Рішення № 138463437, 14.07.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.07.2026 Справа № 905/97/26

Господарський суд Донецької області у складі:

судді Лободи Т.О.

при секретарі судового засідання Голуб К.В.,

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмежено відповідальністю "Краматорськтеплоенерго", м. Краматорськ Донецької області, код 34657789,

до Фізичної особи-підприємця Косенкової Людмили Миколаївни, м. Краматорськ Донецької області, РНОКПП НОМЕР_1 ,

про стягнення 88 907,32 грн,

за участю представників сторін:

позивача Єрашова І.Є.,

відповідачки не з`явилась,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмежено відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Косенкової Людмили Миколаївни про стягнення заборгованості за Договором №1500 постачання теплової енергії в гарячій воді для опалення та надання послуги з централізованого постачання гарячої води від 01.10.2015 за спожиту теплову енергію за період з грудня 2021 року по березень 2024 року в сумі 70 827,35 грн, інфляційних нарахувань в сумі 14 201,13 грн та 3% річних в сумі 3 878,84 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за відповідним договором в частині оплати вартості поставленої позивачем теплової енергії.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2026 для розгляду справи № 905/97/26 визначено суддю Огороднік Д.М.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 17.02.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 905/97/26; вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

03.03.2026 через систему "Електронний суд" від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання заперечує проти позовних вимог в повному обсязі та просить суд відмовити в позові. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачка посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" та зазначає, що з початку повномасштабного вторгнення РФ та введення в дію військового стану, вона є внутрішньо переміщеною особою та мешкає не у м. Краматорськ, а у м. Дніпро. Також зазначає, що у м. Дніпро вона здійснює свою господарську діяльність. Вказує, що 01.04.2022 нею було припинено державну реєстрацію ФОП Косенкова Л.М., а тому починаючи з 01.04.2022 ФОП Косенкова Л.М. фактично не існувало, та відповідно вона як ФОП не могла фактично отримувати відповідні послуги з боку позивача, але дійсно залишалась та залишається власником нежитлового приміщення, однак, не як суб`єкт господарювання, а як фізична особа. Також зазначає про постійні обстріли м. Краматорськ та вказує, що 01 лютого 2023 року внаслідок ворожого обстрілу будинок, в якому розташоване приміщення відповідачки, зазнало пошкоджень, через що було злито водопостачання. Стверджує, що внаслідок системних обстрілів та тривалих відключень електроенергії у м. Краматорськ фактичне надання теплової енергії було порушеним, нестабільним або технічно неможливим. Ці обставини є форс-мажором та підтверджують відсутність реального споживання послуги, що робить акти-рахунки позивача недостовірними. На думку відповідачки відсутність стабільного електропостачання унеможливлювала ведення господарської діяльності у приміщенні та призводила до ненадання послуг теплопостачання належної якості. Посилаючись на ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України, згідно з якою наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, вважає, що за аналогією закону, цей принцип має бути застосований і до нарахувань за комунальні послуги в комерційному приміщенні, яке не використовувалося через військові дії. Крім того, стверджує, що часта відсутність електропостачання призводила до зупинки роботи теплопунктів та неможливості отримання якісної послуги з теплопостачання. Відсутність стабільного електропостачання робила неможливим використання орендованого приміщення за призначенням (як офісу), що є додатковим підтвердженням форс-мажорних обставин, які не залежали від волі відповідачки, а тому надані позивачем рахунки не можуть відображати фактично поставлену послугу. Також відповідачка вказує про неналежну якість наданих послуг з теплопостачання та невідповідність температурного режиму, який носить системний характер та безпосередньо впливає на обсяг та правомірність нарахувань, що є предметом спору у даній справі.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 24.03.2026 залишив без руху позовну заяву у справі № 905/97/26; встановив Товариству з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" для усунення недоліків п`ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

27.03.2026 через систему "Електронний суд" надійшла заява позивача про усунення недоліків на виконання вимог ухвали суду від 24.03.2026 про залишення позову без руху.

30.03.2026 через систему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідачки про визнання доказу недопустимим, неналежним, недостовірним. В клопотанні відповідачка просить суд виключити з числа доказів надані представником ТОВ "Краматорськтеплоенерго" акти підключення та відключення теплопостачання до будинку за адресою: м. Краматорськ вул. Леонтовича, 14 (стара назва Марата) у м. Краматорську, оскільки такі документ викликають сумнів з приводу їх достовірності або є підробленими. В обґрунтування клопотання зазначає, що на дату зазначену у цих актах, вулиця Марата у м. Краматорську, ще не була перейменована у вулицю М. Леонтовича. Відповідне перейменування вулиці відбулось на підставі розпорядження Краматорської міської військової адміністрації від 19.04.2023 за №269-р, тобто пізніше після складання відповідних актів.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 01.04.2026 продовжив розгляд справи № 905/97/26.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 15.04.2026 перейшов до розгляду справи №905/97/26 за правилами загального позовного провадження; розгляд справи вирішив розпочати зі стадії відкриття провадження у справі №905/97/26; продовжив строк підготовчого провадження; призначив підготовче засідання на 05.05.2026 року о 16:30 год. В ухвалі суд запропонував позивачу надати письмові пояснення по суті клопотання відповідача про визнання доказів, наданих позивачем (акти підключення/відключення теплопостачання), недопустимими та недостовірними з доданням належних та допустимих доказів на підтвердження пояснень; відповідачу - надати належні та допустимі докази на підтвердження пояснень щодо надіслання на адресу позивача довідки про облік внутрішньопереміщеної особи спростування та інших заяв, а також письмові пояснення щодо наявності відомостей про відповідача про реєстрацію фізичною особою - підприємцем станом на теперішній час.

