Рішення № 138465303, 15.07.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/4952/26

Провадження № 2/161/3737/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Кихтюка Р.М.,

секретаря Вегери Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом державного комунального підприємства «Луцьктепло» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ДКП «Луцьктепло» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свій позов обґрунтовує тим, що відповідач, яка є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , є споживачем послуг по теплопостачанню: централізоване опалення та централізоване постачання гарячої води, що надаються державним комунальним підприємством «Луцьктепло».

Однак, вона свого обов`язку по оплаті житлово-комунальних послуг належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 01.02.2026 року за її особовим рахунком утворилась заборгованість по теплопостачанню в розмірі 12583,32 грн.

А тому, на підставі наведеного, просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати у справі.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 жовтня 2025 року справу прийнято до розгляду та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позову за безпідставністю.

Крім того, представником позивача подано відповідь на відзив, у якому вказав, що вимоги відповідача у відзиві не відповідають дійсності , є необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству.

Дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом з`ясовано, що ОСОБА_1 є власником квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Держаного речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 9)

Частиною 4 ст. 319 ЦК України передбачено, що власність зобов`язує.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. За загальним правилом, власність зобов`язує власника, в тому числі утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.4 ст. 319, ст. 322 ЦК України).

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (ст. 317 ЦК України).

Згідно частини першої статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно правової позиції Верховного Суду 09.06. 2021 в справі №303/7554/16-ц:

- споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

- за відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15).

Таким чином, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

Власник квартири зобов`язаний нести витрати з її утримання, у тому числі оплачувати комунальні послуги, незалежно від того, проживає він у належній йому квартирі чи ні, якщо він в установленому порядку не відмовився від надання таких послуг (постанова Касаційного цивільного суду Верховного суду від 02 квітня 2020 року у справі № 757/29813/17-ц).

Згідно з ст.ст. 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов`язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов`язком - оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов`язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а укладання договору про надання послуг є обов`язком обох сторін.

Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо) (п. 1 ч. 1ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Статтею 68 ЖК України передбачено обов`язок наймача своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги, які, відповідно до вимог ст. 67 ЖК України, включають послуги по наданню теплової енергії.

З розрахунку також вбачається, що станом на 01 лютого 2026 року у відповідача виникла заборгованість перед ДКП «Луцьктепло» за теплопостачання в розмірі 12583,32 грн. (а.с. 5-8).

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем були порушені умови надання житлово-комунальних послуг по теплопостачанню, отже позовні вимоги ДКП «Луцьктепло» є обґрунтованими, а тому з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість в сумі 12583,32 грн.

Крім цього, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути також 3328,00 грн. сплаченого судового збору.

На підставі ст.ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст.ст.11, 509, 526, 625 ЦК України, ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.п. 24-26 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630, керуючись ст.ст. 4, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 83, 247,258, 259, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного комунального підприємства «Луцьктепло» заборгованість за надані послуги по теплопостачанню в розмірі 12583 (дванадцять тисяч п`ятсот вісімдесят три) грн. 32 коп. на рахунок із спеціальним режимом використання п/р НОМЕР_1 категорія «Населення», МФО 322313 АТ «Укрексімбанк», а також 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн. судового збору на поточний рахунок № НОМЕР_2 в АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478.

Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасниками справи є:

Позивач державне комунальне підприємство «Луцьктепло», ЄДРПОУ 30391925, юридична адреса: м. Луцьк, вул. Гулака Артемовського, 20.

Відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1

Повний текст рішення складений 15 липня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Р.М. Кихтюк