Постанова № 138465409, 21.07.2026, Андрушівський районний суд Житомирської області

Справа №: 272/569/26

Провадження № 3/272/150/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року

Суддя Андрушівського районного суду Житомирської області Волков І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Андрушівка матеріали справи, що надійшли з відділення поліції № 1 Бердичівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області справу адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, українця, непрацюючого, проживаючого: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122 -2 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -

встановив :

О 01 год. 25 хв.26.04.2026 в с-щі Червоне по вул.. Озерна, 1 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, на що вказували: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився,чим порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Свідки чи потерпілі відсутні, проводилася відео фіксація нагрудним відео реєстратором. При складенні протоколу посвідчення водія не вилучалося.

О 01 год. 25 хв.26.04.2026 в с-щі Червоне по вул. Озерна, 1 водій транспортного засобу - ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольорів, за що відповідальність передбачена ст. 122-2 ч. 1 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину свою не визнав та пояснив, що не керував транспортним засобом, а був пасажиром. Вважає, що вказані протоколи складені безпідставно, оскільки на відео відсутні докази його перебування за кермом транспортного засобу.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненні правопорушень передбачених ч.1 ст.122-2 КУпАП та ч.1 ст.130 КУпАП його винуватість у вчиненому підтверджується доказами, дослідженими в ході розгляду даної справи, зокрема:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 650242 від 26.04.2026 о 01 год. 25 хв.26.04.2026 в с-щі Червоне по вул.. Озерна, 1 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, на що вказували: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився,чим порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП;

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 650234 від 26.04.2026 о 01 год. 25 хв. 26.04.2026 в с-щі Червоне по вул. Озерна, 1 водій транспортного засобу ОСОБА_1 не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольорів, за що відповідальність передбачена ст. 122-2 ч. 1 КУпАП;

копією постанови серії ЕНА № 7088611 від 26.04.2026 про накладення адміністративного стягнення;

розпискою про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та розписку про інформування про порядок застосування спеціального технічного засобу;

розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч. 1 ст. 266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортного засобу та розписку щодо передачі керування особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії;

направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння та акт на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів"Alkotest Drager - 6810" з якого видно, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду;

довідкою про отримання посвідчення водія на право керування транспортним засобом, згідно якої вбачається, що інформація щодо отримання ОСОБА_1 посвідчення водія відсутня та що останній до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не притягувався;

відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано правопорушення, а також процедурою оформлення адміністративних матеріалів.

Об`єктивність викладеного у досліджених в судовому засіданні документах підтверджується відеозаписом, який наявний в матеріалах адміністративної справи, з якого встановлено, що о 01 год. 25 хв. 26.04.2026 в с-щі Червоне по вул. Озерна, 1 водій транспортним засобом - ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_2 , а саме ОСОБА_1 не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольорів.

Після зупинки вказаного автомобіля особи, які перебували у ньому, у тому числі, ОСОБА_1 почали тікати від працівників поліції. Після того, як ОСОБА_1 був затриманий працівниками поліції, на їх вимогу він відмовився пройти огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і у відповідному медичному закладі, незважаючи на те, що був повідомлений про наслідки відмови від проведення огляду на стан сп`яніння, а також працівником поліції йому було повідомлено про ознаки, що свідчать про перебування ОСОБА_1 в стані сп`яніння. Заперечував, що він керував транспортним засобом - ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Ключовим та об`єктивним доказом у даній справі є відеозаписи з нагрудної камери поліцейських та з відеореєстратора патрульної машини, на яких зафіксовані обставини, які підлягають доказуванню у даній категорії справ.

При цьому суд керується вимогами ст.ст. 251, 252 КУпАП, та констатує, що вказані відеозаписи дозволяють, в сукупності з іншими доказами, встановити обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме щодо: дати, часу, місця та суті вчиненого адміністративного правопорушення. Крім того, відповідно до ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису.

Твердження ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, оскільки не було зафіксовано на відео суд вважає необґрунтованими та розцінює як спосіб захисту, намагання уникнення адміністративної відповідальності, оскільки сукупність досліджених доказів поза розумним сумнівом підтверджує факт керування останнього транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Так у судовому засіданні ОСОБА_1 пояснював що перебував у вказаному транспортному засобі в якості пасажира. З відеозапису вбачається, що під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 заявляв, що на відео відсутні докази керування транспортним засобом, а потім взагалі пояснив, що не перебував в автомобілі, а гуляв у парку, де його затримали працівники поліції. Саме такі суперечливі покази свідчать про намагання уникнути відповідальності. Також ОСОБА_1 на підтвердження своєї версії подій не вказав працівникам поліції, хто саме перебував за кермом вищевказаного транспортного засобу.