21.04.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких позивач зазначає, що йому не зрозуміло в чому полягає недостовірність поданих актів (нарядів) про включення та відключення від централізованого опалення, адже відповідачка не заперечує отримання нею теплової енергії за спірний період. Вказані акти не є єдиними доказами споживання теплової енергії. Зазначає, що відповідачка не надала свого контррозрахунку щодо суми заборгованості, що свідчить про її погодження із позовними вимогами. Таким чином, позивач вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви про визнання доказу недопустимим/неналежним/недостовірним.

04.05.2026 через систему "Електронний суд" від відповідачки надійшли додаткові пояснення у справі з додатками.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 05.05.2026 відклав підготовче засідання на 20.05.2026 року об 14:00 год.

18.05.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення у справі. В поясненнях позивач зазначає, що 10.10.2016 було введено в експлуатацію тепловий лічильник № 68642850 по вулиці Миколи Леонтовича (стара назва Марата), буд. 15. Він є загальний на увесь багатоповерховий будинок. 22.11.2016 було введено в експлуатацію вузол комерційного звіту теплової енергії (іншими словами модем для дистанційної передачі даних), а саме: 72 пункт таблиці вулиця Марата, буд. 14 на номер приладу 68642850. На підставі отриманих через модуль показників позивач здійснив нарахування спожитої теплової енергії відповідачу за спірний період. Крім того, зазначає, що ФОП Косенкова Л.М. в порушення умов Договору № 1500 не повідомляла позивача про будь-які зміни її персональних даних за спірний період.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 20.05.2026 відклав підготовче засідання на 03.06.2026 на 14:00 год.

21.05.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких наведено розрахунок обсягу спожитої відповідачкою теплової енергії.

Судове засідання, призначене на 03.06.2026, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Огороднік Д.М. у відпустці.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 04.06.2026 призначив судове засідання на 16.06.2026 на 12:30 год.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Донецької області від 10.06.2026, у зв`язку з відрядженням судді Огороднік Д.М. до Господарського суду Київської області для здійснення правосуддя строком на 1 (один) рік з 8 червня 2026 по 07 червня 2027 року із збереженням посади судді Господарського суду Донецької області, згідно рішення Вищої ради правосуддя від 26 травня 2026 року №1004/0/15-26, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 905/97/26.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2026 для розгляду справи № 905/97/26 визначено суддю Лободу Т.О.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 12.06.2026 прийняв справу № 905/97/26 до провадження судді Лободи Т.О., розгляд справи № 905/97/26 розпочав спочатку зі стадії підготовчого провадження, повідомив, що підготовче засідання відбудеться 16.06.2026 о 12:30 год, тобто в дату, яка була визначена попереднім складом суду.

15.06.2026 відповідачка через систему "Електронний суд" подала заяву про розгляд справи у підготовчому засіданні 16.06.2026 без її участі.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 16.06.2026, яка занесена до протоколу судового засідання, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 01.07.2026 о 12:00 год.

15.06.2026 відповідачка через систему "Електронний суд" подала заяву про розгляд справи у судовому засіданні 01.07.2026 без її участі, в заяві зазначила, що проти позову заперечує в повному обсязі.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 01.07.2026, яка занесена до протоколу судового засідання, оголосив перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 14.07.2026 о 12:15 год.

02.07.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких позивач зазначає, що рішення про закінчення опалювального періоду 2021-2022 років Краматорською міською радою для ТОВ "Краматорськтеплоенерго" не приймалось у зв`язку з початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України, воєнні дії та евакуацію населення. Однак, зважаючи на ситуацію яка склалась, ТОВ "Краматорськтеплоенерго" наказом № 23 від 05.04.2022 на підставі усного розпорядження Голови Краматорської міської ради прийняв рішення про закінчення опалювального періоду 2021/2022 з 06.04.2022. Також в поясненнях позивачем наведено обґрунтування здійснення перерахунку в деяких актах по постанові Кабінету Міністрів України №1209 від 10.11.2021.

