовом про позбавлення батьківських прав, однак пізніше подав заяву про залишення позову без розгляду. Встановлення такого факту йому необхідне для того, щоб з дитиною їздити за кордон без дозволу матері, з метою оздоровлення дитини. Коли вперше він хотів з ОСОБА_8 поїхати за кордон, то не вийшло. А коли вдруге вже приїхав за кордон і зустрівся з відповідачкою і з меншим сином, то вона нічого не запитала про ОСОБА_8 і нічого йому не передала.

Представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримує з підстав, викладених в позовній заяві. Пояснює, що протягом останніх чотирьох років дитина проживає разом з батьком, повністю на його вихованні та утриманні. Згідно з рішенням Жмеринського міськрайонного суду, визначене місце проживання дитини з батьком. Необхідність встановлення даного факту потрібно для реєстрації місця проживання дитини, вільного переміщення дитини з батьком без дозволу матері. На даний час у позивача є право на відстрочку від мобілізації в зв`язку з доглядом за батьком, і тому задоволення даного позову йому потрібне не так для відстрочки від мобілізації, як з метою безперешкодної реалізації прав та інтересів дитини. Позивач з жовтня 2022 року самостійно виховує та утримує сина ОСОБА_8 , що підтверджено показаннями свідків, дослідженими в судовому засіданні доказами та не спростовано стороною відповідача. Поодинокі подарунки від матері дитині на новий рік та на день народження не свідчать про те, що вона якось утримує дитину. Висновок органу опіки і піклування вважає не належним та суперечливим доказом, оскільки у висновку вказано про недоцільність встановлення такого факту і при цьому зазначено, що дитину утримує та виховує батько. Тому просить позов задовольнити, оскільки це відповідає найкращим інтересам дитини. Питання щодо відстрочки від мобілізації вже не стоїть, оскільки у позивача вона наявна. Проте такий факт потрібен для захисту інтересів дитини, встановлення такого факту дасть позивачу можливість виїхати з дитиною за кордон, щоб дитина могла бачитись з матір`ю. Питання щодо стягнення з відповідача судового збору не ставить.

В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_7 пояснює, що на початку війни відповідачка поїхала з дітьми до Польщі, де доглядала дітей, влаштувала в школу і в садочок. Телефонний зв`язок відповідачка з позивачем підтримувала, однак сімейні відносини між ними з часом почали псуватись, виникали конфлікти та непорозуміння. В травні 2022 року відповідачка повідомила позивачу про намір розірвати шлюб, після чого до Польщі приїхала мачуха позивача та попросила не розривати шлюб з позивачем та дати їй дітей на літні канікули, на певний час. Коли діти та мачуха позивача їхали в Україну, то позивач їй зателефонував та повідомив, що дітей вона більше не побачить, але в ході розмови сказав, що пожартував і діти пробули в Україні близько місяця. Попередивши про свій приїзд позивача, відповідачка приїхала до нього додому, однак нікого не було. Приїхала пізніше ще раз, їй дверей не відчиняли, на телефонні дзвінки не відповідали. Зрозумівши, що позивач перешкоджає матері в побаченні з дітьми, вона викликала поліцію, які приїхали, зателефонували позивачу, і він з дітьми приїхав з дачі. Позивач з відповідачкою почав конфліктувати та застосовував до неї фізичну силу, виганяв її з будинку, за що відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення. В подальшому старший син не виявив бажання їхати з мамою до Польщі, захотів залишитись з батьком, мотивуючи це тим, що не хоче, щоб батька забрали на війну і вбили, а менший поїхав проживати з матір`ю. Відповідачка часто телефонує сину по відеозв`язку, передає йому через знайомих подарунки, одяг та іграшки. Дитина каже, що матір свою любить. Позивач звертався до суду з позовом про позбавлення відповідачки батьківських прав, однак після негативного для нього висновку органу опіки та піклування подав до суду заяву про залишення позову без розгляду. Мати не припиняла спілкування з сином, проте відповідач усіляко цьому перешкоджає, іноді дитина не відповідає на дзвінки та повідомлення, під час телефонної розмови сина з матір`ю постійно перебуває поряд, контролюючи розмову. Мати спілкується з класним керівником, має доступ до його електронного щоденника. Приїхати на даний час до дитини мати не може, оскільки має маленьку дитину на грудному вигодовуванні, створила своє життя та сім`ю в іншій країні, куди хоче забрати і старшого сина. Востаннє відповідачка передавала дитині одяг, спортивний костюм, цукерки і гроші в сумі 1500 грн в кінці 2024 року. В березні 2026 року за кошти матері дитини представник передала дитині канцелярські товари. Кошти надає періодично, регулярних платежів немає, особисто передавати кошти дитині мати не може; крім 1500 грн, інших коштів мати дитині не передавала. Заперечує проти задоволення позову, просить в його задоволенні відмовити та стягнути з позивача витрати на правову допомогу.

