Ухвала суду № 138463812, 10.06.2026, Господарський суд Київської області

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"10" червня 2026 р. м. Київ Справа №911/387/26

За заявою боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

Суддя Третьякова О.О.

Секретар судового засідання Капля Є.В.

Представники учасників у справі: не з`явились

Обставини справи:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа №911/387/26 за заявою ОСОБА_1 (далі боржник/ ОСОБА_1 ) про неплатоспроможність.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.03.2026 відкрито провадження у справі №911/387/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст.121 Кодексу України з процедур банкрутства; введено процедуру реструктуризації боргів боржника та призначено керуючим реструктуризацією боргів боржника - ОСОБА_1 арбітражного керуючого Каратуна Євгена Євгеновича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №2017 від 09.11.2021, адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ); зобов`язано керуючого реструктуризацією боргів боржника: подати до суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів в строк не пізніше 30 (тридцяти) днів з дня проведення підготовчого засідання суду; провести інвентаризацію та надати суду відомості за результатами виявлення та опису майна боржника (проведення інвентаризації), а також визначення його вартості у строк не пізніше 2 (двох) місяців з дня проведення підготовчого засідання суду; подати до суду, а також направити кредиторам і боржнику звіт про результати перевірки декларацій боржника в строк не пізніше ніж за 10 (десять) днів до дня проведення попереднього засідання суду; підготувати та подати суду план реструктуризації боргів боржника в строк не пізніше 3 (трьох) місяців з дня проведення підготовчого засідання суду; щомісячно звітувати суду про виконану ним роботу в процедурі реструктуризації боргів боржника; попереднє засідання у справі №911/387/26 призначено на 06.05.2026 о 14:30.

Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 здійснено 11.03.2026, за номером - 78724.

До Господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» із заявою б/н від 02.04.2026 (вх. №9613 від 02.04.2026) про визнання грошових вимог до ОСОБА_1 у розмірі 20040,00 грн.

До Господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» із заявою б/н від 02.04.2026 (вх. №9626 від 02.04.2026) про визнання грошових вимог до ОСОБА_1 у розмірі 172100,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.04.2026 розгляд кредиторської заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» у справі №911/387/26 призначено на 06.05.2026 о 14:30.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.04.2026 розгляд кредиторської заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у справі №911/387/26 призначено на 06.05.2026 о 14:30.

До Господарського суду Київської області від керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Каратуна Євгена Євгеновича надійшли відомості про результати розгляду вимог кредиторів (вх. № 6065/26 від 09.04.2026).

До Господарського суду Київської області звернулось Головне управління ДПС у Київській області (далі кредитор/ГУ ДПС у Київській області) із заявою від 09.04.2026 №3472/10-36-13-04 (вх.№9731 від 09.04.2026) про визнання грошових вимог до ОСОБА_1 у розмірі 89424,65 грн.

До Господарського суду Київської області звернулось Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» (далі кредитор/АТ «ТАСКОМБАНК») із заявою б/н від 10.04.2026 (вх.№9757 від 13.04.2026) про визнання грошових вимог до ОСОБА_1 у розмірі 66726,07 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.04.2026 розгляд кредиторської заяви Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (код ЄДРПОУ: 09806443) у справі №911/387/26 призначено на 06.05.2026 о 14:30.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.04.2026 у справі №911/387/26 заяву ГУ ДПС у Київській області від 09.04.2026 №3472/10-36-13-04 (вх.№9731 від 09.04.2026) про визнання грошових вимог до ОСОБА_1 у розмірі 89424,65 грн залишено без руху.

До суду від ГУ ДПС у Київській області надійшла заява б/н від 15.04.2026 про усунення недоліків заяви від 09.04.2026 №3472/10-36-13-04 (вх.№9731 від 09.04.2026) про визнання грошових вимог до ОСОБА_1 у розмірі 89424,65 грн, якою кредитор усунув недоліки встановлені в ухвалі від 14.04.2026 у справі №911/387/26.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.04.2026 розгляд кредиторської заяви Головного управління ДПС у Київській області у справі №911/387/26 призначено на 06.05.2026 о 14:30.

До Господарського суду Київської області від ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» надійшло клопотання б/н від 20.04.2026 (вх. № 6721/26 від 21.04.2026) про долучення додаткових доказів по справі.

До Господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ. ЕН. ГРУП» (далі кредитор/ТОВ «ФК «ЕЛ. ЕН. ГРУП») із заявою б/н від 24.04.2026 (вх.№9927 від 24.04.2026) про визнання грошових вимог до ОСОБА_1 у розмірі 25249,20 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.04.2026 розгляд кредиторської заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ. ЕН. ГРУП» у справі №911/387/26 призначено на 06.05.2026 о 14:30.

До Господарського суду Київської області від ТОВ «ФК «ЕЛ. ЕН. ГРУП» надійшли додаткові пояснення по справі (вх. № 7310/26 від 28.04.2026).

До Господарського суду Київської області від ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» надійшло клопотання б/н від 29.04.2026 (вх. № 7446/26 від 30.04.2026) про долучення додаткових доказів по справі.

До Господарського суду Київської області від боржника ОСОБА_1 надійшли заперечення б/н від 30.04.2026 (вх. № 7482/26 від 30.04.2026) на кредиторську заяву АТ «ТАСКОМБАНК».

До Господарського суду Київської області від боржника ОСОБА_1 надійшли заперечення б/н від 30.04.2026 (вх. № 7456/26 від 30.04.2026) на кредиторську заяву ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».

До Господарського суду Київської області від керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Каратуна Євгена Євгеновича надійшло повідомлення б/н від 04.05.2026 (вх. № 7678/26 від 04.05.2026) про результати розгляду грошових вимог ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», заявлених до боржника.

До Господарського суду Київської області від керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Каратуна Євгена Євгеновича надійшло повідомлення б/н від 05.05.2026 (вх. № 7723/26 від 05.05.2026) про результати розгляду грошових вимог ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», заявлених до боржника.

До Господарського суду Київської області від керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Каратуна Євгена Євгеновича надійшло повідомлення б/н від 05.05.2026 (вх. № 7735/26 від 05.05.2026) про результати розгляду грошових вимог АТ «ТАСКОМБАНК», заявлених до боржника.

До Господарського суду Київської області від керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Каратуна Євгена Євгеновича надійшло повідомлення б/н від 05.05.2026 (вх. № 7742/26 від 05.05.2026) про результати розгляду грошових вимог ТОВ «ФК «ЕЛ. ЕН. ГРУП», заявлених до боржника.

До Господарського суду Київської області від керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Каратуна Євгена Євгеновича надійшло повідомлення б/н від 05.05.2026 (вх. № 7729/26 від 05.05.2026) про результати розгляду грошових вимог ГУ ДПС у Київській області, заявлених до боржника.

До Господарського суду Київської області від боржника ОСОБА_1 надійшло повідомлення б/н від 05.05.2026 (вх. № 7771/26 від 05.05.2026) про результати розгляду грошових вимог ГУ ДПС у Київській області до боржника.

До Господарського суду Київської області від боржника ОСОБА_1 надійшли заперечення б/н від 05.05.2026 (вх. № 7763/26 від 05.05.2026) на кредиторську заяву ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС».