У судовому засіданні 14.07.2026 суд прийняв вказані пояснення та документи до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Суд зазначає, що розгляд справи здійснений за відсутності відповідачки, відповідачка є такою, що належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, а саме шляхом доставлення ухвал суду до її електронного кабінету в системі "Електронний суд", при цьому відповідачка скористалась своїми правами та подала відзив на позов, додаткові пояснення, а також подавала заяви про розгляд справи за її відсутності.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Косенкова Людмила Миколаївна є власником нежитлового приміщення загальною площею 65,9 кв.м, розташованого за адресою : Донецька область, м. Краматорськ, вулиця Соціалістична, буд. 29-49Н.

01.10.2015 між Фізичною особою-підприємцем Косенковою Людмилою Миколаївною (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" (виконавець) укладено Договір №1500 постачання теплової енергії в гарячій воді для опалення та надання послуги з централізованого постачання гарячої води, відповідно до умов якого виконавець зобов`язувався своєчасно постачати споживачеві відповідної якості теплову енергію в гарячій воді для опалення приміщення/приміщень та надавати послугу з централізованого постачання гарячої води, а споживач зобов`язувався своєчасно оплачувати нарахування за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені цим договором. Відповідно до п. 8.1 вказаного договору такий є безстроковим і набирає чинності з дня його підписання сторонами.

В Додатку №1 до вказаного договору сторони погодили, зокрема, перелік приміщень споживача : офіс за адресою: м. Краматорськ, вул. Соціалістична, 29, загальною площею 231 куб.м, об`ємом 65,9 кв.м, а також точку розподілу теплової енергії : перший фланець першої засувки елеваторного вузлу будівлі Марата, 14 (Соціалістична, 29).

На схемі теплопостачання споживача схематично вказана будівля та зазначена адреса Марата,14.

Рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради №1264 від 06.10.2021 "Про початок опалювального періоду 2021-2022 років" рекомендовано, зокрема, ТОВ "Краматорськтеплоенерго" почати опалювальний період 2021-2022 років з 16.10.2021 за умови, що середньодобова температура повітря протягом трьох діб поспіль не перевищує 8?С.

Розпорядженням міського голови Краматорської міської ради №18-р від 16.03.2022 "Про закінчення опалювального періоду 2021-2022 років для окремих об`єктів комунальної власності" визначено закінчити опалювальний період 2021/2022 років для окремих об`єктів комунальної власності з 16.03.2022 року. Як пояснює позивач, інших рішень щодо кінця опалювального періоду 2021-2022 Краматорською міською радою для ТОВ "Краматорськтеплоенерго" не приймалось у зв`язку з початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України, воєнними діями та евакуацією населення.

Позивач повідомив, що опалювальний період 2021-2022 був закінчений 06.04.2022 на підставі наказу ТОВ "Краматорськтеплоенерго" № 23 від 05.04.2022.

Розпорядженням начальника Краматорської міської військової адміністрації №63 від 17.10.2022 "Про початок опалювального періоду 2022-2023 років" рекомендовано, зокрема, ТОВ "Краматорськтеплоенерго" почати опалювальний період 2022-2023 років з 01 листопада 2022 року.

Розпорядженням начальника Краматорської міської військової адміністрації №203-р від 22.03.2025 "Про закінчення опалювального періоду 2022-2023 років" рекомендовано, зокрема, ТОВ "Краматорськтеплоенерго" закінчити опалювальний період 2022-2023 років з 01 квітня 2023 року.

Розпорядженням начальника Краматорської міської військової адміністрації №726-р від 02.10.2023 "Про початок опалювального періоду 2023-2024 років" рекомендовано, зокрема, ТОВ "Краматорськтеплоенерго" почати опалювальний період 2023-2024 років з 01 листопада 2023 року.

Розпорядженням начальника Краматорської міської військової адміністрації №303-р від 26.03.2024 "Про закінчення опалювального періоду 2023-2024 років" рекомендовано, зокрема, ТОВ "Краматорськтеплоенерго" закінчити опалювальний період 2023-2024 років з 29 березня 2024 року.

До матеріалів справи позивач також додав рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради № 1510 від 06.12.2021, яким встановлено тарифи для споживачів ТОВ "Краматорськтеплоенерго" без урахування витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів, без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів для потреб інших споживачів у розмірі 2 370,17 грн/Гкал; рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради №1602 від 30.12.2021, яким встановлено тарифи для споживачів ТОВ "Краматорськтеплоенерго" без урахування витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів, без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів для потреб інших споживачів у розмірі 4 150,56 грн/Гкал; розпорядження начальника Краматорської міської військової адміністрації №837-р від 31.10.2023, яким встановлено тарифи для споживачів ТОВ "Краматорськтеплоенерго", з урахуванням тарифів на виробництво теплової енергії, установлених постановою НКРЕКП від 22.12.2021 № 2729, зокрема, тариф на теплову енергію без урахування витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів для потреб інших споживачів (не населення та не бюджетні організації) у розмірі 5370,18 грн/Гкал (з ПДВ); розпорядження начальника Краматорської міської військової адміністрації №1194-р від 29.12.2023, яким встановлено тарифи для споживачів ТОВ "Краматорськтеплоенерго", з урахуванням тарифів на виробництво теплової енергії, установлених постановою НКРЕКП від 22.12.2021 № 2729 (зі змінами), зокрема, тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів (не населення та не бюджетні організації) у розмірі 4 771,37 грн/Гкал (з ПДВ).

