Ухвала суду № 138463659, 23.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

23.07.2026Справа № 915/818/26Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Експерт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агроф`юче»

про стягнення заборгованості в загальній сумі 452 615, 07 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Експерт» (надалі позивач) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агроф`юче» (надалі відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 452 615, 07 грн, з яких: 250 583, 10 грн основний борг, 10 153, 41 грн інфляційні втрати, 7 337, 97 грн 3% річних, 74 809, 45 грн пеня, 24 459, 90 грн штраф та 85 271, 24 грн 3% від вартості несплаченого товару.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № АЕ-2235-1906/25 від 19.06.2025, у частині виконання зобов`язань з оплати за поставлений товар в порядку та строки, визначені договором, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 250 583, 10 грн з урахуванням додаткового коригування (збільшення) ціни та вартості товару.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.07.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Експерт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агроф`юче» про стягнення заборгованості в загальній сумі 452 615, 07 грн з додатками (вх. № 9626/26 від 30.06.2026) в електронній формі направлено для розгляду за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

17.07.2026 матеріали позовної заяви №915/818/26 за результатами автоматизованого розподілу передані судді Карабань Я.А.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до п.2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи-підприємця (для фізичних осіб-підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Згідно із ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань це єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Статтею 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності), місцезнаходження юридичної особи.

Згідно із ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, у позовній заяві відповідачем зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агроф`юче», однак у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня юридична особа з таким найменуванням.

Поряд з цим, суд зазначає, що за зазначеним заявником ідентифікаційним кодом (44564869) відображається юридична особа з найменуванням Товариство з обмеженою відповідальністю «Дрексал».

Крім того, позивачем зазначено місцезнаходження відповідача: 54055, Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Слобідська перша, будинок 35, тоді як за зазначеним позивачем ідентифікаційним кодом (44564869) у юридичної особи з найменуванням Товариство з обмеженою відповідальністю «Дрексал» вірною адресою місцезнаходження є: 01135, місто Київ, вулиця Чорновола Вячеслава, будинок 12.

Також суд звертає увагу, що в прохальній частині позову вимогу про стягнення заявлено саме до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агроф`юче» із зазначенням його місцезнаходження в місті Миколаєві.

Отже, позивачу слід усунути зазначений недолік шляхом подання письмової заяви в якій зазначити вірну назву та адресу місцезнаходження відповідача, а також уточнити прохальну частину позову.

Крім цього, згідно з п.1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ч.1 ст.172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Так, у якості доказів направлення відповідачу копії позовної заяви позивачем надано докази направлення Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агроф`юче» позову за адресою: 54055, Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Слобідська перша, будинок 35.

Однак, як установлено судом вище, зазначені найменування та адреса є невірними.

Отже, позивачу необхідно надати суду докази направлення Товариству з обмеженою відповідальністю «Дрексал» копії позовної заяви та доданих до неї документів за вірною адресою, а саме: 01135, місто Київ, вулиця Чорновола Вячеслава, будинок 12.

Також відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.

Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та наводить відповідне правове і фактичне обґрунтування необхідності в його судовому захисті.

Звертаючись до суду і реалізуючи принцип диспозитивності господарського судового процесу, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Зі свого боку суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінку заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснює суд, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та підстав (юридичних фактів і чинного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач, крім іншого, просить стягнути з відповідача 85 271, 24 грн 3% від вартості несплаченого товару.

Нараховуючи передбачені пунктом 7.4. договору 3% від вартості несплаченого товару за кожен місяць прострочення, позивач визначив період із 19.06.2025 до 23.10.2025 тривалістю 127 днів, період із 24.10.2025 до 26.02.2026 тривалістю 126 днів та період із 27.02.2026 до 30.06.2026 тривалістю 124 дні як чотири місяці прострочення кожний.

Водночас позовна заява не містить обґрунтування того, на підставі якої саме умови договору, норми закону або методики обчислення позивач прирівняв зазначену кількість днів до чотирьох місяців. Позивач не пояснив, чи здійснюється нарахування за кожний календарний місяць, за кожні послідовні 30 календарних днів прострочення або за повні місячні періоди, обчислені від дати виникнення прострочення.

Також позивач не зазначив, чи є передбачене пунктом 7.4. договору прострочення понад 30 днів лише умовою виникнення права на відповідне нарахування за весь період прострочення, чи перші 30 днів мають виключатися з розрахункового періоду. Зокрема, не обґрунтовано, яким чином після виключення перших 30 днів із періодів тривалістю 127, 126 та 124 дні позивач визначив у кожному випадку саме чотири місяці нарахування.

Крім того, позивач не визначив конкретні місячні періоди, за які нараховано по 3%, не навів підстав для стягнення відповідної плати за неповний місяць та не зазначив, чи здійснюється таке нарахування пропорційно кількості днів неповного місяця або в повному розмірі незалежно від фактичної тривалості прострочення.

За таких обставин із поданого розрахунку неможливо встановити договірні та правові підстави обраного позивачем порядку обчислення кількості місяців прострочення, а також перевірити правильність заявленої до стягнення суми 85 271, 24 грн.

Отже, позивачу потрібно надати заяву із чітким викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо нарахування 85 271, 24 грн 3% від вартості несплаченого товару.

Крім цього, відповідно до п.8 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Частиною 2 ст.164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Зокрема, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач зазначає, що 26.02.2026 було проведено перерахунок вартості пропорційно до зміни середнього міжбанківського валютного курсу продажу долара на товар, який був відвантажений згідно додатку-специфікації №1 від 19.06.2025. Сума додаткового коригування (збільшення) ціни та вартості товару, що був відвантажений згідно додатку-специфікації №1 від 19.06.2025, становить 35 577, 90 грн, про що було укладено додаткову угоду №1 від 26.02.2026.

Водночас, позивачем не долучено до поданої на розгляд Господарського суду міста Києва позовної заяви належним чином засвідчену копію додаткової угоди №1 від 26.02.2026.

Отже, на усунення вказаних недоліків позивачу необхідно надати суду документи на підтвердження заявлених вимог, про які йдеться в позові, а саме: належним чином засвідчену копію додаткової угоди №1 від 26.02.2026.

Також відповідно до ч. 7 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у разі пред`явлення юридичною особою позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

Згідно з ч. 7 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України у разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

У порушення вказаних вимог статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не зазначено у позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг та не надано документа, що підтверджує наявність такого рахунку.

Отже, позивачу слід усунути зазначений недолік шляхом подання письмової заяви де зазначити реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг та надати належним чином засвідчену копію документу, що підтверджує наявність такого рахунку.

Враховуючи викладене, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Експерт» підлягає залишенню без руху.

При цьому суд звертає увагу, що заява про усунення недоліків також має бути направлена на адресу відповідача.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст. 162, 164, 174, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Експерт» залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро Експерт» строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Я.А.Карабань