Ухвала суду № 138463467, 20.07.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

ПРО ЗУПИНЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

20 липня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/1487/25

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.,

розглядаючи справу за позовом: Керівника Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Любарської селищної ради Житомирського району Житомирської області

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТОМИРЕНЕРГО"

2. Комунального некомерційного підприємства "Любарська лікарня" Любарської селищної ради Житомирської області

про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю, стягнення 566865,82 грн (з урахуванням заяви від 02.06.2026)

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: Маркович Ю.В. - ордер серія ВК №1234403 від 14.07.2026;

від відповідача2: Могильницький В.Ю. - ордер серія АМ №1177425 від 08.06.2026;

прокурор Бондарчук Л.Г. - службове посвідчення №071147 від 01.03.2023,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Любарської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиренерго" та Комунального некомерційного підприємства "Любарська лікарня" Любарської селищної ради, у якому просить:

- визнати недійсною додаткову угоду №1 від 17.01.2024 до договору №470 на закупівлю (постачання) електричної енергії від 08.12.2023, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиренерго" та Комунальним некомерційним підприємством "Любарська лікарня" Любарської селищної ради;

- визнати недійсною додаткову угоду №2 від 30.05.2024 до договору №470 на закупівлю (постачання) електричної енергії від 08.12.2023, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиренерго" та Комунальним некомерційним підприємством "Любарська лікарня" Любарської селищної ради;

- визнати недійсною додаткову угоду №3 від 27.06.2024 до договору №470 на закупівлю (постачання) електричної енергії від 08.12.2023, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиренерго" та Комунальним некомерційним підприємством "Любарська лікарня" Любарської селищної ради;

- визнати недійсною додаткову угоду №4 від 23.07.2024 до договору №470 на закупівлю (постачання) електричної енергії від 08.12.2023, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиренерго" та Комунальним некомерційним підприємством "Любарська лікарня" Любарської селищної ради;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиренерго" на користь Любарської селищної ради надмірно сплачені грошові кошти у сумі 536399,56 грн.

Ухвалою від 01.06.2026 суд продовжив строк підготовчого провадження на підставі ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відклав підготовче засідання на 11.06.2026 о 14:30.

03.06.2026 до суду через систему "Електронний суд" від Чуднівської окружної прокуратури надійшла заява від 02.06.2026 про уточнення позовних вимог у справі №906/1487/25.

03.06.2026 через систему "Електронний суд" від представника відповідача1 надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

08.06.2026 до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача1 надійшла заява, згідно якої останній повідомляє суд про те, що змінилось місцезнаходження юридичної особи ТОВ "ЖИТОМИРЕНЕРГО" та просить суд надсилати всю судову кореспонденцію у справі на нову адресу: 01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 3А.

Протокольною ухвалою від 11.06.2026 суд, на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відклав підготовче засідання на 20.07.2026 о 12:00.

У судове засідання 20.07.2026 позивач свого повноважного представника не направив.

У судовому засіданні 20.07.2026 судом винесено на обговорення питання щодо зупинення провадження у справі №906/1487/25 до прийняття рішення ВС у справі №922/2848/24.

Прокурор категорично заперечила щодо зупинення провадження у справі.

Представник відповідача1 підтримав подане клопотання у повному обсязі та просив суд задовольнити його.

Заслухавши думку прокурора та присутніх представників сторін щодо зупинення провадження у справі №906/1487/25, суд зазначає наступне.

Згідно статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Суд враховує, що ухвалою судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.04.2026 прийнято до розгляду справу № 922/2848/24.

Предметом розгляду даного судового спору є вимоги прокурора про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів.

Позовні вимоги у справі № 922/2848/24 мотивовані тим, що в порушення вимог підпункту 2 пункту 19 "Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, спірними додатковими угодами збільшено ціну за одиницю товару (1 літр бензину А-95) за відсутності документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку, пропорційного відповідній зміні договірної ціни, отриманого від уповноваженого органу, враховуючи, що в якості обґрунтування зміни ціни постачальником (ТОВ "Золотий Стандарт К") надавались покупцю (КП "Харківводоканал") цінові довідки Харківської торгово-промислової палати, в яких відсутні дані про коливання ціни на бензин А-95 на ринку, оскільки не наведено розрахунків вартості товару станом на попередні календарні дати та динаміки зміни ціни в бік збільшення або зменшення, а зазначено лише середні роздрібні ціни у мережах заправок станом на певні дати. При цьому прокурор зазначив, що сплачена КП "Харківводоканал" ТОВ "Золотий Стандарт К" на виконання спірних додаткових угод різниця між визначеною цими угодами ціною та ціною, узгодженою в додатковій угоді від 07.07.2023 № 2 як сума надмірно сплачених бюджетних коштів, що була сплачена на підставі недійсних правочинів, відповідно до положень статей 216, 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підлягає стягненню як безпідставно набуте майно на користь Харківської міської ради як засновника та органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого входить КП "Харківводоканал", яке діє на основі комунального майна територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради, закріпленого за ним на праві господарського відання.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що у даній справі КП "Харківводоканал" не є ані розпорядником, ані одержувачем бюджетних коштів, оскільки джерело фінансування зазначеної процедури закупівлі - кошти від господарської діяльності підприємства, що підтверджується також пунктом 4.2 договору, у якому зазначено, що "Джерело фінансування - власний бюджет (кошти від господарської діяльності підприємства)", та повідомленням про намір укласти договір про закупівлю № UA-2023-05-17-005675-a, у якому також зазначено, що "Джерело фінансування закупівлі - власний бюджет (кошти від господарської діяльності підприємства)". Таким чином, позивачем не доведено, що витрати за договором від 16.06.2023 № 43/6-ПЦ/23 спрямовані на виконання бюджетної програми.