До Господарського суду Київської області від боржника ОСОБА_1 надійшли заперечення б/н від 06.05.2026 (вх. № 7837/26 від 06.05.2026) на кредиторську заяву ТОВ «ФК «ЕЛ. ЕН. ГРУП».

До Господарського суду Київської області від ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» надійшли додаткові пояснення по суті поданої кредиторської заяви (вх. № 8191/26 від 12.05.2026).

До Господарського суду Київської області від ГУ ДПС у Київській області надійшли заперечення вих. № 4927/10-36-13-04 від 13.05.2026 (вх. № 8363/26 від 13.05.2026) на повідомлення за результатами розгляду кредиторських вимог.

Протокольною ухвалою Господарського суду Київської області від 06.05.2026 попереднє засідання у справі було відкладено на 03.06.2026.

У судовому засіданні 03.06.2026 суд перевірив обґрунтованість вимог кредиторів, які заявили грошові вимоги до боржника, заслухав керуючого реструктуризацією боргів боржника та присутніх у судовому засіданні представників кредиторів.

За наслідками розгляду справи у попередньому засіданні 03.06.2026 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення у судовому засіданні 10.06.2026.

У судове засідання 10.06.2026 на проголошення вступної та резолютивної частин цієї ухвали учасники справи не з`явились.

Судом розглядаються грошові вимоги кредиторів до боржника ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Зі змісту ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що кредитор, звертаючись до господарського суду з відповідною заявою, самостійно визначає розмір своїх кредиторських вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов`язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.

Разом з тим, суд звертає увагу, що у відповідності до статей 73-79 та ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки лише наявних у матеріалах справи доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також витребуваних судом.

До господарського суду Київської області звернувся кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» із заявою б/н від 02.04.2026 (вх. №9613 від 02.04.2026) про визнання грошових вимог до ОСОБА_1 у розмірі 20040,00 грн.

Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» обґрунтовані Договором про споживчий кредит (кредитний договір) № 51325089 від 19.05.2025 з додатками до нього, заявою-анкетою клієнта (заявника/позивача) що сформована за допомогою програмного забезпечення (інформаційно-комунікаційної системи (ІКС) ТОВ «Еко Фін»), Паспортом споживчого кредиту ТОВ «Еко Фін», заявою про пролонгацію (про продовження або про поновлення) дисконтного (пільгового) періоду користування кредитними коштами) від 01.06.2025, Додатковим договором про пролонгацію № 1/51325089 від 01.06.2025 до Договору про споживчий кредит (кредитний договір) № 51325089 від 19.05.2025 з додатками до нього, квитанцією № 44765-42245-51504 від 19.05.2025 на суму 6000,00 грн, Правилами надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Еко Фін» від 18.06.2024, випискою за кредитом станом на 13.01.2026, Договором № 13-01/26 від 13.01.2026 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги із додатками до нього.

Керуючий реструктуризацією боргів боржника відповідно до повідомлення б/н від 05.05.2026 (вх. № 7723/26 від 05.05.2026) про результати розгляду грошових вимог ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» визнав кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» у повному обсязі.

Боржник відповідно до заперечень б/н від 05.05.2025 (вх. № 7763/26 від 05.05.2026) просив відмовити у визнанні заявлених до нього грошових вимог ТОВ «Факторинг Партнерс» у зв`язку із недоведеністю належними та допустимими доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає за необхідне зазначити таке.

Як вбачається з матеріалів кредиторської заяви, 19.05.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко Фін» та ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір № 51325089.

Відповідно до п.2.1. Договору, Товариство приймає на себе зобов`язання надати, а позичальник має право отримати та зобов`язаний повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування кредитом у порядку, встановленому цим Договором.

Згідно з п.2.2. Договору, кредит надається в загальному розмірі (сума кредиту): 6000 (шість тисяч) гривень, 00 копійок.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що строк користування кредитними коштами складає 365 (днів), який починається з 19.05.2025 та закінчується 18.05.2026 (включно) та складається з дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду.

Відповідно до п.2.4. Договору, дисконтний (пільговий) період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 01.06.2025 (рекомендована дата платежу).

Згідно з п.2.5. Договору, поточний період складає 351 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду, і закінчується 18.05.2026 (дата остаточного погашення заборгованості).

Як встановлено п.2.6 Договору, проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються за дисконтною (пільговою) процентною ставкою в розмірі 146 % відсотків річних (денна процентна ставка 0,4 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду. При застосуванні Програми лояльності та/чи акційних умов отримання кредиту, відповідно до Правил можуть застосовуватися інші значення дисконтної (пільгової) процентної ставки.

Відповідно п.2.7. Договору, проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 365% відсотків річних (денна процентна ставка 1 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Застосування базової (стандартної) процентної ставки не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати процентів у бік погіршення для клієнта, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах базової (стандартної) процентної ставки.

Згідно з п.2.8. Договору, позичальнику рекомендується (не обов`язково) повернути суму кредиту та сплатити нараховані проценти в рекомендовану дату платежу 01.06.2025 (день завершення дисконтного (пільгового) періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 18.05.2026 (останнього дня строку кредитування)

На виконання вказаного договору товариством надано боржнику грошові кошти у сумі 6000, 00 грн, що підтверджується квитанцією № 44765-42245-51504 від 19.05.2025 на суму 6000,00 грн.

Проте, у зв`язку з неналежним виконанням Договору № 51325089 від 19.05.2025, у боржника виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко Фін» у розмірі 20040,00 грн, з яких: 6000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 14040,00 грн заборгованості за відсотками.

В подальшому, 13.01.2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко Фін» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» було укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 13-01/26, відповідно умов якого ТОВ «Еко Фін» (первісний кредитор) відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 51325089 від 19.05.2025 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко Фін» та боржником - ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 2.1 Договору відступлення права вимоги № 13-01/26 від 13.01.2026, за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених ним Договором, права первісного кредитора до боржників, надалі за текстом - боржники, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору (надалі також Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за Договором позики/Договором про споживчий кредит/кредитним договором, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги.

Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором.

Згідно з п.2.2 Договору, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, зокрема новий кредитор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів за користування кредитом за Договорами позики/Договорами про споживчий кредит/кредитними Договорами та/чи процентів, за прострочення виконання грошового зобов`язання (відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України) за Договорами позики/Договорами про споживчий кредит/кредитними Договорами (в тому числі за періоди що передували відступленню прав вимоги, якщо такі нарахування не були здійснені первісним кредитором) за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення боржниками грошових зобов`язань за Договорами позики/Договорами про споживчий кредит/кредитними Договорами, нарахування будь яких платежів і комісій, а також право вимагати у боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов`язань, відповідно до законодавства та умов Договорів позики/Договорів про споживчий кредит/кредитних Договорів.

Згідно з п.5.1 Договору, первісний кредитор зобов`язаний передати новому кредитору Реєстри Боржників (в електронному та друкованому (підписаному) вигляді) та документацію на умовах та в порядку визначених цим Договором. Первісний кредитор має право передавати документацію, в тому числі у вигляді електронних копій договорів. При цьому, умови передачі Документації будуть вважатися виконаними. Первісний кредитор не несе будь-якої відповідальності за стан та наявність Документації.