Факт самостійного, одноосібного виховання та утримання позивачем дитини не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи, оскільки і наданими доказами, і показаннями свідків встановлено, що відповідачка приймає участь у вихованні та утриманні дитини. Мати піклується про свою дитину, оскільки коли ОСОБА_8 захотів залишитись з батьком, то вона проти цього не заперечувала. Орган опіки і піклування на засіданні спілкувався з дитиною та батьками і прийняв правильне рішення, де вказано, що встановлення такого факту призведе до звуження прав одного із батьків, оскільки батько зможе приймати будь які рішення в інтересах дитини без участі матері, що буде перешкоджати здійсненню її прав. Факт проживання дитини з батьком вони не заперечують, оскільки це встановлена обставина, однак мати як може так і підтримує зв`язок з дитиною, та вживає всіх можливих заходів для збереження зв`язку з дитиною. Оскільки ОСОБА_11 подала до суду позов про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною. Тому, в задоволенні позову просить відмовити.

Представник служби у справах дітей Жмеринської міської ради Лавріненко Ю. В. пояснює, що вони не вважають, що мати не приймає участі у вихованні та утриманні дитини, оскільки вона спілкується з сином, передає йому одяг, речі, подарунки. ОСОБА_8 їм пояснив, що маму любить і за нею сумує. При обстеженні умов проживання дитини службою встановлено, що ОСОБА_8 забезпечений всім необхідним для нормального життя, навчання та розвитку. На засіданні комісії відповідачка присутня не була, була її представник. ОСОБА_8 проживає з батьком, який його утримує, купує йому все необхідне. Повністю підтримує висновок органу опіки та піклування і просить суд при винесенні рішення врахувати всі наявні в страві докази.