При цьому, суд зауважує, що ОСОБА_1 не заявляв клопотання про виклик осіб, які перебували у транспортному засобів у якості свідків для підтвердження того, що він не перебував за кермом.

Окрім цього, ОСОБА_1 відмовляючись їхати з працівниками поліції до медичного закладу на освідування на стан сп`яніння, запрошував їх поїхати до нього додому та якимось чином вирішити дане питання, при цьому вів себе агресивно, що свідчить про спробу останнім уникнути відповідальності за вчинене.

На думку суду, саме усвідомлення ОСОБА_1 можливого виявлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, від огляду якого він відмовився, а також його відмова від проходження відповідного огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, і зумовило таку його поведінку.

Твердження ОСОБА_1 про те, що відеоматеріали не можуть слугувати належними доказами, так як відеофіксація не здійснювалась безперервно є непереконливими, оскільки відеозаписи є лише одними із доказів на підтвердження даних, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному повноважною на те особою.

Крім того, на відеозаписах чітко зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження відповідного огляду на стан алкогольного сп`яніння, і підстави піддавати сумніву зміст даних відеозаписів відсутні.

Виконання вимог поліцейського пройти огляд є обов`язком водія, який після проведення огляду та у разі незгоди з вимогами пройти такий огляд мав усі підстави оскаржити дії поліцейського у визначеному Законом порядку.

Судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.

Слід зазначити і те, що будь-яких зауважень чи заперечень щодо оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначив, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять. Хоча ОСОБА_1 у судовому засіданні і вказував, що звертався по телефонний номер органів поліції на неправомірні дії поліцейських з приводу його затримання, проте у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження доводів його звернення до органів поліції на неправомірні дії їхніх працівників та результатів перевірки правоохоронними органами цього звернення.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у справі №688/788/15-к від 04 липня 2018 року, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і особа є винною у вчиненні цього правопорушення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 ЄСПЛ постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Зазначені вище докази в їх сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Визначених законом підстав для визнання вказаних доказів недопустимими в судовому засіданні не встановлено.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-1, ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, а також не виконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні апеляційного суду доказами, які перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв`язку для ухвалення даного рішення.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до положень ст. ст.245,280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами тощо, а також показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи суддя повинен дослідити та оцінити за своїм внутрішнім переконанням усі обставини та докази по справі в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.

Порядок проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп`яніння визначено ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 N 1452/735 (далі Інструкції).

Згідно п. п. 1.6, 1.7 Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі заклад охорони здоров`я).

Відтак, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено у судовому засіданні та доведено дослідженими матеріалами справи.

Призначаючи адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення передбачене за ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, у відповідності до ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, враховується характер вчиненого адміністративного правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, його майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

У відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП, накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень, які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, визнаній винуватою в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту (ст. 286 КК України) або в цьому ж порушенні, вчиненому в стані сп`яніння (ст. 286-1 КК України), незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане в передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами (Постанова об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20).

Провадження у справах про адміністративне правопорушення, згідно зі ст. 7 КУпАП, повинно здійснюватися на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Суспільна небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши в передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання ДТП в такому випадку є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в такому разі набуває особливого значення

Положенням ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачена мета адміністративного стягнення: адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.Тож, покарання виступає необхідним засобом виховного характеру стосовно правопорушника та запобіганням правопорушенням.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність порушника за вчинене адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 34 КУпАП не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність порушника за вчинене адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 35 КУпАП, судом не встановлено.

Оцінивши обставини скоєння правопорушення та особу порушника ОСОБА_1 вважаю за необхідне піддати його штрафу в дохід держави у розмірі, передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яке складає 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн..

Керуючись ст. ст. 33, 34, 40-1,122-2,130, 251-252, 268, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

постановив :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. 00 коп.(сімнадцять тисяч гривень 00 коп.) в дохід держави (протокол серії ЕПР1 № 650242 від 26.04.2026 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач ГУК у Житомир обл/Житомир обл 21081300, р/р отримувача UA368999980313060149000006001, код ЄДРПОУ 37976485, код класифікації доходів бюджету 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, відповідно до ст. 308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП:НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн. (р/p UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783, отримувач - ГУК у м. Києві / м. Київ/ 22030106, банк отримувача - Казначейство України( ел.адм.подат).

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд на протязі десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі апеляції.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя:І. М. Волков