Відповідно до п.5.2 Договору, реєстр боржників в електронному вигляді (Додаток №1) передається новому кредитору за Актом прийому-передачі реєстру боржників в електронному вигляді (Додаток № 2) не пізніше наступного робочого дня після підписання новим кредитором цього Договору. Реєстр Боржників в електронному вигляді передасться відповідальній особі нового кредитора шляхом запису на матеріальний носій, наданий новим кредитором.

Пунктами 5.1.2, 5.1.3 Договору передбачено, що реєстр боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 3) передається новому кредитору за Актом прийому-передачі (Додаток № 4) не пізніше наступного робочого дня після підписання новим кредитором цього Договору. Документація передаються новому кредитору за Актом прийому-передачі (Додаток № 5) не пізніше 365 календарних днів з моменту підписання Договору. Новий кредитор може отримати від первісного кредитора документацію, раніше за умови надання письмового запиту з зазначенням обґрунтованих підстав (зокрема, але не виключно, у зв`язку з необхідністю звернення до суду). Первісний кредитор надає документацію щодо боржників, вказаних в письмовому запиті нового кредитора, протягом 5 робочих днів з дати отримання такого запиту.

Відповідно до п. 5.2. Договору, права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами Акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).

Згідно з п. 5.3 Договору, з моменту відступлення (передачі) первісним кредитором новому кредитору прав вимоги, первісний кредитор втрачає всі права вимоги за Договорами позики/Договорами про споживчий кредит/кредитними Договорами, що існували на момент відступлення (передачі) прав вимоги і відповідно, первісний кредитор не матиме жодних прав вимоги до боржника за Договорами позики/Договорами про споживчий кредит/кредитними Договорами.

З моменту відступлення (передачі) первісним кредитором новому кредитору прав вимоги, новий кредитор є таким, що замінив первісного кредитора у правовідносинах з боржниками, що існують па дату відступлення (передачі) прав вимоги та мають відношення до прав вимоги. (п.5.4 Договору).

Відповідно до п.5.5 Договору, первісний кредитор зобов`язаний повідомити боржників про відступлення права вимоги за Договорами позики/Договорами про споживчий кредит/кредитними Договорами протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту набрання чинності цим Договором у порядку, передбаченому цим Договором, чинним законодавством та Договорами позики/Договорами про споживчий кредит/кредитними Договорами.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Договорами позики/Договорами про споживчий кредит/кредитними Договорами, відповідно до цього Договору, новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти у сумі 53025,00 грн.

На виконання вимог укладеного Договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 13-01/26, ТОВ «Еко Фін» було передано, а ТОВ «Факторинг Партнерс» було прийнято право вимоги заборгованості, в тому числі й до боржника ОСОБА_1 у розмірі 20040,00 грн за кредитним договором № 51325089 від 19.05.2025, що підтверджується наявними в матеріалах справи Договором № 13-01/26 від 13.01.2026 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги із додатками до нього, платіжною інструкцією № 0601500000 від 19.01.2026 на суму 53025,00 грн, та Реєстром боржників до Договору № 13-01/26 від 13.01.2026 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги.

Отже, з вищезазначеного вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», на підставі Договору № 13-01/26 від 13.01.2026 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 51325089 від 19.05.2025, а саме: право вимоги виконання боржником грошових зобов`язань, які виникли за вказаним договором.

За таких обставин, Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заявлено до визнання вимоги за кредитним договором № 51325089 від 19.05.2025 у розмірі 20040,00 грн, з яких: 6000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 14040,00 грн заборгованості за відсотками.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Окрім того, ст. 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також ст. 516 Цивільного кодексу України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Здійснення заміни кредитора у матеріальних відносинах є підставою правонаступництва у процесуальних відносинах.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини першої ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківській рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За таких обставин, враховуючи наявні у матеріалах справи докази та керуючись нормами статей 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 611, 629, 1054, 1049 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» у розмірі 20040,00 грн є обґрунтованими і документально підтвердженими.

З огляду на вищевикладене, у відповідності до вимог статей 45, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, суд визнає кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на суму 20040,00 грн (заборгованість за тілом кредитів та відсотками) - друга черга задоволення вимог кредиторів та на суму 5324,80 грн (судовий збір) відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

До господарського суду Київської області звернувся кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» із заявою № 236/28-07/2025 від 02.04.2026 (вх. № 9626 від 02.04.2026) про визнання грошових вимог до ОСОБА_1 у розмірі 172100,00 грн.

Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» обґрунтовані Договором № 5512578 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 05.05.2025, Паспортом споживчого кредиту від 05.05.2025, розрахунком заборгованості за Договором №5512578 від 05.05.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 30.12.2025, розрахунком заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Капітал» за Договором № 5512578 про надання споживчого кредиту від 05.05.2025 року за 70 календарних днів (31.12.2025 - 10.03.2026), Договором факторингу № 30/12/2025 від 30.12.2025 з додатками до нього, платіжною інструкцією № 9427 від 30.12.2025 до Договору факторингу № 30/12/2025, повідомленням боржника про відступлення права вимоги від 31.12.2025, витягом з реєстру боржників до Договору факторингу № 30/12/2025 від 30.12.2025, Договором про організацію переказу грошових коштів № 210222-1 від 21.02.2022, Довідкою ТОВ «Пейтек» вих. № 20251230-991 від 30.12.2025.

Керуючий реструктуризацією боргів боржника згідно з повідомленням про розгляд вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» від 04.05.2026 (вх. № 7678/26 від 04.05.2026) визнав кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» частково у розмірі 152000,00 грн.

Боржник відповідно до поданих заперечень б/н від 30.04.2026 (вх. № 7456/26 від 30.04.2026) визнала частково кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» на суму 148100,00 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає за необхідне зазначити таке.

Як вбачається з матеріалів кредиторської заяви, 05.05.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (код ЄДРПОУ 42753492) (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було укладено Договір № 5512578 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за умовами якого, первісний кредитор зобов`язався надати клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Відповідно до п.1.2 Договору, сторонами було погоджено тип кредиту кредит, сума кредиту складає 40000,00 грн.

Згідно з п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 05.05.2025 року по 29.04.2026 року. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 15 днів.

Відповідно до п.3.1. Договору, проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".

Пунктом 1.4.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 0,95% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 Договору.

Пунктом 1.4.2. передбачено знижену процентну ставку, яка становить 0,6650% в день та застосовується на наступних умовах. Якщо клієнт до встановленого строку, зазначеного в п. 1.4.2. Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник Програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, клієнт розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання клієнтом права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для клієнта, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.

Відповідно до п. 4.1. Договору, сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.4.3. Договору.

Відповідно до п.9.9 Договору, боржник підтверджує, що: перед укладенням цього Договору була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) вказана в ч.1,2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на Вебсайті; б) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст.9 Закону України «Про споживче кредитування; він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна», актуальна на дату укладання Договору редакція яких розміщена на Вебсайті, повністю розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися; дані, що стосуються його особи (дані паспорту, РОКПП, ПІБ, місце проживання, інше), зазначені в преамбулі, та реквізитах сторін цього Договору є актуальними, правильними.

