Рішення № 138465197, 24.07.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/673/26

Провадження № 2/156/537/26

Рядок статзвіту № 40

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 липня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Комзюк Н.Н.,

за участю секретаря судового засідання Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

ТОВ «Споживчий центр» звернулось до Іваничівського районного суду Волинської області з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №21.11.2025-100001439 від 21.11.2025 у розмірі 83640,42 грн, а також понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.11.2025 між сторонами укладено кредитний договір №21.11.2025-100001439 відповідно до умов якого, а також додаткової угоди до нього від 06.12.2025 відповідачу надано кредит у загальному розмірі 24000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, однак ОСОБА_1 порушив свої зобов`язання, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 83640,00 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 24000,00 грн, процентам у розмірі 42840,00 грн, комісії за надання кредиту у розмірі 4800,00 грн, відсотків, нарахованих за ст.625 ЦК України, у розмірі 12000,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою від 12.06.2026 дану цивільну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у спрощеному порядку з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позові просив розглядати справу без участі представника ТОВ «Споживчий центр».

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Ухвалою суду від 24.07.2026, суд, зі згоди позивача, розглядає справу за відсутністю відповідача заочно.

Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено, що 21.11.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №21.11.2025-100001439 шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору, та підтвердження укладення кредитного договору, згідно з яким ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит у розмірі 20000,00 грн; строком на 181 день з дати його надання; з датою повернення 20.05.2026; з фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку кредитування; комісією, пов`язаною з наданням кредиту в розмірі 20% від суми кредиту, що дорівнює 4000,00 грн.

Згідно з умовами договору, не передбачено змін в умовах надання фінансової послуги, щодо якої укладено договір, крім продовження (пролонгації) строку кредитування та строку виплати кредиту у порядку, передбаченому договором. Протягом строку дії договору тарифи та комісія(ії) за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг.

Відповідно до умов кредитного договору кредитні кошти надаються ОСОБА_1 шляхом переказу на його картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Для підписання договору споживчого кредиту відповідачем використано електронний підпис з одноразовим ідентифікатором E677.

Також, 06.12.2025 між сторонами укладено додатковий договір за умовами якого сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту у зв`язку з чим до договору були внесені зміни. За додатковою угодою кредитодавець зобов`язався надати позичальнику другий транш у розмірі 4000,00 грн, а позичальник зобов`язався сплатити комісію пов`язану з наданням другого траншу у розмірі 20% від суми, що дорівнює 800,00 грн. Відсоткова ставка та строк повернення кредиту залишились без змін.

Для підписання додаткової угоди відповідачем використано електронний підпис з одноразовим ідентифікатором K693.

Факт зарахування на картку відповідача коштів у розмірі 24000,00 грн підтверджується листами ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» про успішність операції перерахування коштів, згідно договору з ТОВ «Споживчий центр» ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024 (реквізити платежів: 21.11.2025 15:35:27 на суму 20000,00 (двадцять тисяч гривень 00 копійок) грн, номер картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua 926660541, призначення платежу: видача за договором кредиту №21.11.2025-100001439; та 06.12.2025 23:03:14 на суму 4000,00 (чотири тисячі гривень 00 копійок) грн, номер картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua 941492122, призначення платежу: видача траншу за додатковим договором до кредитного договору №21.11.2025-100001439-1 до кредитного договору №21.11.2025-100001439.).

Відповідно до частин першої, третьої ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК).

Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом п.4 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч.2 ст.8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, нормами Закону України «Про споживче кредитування» кредитору надано право встановлювати в договорі умову щодо комісії пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, а також відносити плату за такі послуги до загальних витрат за споживчим кредитом.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до умов договору ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кошти в сумі 24000 грн строком на 181 день, тобто до 20.05.2026, а останній зобов`язався повернути кошти, сплатити відсотки за користування ними, комісію, розмір яких визначений договором.

Згідно з наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача станом на 28.05.2026 становить 83640,25 грн, яка складається із тіла кредиту у розмірі 24000,00 грн, відсотків у розмірі 42840,00 грн, комісії за надання кредиту у розмірі 4800,00 грн, відсотків, нарахованих за ст.625 ЦК України, у розмірі 12000,00 грн.

Враховуючи, що отримані відповідачем кредитні кошти, відсотки за їх користування та комісія за надання кредиту в добровільному порядку позивачу не сплачені, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом в частині стягнення 24000,00 грн - основного боргу, 42840,00 грн - відсотків, та 4800,00 грн комісії за надання кредиту, а всього 71640,00 грн, які підлягають стягненню в примусовому порядку.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача відсотків, нарахованих за ст.625 ЦК України, у розмірі 12000,00 грн, суд враховує наступне.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.

Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховані відсотки згідно ст.625 ЦК України, від сплати яких відповідач звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд висновує про відсутність правових підстав для стягнення такої.

Доводи позивача про те, що Законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» були внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема до Прикінцевих та Перехідних положень, і на підставі змін, за договорами укладеними з 23 січня 2024 року, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань, на увагу не заслуговують, оскільки з системного аналізу приписів пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» і пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, слідує, що відповідні положення Закону України «Про споживче кредитування» з 24 січня 2024 року взагалі не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування неустойки та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань, у кредитних правовідносинах під час воєнного стану. Таким чином нарахування неустойки та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань, у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в державі з 24 січня 2024 року регулюються виключно ЦК України, а тому застосуванню підлягає п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 71640,00 грн, з яких: 24000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 42840,00 грн - заборгованість по процентам, 4800,00 грн заборгованість по комісії за надання кредиту.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується наступним.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Оскільки обов`язок надіслати листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів покладено на позивача законом, понесені ним поштові витрати належать до вказаної категорії судових витрат.

Частиною першою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з пунктом 3 частини дозвої статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем під час звернення до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, а також понесено витрати на поштове відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу у розмірі 145,58 грн, що підтверджується відповідними квитанціями АТ «Укрпошта» та описом вкладення.

У зв`язку з висновком суду про часткове задоволення позову, понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2280,42 грн (71640,00 / 83640,00 х 2662,40 = 2280,42) та витрати на поштове відправлення у сумі 124,69 грн (71640,00 / 83640,00 х 145,58 = 124,69).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-286 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 71640 гривень 00 копійок заборгованості за кредитним договором №21.11.2025-100001439 від 21.11.2025.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в сумі 2280 гривень 42 копійки та витрати на поштове відправлення у сумі 124 гривні 69 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Іваничівським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Згідно з вимогами п.4 ч.5 ст. 265 ЦПК України:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ - 37356833), місцезнаходження: місто Київ, вулиця Саксаганського, 133-а;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.Н. Комзюк