Рішення № 138463463, 17.07.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/1719/25

Господарський суд Житомирської області у складі

судді Лозинської І. В.,

секретарі судового засідання: Шовтюк І. В. та в засіданні суду 03.07.2026 - Фісунов І. Л.

за участю представників сторін:

- від позивача: Ковальов О. Р., згідно з даними з ЄДР

- від відповідача: Першаков О. В., згідно з даними з ЄДР

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Державної екологічної інспекції Поліського округу

до Малинської міської ради

про стягнення 1503827,36 грн

В засіданні суду 26.06.2026 протокольно оголошувалась перерва до 16:00 03.07.2026; в судовому засіданні 03.07.2026 протокольно оголошено перерву до 15:30 17.07.2026.

У засіданні суду оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення господарського суду та повідомлено дату складення повного рішення відповідно до ст. 238 ГПК України.

Державна екологічна інспекція Поліського округу звернулася до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача 1503827,36 грн шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що комісією в ході розгляду звернення про зрізання дерев проведено обстеження лісових насаджень на землях комунальної власності Малинської територіальної громади та виявлено порушення природоохоронного законодавства: незаконну вирубку 36 дерев породи тополя невстановленими особами на земельній ділянці поблизу с. Вишнянка Малинської територіальної громади Коростенського району, внаслідок чого розмір заподіяної шкоди, яку відповідач має відшкодувати відповідно до положень ч. 2 ст. 107 Лісового кодексу України, становить 1 503 827,36 грн.

Ухвалою від 30.12.2025 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання суду (а. с. 32).

14.01.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову з підстав, у ньому викладених (а. с. 34 - 45).

21.01.2026 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив із підтриманням позовних вимог в повному об`ємі (а. с. 46 - 53).

09.02.2026 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (а. с. 57 - 61).

11.02.2026 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі (а. с. 62 - 68).

Ухвалою від 19.02.2026 господарський суд продовжив підготовче провадження у справі по 30.03.2026; відклав підготовче засідання на 24.03.2026 о 11:00; зобов`язав сторони провести обстеження земельної ділянки, на якій відбулася порубка дерев (а. с. 72).

20.03.2026 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі з копіями, зокрема, акту комісійного обстеження земельної ділянки від 16.03.2025, та фотодоказів здійсненої порубки поблизу с. Вишнянка Малинської територіальної громади (а. с . 75 - 100).

Ухвалою від 24.03.2026 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті (а. с. 102).

22.05.2026 до суду від Малинської міської ради надійшли письмові пояснення з додатками (а. с. 114 - 131).

25.05.2026 до суду від позивача надійшла заява із копією запиту щодо стану досудового розслідування в кримінальних справах (а. с. 132 - 135).

Ухвалою від 26.05.2026 господарський суд відклав розгляд справи по суті на 26.06.2026 о 12:00, витребував у позивача додаткову інформацію (а. с. 137).

25.06.2026 до суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду, у якій надано пояснення щодо способу визначення координатів місця порубки дерев на земельній ділянці поблизу с. Вишнянка Малинської територіальної громади Коростенського району, а також надано копію відповіді Відділення поліції №1 Коростенського РУП ГУНП у Житомирській області щодо стану досудового розслідування у кримінальному провадженні №1202406051000018 від 29.05.2024 (а. с. 139-144).

У засіданні суду 26.06.2026 протокольно оголошувалась перерва до 16:00 03.07.2026.

02.07.2026 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення (а. с. 147-149).

У засіданні суду 03.07.2026 протокольно оголошено перерву до 15:30 17.07.2026.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні представників сторін спору, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Державної екологічної інспекції Поліського округу (позивач) №142-ОД від 29.02.2024 працівниками інспекції здійснювались заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства в межах Житомирської та Рівненської областей (а. с. 24, 25).

За результатами проведених заходів працівниками позивача складено акт обстеження земельної ділянки від 13.03.2024, у якому зазначено, що на території Малинської територіальної громади Коростенського району Житомирської області за межами с. Вишнянка на земельній ділянці з орієнтовними географічними координатами: 50.959637, 29.277527 виявлено вирубку 36 дерев породи тополя (а. с. 22 на зв.).

