Ухвала суду № 138465044, 23.07.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/30132/26

Провадження № 1-кс/761/18391/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року

слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12026110000000582 від 12.06.2026

ВСТАНОВИВ:

В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.

Клопотання обґрунтовано тим, що Слідчим управлінням ГУНП у Київській області, проводиться досудове розслідування матеріалів кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026110000000582 від 12.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 301-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин ОСОБА_4 , з використанням мережі Інтернет, здійснив розповсюдження матеріалів з ознаками дитячої порнографії на території Київської області.

До слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області надійшли матеріали від УПК в Київській області ДКП НП України щодо причетності жителя Київської області до вчинення кримінального правопорушення, а саме розповсюдження дитячої порнографії.

Відповідно до інформації зі звіту NCMEC (англ.: National center for missing and exploited children, укр.: Національний центр пошуку зниклих та експлуатованих дітей) № 243803981, у період часу з 08 год. 00 хв. 17.05.2026 по 22 год. 34 хв. 30.05.2026, невстановленою особою з використанням аккаунтів Google під ім`ям « ОСОБА_5 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , контактними номерами телефону НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , електронними адресами « ІНФОРМАЦІЯ_2 », « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та ІР-адресою НОМЕР_6 , здійснено завантаження фотозображень та відеофайлів порнографічного характеру за участю неповнолітніх та малолітніх осіб, а також можливе розповсюдження такого контенту.

У ході досудового розслідування працівникам УПК в Київській області ДКП НП України надано доручення про проведення слідчих (розшукових) дій в порядку ст. 40 КПК України, щодо встановлення осіб причетних до вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з матеріалами виконання вище зазначеного доручення, встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення може бути причетний громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , уродженець м. Токмак Запорізької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , користується абонентськими номерами телефону: НОМЕР_1 , НОМЕР_5 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .

Додатково встановлено, що ІР-адреса НОМЕР_6 , з якої здійснювалася авторизація до аккаунтів Google з електронними адресами « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та « ІНФОРМАЦІЯ_3 », входить до пулу ІР-адрес, які надаються інтернет провайдером ТОВ «БЕСТ ІНТЕРНЕТ» (ЄДРПОУ 44222116), що здійснює свою діяльність на території міст Буча та Ірпінь Київської області.

У зв`язку з вищевикладеним, 21.07.2026 старшим слідчим відділу СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва справа № 761/28343/26 від 09.07.2026, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого виявлено та вилучено носії інформації, на яких зберігаються фото та відеозаписи з ознаками дитячої порнографії, а саме:

- мобільний телефон марки «Xiaomi» модель «Redmi Note 13 Pro + 5G» IMEI № 1: НОМЕР_8 , IMEI № 2: НОМЕР_9 , який перебуває у користуванні ОСОБА_4 , без паролю блокування, в якому знаходиться 2 sim-карти мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_1 та НОМЕР_4 у корпусі білого кольору в чохлі з абстрактним малюнком, який упаковано до спецпакету № NPU5111299 з пояснювальним написом та підписами понятих;

- ноутбук марки «Acer» модель «Nitro V 16» з серійним номером NHQRUEU00B4370907E3400 чорного кольору, без паролю блокування та зарядний пристрій до нього які перебувають у користування ОСОБА_4 , упаковано до спецпакету № NPU5545017 з пояснювальним написом та підписами понятих;

- флеш-носій чорного кольору без ідентифікуючих ознак, який перебуває у користуванні ОСОБА_4 , упаковано до спецпакету № NPU5111302 з пояснювальним написом та підписами понятих.

21.07.2026 постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 вилучені під час обшуку речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12026110000000582 від 12.06.2026, на підставі положень ст. 98 КПК України та місцем їх зберігання визнано кімнату для зберігання речових доказів СУ ГУНП в Київській області.

Завданням арешту майна є запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження речового доказу.

Прокурор просив проводити розгляд клопотання без його участі.

Представник власника майна, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду клопотання в судове засідання не з`явився, що не перешкоджає розгляду.

Дослідивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series А N 98).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

У п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України зазначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Дана норма закону не обмежує можливість накладення арешту на майно фізичних чи юридичних осіб, які не мають правового статусу підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого.

Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Постановою слідчого вилучене майно визнано речовими доказами, оскільки воно відповідає ознакам визначеним в ст. 98 КПК України.

Правовою підставою арешту майна у цьому випадку є забезпечення збереження речових доказів, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Таким чином, з метою всебічного, повного й неупередженого досудового розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також з метою запобігання можливості приховування, зникнення, втрати, перетворення, передачі, відчуження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на майно.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, з метою збереження речових доказів, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту вказаного у клопотанні прокурора майна.

Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 - задовольнити.

Накласти арешт на майно, що знаходиться у користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- мобільний телефон марки «Xiaomi» модель «Redmi Note 13 Pro + 5G» IMEI № 1: НОМЕР_8 , IMEI № 2: НОМЕР_9 , який перебуває у користуванні ОСОБА_4 , без паролю блокування, в якому знаходиться 2 sim-карти мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_1 та НОМЕР_4 у корпусі білого кольору в чохлі з абстрактним малюнком, який упаковано до спецпакету № NPU5111299 з пояснювальним написом та підписами понятих;

- ноутбук марки «Acer» модель «Nitro V 16» з серійним номером NHQRUEU00B4370907E3400 чорного кольору, без паролю блокування та зарядний пристрій до нього які перебувають у користування ОСОБА_4 , упаковано до спецпакету № NPU5545017 з пояснювальним написом та підписами понятих;

- флеш-носій чорного кольору без ідентифікуючих ознак, який перебуває у користуванні ОСОБА_4 , упаковано до спецпакету № NPU5111302 з пояснювальним написом та підписами понятих.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1