На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору, первісний кредитор надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № 5457082277437013, яку боржником вказано особисто під час укладання Договору.

Вищевказаний кредитний договір був укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору

Відповідно до зазначених вище умов Договору, Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 40000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_3 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «Пейтек».

Так, зарахування кредитних коштів на платіжну карту боржника відбулось через систему ipay, на підставі укладеного Договору про переказ коштів № 03012024-1 від 03.01.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Пейтек Україна», яке надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, та внесене в державний реєстр фінансових установ (свідоцтво серія ФК №342 від 02.10.2012), а також отримало Ліцензію Національного банку України.

Відповідно до листа ТОВ «Пейтек Україна», на підставі укладеного договору про переказ коштів 03012024-1 від 03.01.2024 року було успішно перераховано грошові кошти у сумі 40000,00 грн на платіжну карту № 5457082277437013, яку під час укладання Договору було особисто зазначено відповідачем.

У період з 05.05.2025 по 30.12.2025 боржником було здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 7990,00 грн, які були спрямовані на оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 3990,00 грн та на оплату комісії за надання кредиту 4000,00 грн, що відображено у детальному розрахунку заборгованості та оплат, здійснених боржником, зазначених в Картці обліку Договору (розрахунок заборгованості), що є додатком до кредиторської заяви.

Враховуючи невиконання боржником своїх грошових зобов`язань перед первісним кредитором, у нього виникла заборгованість за Договором № 5512578 від 05.05.2025 року у загальній сумі 145500,00 грн, з якої заборгованість за тілом кредиту складає 40000,00 грн, заборгованість за процентами 85500,00 грн, штрафні санкції - 20000,00 грн.

В подальшому, враховуючи невиконання боржником своїх боргових зобов`язань перед первісним кредитором, 30.12.2025 року ТОВ «Лінеура Україна» на підставі Договору факторингу № 30/12/2025 за плату відступило, а ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» набуло право грошової вимоги до боржника.

Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 30/12/2025 від 30.12.2025 року ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про фактора, шляхом повідомлення в особистому кабінеті боржника, та/або відправлення текстового повідомлення (sms повідомлення) на зазначену в анкеті боржника електронну адресу та/або телефонний номер.

При цьому, станом на дату укладання Договору факторингу від 30.12.2025 року №30/12/2025, строк дії Договору № 5512578 від 05.05.2025 року не закінчився, у зв`язку із чим, межах строку дії Договору, укладеного між первісним кредитором та боржником, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» у період з 31.12.2025 року по 10.03.2026 року (70 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 26600,00грн, а саме: 40000,00грн * 0.95% = 380,00грн*70 календарних днів = 26600,00 грн.

Після укладання Договору факторингу та переходу права вимоги до Кредитора, Боржник не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «Фінансової компанії «Фінтраст Капітал», ані на рахунки первісного кредитора. Таким чином, боржник має заборгованість перед кредитором за Договором № 5512578 від 05.05.2025 року на загальну суму 172100,00 грн, яка складається з суми заборгованості за тілом кредиту - 40000,00 грн, нарахованих процентів первісним кредитором 85500,00 грн, нарахованих процентів ТОВ «Фінансовою компанією «Фінтраст Капітал» за 70 календарних днів 26600,00 грн та штрафних санкцій у розмірі 20000,00 грн.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Окрім того, ст. 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також ст. 516 Цивільного кодексу України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Здійснення заміни кредитора у матеріальних відносинах є підставою правонаступництва у процесуальних відносинах.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини першої ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківській рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За таких обставин, враховуючи наявні у матеріалах справи докази та керуючись нормами статей 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 611, 629, 1054, 1049 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» у розмірі 152100 грн, що складаються із заборгованості за тілом кредиту - 40000,00 грн, та процентів за користування кредитом - 112100,00 грн, є обґрунтованими і документально підтвердженими.

Водночас, суд вважає необґрунтованими вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 20000,00 грн, оскільки пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що: у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення; установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Так, наразі в Україні триває воєнний стан, який введений згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався.

Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5512578 від 05.05.2025 року, укладений між боржником ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна», укладений у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, а відтак штрафні санкції (штраф, пеня), нараховані кредитором за прострочення виконання грошових зобов`язань за зазначеним договором, підлягають списанню відповідно до вимог чинного законодавства України.

З огляду на вищевикладене, у відповідності до вимог статей 45, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, суд визнає кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 частково на суму 152100,00 грн.

Заперечення боржника, викладені у запереченнях на заяву про грошові вимоги кредитора б/н від 30.04.2026 (вх. № 7456/26 від 30.04.2026), щодо щодо неправомірності розміру відсотків за користування кредитом та необхідності зменшення кредиторських вимог на суму сплачених боржником комісій під час користування кредитом, не знайшли належного підтвердження під час розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», тому не приймаються судом з огляду на їх безпідставність та невідповідність наявним у матеріалах кредиторської заяви доказам.

Щодо заявлених кредитором до відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн, судом зазначається наступне.

Відповідно до ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з прохальної частини кредиторської заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» б/н від 04.08.2025 (вх. № 7051 від 05.08.2025) заявник просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн згідно з Договором №28-07/2025 від 28.07.2025 про надання правничої допомоги.

Разом з тим, до кредиторської заяви № 236/28-07/2025 від 02.04.2026 (вх. № 9626 від 02.04.2026) на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» надано: копію Договору № 28-07/2025 про надання правової допомоги від 28.07.2025, заявки № 236 від 11.03.2026 на виконання доручення до Договору № 28-07/2025 від 28.07.2025 про надання правової допомоги, Акта №236 від 02.04.2026 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно з Договором № 28-07/2025 від 28.07.2025 року.

Відповідно до п. 1.1 Договору № 28-07/2025 від 28.07.2025 про надання правової допомоги, який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (клієнт) та адвокатом Городніщевою Єлизаветою Олегівною (адвокат) Клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з п. 4.1 Договору № 28-07/2025, отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару.

Пунктом 4.3 Договору № 28-07/2025 передбачено, що за надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі або у процентному відношенні залежно від ціни позову, відповідно до домовленості сторін та згідно Рекомендацій щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару (далі Рекомендації). Крім цього, сторони можуть домовитися про додатковий гонорар (премію), якщо для клієнта прийнято позитивне рішення.

Відповідно до п. 4.4. Договору № 28-07/2025, послуги професійної правничої допомоги надаються Адвокатом Клієнту на підставі укладеної заявки на виконання доручення, яка є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з п. 4.5. Договору № 28-07/2025, строк початку та закінчення надання послуг визначений Заявкою на виконання доручення.

Пунктом 4.6. Договору № 28-07/2025, після виконання доручення, зазначеного в заявці, адвокат складає Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), який підписує та надає Клієнту для узгодження та підпису.

Відповідно до п.4.7 Договору № 28-07/2025, Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) надається Адвокатом Клієнту протягом 5 (п`яти) календарних днів після виконання Заявки.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Договір діє до моменту фактичного виконання доручення або до моменту розірвання договору (п.5.1. Договору).