Вказаний факт також зафіксовано у перелікових відомостях, у яких зазначено інформація про пні зрізаних дерев, а також те, що їх заміри проводились повіреною металевою мірною стрічною (рулеткою) марки YAТO-7110 (а. с. 23).

20.03.2024 працівниками державної інспекції здійснено розрахунок шкоди, заподіяної незаконною вирубкою дерев, відповідно до додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", розмір якої складає 1503827,36 грн (а. с. 22).

Державною екологічною інспекцією Поліського округу направлено запит до Малинської міської ради (відповідач) від 21.03.2024, вих. №1227/3/2-07, щодо надання інформації щодо користувача/орендаря земельної ділянки з орієнтовними географічними координатами: 50.959637, 29.277527 (а. с. 19).

У листі відповідача від 01.04.2024, вих. №269/03-23, зазначено, що земельна ділянка із зазначеними орієнтовними координатами віднесена до земель лісогосподарського призначення лінійного типу, має кадастровий номер - 1823485800:08:000:0283 (пл. 0,8550 га) та є власністю Малинської міської територіальної громади (а. с. 19 на зв.).

20.05.2024 Державною екологічною інспекцією Поліського округу за вих. №75/11-12 скеровано відповідачу претензію щодо відшкодування шкоди, заподіяної незаконною порубкою, в сумі 1503827,36 грн (а. с. 12, 13).

У відповіді на претензію від 14.06.2024, вих. №105, міська рада повідомила про відсутність підстав для застосування до органу місцевого самоврядування санкцій, передбачених ст. 107 ЛК України, оскільки у рамках досудового розслідування кримінального провадження за фактом вирубки дерев тривають заходи, спрямовані на розкриття вказаного злочину (а. с. 14 на зв., 15).

У матеріалах справи є лист позивача від 22.05.2024, вих. №2425/3/2-06, до Слідчого управління ГУНП в Житомирській області, у якому повідомляє про виявлену незаконну порубку дерев та просить вжити заходів реагування в межах повноважень (а. с. 17, 18).

З листів державної інспекції від 17.01.2025, вих. №319/3-2-06 та Житомирської обласної прокуратури від 05.11.2025, вих. 352/1-9780вих-25, вбачається, що за фактом незаконної вирубки 36 дерев породи тополя на земельній ділянці з кадастровим номером 1823485800:08:000:0283 28.05.2024 порушено кримінальне провадження №12024060510000218 за ч. 4 ст. 246 КК України (а. с. 13 на зв., 14, 16).

Звертаючись до суду із вказаним позовом до відповідача, позивач, посилаючись на норми ч. 2 ст. 107 ЛК України, зазначив про допущення органом місцевого самоврядування протиправної бездіяльності у вигляді нездійснення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на належній йому території, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев та спричинення шкоди лісу.

У ході розгляду справи на підставі витягу з Державного земельного кадастру №НВ-9965830782026 від 15.05.2026 та з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №478473241 від №22.05.2026, встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1823485800:08:000:0283 площею 0,8550 га відноситься до земель лісогосподарського призначення, вид цільового призначення - 09.02 Для іншого лісогосподарського призначення, та 02.04.2024 відповідачем зареєстроване на неї право власності (а. с. 119, 120 - 125).

У відзиві на позовну заяву від 14.01.2026 відповідач заперечив щодо позовних вимог та, серед іншого, зазначив, що представників Малинської міської ради не було запрошено для перевірки факту порубки дерев, що є порушенням Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"; крім того, в акті обстеження відсутні: дата його складання; підпис особи, яка його склала; відомості щодо способу та приладу, якими визначали координати земельної ділянки, на якій здійснено вирубку дерев; до акту не додано планово - картографічних матеріалів, однак визначення розташування земельної ділянки необхідні відповідні спеціальні знання та засоби обчислювальної та інформаційної техніки; польова перелікова відомість від 13.03.2024 не може бути належним доказам в даній справі, оскільки до позовної заяви не надано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (а. с. 34 - 45).

У відповіді на відзив від 21.01.2026 позивач заперечив щодо наявності в Державної екологічної інспекції Поліського округу обов`язку повідомляти органи місцевого самоврядування про перевірку фактів вирубки дерев.

