Рішення № 138463414, 15.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2026м. ДніпроСправа № 904/1965/26

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., при секретарі судового засідання Козуниці К.Е., розглянувши матеріали справи

за позовом керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області, 51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул.Світличної Ганни, 64-А, код ЄДРПОУ/умовний код: 02909938 в інтересах держави в особі

позивача-1: Павлоградської міської ради, 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 95, код ЄДРПОУ 33892721

позивача-2: Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради, 51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Соборна, 115, код ЄДРПОУ 26137720

до Приватного підприємства "Евротек Плюс", 51400, Дніпропетровська обл., м.Павлоград, вул. Нова, буд. 3А, офіс 5, код ЄДРПОУ 31770044

про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення

Представники сторін:

від позивача: Масенко Артем Олександрович, посвідчення №081882 від 18.08.2025р.

від позивача-1: не з`явився

від позивача-2: не з`явився

від відповідача: Бур`янський Андрій Вікторович, ордер №1503462 від 12.05.2026р.

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Павлоградської міської ради та Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Евротек Плюс", в якій просить суд:

- визнати недійсною додаткову угоду №3 від 29.10.2025 до Договору №166 від 02.07.2025, укладену між Управлінням комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради (код ЄДРПОУ 26137720) та приватним підприємством "Евротек Плюс" (код ЄДРПОУ 31770044);

- стягнути з приватного підприємства "Евротек Плюс" (код ЄДРПОУ 31770044) на користь Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради (код ЄДРПОУ 26137720) за несвоєчасне виконання зобов`язань за Договором №166 від 02.07.2025 пеню у розмірі 72 061,16грн. та штраф у розмірі 56 444,50грн., а всього штрафні санкції у розмірі 128 505,66грн.

Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладенні додаткової угоди №3 від 29.10.2025 до договору №166 від 02.07.2025 порушено вимоги пп. 4 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 та п.п. 4.2., 11.3. Договору.

Ухвалою суду від 29.04.2026р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.05.2026 о 12:00год.

12.05.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

12.05.2026р. через канцелярію суду від представника позивача-2 надійшла заява, в якій просить суд перенести судове засідання.

В судове засідання з`явився представник прокуратури, представники позивачів та відповідача не з`явились, про місце, день та час судового засідання були належним чином повідомленні.

Ухвалою суду від 13.05.2026р. відкладено підготовче засідання по справі на 02.06.2026р. о 11:30год.

15.05.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що посилання прокурора на нібито відсутність об`єктивної необхідності продовження виконання робіт та безпідставні звинувачення прокурора щодо затягування здійснення виконання робіт з боку Приватного підприємства "Евротек Плюс" в даній обстановці свідчить або про повну відсутність ознайомлення прокурора з реальною обстановкою, яка мала місце під час виконання Договору №166 від 02.07.2025 або про надмірний формалізм та бажання отримання результату та показників будь якою ціною не зважаючи на життя та здоров`я людей. Представник відповідач зауважує, що безпідставним та надуманим висновок прокурора щодо нібито необхідності звернення до суду з даним позовом для належного захисту інтересів держави, територіальної громади та прав її мешканців. І звернення до суду з даним безпідставним позовом тільки відволікає суд від дійсно важливих справ, що звісно не йде на користь інтересам держави, територіальної громади та інтересам її мешканців. На думку відповідача фактично сам прокурор підтверджує обставини які унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів і при цьому безпідставно заперечує щодо того, що в тому числі ці самі обставини унеможливили дотримання виконавцем строку виконання робіт по укладеному Договору №166 від 02.07.2025. Хибним є посилання прокурора на те, що нібито територіальна громада м. Павлограда значною мірою була позбавлена того, на що розраховувала при укладенні договору, а саме отримати послуги з ремонту житлового будинку у визначений Договором строк. В даному випадку зацікавленими особами є мешканці будинку де здійснювався ремонт в вигляді ОСББ а ось ОСББ роботами та якістю виконаних робіт з боку Приватного підприємства "Евротек Плюс" повністю задоволено, що підтверджується відповідним листом вдячності ОСББ направленим в адресу Приватного підприємства "Евротек Плюс". Жодних претензій від Павлоградської міської ради та від Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради щодо Договору №166 від 02.07.2025 в адресу Приватного підприємства "Евротек Плюс" не надходило. Абсолютно хибним є припущення та домисли прокурора, щодо того, що за відсутності істотної зміни обставин, зокрема за незначної їх зміни або за виникнення труднощів у виконанні договору, які сторони могли розумно передбачити, на підставі ст. 652 ЦК України договір не можна змінити за згодою сторін.

15.05.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява, в якій просить продовжити Приватному підприємству "Евротек Плюс" встановлений судом строк на подання відзиву на позовну заяву та відповідно доказів на 20 календарних днів.