Як вбачається з Акта № 236 від 02.04.2026 прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг), замовник, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» та Адвокат Городніщева Єлизавета Олегівна, підписали цей Акт про надання правової допомоги в підтвердження того, що згідно з умовами договору про надання правничої (правової) допомоги № 28-07/2025 від 28 липня 2025 року та заявки на виконання дорученого № 236 від 11.03.2026 року, «Адвокат» надав, а «Клієнт» прийняв наступну правову допомогу: збір та аналіз доказів і документів, в тому числі договорів, договору факторингу та інших документів, для подання до Господарського суду Київської області заяви з кредиторськими вимогами до боржника у справі № 911/387/26, Аналіз ЄДРСР, кредитної документації, обставин щодо боржника, з метою встановлення обґрунтованості вимог кредитора у справі № 911/387/26, визначення складу та розміру грошових вимог кредитора у справі № 911/387/26, складення заяви з кредиторськими вимогами до боржника у справі № 911/387/26, підготовка пакету документів для направлення боржнику, арбітражному керуючому та подання до Господарського суду Київської області заяви з кредиторськими вимогами до боржника у справі № 911/387/26.

Вартість послуг Адвоката склала 10000,00 грн за 5 годин роботи, де вартість однієї години роботи складає 2000,00 грн.

Даний Акт також підтверджує, що сторони «Клієнт» та «Адвокат» претензій за надану та отриману правову допомогу один до одного не мають.

Частиною 4-5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Заперечуючи проти стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, остання вказує на необхідність застосуванні в даному випадку норм Господарського процесуального кодексу України, а саме покладення на боржника витрат на правову допомогу пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

У розгляді питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність;

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою;

- витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною, чи тільки має бути сплачена.

Так, судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Київської області від 08.04.2026 серед іншого, було прийнято заяву ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» від 02.04.2026 (вх. № 9626) про визнання грошових вимог до ОСОБА_1 у розмірі 172100,00 грн до розгляду.

При цьому, визначаючи обсяг юридичної та технічної роботи за результатами розгляду відповідного клопотання боржника про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу), суд враховує, чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 04.12.2018 року у справі № 911/3386/17, від 11.12.2018 року у справі № 910/2170/18).

Водночас, виходячи з критерію реальності та розумності, заявником не доведено необхідність такої кількості затраченого часу (5 годин) на підготовку кредиторської заяви та формування додатків до неї.

За таких обставин у суду відсутні підстави вважати, що заявлена до відшкодування сума витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 10000,00 грн, є співмірною та обґрунтованою фактично наданим послугам складання (написання) та подання кредиторської заяви з грошовими вимогами до боржника, оскільки надані адвокатом послуги при поданні кредиторської заяви, не передбачали додаткових досліджень правових позицій, вивчення додаткових джерел права та спеціального законодавства, та інших додаткових документів та доводів, окрім підготовки оригіналів документів, наявних у кредитора.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані заявником докази на підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, необхідності надання вказаних послуг, а також з огляду на подані заперечення, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», з покладенням на ОСОБА_1 обов`язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

З огляду на вищевикладене, у відповідності до вимог статей 45, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, суд визнає кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на суму 152100,00 грн (заборгованість за тілом кредиту та відсотками) - друга черга задоволення вимог кредиторів та на суму 9324,80 грн (судовий збір та витрати на правничу допомогу) відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

До господарського суду Київської області звернувся кредитор Головне управління ДПС у Київській області із заявою № 3472/10-36-13-04 від 09.04.2026 (вх. № 9731 від 09.04.2026) про визнання грошових вимог до ОСОБА_1 у розмірі 89424,65 грн.

Грошові вимоги Головного управління ДПС у Київській області обґрунтовані Довідкою-розрахунком податкового боргу по ОСОБА_1 , довідкою про наявність заборгованості, податковими деклараціями від 14.01.2025, 14.04.2025, 04.08.2025, 07.11.2025, 04.08.2025 та інтегрованими картками платника податків.

Керуючий реструктуризацією боргів боржника згідно з повідомленням про розгляд вимог Головного управління ДПС у Київській області від 05.05.2026 (вх. № 7729/26 від 05.05.2026) визнав кредиторські вимоги Головного управління ДПС у Київській області частково у розмірі 84730,00 грн.

Боржник відповідно до поданого повідомлення про результати розгляду грошових вимог кредитора б/н від 05.05.2026 (вх. № 7771/26 від 05.05.2026) визнала частково кредиторські вимоги Головного управління ДПС у Київській області на суму 84730,00 грн.

Як вбачається з матеріалів кредиторської заяви Головного управління ДПС у Київській області, відповідно до інтегрованої картки платника податків за ОСОБА_1 по території обслуговування Головного управління ДПС у Київській області обліковується податковий борг: з єдиного податку з фізичних осіб (код 18050400) у сумі 79497,22 грн (основний платіж 75095,00 грн, штрафні санкції 0,00 грн, пеня 4402,22 грн); з військового збору (код НОМЕР_4 ) у сумі 9927,43 грн (основний платіж 9635,00 грн, штрафні санкції 0,00 грн, пеня 292,43 гривень), що підтверджується довідкою про наявність податкового боргу, детальними розрахунками та інтегрованими картками платника податків з відповідних податків.

Станом на дату подання кредиторської заяви Головного управління ДПС у Київській області з грошовими вимогами до боржника, зазначений вище податковий борг ОСОБА_1 до державного бюджету не сплачений.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно пункту 1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 129.1.1, 129.1.3 п. 129.1, пп. 129.3.3 п. 129.3 ст. 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається:

- при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;

- при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті) у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).

Статтею 67 Конституції України встановлений обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим кодексом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Суд зазначає, що заявлені ГУ ДПС у Київський області є документально підтвердженими в повному обсязі, наявність заявленої заборгованості не спростована боржником.

При цьому доводи боржника та керуючого реструктуризацією боргів боржника, які обґрунтовані п.3 ч.1 ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства, у зв`язку з чим нарахована пеня у розмірі 4694,65 грн (11.03.2026 дата відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) останніми не визнається, не приймаються судом до уваги з огляду на таке.

Розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами Податкового кодексу України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство.

Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений Податковим кодексом України, положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

При цьому, питання погашення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, регулюються цим Кодексом.

Податковий кодекс України дає визначення грошового зобов`язання, яке є спеціальним для цілей податкового законодавства, а саме - грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п. 14.1.39. ПК України).

Податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Пенею є сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 129.1.1, 129.1.3 п. 129.1, пп. 129.3.3 п. 129.3 ст. 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається:

- при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;

- при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті) у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України). (подібна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду від 11.11.2025 у справі № 904/2730/23)

З огляду на вищевикладене, у відповідності до вимог статей 45, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, суд визнає кредиторські вимоги ГУ ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 44096797) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на суму 84730,00 грн (основна заборгованість щодо сплати податків та зборів) друга черга задоволення вимог кредиторів, на суму 4694,65 грн (пеня) третя черга задоволення вимог кредиторів та на суму 5324,80 грн (судовий збір) відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Щодо аргументів боржника та керуючого реструктуризацією, що податковий борг є безнадійним та підлягає списанню в силу положень ч.2 ст.125 Кодексу України з процедур банкрутства, суд зазначає, що це не виключає необхідності розгляду таких вимог в попередньому засіданні.