Колегія КГС ВС вказала, що Верховним Судом сформовано висновки про те, що комунальні комерційні підприємства є самостійними суб`єктами господарювання, мають свій відокремлений баланс, власні обігові кошти і не відповідають за зобов`язаннями ради, так само як і рада за зобов`язаннями створених нею комунальних підприємств, а прокурор, в свою чергу, позбавлений права представляти в суді інтереси комунальних підприємств.

Таким чином, підставами для передачі цієї справи на розгляд палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду стали обґрунтування колегії суддів щодо необхідності відступити від висновків Верховного Суду, викладених у постановах: від 12.03.2025 у справі № 924/524/24, від 10.09.2025 у справі № 910/6131/24, від 04.02.2026 у справі № 922/1328/24, від 18.02.2026 у справі № 913/95/25 щодо застосування приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статей 1, 2 Закону України "Про публічні закупівлі", статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у подібних правовідносинах шляхом їх (висновків) уточнення, а саме виключення з висновку речення: "При цьому джерело походження таких коштів (державний або місцевий бюджет, власні надходження підприємства чи інші фінансові ресурси) не є визначальним, оскільки обов`язок нагляду (контролю) за фінансово-господарською діяльністю юридичної особи покладено на її власника незалежно від джерел фінансування".

Тобто, зі змісту вищенаведеної ухвали від 09.04.2026 про прийняття до розгляду судовою палатою справи №922/2848/24 вбачається, що безпосереднім об`єктом дослідження є висновок суду щодо впливу джерела походження коштів (державний або місцевий бюджет, власні надходження підприємства чи інші фінансові ресурси), якими оплачено спірний товар на наявність процесуальної правоздатності прокурора щодо обраного способу захисту прав держави (територіальної громади).

Суд зазначає, що правовідносини у справі №906/1487/25 є подібними до правовідносин у справі №922/2848/24, оскільки в обох справах предметом позову є вимоги прокурора про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів, подібними є і підстави позову.

У справі № 906/1487/25, яка розглядається, прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Любарської селищної ради Житомирського району Житомирської області, яка є органом місцевого самоврядування, а також засновником та суб`єктом управління Комунального некомерційного підприємства "Любарська лікарня" Любарської селищної ради Житомирської області, майно якого є спільною власністю Любарської територіальної громади і закріплено за ним на праві оперативного управління.

При цьому у звіті про договір про закупівлю та у протоколі затвердження річного плану закупівель джерело фінансування процедури закупівлі зазначено, що "Джерело фінансування - власний бюджет (кошти від господарської діяльності підприємства)".

Також суд враховує, що на підтвердження проведених за договором оплат до справи надано платіжні інструкції, згідно яких розрахунки здійснювалися як за рахунок коштів місцевого бюджету Любарської селищної ради, так і за рахунок власних коштів Комунального некомерційного підприємства "Любарська лікарня" Любарської селищної ради Житомирської області. При цьому позов заявлено про стягнення всієї заявленої до стягнення суми на користь Любарської селищної ради Житомирської області.

Отже майбутнє рішення Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та прав власності у справі №922/2848/24 безпосередньо може вплинути на подальший розгляд даної справи №906/1487/25, оскільки до предмета дослідження в межах даного спору відносяться і вищенаведені питання.

У пункті 4 частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.

Частиною 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та частиною 4 статті 236 ГПК України визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

За змістом статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Згідно з пунктом 11 частини 1 ст.229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини 1 ст.228 ГПК України - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Зупинення провадження у справі є тимчасовим припиненням вчинення процесуальних дій, зумовленим наявністю об`єктивних обставин, що перешкоджають подальшому розгляду справи та можуть вплинути на її вирішення.

За таких обставин із метою забезпечення єдності судової практики, принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, з огляду на можливий вплив правових висновків Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та прав власності у справі №922/2848/24 на правильне вирішення спору у цій справі, суд вважає за доцільне зупинити провадження у справі №906/1487/25 до закінчення перегляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/2848/24.

Керуючись статтями 228, 233-235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ТОВ "Житомиренерго" від 04.05.2026 вх. №01-44/1800/26 задовольнити.

2. Зупинити провадження у справі №906/1487/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку справи №922/2848/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена.

Повний текст ухвали складено 24.08.2026

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - в справу

- учасникам справи - через систему "Електронний суд".