В судовому засіданні неповнолітній свідок ОСОБА_5 пояснює, що він проживає разом з батьком чотири роки. ОСОБА_12 кошти дає йому батько, одяг купує батько. Зранку його будить тато, і він сам іде в школу, потім робить уроки, а батько перевіряє. Під час канікул з батьком їздить до татових батьків в гості. З мамою за кордоном жив ще до війни. Мати передавала два роки назад подарунки, а недавно через адвоката передавала шкільне приладдя, олівці і гроші 500 грн. Він телефонує до матері, щоб побачити брата ОСОБА_9 . З мамою в нього нормальні стосунки. Мама по телефону деколи його запитує про його життя, коли дзвонить, то питає, чи він не хоче до неї приїхати. Останній раз спілкувався з мамою два тижні тому. Він питав маму, чи вона не привезе брата ОСОБА_9 , а мама каже, щоб він їхав до них. Батько працює на таксі, відвідує батьківські збори в школі, цікавиться його життям, ходить з ним до лікаря. В Польщі йому було важко навчатись через мову і переїхати жити в Польщу не хоче. Мати дзвонить не часто, раз в двадцять днів, а він їй раз на тиждень. На літні канікули теж не хотів би поїхати в Польщу, бо боїться, що мати забере його від батька. Пам`ятає, що коли почалась війна, йому було шість років і він ходив до садочка в Польщі. ОСОБА_13 там знайшла іншого дядька. ОСОБА_13 приїхала в Україну і хотіла їх обох забрати назад в Польщу, однак він не хотів їхати. Має самокат, він назбирав гроші і сам собі купив, ще один самокат був, його привезла мама. Ще мама йому купила ноутбук. Мама запитує його про навчання та про друзів.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснює, що вона мати позивача. Її син працює таксистом і самостійно забезпечує сина. Фінансово своєму сину вона не допомагає, в неї чоловік без руки, і їм син ще допомагає матеріально. Жодного разу ОСОБА_15 не висилала дитині коштів, іноді були подарунки на день народження, іноді одяг, якісь речі, футболочки. З тих пір як відповідачка виїхала за кордон, то вона не бачила, щоб та приїздила до дитини, чи висилала дитині кошти. Навчанням сина займається батько. Конфліктів між її сином та онуком при ній не було. Батько не забороняє ОСОБА_8 спілкуватись з мамою. Коли ОСОБА_15 була за кордоном з дітьми, то ОСОБА_16 телефонував їм щодня та цікавився дітьми. ОСОБА_8 відповідальний батько, сам утримує та виховує сина. Син з онуком приїжджають до них в село десь раз в тиждень, в цей час вона не чула, щоб до дитини телефонувала мати. Коли відповідачка поїхала за кордон, а ОСОБА_8 залишився тут, то вона думала, що він через деякий час сам захоче їхати до мами, однак він не хоче туди їхати.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснює, що вона тітка позивача. Їй відомо, що ОСОБА_8 живе з батьком, який його утримує. Вона ніколи не була свідком спілкування відповідачки з ОСОБА_8 з того часу, як він живе з батьком. При ній насильства в цій сім`ї ніколи не було. У неї складалось враження, що відповідачка більше любить меншого сина ОСОБА_9 . Батько повністю забезпечує дитину всім необхідним, купує йому речі, одяг. Коли вся сім`я проживала разом, то їй здавалось, що в мами з ОСОБА_8 напружені відносини, вона ставилась до нього неприязно. Вона проживає поблизу, тому часто приходила до них в гості. В неї з відповідачкою були нормальні стосунки, і вона їй не робила зауважень з приводу виховання дитини. Зараз вони бачаться не часто, однак від ОСОБА_8 вона чула, що все йому купує батько і кругом його возить батько.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснює, що працює практичним психологом в КЗ «Жмеринський ліцей №3». До неї звернувся батько ОСОБА_8 і вона проводила консультування дитини та заняття з корекції. Корекція - заспокоєння дитини, щоб дитина не відчувала провини за те, що відбувається між дорослими, щоб у дитини не було проявів психосоматичних захворювань на основі травматичних подій. Щодо домашнього насильства не може сказати, бо не було такого запиту і не досліджувала це питання. Стосовно того, як дитина проживає свій психоемоційний стан, то під час індивідуальної консультації з дитиною дізналась про його сімейну ситуацію, і питання, які хвилюють дитину, то ОСОБА_8 проживає травматичну подію, має стресовий стан, який виникає через довготривалі стреси, це спричинено тим, що він хвилюється, щоб його не забрали від батька. На запитання, чи хотів би він проживати з мамою, дитина чітко відповіла «ні, не хочу», на запитання, чому він розповідав, що відбувалось і при цьому по його жестам було зрозуміло, що ця подія для дитини є травматичною. Під час запитань про матір ОСОБА_8 відповідав коротко та неохоче, що може свідчити про наявність злості та образи на неї. Під час запитань про батька дитина відповідала спокійно, і було відчутно повагу та прихильність під час розмови. Під час запитань, де проживає дитина і чи їй комфортно, ОСОБА_8 повідомив, що йому комфортно там, де він проживає. На її думку, дитина має право на вибір для проживання там, де їй комфортно. З батьком вона спілкувалась, з матір`ю ні, звернень до неї щодо поганих стосунків з дітьми у ОСОБА_8 не було. При спілкуванні з ОСОБА_8 про його життя він казав, що він живе з батьком і з ОСОБА_19 , батько йому все купує. ОСОБА_8 про матір нічого не казав, однак за своїми спостереженнями вона зрозуміла, що дитина на матір має образу, і до неї він їхати не хоче. До неї звернувся батько та повідомив, що син схвильований і просив провести обстеження, було три спілкування з дитиною. На її думку, як спеціаліста, якщо мати проживає за кордоном, то іде емоційний розрив між матір`ю і дитиною. Мати має турбуватися про дитину шляхом постійного спілкування і проговорювання таких тем, що дитина відчуває, що їй подобається, але ще і має бути тактильне спілкування, дистанційного виховання бути не може.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_20 пояснює, що вона хрещена мати ОСОБА_21 та подруга ОСОБА_22 . Вона неодноразово приїздила до ОСОБА_8 і їй відомо, що всіма питаннями щодо дитини займається лише ОСОБА_16 . Востаннє спілкувалась з ОСОБА_15 в 2023 році, ОСОБА_15 на повідомлення та дзвінки не відповідає. Приїжджає до них на день народження дитини та на Різдво. В 2023 році її запросили на заручини ОСОБА_16 , це був третій день Різдва і вона була в гостях годин п`ять. Не впевнена, але думає, що якщо дитина живе з батьком, то і утримує його батько. Коли бачила ОСОБА_15 востаннє, то вона ставилась до дітей добре, доглядала за ними.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_23 пояснює, що він жив в цивільному шлюбі з матір`ю ОСОБА_22 , їй тоді було 4 роки. Вони разом поїхали на роботу за кордон, діти в цей час проживали з матір`ю ОСОБА_16 . Під час війни вони вдвох поїхали за кордон, а потім вдвох приїхали без дітей. ОСОБА_15 спілкується з ним та з матір`ю, вона одружилась з поляком. ОСОБА_15 допомагає їм матеріально, коли її мати захворіла, то ОСОБА_15 пересилала гроші на лікування. За останні роки йому не відомо, щоб ОСОБА_15 приїжджала. Вони не часто спілкувалися з онуком. Йому відомо, що ОСОБА_16 таксує. До виїзду ОСОБА_15 в Польщу часто були в них. Зараз спілкуються з нею по телефону, ОСОБА_15 казала, що сумує за ОСОБА_8 . ОСОБА_15 кошти ОСОБА_8 передавала.

Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання

Позовна заява надійшла до суду 6 січня 2026 року (а.с.1т.1).

Ухвалою суду від 15 січня 2026 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за загальними правилами позовного провадження. Зобов`язано Службу у справах дітей Жмеринської міської ради надати суду висновок про доцільність розв`язання даного спору (а.с.43 т.1).

Представник відповідача ОСОБА_7 19 січня 2026 року подала заяву про ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 47-49 т.1).

Відзив на позовну заяву надійшов до суду 30 січня 2026 року (а.с.90-189 т.1).

Письмові пояснення щодо позову від ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшли до суду 27 лютого 2026 року (а.с.194-196 т.1).

Заява про розгляд справи у відсутність ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшла до суду 2 березня 2026 року (а.с.204 т.1).

Рішення та висновок органу опіки і піклування надійшли до суду 2 березня 2026 року (а.с.205-212 т.1).

Заява про виклик свідків від представника позивача надійшла до суду 2 березня 2026 року (а.с.214 т.1).

Ухвалою суду від 2 березня 2026 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду (а.с.218 т.1).

24 березня 2026 року представник відповідача ОСОБА_7 надіслала до суду клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (221-230 т.1).

15 квітня 2026 рок представник позивача ОСОБА_4 подала до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (а.с.1-2 т.2).

Представник позивача ОСОБА_4 28 квітня 2026 року подала заяву про відкладення судового засідання в зв`язку з хворобою (а.с.10 т.2).

Згідно з довідкою секретаря судового засідання 28 квітня 2026 року справу знято з розгляду (а.с.12 т.2).

Від ІНФОРМАЦІЯ_4 4 травня 2026 року надходить заява про розгляд справи у їх відсутність (а.с.13 т.2).

13 травня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_7 надходить клопотання про стягнення судових витрат (а.с.17-18 т.2).

В судовому засіданні 13 травня 2026 року оголошено перерву до 14 липня 2026 року (а.с.35 т.2).

Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин

У судовому засіданні установлено, що відповідно до копії паспорта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.12 т.1).

Згідно з копіями свідоцтв про народження, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_2 (а.с.14-15т.1).

Згідно з копією паспорта, відповідачка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженка с. Будьки Жмеринського району (а.с.16 т.1).

Відповідно до довідки квартального комітету «Доваторський» від 6 листопада 2025 року ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 по місцю реєстрації постійно не проживає з 2019 року (а.с.18 т.1).

Згідно з довідкою квартального комітету «Доваторський» від 6 січня 2026 року, ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується позитивно (а.с.19 т.1)

Директор КЗ «Жмеринського ліцею №3» Тамара Білан 7 листопада 2025 року видала позивачу довідку про те, що його син ОСОБА_5 навчається в 6-Б класі ліцею. Мати ОСОБА_2 у вихованні сина участі не приймає, його шкільним життям не переймається, батьківські збори не відвідує, з вчителями не спілкується, навчанням дитини не цікавиться. Про дитину піклується батько ОСОБА_2 ( а.с.20 т.1).

Відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 6 листопада 2025 року ОСОБА_5 в 2025 році хворів один раз, лікувався амбулаторно, до лікаря з дитиною звертався батько. З лютого 2022 року дитина проживає з батьком, рекомендації по догляду і лікуванню дитини батько виконує (а.с.21 т.1).

Згідно з актом обстеження умов проживання, 3 грудня 2025 року представниками служби у справах дітей за заявою ОСОБА_2 здійснено обстеження умов проживання та встановлено, що ОСОБА_8 проживає з батьком в просторому одноповерховому будинку із сучасним ремонтом. В будинку наявна сучасна техніка, меблі та створені комфортні умови проживання, кімната дитини в охайному стані, є все необхідне для навчання, розвитку та дозвілля (а.с.22 т.1).

Начальник служби у справах дітей Камінська М. 9 грудня 2025 року надала позивачу відповідь на його заяву щодо встановлення факту утримання дитини, про те, що такий факт можливо встановити лише в судовому порядку (а.с.23 т.1).

На адвокатський запит адміністрація КНП «Жмеринського Мц ПМСД» 12 липня 2024 року повідомила, що дитина ОСОБА_5 перебуває на обліку в сімейного лікаря, періодично хворіє на ГРЗ, до лікарні з дитиною звертався батько (а.с.24 т.1).

Відповідно до витягів з реєстру територіальної громади ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстровані по АДРЕСА_1 (а.с.25-26 т.1).

Згідно з копією свідоцтва про право на спадщину за законом позивач успадкував від баби ОСОБА_24 дві земельних ділянки розміром 2,7050 га та 2,3400 га, які на праві власності зареєстровані за позивачем, розташовані на території Тарасівської сільської ради Жмеринського району, які він здає в оренду ТОВ «Курланд», що підтверджується копіями договорів оренди та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.27-28, 33-38 т.1).

Згідно з копією рішення Жмеринського міськрайонного суду від 18 травня 2023 року, визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за місцем його проживання по АДРЕСА_1 (а.с. 29-31 т.1).

Відповідно до копії рішення Жмеринського міськрайонного суду від 4 жовтня 2022 року шлюб між сторонами у справі розірвано (а.с.32 т.1).

Згідно з копіями закордонних паспортів, ОСОБА_25 разом з дитиною ОСОБА_26 виїхали з України 7 липня 2022 року (а.с.96-98 т.1).

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_27 народилась ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с.100 т.1).

Згідно з завіреним перекладом свідоцтва про народження, у ОСОБА_15 та ОСОБА_28 ІНФОРМАЦІЯ_10 народився син ОСОБА_29 (а.с.102 т.1).

З скріншоту з телефону позивачки видно, що вона з сином ОСОБА_8 спілкувалась 28 грудня 2023 року, 21, 29 січня, 20 лютого, 15 та 24 квітня 2024 року (а.с.103-104 т.1).

Зі скріншотів з телефону позивачки з абонентом « ОСОБА_30 » видно, що наявні вхідні, вихідні дзвінки, переслані один одному фото та відео дітей, переписка стосовно дітей, щодо їх навчання, виховання, прогулянок та повсякденного життя протягом 2023 2026 років (а.с.105-147 т.1).

Відповідачка купувала дитині одяг, іграшки, кружку та солодощі, що видно з наданих її представником фотографій (а.с.148-151 т.1).

Також відповідачка переказувала кошти 18 грудня 2024 року ОСОБА_31 в сумі 402, 01 грн та 5025,13 грн, призначення платежу на подарунки сину ОСОБА_32 (а.с.154 т.1).

З сріншотів з телефону відповідачки з абонентом « ОСОБА_33 » видно що вони спілкуються з приводу подарунків для дитини ОСОБА_8 , на які вона їй скинула на картку гроші та попросила придбати та передати (а.с.155-161т.1).

Позивач 12 червня 2024 року переслав по телефону відповідачці зразок заяви про те, що вона не заперечує проти позбавлення її батьківських прав (а.с.162-163 т.1).

На адвокатський запит 9 жовтня 2024 року директор ЗДО №3 «Веселка» надала відповідь, згідно з якою ОСОБА_5 відвідував садочок 1 жовтня 2016 року по листопад 2019 року, за цей період мати виконувала свої батьківські обов`язки належно, спілкувалась з вихователями, відвідувала батьківські збори, цікавилась успішністю сина, приводила в садочок та забирала додому (а.с.164 т.1).

