Ухвала суду № 138464143, 24.07.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"24" липня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/878/26

Господарський суд Рівненської області у складі судді Н.Церковної, розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

В липні 2026 року фізична особа - ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність.

Ухвалою суду від 17.07.2026 року заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - залишено без руху та встановлено 5 денний строк з дня вручення даної ухвали на усунення недоліків шляхом подання суду належних доказів в підтвердження авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, що становить 49 920,00грн.

20 липня 2026 року від заявника ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків.

Водночас, суд встановив, що заявник не усунув недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність виходячи з наступного.

Підставою залишення вищевказаної заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність слугувала невідповідність угоди між боржником та арбітражним керуючим у відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства в частині визначення розміру оплати винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.

При цьому, суд звернув увагу заявника на висновки Верховного Суду згідно яких обов`язок боржника авансувати винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлений Кодексом і подання доказів авансування є обов`язковою умовою, встановленою ч. 3 ст. 116 Кодексу про банкрутство. При цьому, а ні Кодекс, а ні інші діючі норми законодавства, не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають і умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №910/2629/20, від 23.11.2020 у справі №922/1734/20, від 19.11.2020 у справі №927/203/20, від 17.02.2021 у справі №927/166/20).

Отже, жодних положень, умов та підстав, за яких суд може відстрочити або звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому, чинним законодавством України не передбачено.

Також, Верховний Суд неодноразово у своїй судовій практиці зазначає, що відповідно до ч. 4, 7 ст. 43 Конституції України кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частина 2 ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказує, що ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 115 Кодексу про банкрутство, провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.

При цьому, обов`язковою умовою є те, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.

Звертаючись до господарського суду з заявою про неплатоспроможність фізичної особи заявник зобов`язаний мати достатньо майна для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі.

Крім того, Верховний Суд у постанові №917/1604/21 від 16.11.2022 зазначив, що у справах про банкрутство (у т.ч. неплатоспроможність фізичних осіб) стадія відкриття провадження має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового.

Отже, нормами Кодексу про банкрутство передбачено додаткову вимогу щодо заяви боржника, у разі ініціювання ним провадження у справі про власне банкрутство (неплатоспроможність) - обов`язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Обов`язок боржника авансувати вищенаведену винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлений Кодексом і подання доказів авансування є обов`язковою умовою, встановленою ч. 3 ст. 116 Кодексу про банкрутство. При цьому, а ні Кодекс, а ні інші діючі норми законодавства, не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають і умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №910/2629/20, від 23.11.2020 у справі №922/1734/20, від 19.11.2020 у справі №927/203/20, від 17.02.2021 у справі №927/166/20).

Суд також враховує, що пунктом 16 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом.

При цьому, обов`язковою умовою такої альтернативи оплати послуг арбітражного керуючого має бути наявність у боржника відповідних коштів або майна для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність.

По при це, як встановлено судом при ознайомлені із заявою боржника про відкриття провадження у справі та зазначено про це в ухвалі суду від 17.07.2026 ОСОБА_1 зазначила, що вона станом на момент звернення до суду є не працевлаштованою, майно для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі відсутнє, що у свою чергу суперечить положенням статті 43 Конституції України та ст. 30 КУзПБ.

Таким чином, долучені заявницею докази ставлять під сумнів подальшу можливість реального виконання нею умов договору щодо сплати авансування винагороди арбітражному керуючому за три місяці виконання повноважень.

Крім того, суд враховує, що процедура неплатоспроможності є триваючою, протягом якої зокрема арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, керуючого реалізацією за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі: невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого; зловживання правами арбітражного керуючого; подання до суду неправдивих відомостей; відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом; припинення діяльності арбітражного керуючого; наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Тому у разі непризначення арбітражного керуючого, з яким підписано договір, або його відсторонення судом, це фактично призведе до того, що призначеному/ новопризначеному судом арбітражному керуючому, у разі відсутності авансованої боржником винагороди, не буде гарантовано оплати праці.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 28 КзПБ розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі, які є заінтересованими особами у цій справі. На думку суду, укладення договору про надання послуг між боржницею та арбітражним керуючим, за умовами якого боржниці надається відстрочка оплати основної суми грошової винагороди за відсутності підтвердження джерел доходів для здійснення такої оплати з відстрочкою, може свідчити та сприяти неналежному виконанню ним обов`язків, оскільки арбітражний керуючий може бути зацікавлений в однобічному розгляді справи, нехтуючи законними очікуваннями кредиторів щодо повернення боргу.

За таких обставин, заявнику було запропоновано усунути недоліки заяви про відкриття провадження, шляхом подання суду належних доказів в підтвердження авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, що становить 49 920,00грн. Натомість, ОСОБА_1 20.07.2026 подала суду виправлену додаткову угоду №1 до угоди №01-15/148 від 20.07.2026 в частині розміру грошової винагороди арбітражного керуючого, що у свою чергу не може слугувати доказом усунення недоліків згідно ухвали суду від 17.07.2026 року.

Отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не усунула недоліків у встановлений судом строк.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ч.ч.4 та 8 ст.174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - повернути заявнику без розгляду.

Оскільки заява була подана до суду заявником з використанням підсистеми ЄСІТС - Електронний суд згідно з ч. 7 ст. 6 ГПК України, в його електронний кабінет буде надіслана лише ця ухвала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 24.07.2026 року та підлягає оскарженню відповідно до статей 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Церковна