До господарського суду Київської області звернувся кредитор Акціонерне товариство «Таскомбанк» із заявою б/н від 10.04.2026 (вх. № 9757 від 13.04.2026) про визнання грошових вимог до ОСОБА_1 у розмірі 66726,07 грн.

Грошові вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» обґрунтовані: заявою-анкетою № 002/22198449-SP від 24.09.2023 щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту sportbank, випискою по особовим рахункам ОСОБА_1 за кредитним договором № 002/22198449-SP від 25.09.2023 за період з 25.09.2023 по 11.03.2026,

Керуючий реструктуризацією боргів боржника згідно з повідомленням б/н від 05.05.2026 (вх. № 7735/26 від 05.05.2026) визнав кредиторські вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» до боржника, у повному обсязі.

Боржник відповідно до поданих заперечень на заяву про грошові вимоги кредитора б/н від 30.04.2026 (вх. № 7482/26 від 30.04.2026) заперечила проти визнання грошових вимог кредитора у сумі 784,95 грн та залишила на розсуд суду визнання або відхилення заявлених до неї інших грошових вимог кредитора.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає за необхідне зазначити таке.

Як вбачається з матеріалів кредиторської заяви, 25.09.2023 року між Акціонерним товариством «Таскомбанк» (надалі кредитор) та ОСОБА_1 (надалі позичальник, боржник) було укладено кредитний договір № 002/22198449-SP відповідно до якого кредитор надав позичальнику ліміт кредитування в сумі 40000 грн для особистих потреб, з кінцевим терміном погашення не пізніше 24.09.2026 року.

Боржником було підписано заяву-анкету №002/22198449-SP щодо приєднання до Публічної пропозиції на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту sportbank.

Згідно з п. 1. Заяви № 002/22198449-SP про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» боржник просив надати банківські та фінансові послуги зокрема: відкрити поточний рахунок № НОМЕР_5 у національній валюті; позичальнику було надано послугу кредитування рахунку та встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 100000 гривень), а саме надані кредитні кошти в сумі 40000,00 грн, процентна ставка за встановленим кредитним лімітом 0,22 %, строк користування 12 місяців з автоматичною пролонгацією, цільове призначення кредиту - на споживчі потреби.

У зв`язку з невиконанням боржником умов Кредитного договору № 002/22198449-SP від 25.09.2023 року, станом на 11.03.2026 року у останнього виникла заборгованість, у розмірі 66726,07 грн, з яких: 39996,19 грн - заборгованість по тілу кредиту, 26729,88 грн - заборгованість по відсотках, яка підтверджується відповідним розрахунком заборгованості по кредитному договору та виписками з банківського рахунку боржника, наданим кредитором разом із заявою про грошові вимоги до боржника.

За таких обставин, Акціонерним товариством «Таскомбанк» заявлено до визнання вимоги за укладеним кредитним договором від 25.09.2023 у розмірі 66726,07 грн, з яких: 39996,19 грн - заборгованість по тілу кредиту, 26729,88 грн - заборгованість по відсотках.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Окрім того, ст. 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також ст. 516 Цивільного кодексу України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Здійснення заміни кредитора у матеріальних відносинах є підставою правонаступництва у процесуальних відносинах.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини першої ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківській рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За таких обставин, враховуючи наявні у матеріалах справи докази та керуючись нормами статей 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 611, 629, 1054, 1049 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» у розмірі 66726,07 грн є обґрунтованими і документально підтвердженими.

Заперечення боржника, викладені у запереченнях на заяву про грошові вимоги кредитора б/н від 30.04.2026 (вх. № 7482/26 від 30.04.2026), щодо необхідності зменшення кредиторських вимог на суму сплачених боржником комісій під час користування кредитом, не знайшли належного підтвердження під час розгляду заяви Акціонерного товариства «Таскомбанк», тому не приймаються судом з огляду на їх безпідставність та невідповідність наявним у матеріалах кредиторської заяви доказам.

З огляду на вищевикладене, у відповідності до вимог статей 45, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, суд визнає кредиторські вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 у сумі 66726,07 грн (заборгованість за тілом кредиту та відсотками) - друга черга задоволення вимог кредиторів, та на суму 5324,80 грн (судовий збір) - відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

До господарського суду Київської області звернувся кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» із заявою б/н від 24.04.2026 (вх. № 9927 від 24.04.2026) про визнання грошових вимог до ОСОБА_1 у розмірі 25249,20 грн.

Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» обґрунтовані: Договором кредитної лінії № 00-10372023 від 19.05.2025, паспортом споживчого кредиту від 19.05.2025, детальним розрахунком заборгованості за кредитним договором № 00-10372023 від 19.05.2025, витягом з реєстру боржників за кредитними договорами, укладеними між позичальником та ТОВ «Макс Кредит» до Договору факторингу № 27112025-МК/ЕЛ.ЕН.ГРУП від « 27» листопада 2025 року, розрахунком заборгованості за кредитним договором за період з 27.11.2025 - 11.03.2026, Довідкою про ідентифікацію від 19.05.2025, підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів, додатком до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів від 10.11.2025, Договором факторингу № 27112025-МК/ЕЛ.ЕН.ГРУП від « 27» листопада 2025року, Актом прийому-передачі Реєстру боржників до Договору факторингу №27112025-МК/ЕЛ.ЕН.ГРУП від « 27» листопада 2025 року, платіжною інструкцією № 1045 від 12.12.2025 до Договору факторингу №27112025-МК/ЕЛ.ЕН.ГРУП від « 27» листопада 2025 року.

Керуючий реструктуризацією боргів боржника згідно з повідомленням б/н від 05.05.2026 (вх. № 7742/26 від 05.05.2026) визнав кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» до боржника, частково на суму 23299,20 грн.

Боржник відповідно до поданих заперечень на заяву про грошові вимоги кредитора б/н від 06.05.2026 (вх. № 7837/26 від 06.05.2026) заперечила проти визнання грошових вимог кредитора у сумі 2250,00 грн штрафних санкцій, 1440,00 грн комісії та залишила на розсуд суду визнання або відхилення заявлених до неї інших грошових вимог кредитора.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає за необхідне зазначити таке.

Як вбачається з матеріалів кредиторської заяви, 19.05.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 00-10372023, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов укладено кредитного договору, сума ліміту кредитної лінії складає: 9000,00 гривень, тип кредиту кредитна лінія (безвідклична), цільове призначення кредиту (мета отримання кредиту): на споживчі потреби, строк дії кредитної лінії (строк кредитування): 360 календарних днів.

Кредитним договором передбачалось, що позичальник (боржник) зобов`язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) - « 14» травня 2026 року, згідно умов пункту 3.6 цього Договору.