Директор КЗ «Жмеринського ліцею №3» Тамара Білан 11 жовтня 2024 року надала позитивну характеристику на учня ОСОБА_34 та зазначила, що до 24 лютого 2022 року мати систематично цікавилась навчанням дитини, відвідувала батьківські збори та спілкувалась з вчителями (а.с.165 т.1).

Згідно з відповіддю на адвокатський запит від 7 жовтня 2024 року КНП «Жмеринський МЦ ПМСД» повідомляє, що ОСОБА_5 перебуває на обліку в сімейного лікаря з 29 квітня 2014 року, періодично хворіє на ГРЗ, лікування отримує амбулаторне. До червня 2022 року до лікаря з дитиною зверталась мама (а.с.166 т.1).

Декларацію про вибір лікаря пацієнта ОСОБА_5 5 вересня 2018 року заключала мати ОСОБА_2 (а.с.167).

Представнику відповідача 8 жовтня 2024 року т.в.о. начальника Жмеринського РВП ГУНП Мілевський Р. надав відповідь на запит, згідно з якою у них за період з 1 липня 2022 року по 31 липня 2022 року зареєстровано одне звернення ОСОБА_3 про те, що чоловік застосовує фізичну силу. По даному факту було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за частиною першою статті 173-2 КУпАП, який направлено на розгляд до суду, де 8 липня 2022 року прийнято рішення про стягнення штрафу в сумі 170 грн (а.с.168-169 т.1).

Службою у справах дітей у справі 130/2247/24 винесено висновок про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її дитини ОСОБА_5 (а.с.170-175 т.1).

Відповідно до ухвали Жмеринського міськрайонного суду від 31 жовтня 2024 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Органу опіки та піклування виконавчого комітету Жмеринської міської ради, про позбавлення батьківських прав, залишено без розгляду (а.с. 176-177).

Скріншоти з соціальної мережі фотографій позивача з відпочинку суд не бере до уваги в якості доказів, оскільки вони не підтверджують та не спростовують предмета позову (а.с.178-181 т.1)

Наданий представником відповідача на диску запис розмови сторін в судовому засіданні вирішено не досліджувати (а.с.189 т.1).

Також з переписки відповідача з абонентом «Синулічка», видно, що мати спілкується з дитиною, цікавиться які він хоче подарунки, купує та передає подарунки і гроші (а.с.225-230 т.1).

У відповіді на запит адвоката 7 квітня 2026 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 вказав, що ОСОБА_2 не є порушником військового обліку та користується правом на відстрочку до 3 травня 2026 року, що також підтверджено витягом з застосунку «Резерв +» (а.с.3-4 т.2).

Юридична кваліфікація встановлених обставин

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

У частині першій статті 121 Сімейного кодексу України зазначено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Статтею 141 Сімейного кодексу встановлено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно з положеннями частини другої статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 157Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Так, під час розгляду справи встановлено та ніким не заперечувалось те, що ОСОБА_35 проживає разом з батьком, знаходиться на його утриманні, батько забезпечив йому комфортні умови для проживання, навчання та дозвілля, дбає про його здоров`я, цікавиться його успіхами.

Однак, однозначно встановити факт самостійного виховання та утримання сина позивачем не можна, так як в міру своїх можливостей мати також приймає участь у вихованні та утриманні дитини, що підтверджено наданими її представником доказами, висновком органу опіки та піклування, поясненнями свідків та самої дитини.

Мати приймає участь у вихованні та утриманні дитини, спілкується з ним, надсилає подарунки, іноді кошти, цікавиться його життям та дозвіллям, однак в силу того, що вона проживає в іншій країні, має ще двоє дітей, то звісно не може цього робити на одному з позивачем рівні.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_25 залишила проживати ОСОБА_8 з батьком, оскільки поважає його рішення та не бажає травмувати, так як дитина виявила бажання залишитись жити з батьком, однак любить його, і якщо він захоче поїхати до неї проживати, то буде тільки рада.

Відповідно до статті 15 Сімейного кодексу України сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

У частині четвертій статті 15 Сімейного кодексу України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Відповідно до статті 151 Сімейного кодексу України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 16 березня 2026 (справа № 487/11354/24) вказав, що проживання матері окремо не може бути підставою для встановлення факту самостійного виховання дитини батьком, оскільки зазначене не перешкоджає матері спілкуватися та приймати участь у вихованні дитини.