На виконання умов договору позивач здійснював постачання теплової енергії відповідачу в опалювальні періоди 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024 роки, на підтвердження чого до позовної заяви додав Акти-рахунки, в яких нараховано послугу з постачання теплової енергії :

- за грудень 2021 року на суму 5 103,73 грн;

- за січень 2022 року на суму 8 346,30 грн;

- за лютий 2022 року на суму 6 487,22 грн;

- за березень 2022 року на суму 7 547,99 грн;

- за квітень 2022 року на суму 675,72 грн;

- за листопад 2022 року на суму 3 574,49 грн;

- за грудень 2022 року на суму 5 420,58 грн;

- за січень 2023 року на суму 7 061,31 грн;

- за листопад 2023 року на суму 3 675,84 грн;

- за грудень 2023 року на суму 8 354,12 грн;

- за січень 2024 року на суму 3 955,81 грн;

- за лютий 2024 року на суму 8 049,28 грн;

- за березень 2024 року на суму 6 895,45 грн.

Як вбачається з наданого Акту-рахунку за лютий 2022 року в лютому 2022 відповідачка сплатила за послугу з постачання теплової енергії 4 320,49 грн.

Вказані акти підписані лише позивачем. Вказані акти-рахунки позивач направив відповідачу, на підтвердження чого позивач надав до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист, що містить штамп АТ "Укрпошта", та фіскальний чек про відправлення поштової кореспонденції від 11.09.2025.

Як стверджує позивач, відповідачка не виконала взяті на себе зобов`язання та не оплатила спожиту теплову енергію, внаслідок чого утворилась заборгованість в загальній сумі 70 827,35 грн за спожиту теплову енергію за період з грудня 2021 року по березень 2024 року.

Несплата відповідачкою боргу стала підставою для звернення позивача з даним позовом до суду про стягнення з відповідачки заборгованості в сумі 70 827,35 грн та нарахованих на неї сум 3% річних та інфляційних втрат.

Проаналізувавши правовідносини між сторонами, суд встановив, що позивач посилається на недотримання відповідачкою умов Договору №1500 від 01.10.2015 в частині оплати за спожиту теплову енергію.

Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що одним із основних обов`язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Згідно з ч. 7 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VIII від 09.11.2017, який набрав чинності 10.12.2017 та введений в дію з 01.05.2019, послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 3 Прикінцевих та перехідних положень вказаного закону договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

Договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії та типові договори для споживачів (індивідуальних і колективних) та постачальників. Вказана постанова регулює відносини, які виникають при постачанні тепла, включаючи якість, обсяги та оплату, а також передбачає норми для розрахунків з власниками будинків, визначаючи порядок нарахування за тепло та загальнобудинкові потреби.

08 вересня 2021 року постановою Кабінету Міністрів України №1022, яка набрала чинності 01 жовтня 2021 року, внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії", якими Правила надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою № 830, викладені в новій редакції, а також викладено в новій редакції Типовий договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджений постановою № 830.

Відповідно до п. 1 Типового договору з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії (надалі - договір) цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі послуга) індивідуальному споживачу (далі споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або веб-сайті виконавця (п. 2 договору).

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

06.10.2021 текст публічного Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, оприлюднено офіційному веб-сайті ТОВ "Краматорськтеплоенерго" ://kramtec.com.ua.

До матеріалів справи додано Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, текст якого розміщено на офіційному веб-сайті позивача.

Пунктом 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії визначено, що фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги. Такі ж умови закріплені в п. 4 типового договору.

Відповідно до ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). У разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред`явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.

Проаналізувавши вказані норми діючого законодавства, враховуючи те, що приміщення відповідачки, куди поставлялась спірна теплова енергія, знаходиться в багатоквартирному житловому будинку, а також те, що співвласники такого багатоквартирного будинку не приймали рішення щодо вибору іншої моделі організації договірних відносин з позивачем, про що позивач пояснив у судовому засіданні, суд вважає, що між відповідачкою та позивачем з 06.11.2021 року існують договірні відносини на умовах Типового індивідуального договору про надання послуг постачання теплової енергії. До вказаного публічного договору відповідачка приєдналася шляхом фактичного споживання послуги та її оплати, оскільки згідно з поясненнями позивача до грудня 2021 відповідачка здійснювала оплату спожитої теплової енергії в повному обсязі.

Крім того, позивач у судовому засіданні надав пояснення, що в судовому порядку вже розглядався спір щодо стягнення з відповідачки заборгованості за спожиту теплову енергію в цьому ж приміщенні за інший період.