За твердженнями позивача, акт обстеження земельної ділянки не є уніфікованим документом у розумінні законодавства про здійснення заходів державного нагляду (контролю), оскільки захід, передбачений Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" у даному випадку не проводився, оскільки інспекція виявила факт незаконної порубки під час рейдових заходів, а не в межах контрольного заходу. До процесуальної заяви додано копію свідоцтва про повірку вимірювальної техніки (а. с. 46 - 53).

У запереченнях на відповідь на відзив від 09.02.2026 відповідач заперечив щодо належності доданого до відповіді на відзив свідоцтва про повірку вимірювальної техніки, оскільки зазначений доказ був поданий з порушенням вимог ГПК України (а. с. 57 - 61).

У заяві від 25.06.2026 позивач повідомив, що географічні координати земельної ділянка, на якій зафіксовано факт вирубки 36 дерев породи тополя, було визначено представниками державної інспекції за допомогою програми "Google MAPS" на власних мобільних телефонах (а. с.139 - 144).

2. Норми права, які застосував господарський суд.

Згідно з ч. 1 ст. 13, 142 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування.

Основним завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, згідно ст. 1, 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", є збереження природних ресурсів у тому числі лісів.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Частиною 2 ст. 19 Лісового кодексу України визначено, що обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.

Положеннями ст. 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.

За приписами ст. 86 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, та покладається на власників лісів та постійних лісокористувачів.

У силу ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно із ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно - правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Згідно із ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Шкода, заподіяна лісу, не наданому в користування, у разі не встановлення осіб, винних у заподіянні шкоди, відшкодовується органом місцевого самоврядування, у межах території якого знаходиться ліс, якому була заподіяна шкода.

Згідно пп. 1 п. 6 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісі.

Згідно із ст. 15, 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

3. Висновок щодо заявленої позовної вимоги.

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача шкоди, завданої державі порушенням положень лісового та природоохоронного законодавства, внаслідок незаконної вирубки дерев.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з ст. 16 ЦК України до способів захисту прав і законних інтересів віднесено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частинами 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Суд зазначає, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди (збитків); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв`язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а шкода - наслідком такої протиправної поведінки.

Водночас, поведінка заподіювача шкоди може полягати не тільки в його активних діях, а й у бездіяльності. Бездіяльність визнається протиправною, якщо особа, яка зобов`язана вчинити певні дії, свідомо їх не виконує.

Отже, розглядаючи спори про стягнення збитків, суд має встановити обставини щодо наявності всіх елементів складу правопорушення у їх сукупності.

Аналогічна позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 у справі №904/1448/20 та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.09.2022 у справі №923/832/20.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Слід зазначити, що господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

За приписами ч. 2 ст. 107 Лісового кодексу України визначено, що шкода, заподіяна лісу, не наданому в користування, відшкодовується органом місцевого самоврядування, у межах території якого знаходиться ліс, якому була заподіяна шкода, т і л ь к и у разі не встановлення осіб, винних у заподіянні шкоди.

У матеріалах справи є копії листів Житомирської обласної прокуратури від 05.11.2025, вих. 352/1-9780вих-25 та старшого слідчого відділення поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, з яких вбачається, що за фактом незаконної вирубки 36 дерев породи тополя на земельній ділянці з кадастровим номером 1823485800:08:000:0283 28.05.2024 порушено кримінальне провадження №12024060510000218 за ч. 4 ст. 246 КК України, яке триває (а. с. 13 на зв., 14, 142), що, у свою чергу, свідчить про передчасність поданого позову.

За твердженнями позивача, недотримання Малинською міською радою обов`язку, передбаченого пп. 1 п. 6 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", про здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісі є достатньою підставою для визнання її заподіювачем шкоди.

Однак, суд констатує, що ч. 2 ст. 107 Лісового кодексу України визначені чіткі умови та порядок притягнення до відповідальності органу місцевого самоврядування за шкоду, заподіяну лісу, якого у даному випадку не дотримано внаслідок продовження досудового розслідування у кримінальному провадженні станом на дату розгляду справи у судом.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено підстав для застосування у даному випадку приписів ч. 2 ст. 107 ЛК України, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

4. Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 24.07.26

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2, 3 - сторонам Електронний суд