Судом встановлено, що мати телефонує сину, він телефонує їй, вони спілкуються, мати цікавиться життям та навчанням дитини.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2024 року справа № 523/14489/15-ц зазначено, що, ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав (стаття 164 Сімейного кодексу України). Таким чином, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися. Отже, для підтвердження самостійного виховання дитини батьком необхідне існування (настання) обставин, у силу яких обсяг прав матері обмежується або припиняється.

Під час розгляду даної справи встановлено, що позивач звертався до суду з позовом про позбавлення відповідачки батьківських прав, який, згідно з його заявою, ухвалою від 31 жовтня 2024 року залишено без розгляду (а.с.176-177).

Під час розгляду справи про позбавлення батьківських прав, орган опіки і піклування Жмеринської міської ради, як і в даній справі, прийняв негативний для позивача висновок. Встановив про недоцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав. У висновку серед іншого зазначив, що мати заперечує проти позбавлення її батьківських прав, підтримує з сином зв`язок по телефону, дарує йому подарунки та цікавиться його життям. Проживає в Польщі разом з молодшим спільним сином ОСОБА_9 , відносно якого батько ухиляється від батьківських обов`язків, не цікавиться його життям та не надає матеріальної допомоги (а.с.172-173).

За приписами частини другої статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до статті 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

При винесенні даного рішення суд звертає увагу батьків на вказаний практичним психологом в КЗ «Жмеринський ліцей №3» ОСОБА_18 стресовий стан дитини, який виникає через довготривалі стреси, що спричинено хвилюванням дитини внаслідок ситуації, яка відбувається.

Тому суд не бере до уваги вказівку позивача про те, що він діє в інтересах дитини і задоволення позову дасть йому можливість оздоровлювати дитину на морських та гірсько-лижних курортах, оскільки і так не вбачає для цього жодних перешкод.

Крім вищевикладеного слід вказати, що у пункті 41 постанови Великої Палата Верховного Суду від 23 січня 2024 року у справі №523/14489/15-ц вказано, що у справах позовного провадження факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, як і інші юридичні факти, належить до предмета доказування і підлягає встановленню при ухваленні судового рішення, якщо цей факт пов`язаний з будь-якими заявленими позовними вимогами. Суд зобов`язаний встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК).

Разом з тим, позивач, звертаючись до суду саме в позовному провадженні, заявляє лише вимогу про встановлення факту самостійного виховання та утримання сина, за відсутності вимог матеріального характеру до ОСОБА_2 , щодо яких існує спір, які підлягають розгляду в порядку позовного провадження у зв`язку з порушенням відповідачем прав позивача.

Висновки суду

Отже, суд, проаналізувавши всі обставини, на які позивач та його представник посилаються, як на підставу своїх вимог, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх досліджені, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, і факт самостійного виховання та утримання сина позивачем не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи.

Розподіл судових витрат між сторонами

Згідно з частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Так, представник відповідача подала до суду копію договору про надання правничої допомоги (а.с.19-20 т.2), додаток до договору (а.с.21 т.2), квитанцію за договором на суму 12650 грн (а.с.23 т.2), та акт наданих послуг (а.с.24 т.2), відповідно до яких вартість наданої адвокатом правничої допомоги 12650 грн, які слід стягнути з позивача.

Керуючись статтями 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі статей 15, 121, 141, 151, Сімейного кодексу України, суд -

у х в а л и в :

В позові адвоката Остапенко Мар`яни Василівни в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Служби у справах дітей Жмеринської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу на користь ОСОБА_3 в розмірі 12650 (дванадцять тисяч шістсот п`ятдесят) гривень.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його ухвалення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ім`я (найменування) сторін

Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 .

Представник позивача адвокат Остапенко Мар`яна Василівна, діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ВН №000855 року, знаходиться по вул. Центральна, 12, м. Жмеринка Вінницької області.

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована АДРЕСА_1 .

Представник відповідача - ОСОБА_7 , знаходиться по АДРЕСА_2 , діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №000409 від 24 січня 2019 року.

Третя особа Служба у справах дітей Жмеринської міської ради Вінницької області, вул. Київська,1а, м. Жмеринка Вінницької області, ЄДРПОУ 03084233.

Третя особа ІНФОРМАЦІЯ_11 , АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