З бази даних Діловодство спеціалізованого суду суд встановив, що в провадженні Господарського суду Донецької області перебувала справа № 905/1166/25, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" звернулось з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Косенкової Людмили Миколаївни про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за адресою: м. Краматорськ, вул. Леонтовича, 14, за період з листопада 2024 року по березень 2025 року в сумі 35 792,54 грн, заборгованості з плати за абонентське обслуговування в сумі 306,80 грн, інфляційних нарахувань в сумі 1 190,52 грн та 3% річних в сумі 619,46 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 09.01.2026 у справі № 905/1166/25 позов задоволено повністю.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2026 рішення Господарського суду Донецької області від 09.01.2026 у справі № 905/1166/25 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Вказані судові рішення оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Як з тексту рішення Господарського суду Донецької області від 09.01.2026, так і постанови Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2026 у справі № 905/1166/25 вбачається, що в межах розгляду вказаної справи позивач (ТОВ "Краматорськтеплоенерго") стверджував, що в силу змін в законодавстві 06.11.2021 між Фізичною особою-підприємцем Косенковою Людмилою Миколаївною (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" (виконавець) укладено типовий індивідуальний договір про надання послуг постачання теплової енергії (далі - договір), відповідачка приєдналася до умов публічного договору шляхом фактичного споживання послуги.

В постанові Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2026 суд встановив : «Враховуючи обставини справи та положення вищенаведених норм законодавства, між позивачем та відповідачем виникли договірні зобов`язання щодо постачання теплової енергії за Типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 06.11.2021».

Суд зазначає, що в межах даної справи позивач не надав доказів та не навів обґрунтованих аргументів щодо іншої дати, з якої між ним та відповідачкою вважається укладеним саме Типовий договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії. Необґрунтованим є аргумент позивача, що в актах-рахунках за заявлений у даній справі спірний період зазначався саме Договір № 1500 від 01.10.2015, а в актах-рахунках за подальший період зазначалось вже посилання на Типовий договір, оскільки зазначення в актах-рахунках певного Договору не є підставою для виникнення саме таких договірних відносин, оскільки укладення Договору має передувати виписці рахунків на його виконання. Норми діючого законодавства не ставлять в залежність дату укладення Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від дати зазначення цього договору в рахунках, а підставою укладення такого договору є його оприлюднення на сайті виконавця та не обрання споживачами іншої моделі договірних відносин. Крім того, в наданому, як приклад, акті-рахунку за листопад 2024 року позивачем зазначено посилання на Типовий договір та дата такого договору від 10.06.2021, тобто зазначено посилання на Договір, якого 10.06.2021 не існувало, а помилкове зазначення в актах-рахунках певного договору не може свідчити про чинність такого договору, його умови, тощо.

Суд акцентує увагу на тому, що між позивачем та відповідачкою Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 06.11.2021 укладений саме з 06.11.2021 в силу норм діючого законодавства, відповідно, договір, який був укладений в 2015 році, зберігав чинність саме до 05.11.2021.

Таким чином суд дійшов висновку, що заявлений позивачем як підстава позову Договір № 1500 від 01.10.2015 втратив чинність 05.11.2021, у зв`язку з чим після цієї дати саме за вказаним договором у сторін не виникають права та обов`язки.

Так, до матеріалів справи позивач додав Типовий індивідуальний договір про надання послуг постачання теплової енергії (далі - договір).

Відповідно до п. 5 договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.

Згідно з п. 11 договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі Методика розподілу). Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги. Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).

Зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця (п. 17 договору).

Розподіл обсягу теплової енергії, спожитої в будинку, згідно з вимогами Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання здійснює виконавець (п. 22 договору).

За умовами п. 30 договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця http://kramtec.com.ua/.

Відповідно до п. 31 договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця http://kramtec.com.ua/. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.

Згідно з п. 32 договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Пунктом 33 договору передбачено, що виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34 договору).

За умовами п. 41 договору споживач зобов`язаний, зокрема, оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.

Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 51 та п. 52 договору).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Правила), які в подальшому було викладено в новій редакції на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022.

Ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.

Пунктами 32, 34, 35, 36 Правил передбачено, що плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства. Рахунок на оплату спожитої послуги надається споживачу на безоплатній основі щомісяця відповідно до статті 8 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання". Рахунки на оплату спожитої послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів послуг, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та надаються споживачу (його представнику) у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором. Рахунок на оплату спожитої послуги може бути сформований з використанням Єдиної платформи та наданий споживачу через його електронний кабінет (за наявності). Розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів. Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до положень статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Щодо адреси постачання теплової енергії відповідачці суд зазначає наступне.

В актах рахунках за спірний період зазначено, що відповідні нарахування здійснені за адресою теплопостачання : вул. Марата, 14 та вул. Миколи Леонтовича, 14. Як вже встановив суд, теплопостачання здійснювалось в місті Краматорську Донецької області.

ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення загальною площею 65,9 кв.м, розташованого за адресою : Донецька область, м. Краматорськ, вулиця Соціалістична, буд. 29-49Н, що не заперечується відповідачкою.

Розпорядженням Краматорської міської ради від 19.02.2016 № 34р вулиця Соціалістична перейменована в вулицю Василя Стуса.

Згідно з розпорядженням Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області № 269-р від 19.04.2023 назва вулиці Миколи Леонтовича є новою відносно назви вулиці Марата.

Згідно даних карти, яка містяться в мережі Інтернет, в м. Краматорську на перехресті вулиці Василя Стуса (Соціалістична) та вулиці Миколи Леонтовича (Марата) знаходиться будівля з номером 29/14, одна частина якої розташована по вул. Василя Стуса, а інша по вул. Марата.

Проаналізувавши вищевказані дані, суд приходить до висновку, що будівля з адресою вул. Василя Стуса (Соціалістична), 29, є єдиною з приміщеннями, що розташовані по вул. Миколи Леонтовича (Марата), 14, отже постачання теплової енергії з зазначенням будь-якої з вказаних адрес є постачанням тієї самої теплової енергії як до будівлі з адресою: вул. Василя Стуса (Соціалістична), 29, так і до будівлі з адресою : вул. Миколи Леонтовича (Марата), 14, тобто рахунки виставлялись саме відповідачці щодо постачання теплової енергії до її нежитлового приміщення з адресою : вул. Василя Стуса (Соціалістична), 29.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.10.2016 в будинку 14 по вулиці Марата встановлений та введений в експлуатацію тепловий лічильник Ultraheat № 68642850, що підтверджується Актом введення в експлуатацію вузла обліку теплової енергії від 10.10.2016.

22.11.2016 було введено в експлуатацію вузли комерційного звіту теплової енергії у кількості 106 шт, зокрема по вулиці Марата, буд. 14, номер приладу 68642850 (п. 72 переліку), що підтверджується відповідним Актом від 22.11.2016. Вказаний вузол комерційного обліку забезпечує дистанційну передачу даних з теплового лічильника.

До матеріалів справи додано роздруківку даних показників приладу обліку заводський № 68642850 за листопад 2021 року та за період з 01.12.2021 по 31.03.2024, які поступають в систему позивача автоматично.

Відповідно до п. 5 Договору (типового) виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

За умовами п. 11 Договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі Методика розподілу).

Позивач надав до матеріалів справи розрахунок обсягів споживання відповідачкою теплової енергії за спірний період , який зроблений відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг з урахуванням показів вузла комерційного обліку, встановленого на будинку 14 по вул. Леонтовича (Марата), індивідуальних лічильників, які встановлені в цьому багатоквартирному житловому будинку, загальної опалювальної площі та площі приміщень відповідачки. Відповідачкою наданий позивачем розрахунок не спростований, інших даних не наведено. Перевіривши розрахунок обсягів спожитої відповідачкою теплової енергії, суд дійшов висновку, що він відповідає фактичним показам та зроблений у відповідності до Методики розподілу.

Суд критично ставиться, до наданих позивачем за спірний період актів включення-відключення теплоносія в будинку 14 по вул. Леонтовича (Марата) в м. Краматорську до централізованого опалення, оскільки всі вони складені за адресою вул. Леонтовича, 14, зокрема акти від 02.11.2021, 05.04.2022, 05.11.2022, 30.03.2023, в той час, коли перейменування вулиці Марата на вул. Леонтовича відбулось згідно розпорядження Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області № 269-р від 19.04.2023.

При цьому, суд зазначає, що іншими матеріалами справи підтверджено відпуск позивачем до приміщень відповідачки теплової енергії за період з грудня 2021 року по березень 2024 року в зазначених позивачем обсягах, а саме доказами здійснення опалювального сезону в м. Краматорську в спірний період, показами лічильників, які встановлені в будівлі та які отримані саме в опалювальний спірний період.

Суд зазначає, що відповідачкою не надано доказів оскарження вказаних в актах-рахунках позивача обсягів спожитої теплової енергії у зв`язку з наявністю сумнівів щодо правильності показників обсягів споживання теплової енергії. Даних про інші обсяги спожитої теплової енергії відповідачкою до суду не надано. Також відповідачкою не надано обґрунтованих заперечень та належних та допустимих доказів, які б спростовували факт споживання теплової енергії за спірний період в обсязі, який визначений позивачем.

За таких обставин суд вважає факт постачання теплової енергії у спірний період позивачем відповідачу доведеним, а аргументи відповідачки щодо відсутності опалення, недостатньої кількості теплової енергії необґрунтованими. Відповідачка, зокрема, посилалась на обстріли та пошкодження будинку, розташованого поруч, щодо цього суд звертає увагу на те, що в період з лютого по квітень 2023 року відсутнє постачання теплової енергії до приміщень відповідачки та відсутні нарахування за послуги з постачання теплової енергії.