Розрахунковий платіжний період за цим Договором становить 15 днів. Позичальник зобов`язаний здійснювати оплату нарахованих процентів в періодичні дати платежів, які є останнім днем кожного розрахункового платіжного періоду, тобто: « 03» червня 2025р, та кожного 15 дня після цієї дати протягом строку дії кредитної лінії (строку кредитування). Тип процентної ставки фіксована.

Відповідно до 1.5.1 Договору, стандартна процента ставка складає 0,94% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору (за виключенням строку кредитування, коли позичальник має право на використання зниженої процентної ставки).

Згідно з п.1.5.2. Договору, знижена процентна ставка становить 0,38 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати платежу у встановленому графіком платежів розмірі не пізніше наступного дня за першою періодичною датою платежу, визначеною п.1.4. цього Договору.

Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 15 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом (датою видачі кредиту).

Пунктом 1.6. Договору передбачено, що кредитодавець одноразово в момент видачі кредиту нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 20,00% від суми кредиту, що складає: 1800.00 (одна тисяча вісімсот гривень нуль копійок) грн, яку Позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.5 цього Договору.

Відповідно до п.2.10 Договору, кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту: "19" травня 2025 року, сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 9000,00 грн на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_6 .

Отже, кредитодавець свої зобов`язання за кредитним договором виконав та надав боржнику грошові кошти у розмірі 9000,00 грн, що були перераховані на платіжну картку боржника як позичальника за кредитним договором, що підтверджується довідкою ТОВ «ПрофітГід», де зазначено, що в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів ПГ-29 від 22.02.2021 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: Номер платіжної інструкції 135858712, платник ТОВ «Макс Кредит», код ЄДРПОУ 42806643, номер транзакції 44766-12736-72964, дата/час здійснення переказу 19.05.2025 16:27, сума переказу 9000,00 грн, номер платіжної картки отримувача НОМЕР_6 , емітент платіжної картки отримувача PRIVAT BANK, код авторизації 823813, код RRN 513916030089, призначення переказу Refill.

Всупереч положенням укладеного кредитного договору, боржник свої зобов`язання належним чином не виконав, грошові кошти не сплатив.

В подальшому, 27.11.2025 року між ТОВ «Макс Кредит» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» (фактор) було укладено Договір факторингу № 27112025-МК/ЕЛ.ЕН.ГРУП (далі Договір факторингу), відповідно до якого ТОВ «Макс Кредит» відступило своє право вимоги за договорами і, в тому числі, за Договором про надання коштів у позику, в тому числі i на умовах фінансового кредиту № 00-10372023.

Відповідно до п. 2.1. Договору факторингу, в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

Згідно з п.2.2 Договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому передачі реєстру боржників згідно з Додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно боргів та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги відповідно до реєстру боржників та є невід`ємною частиною цього Договору.

Отже, з дати відступлення прав вимоги клієнт перестає бути стороною за укладеними Кредитними договорами, а фактор стає виключним та єдиним кредитором за укладеними кредитними договорами, згідно реєстру та набуває всіх прав за ним.

Відповідно до Реєстру боржників, як додатку № 1 до Договору факторингу товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» набуло, за розрахунком кредитора, право грошової вимоги до ОСОБА_1 в загальній сумі 25 549,20 грн, а саме: 9000,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 1440,00 грн заборгованість за комісією; 4145,40 грн заборгованість по відсоткам, нараховані за період з 19.05.2025 року по 21.07.2025 рік; 8713,80 грн - заборгованість по відсоткам, нараховані за період з 28.11.2025 року по 10.03.2025 рік; 2250,00 грн заборгованість за неустойкою.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги».

Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Статтею 8 Закону України «Про електронні довірчі послуги» - юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Отже, вказаний кредитний договір було підписано за допомогою простого електронного підпису, який є аналогом власноручного підпису у відповідності до положень ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та положень Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Окрім того, ст. 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також ст. 516 Цивільного кодексу України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Здійснення заміни кредитора у матеріальних відносинах є підставою правонаступництва у процесуальних відносинах.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини першої ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківській рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Згідно приписів ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для

Положеннями статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, враховуючи наявні у матеріалах справи докази та керуючись нормами статей 525, 526, 530, 610, 612, 629, 1054 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» у розмірі 23299,20 грн, а саме: за кредитним договором у розмірі 9000,00 грн (сума заборгованості за тілом кредиту) 1440,00 грн (заборгованість за комісією), 4145,40 грн (заборгованість по відсоткам, нараховані за період з 19.05.2025 року по 21.07.2025 рік) та 8713,80 грн (заборгованість по відсоткам, нараховані за період з 28.11.2025 року по 10.03.2025 року) є обґрунтованими і документально підтвердженими.

Водночас, суд вважає необґрунтованими вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» в частині нарахування 2250,00 грн неустойки, оскільки пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що: у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення; установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Так, наразі в Україні триває воєнний стан, який введений згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався.

Договір кредитної лінії №00-10372023 від 19.05.2025 між боржником ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» укладений у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, а відтак штрафні санкції (штраф, пеня), нараховані кредитором за прострочення виконання грошових зобов`язань за зазначеним договором, підлягають списанню відповідно до вимог чинного законодавства України.

Заперечення боржника, викладені у запереченнях на заяву про грошові вимоги кредитора б/н від 06.05.2026 (вх. № 7837/26 від 06.05.2026), щодо неправомірності нарахування комісії за надання кредиту не знайшли належного підтвердження під час розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп», тому не приймаються судом з огляду на їх безпідставність та невідповідність наявним у матеріалах кредиторської заяви доказам.

Так, ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачає, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Щодо заявлених кредитором до відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн, судом зазначається наступне.

Відповідно до ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з прохальної частини кредиторської заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп.» б/н від 24.04.2026 (вх. № 9927 від 24.04.2026) заявник просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн згідно з Договором про надання правової допомоги № 18092025 від 18.09.2025.

Разом з тим, до кредиторської заяви б/н від 24.04.2026 (вх. № 9927 від 24.04.2026) на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп.» надано: копію Договору № 18092025 від 18.09.2025 про надання правової допомоги, копію Акту прийому-передачі наданих послуг від 10.04.2026 до Договору № 18092025 від 18.09.2025 про надання правової допомоги, копію Акта прийому-передачі наданих послуг від 17.04.2026 до Договору № 18092025 від 18.09.2025 про надання правової допомоги.

Відповідно до п.1.1 Договору № 18092025 від 18.09.2025 Клієнт (Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп.») доручає, а Адвокат (Сабура Світлана Олександрівна) бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу Клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором про надання правової допомоги (далі Договір).

Згідно з п. 1.2. Договору № 18092025 від 18.09.2025 Адвокат приймає доручення Клієнта щодо надання правової допомоги у судових справах щодо визнання кредиторських вимог боржників Клієнта згідно Реєстру боржників, який є додатком до цього Договору, а Клієнт зобов`язується виплатити Адвокату гонорар за надані юридичні послуги та відшкодувати фактичні витрати Адвоката, пов`язані з виконанням доручення Клієнта.

