Ухвала суду № 138463483, 24.07.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА про повернення позовної заяви

24 липня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/899/26

Господарський суд Житомирської області у складі судді Лозинської І. В.,

розглядаючи матеріали позовної заяви у справі

за позовом заступника керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черняхівської селищної ради

до Приватного підприємства "Водаква"

про стягнення 433365,88 грн

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівник Коростишівської окружної прокуратури звернувся в Господарський суд Житомирської області в інтересах держави у особі Черняхівської селищної ради із позовом про стягнення з ПП "Водаква" 433365,88 грн збитків, завданих неналежним виконанням умов договору №65 від 06.04.2020.

За п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Підстави представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано положеннями ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.

Згідно з ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами.

За ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

За ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, правовий аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Такі правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

З огляду на викладене вище, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу, який має відповідні повноваження щодо вчинення дій, направлених на захист прав та охоронюваних законом інтересів, про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва. Таку правову позицію Верховний Суд виклав в постанові від 25.02.2021 у справі №910/261/20.

Разом з тим, заступником керівника Коростишівської окружної прокуратури до матеріалів позовної заяви додано копію власного листа від 21.07.2026, вих. №53/3-953вих-26, адресованого Черняхівській селищній раді, у якому повідомлено орган місцевого самоврядування про пред`явлення позовної заяви до суду.

Аналіз зазначеного листа та дата його створення дозволяє дійти до висновку, що прокуратура фактично позбавила орган місцевого самоврядування можливості здійснення захисту інтересів держави у "розумний строк". Відтак, будь-яких ознак того, що позивач як компетентний орган не має наміру самостійно звернутися до суду за захистом порушених інтересів держави матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, доводи прокурора стосовно наявності у нього законних підстав для представництва інтересів держави в особі Черняхівської селищної ради у цій справі шляхом звернення з позовом відхиляються.

За ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Однак, враховуючи те, що зазначена позовна заява надійшла через систему "Електронний суд", фізичне її повернення заявнику не є доцільним, а тому не здійснюється.

Керуючись п. 4 ч. 5 ст. 174, ст. 233-235 ГПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву заступника керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави у особі Черняхівської селищної ради до Приватного підприємства "Водаква" про стягнення 433365,88 грн збитків, завданих неналежним виконанням умов договору №65 від 06.04.2020 з доданими до неї документами, повернути Коростишівській окружній прокуратурі.

Ухвала набирає законної сили здати її підписання та може бути оскаржена в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана 24.07.2026

Суддя Лозинська І.В.

Друк:

1 - до справи

2 - прокуратурі (Електронний суд)