Позивач надав суду обґрунтований та детальний розрахунок теплової енергії за встановленими тарифами, відповідачка не спростовувала наданий розрахунок, контррозрахунку не надавала. Перевіривши нарахування за спірний заявлений період, суд встановив, що вони здійснені з урахуванням обсягів спожитої відповідачкою теплової енергії, а також відповідних тарифів, які встановлювались рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради №1510 від 06.12.2021, рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради №1602 від 30.12.2021, розпорядженням начальника Краматорської міської військової адміністрації №837-р від 31.10.2023, розпорядженням начальника Краматорської міської військової адміністрації №1194-р від 29.12.2023, з урахуванням постанови НКРЕКП від 22.12.2021 № 2729, постанови КМУ № 1209 від 10.11.2021.

Отже матеріалами справи підтверджено відпуск відповідачці теплової енергії за період з грудня 2021 року по березень 2024 року на загальну суму 75 147,84 грн, у лютому 2022 року відповідачкою сплачено за послугу з постачання теплової енергії 4 320,49 грн, отже залишок заборгованості за вказаний період складає 70 827,35 грн.

Оскільки суд встановив, факт укладення між сторонами договору на умовах Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 06.11.2021, встановив факт відпуску теплової енергії за період з грудня 2021 року по березень 2024 року та її вартість, суд вважає, що заявлена сума заборгованості є доведеною та має бути сплачена відповідачкою.

Приписами частини 1 статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач зобов`язаний щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п. 34 Типового договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Таким чином, виходячи з умов Типового договору, строк оплати за спожиту в грудні 2021 року березні 2024 року теплову енергію є таким, що настав.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачка, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022, зазначає, що фактично з початку повномасштабного вторгнення РФ та введення в дію військового стану, вона є вимушено переміщеною особою та мешкає не у м. Краматорськ, а у м. Дніпро.

Стосовно вказаних заперечень суд зазначає наступне.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 " Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:

нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285);

припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285);

стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 Про облік внутрішньо переміщених осіб (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312; 2016 р., № 46, ст. 1669; 2022 р., № 26, ст. 1418), або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, документи, що підтверджують факт перетинання державного кордону України (на виїзд з України і в`їзд в Україну) у відповідний період часу), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285);

нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території.

Так, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" запроваджено воєнний стан на всій території України, який неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, Краматорська міська територіальна громада з 24.02.2022 до теперішнього часу віднесена до території можливих бойових дій.

Відповідно до Довідки від 29.09.2022 №1201-5002186165 Косенкова Людмила Миколаївна взята на облік як внутрішньо переміщена особа. Фактичним місцем проживання такої особи є місто Дніпро.

Разом з тим, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що Косенкова Л.М. своєчасно направляла відповідачу у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або інші документи, що передбачені Постановою на підтвердження факту того, що споживач був у спірний період відсутнім.

З наданих до суду скріншотів з електронної пошти відповідачки вбачається, що довідку про взяття її на облік як внутрішньо переміщеної особи Косенкова Л.М. відправила позивачу 20.01.2026. Між тим, як вбачається з матеріалів справи, а саме з копії ухвали Господарського суду Донецької області від 11.02.2026 у справі № 905/1112/25, судовий процес щодо стягнення з відповідачки заборгованості за теплову енергію було ініційовано позивачем ще в жовтні 2025 року шляхом подання заяви про видачу судового наказу. В подальшому, після скасування судового наказу у справі № 905/1112/25 позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відсутність належних доказів на підтвердження повідомлення у встановленому порядку виконавця комунальних послуг про факт переміщення споживача свідчить про відсутність правових підстав для застосування приписів Постанови № 206.

Суд звертає увагу на те, що за приписами Постанови № 206 забороняється саме примусове стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги зі споживачів на певній території, що не виключає нарахування плати за житлово-комунальні послуги та накопичення заборгованості, а також не виключає обов`язку споживача оплачувати такі послуги.

Стосовно посилань відповідачки на припинення нею з 01.04.2022 підприємницької діяльності, у зв`язку з чим вона як ФОП не могла фактично отримувати відповідні послуги з боку позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 58 Господарського кодексу України (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

Згідно з ч. 9 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Косенкова Л.М., РНОКПП НОМЕР_1 , була зареєстрована як фізична особа-підприємець 15.09.2015. 07.04.2022 внесено запис про державну реєстрацію про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, підстава припинення за рішенням ФОП. Між тим, 06.09.2022 Косенкова Л.М., РНОКПП НОМЕР_1 , була зареєстрована як фізична особа-підприємець, реєстрацію про припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи-підприємця станом на момент розгляду справи не проведено.

Таким чином, Косенкова Л.М. була виключена з державного реєстру суб`єктів підприємницької діяльності в період з 07.04.2022 по 06.09.2022. Однак, вказаний період не є спірним у даній справі, позивачем не заявлено до стягнення борг за вказаний період, а тому посилання відповідачки про припинення підприємницької діяльності та неможливість отримання послуг від позивача є безпідставним.