Відповідно до п. 3.1 Договору № 18092025 від 18.09.2025, за послуги щодо надання правової допомоги Клієнт виплачує Адвокату гонорар у наступному розмірі: - 7000,00 (сім тисяч) грн - складання заяви про кредиторські вимоги боржників або за згодою сторін 1000 грн на 1 годину; 8000,00 (вісім тисяч) грн складання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, 9000,00 (дев`ять тисяч) грн - складання касаційної скарги, 3000, 00 (три тисячі) грн складання пояснень на повідомлення арбітражного керуючого чи заперечення боржника/представника боржника, 1000, 00 (одна тисяча) грн складання та надсилання адвокатського запиту.

Згідно з п.3.2. Договору № 18092025 від 18.09.2025, Клієнт оплачує Адвокату послуги шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Адвоката протягом 10 днів з дня прийняття рішення суду щодо завершення процедури реструктуризації боргів боржника або закриття провадження у справі. Якщо після направлення Адвокатом заяви про грошові вимоги до суду, спір між Клієнтом та боржником клієнта було врегульовано, вважається, що Адвокат надав послуги у повному обсязі по конкретній справі.

Відповідно до п. 4.1. Договору № 18092025 від 18.09.2025, Договір є чинним з дати його підписання сторонами та діє по 17.08.2026 року (включно).

Як вбачається з Акта прийому-передачі наданих послуг від 10.04.2026 до Договору № 18092025 від 18.09.2025 про надання правової допомоги Адвокат Сабура Світлана Олександрівна на виконання умов договору про надання правової допомоги надала наступні послуги: правовий аналіз та обробка інформації та документів, наданих Клієнтом з ціллю підготовки заяв до Господарського суду з вивченням судової практики; складання заяви про кредиторські вимоги до боржника, надання консультацій Клієнту, пов`язаних із підготовкою та подачею заяв до Господарського суду щодо боржника ОСОБА_1 тривалістю 4 години на суму 4000,00 грн.

Даний Акт також підтверджує, що сторони «Клієнт» та «Адвокат» претензій за надану та отриману правову допомогу один до одного не мають.

Частиною 4-5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Заперечуючи проти стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, остання вказує на необхідність застосуванні в даному випадку норм Господарського процесуального кодексу України, а саме покладення на боржника витрат на правову допомогу пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

У розгляді питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність;

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою;

- витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною, чи тільки має бути сплачена.

Так, судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Київської області від 27.04.2026 серед іншого, було прийнято заяву ТОВ «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп.» б/н від 24.04.2026 (вх.№9927 від 24.04.2026) про визнання грошових вимог до ОСОБА_1 у розмірі 25549,20 грн до розгляду.

При цьому, визначаючи обсяг юридичної та технічної роботи за результатами розгляду відповідного клопотання боржника про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу), суд ураховує, чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 04.12.2018 року у справі № 911/3386/17, від 11.12.2018 року у справі № 910/2170/18).

Водночас, виходячи з критерію реальності та розумності, заявником не доведено необхідність такої кількості затраченого часу (4 години) на підготовку кредиторської заяви та формування додатків до неї.

За таких обставин у суду відсутні підстави вважати, що заявлена до відшкодування сума витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 4000,00 грн, є співмірною та обґрунтованою фактично наданим послугам складання (написання) та подання кредиторської заяви з грошовими вимогами до боржника, оскільки надані адвокатом послуги при поданні кредиторської заяви, не передбачали додаткових досліджень правових позицій, вивчення додаткових джерел права та спеціального законодавства, та інших додаткових документів та доводів, окрім підготовки оригіналів документів, наявних у кредитора.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані заявником докази на підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, необхідності надання вказаних послуг, а також з огляду на подані заперечення, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп», з покладенням на ОСОБА_1 обов`язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

З огляду на вищевикладене, у відповідності до вимог статей 45, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, суд визнає кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» до ОСОБА_1 частково на суму на суму 23299,20 грн (заборгованість за тілом кредиту, комісією та відсотками) друга черга задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу на зборах кредиторів) та на суму 7324,80 грн (судовий збір та витрати на правничу допомогу) відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів. В іншій частині заяви грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» до боржника стосовно пені у розмірі 2250,00 грн суд відхиляє.

З огляду на вищевикладене, за результатами розгляду даної справи у попередньому засіданні, суд дійшов висновку про визнання вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ГУ ДПС у Київській області, Акціонерного товариства «Таскомбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» до ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Керуючись ст. 120, 121, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, ст. 45, 47, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ухвалив:

1. Заяву ТОВ «Факторинг партнерс» від 01.04.2026 (вх. № суду 9613 від 02.04.2026) про грошові вимоги до боржника задовольнити повністю.

Визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на суму 20040,00 грн (заборгованість за тілом кредитів та відсотками) - друга черга задоволення вимог кредиторів та на суму 5324,80 грн (судовий збір) - відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

2. Заяву ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» від 02.04.2026 (вх. № суду 9626) про грошові вимоги до боржника задовольнити частково.

Визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на суму 152100,00 грн (заборгованість за тілом кредиту та відсотками) - друга черга задоволення вимог кредиторів та на суму 9324,80 грн (судовий збір та витрати на правничу допомогу) - відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

В іншій частині заяви грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до боржника відхилити.

3. Заяву ГУ ДПС у Київській області від 09.04.2026 (вх. № суду 9731) про грошові вимоги до боржника задовольнити повністю.

Визнати кредиторські вимоги ГУ ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 44096797) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на суму 84730,00 грн (основна заборгованість щодо сплати податків та зборів) - друга черга задоволення вимог кредиторів, на суму 4694,65 грн (пеня) - третя черга задоволення вимог кредиторів та на суму 5324,80 грн -(судовий збір) відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

4. Заяву АТ «Таскомбанк» від 10.04.2026 (вх. № суду 9757 від 13.04.2026) про грошові вимоги до боржника задовольнити повністю.

Визнати кредиторські вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» (код ЄДРПОУ 09806443) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на суму 66726,07 грн (заборгованість за тілом кредиту та відсотками) - друга черга задоволення вимог кредиторів та на суму 5324,80 грн (судовий збір) - відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

5. Заяву ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» від 24.04.2026 (вх. № суду 9927) про грошові вимоги до боржника задовольнити частково.

Визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (код ЄДРПОУ 41240530) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на суму 23299,20 грн (заборгованість за тілом кредиту, комісією та відсотками) - друга черга задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу на зборах кредиторів) та на суму 7324,80 грн (судовий збір та витрати на правничу допомогу) - відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

В іншій частині заяви грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до боржника відхилити.

6. Зобов`язати керуючого реструктуризацією боргів боржника організувати проведення зборів кредиторів боржника не пізніше 14 днів з дня постановлення цієї ухвали; письмово повідомити учасників у справі про банкрутство про місце, дату і час проведення зборів кредиторів боржника, належні докази про що надати суду.

7. Зобов`язати керуючого реструктуризацією боргів боржника надати суду протокольне рішення зборів кредиторів боржника, передбачене п. 3 ч. 2 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства.

8. Засідання господарського суду щодо розгляду погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі призначити на 22.07.2026 о 16:00. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16/108, в залі судових засідань №2).

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати складення повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складений та підписаний 23.07.2026

Суддя О.О. Третьякова