До того ж, матеріали справи не містять доказів повідомлення Косенковою Л.М. позивача про припинення нею підприємницької діяльності та укладення нею як фізичною особою договору з позивачем.

Суд також не погоджується з твердженнями відповідачки про те, що в спірний період часто було відсутнє електропостачання, що призводило до зупинки роботи теплопунктів та неможливості отримання якісної послуги з теплопостачання, оскільки такі твердження ґрунтуються лише на припущеннях відповідачки та документально непідтверджені.

Суд також відхиляє твердження відповідачки про неналежну якість наданих послуг з теплопостачання та невідповідність температурного режиму, які впливають на обсяг та правомірність нарахувань, які є предметом даного спору.

Порядок оформлення претензій споживачів врегульований нормою статті 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", в частині першій якої зазначено, що у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг.

Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом (ч. 3 ст. 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року №1145 затверджено Порядок проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг (далі - Порядок), який визначає механізм проведення перевірки відповідності якості надання послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами в частині здійснення операцій збирання та перевезення побутових відходів (далі - комунальні послуги) та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, з метою оцінки їх відповідності основним вимогам до кількості та якості і вжиття заходів до забезпечення надійності та безпеки під час надання комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком.

Пунктами 2 та 3 вказаного Порядку передбачено, що у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач або управитель багатоквартирного будинку (за дорученням співвласників багатоквартирного будинку в разі прийняття ними відповідного рішення) має право викликати виконавців комунальних послуг (їх представників) для перевірки якості та/або кількості наданих послуг. Проведення перевірки відповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, забезпечується виконавцем комунальної послуги або управителем багатоквартирного будинку.

Відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" за результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).

До матеріалів справи не надано доказів звернення відповідачки до відповідних осіб для перевірки якості та/або кількості наданих послуг та постачання теплової енергії неналежної якості/кількості саме в спірний період.

Відповідачкою надані заяви про проведення вимірювання температури у спірному приміщенні від 29.01.2026 та від 02.02.2026 з доказами їх направлення на електронну пошту позивача. Також до матеріалів справи відповідачкою надано Акт № 664/01 від 13.01.2016 проведення заміру температури в спірному приміщенні, а також Акт обстеження внутрішньодомової системи опалення від 04.02.2026.

Суд зазначає, що вказані документи не стосуються спірного періоду, а отримання послуги неналежної якості в 2016 та в 2026 році не свідчать про порушення позивачем своїх зобов`язань в інші опалювальні періоди.

У відзиві на позов відповідачка також посилається на ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України, відповідно до якої наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Суд зазначає про безпідставне посилання відповідачки на вказану норму закону, оскільки вона не є наймачем спірного приміщення, а є його власником та зобов`язана утримувати власне майно в силу норм ст. 322 Цивільного кодексу України.

Щодо посилання відповідачки на наявність форс-мажорних обставин, суд зазначає, що відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Обставини непереборної сили, які впливають на виконання зобов`язань за договором, звільняють сторін від відповідальності, якщо зобов`язання порушено внаслідок випадку або непереборної сили, але такі обставини не є підставою для звільнення від виконання основного зобов`язання. В даній справі позивач не заявляє до стягнення штрафні санкції, а тому заперечення відповідачки в цій частині є необґрунтованими та безпідставними.

Враховуючи викладене, а також те, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачка не надала докази, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, а також докази, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за спожиту теплову енергію в грудні 2021 року березні 2024 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 70 827,35 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути 3% річних у сумі 3 878,84 грн та інфляційні втрати в сумі 14 201,13 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з наданого розрахунку, 3% річних нараховані позивачем у сумі 3 878,84 грн за період з 21.04.2024 по 16.02.2026 на суму заборгованості 70 827,35 грн. Інфляційні втрати нараховані позивачем у сумі 14 201,13 грн за період з травня 2024 року по січень 2026 року на суму заборгованості 70 827,35 грн.

Перевіривши надані розрахунки 3% річних у загальній сумі 3 878,84 грн та інфляційних втрат у сумі 14 201,13 грн за заявлені позивачем періоди прострочення та суму заборгованості, суд встановив, що такі нарахування відповідають вимогам чинного законодавства, умовам договору та фактичним відносинам, що склались між сторонами, арифметично обчислення здійснені вірно, а отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності до ст. 129 ГПК України витрати щодо сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статями 1-5, 10, 11, 12, 20, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Косенкової Людмили Миколаївни ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації : АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" (84320, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, буд. 8-Д, код 34657789) заборгованість за спожиту теплову енергію в грудні 2021 року березні 2024 року в сумі 70 827,35 грн, 3 % річних в сумі 3 878,84 грн, інфляційні втрати в сумі 14 201,13 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 24.07.2026.

Суддя Т. О. Лобода