19.05.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника прокуратури надійшла відповідь на відзив, де вказує, що в порушення вимог п. 4.2. Договору доказів на підтвердження реального впливу зазначених обставин на своєчасність виконання послуг за договором відповідачем не надано. В порушення вимог п. 11.3 Договору доказів виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії (свідоцтва), які видаються Торгівельно-промисловою палатою України відповідачем також не надано. Не заслуговують на увагу доводи відповідача про неможливість своєчасного надання послуг з посиланням на публікацію голови Дніпропетровської обласної ради від 22.09.2024 про те, що ««Іскандер», запущений з району Таганрога або Ростова, до Павлограда долітає за дуже короткий час 3-4 хвилини». Очевидно про вказані обставини відповідач знав задовго до укладення Договору від 02.07.2025, як знав і про обставини того, що м. Павлоград є промисловим та логістичним центром Дніпропетровської області, розташованим від лінії бойового зіткнення на відстані приблизно 50 км, а будинок, в якому проводились роботи за Договором, розташований поблизу важливих промислових та інфраструктурних об`єктів. Звертає увагу, що слід також врахувати, що обставини, на які посилається відповідач як на підставу неможливості виконати зобов`язання у передбачений договором строк, не завадили ПП «Евротек Плюс» під час дії Договору №166 від 02.07.2025 у вересні 2025 укласти договори, згідно з якими підприємство зобов`язувалось виконати роботи та послуги аналогічного змісту. Неправдивими є також посилання відповідача на те, що місто Павлоград та Павлоградська міська територіальна громада часто класифікуються як зона можливих бойових дій. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 11.03.2025 за №380/43786. Відповідно до вказаного Переліку (зі змінами) територія м. Павлограда та Павлоградська міська територіальна громада не належать та не належали до території можливих бойових дій або до території активних бойових дій. На думку прокурора, закон пов`язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин. Отже, будь-яке внесення змін до істотних умов договору розуміється законодавцем не як правило, а як виняткова, виключна ситуація, зумовлена непередбачуваними для сторін під час укладення договору обставинами.

В судове засідання з`явився представник прокуратури та представник відповідача, представники позивачів не з`явились, про місце, день та час судового засідання були належним чином повідомленні.

Ухвалою суду від 02.06.2026р. відкладено підготовче засідання по справі на 29.06.2026р. о 14:00год.

29.06.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

В судове засідання з`явився представник прокуратури, представники позивачів та відповідача не з`явились, про місце, день та час судового засідання були належним чином повідомленні.

Ухвалою суду від закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.07.2026 о 12:30год.

06.07.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли додаткові пояснення.

14.07.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника прокуратури надійшли заперечення.

В судове засідання з`явився представник прокуратури та представник відповідача, представники позивачів не з`явились, про місце, день та час судового засідання були належним чином повідомленні. Оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено матеріалами справи, внаслідок поривів вітру на території селища Ливмаш міста Павлограда 09.05.2025 виникла надзвичайна ситуація. Протокольним рішенням комісії з питань ТЕБ і НС №19 від 10.09.2025 (далі - рішення) класифіковано надзвичайну ситуацію, як метрологічну з кодом 20 331, місцевого рівня.

Рішенням комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради, з метою усунення наслідків надзвичайної ситуації та проведення відновлювальних робіт, керуючись п.п. 4 п. 13 Особливостей, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 р. №1178 Управлінню доручено вжити невідкладних заходів щодо здійснення закупівель необхідних робіт та/або послуг для відновлення пошкоджених будівель, зокрема будинку за адресою вул. Преображенська, 14.

На виконання рішення Управлінням комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради здійснено комісійне обстеження житлового будинку за адресою вул. Преображенська, 14. При обстеженні будівлі виявлені значні пошкодження покрівлі, димовентиляційних каналів, балконів та вікон.

З метою усунення наслідків надзвичайного характеру Управлінням було розроблено проєктно-кошторисну документацію для проведення поточного ремонту житлового будинку за адресою вул. Преображенська, 14.

Зважаючи на вищевикладене, задля відновлення експлуатаційних характеристик будівлі та забезпечення належних умов для проживання мешканців будинку, постала нагальна потреба у проведенні поточного ремонту житлового будинку за адресою вул. Преображенська, 14.

Управлінням комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради (далі також: УКГБ ПМР, Замовник) 02.07.2025 на вебпорталі «Prozorro» оприлюднено відомості про здійснення закупівлі послуг без використання електронної системи з предметом: «Поточний ремонт житлового будинку по вул. Преображенська, 14 в м. Павлоград» (ID закупівлі: UA-2025-07-02-007979-a).

За результатами здійснення публічної закупівлі №UA-2025-07-02-007979-a між УКГБ ПМР, як замовником, та Приватним підприємством «Евротек плюс» (далі також: ПП «Евротек плюс», Виконавець), як виконавцем, укладено договір від 02.07.2025 №166 на надання послуг по об`єкту: «Поточний ремонт житлового будинку по вул. Преображенська, 14 в м. Павлоград» (далі - Договір).

Відповідно до п. 4.1. Договору строк надання послуги до 30.09.2025. Пропозицію щодо внесення змін до цього Договору може ініціювати кожна із Сторін цього Договору. Ініціатива щодо внесення змін до цього Договору має містити обґрунтування необхідності внесення таких змін до цього Договору та документальне підтвердження об`єктивних обставин, що спричинили таку необхідність (п. 4.2 Договору).

Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи (свідоцтво), які видаються Торгівельно-промисловою палатою України (п. 11.3. Договору).

Додатковою угодою №2 від 25.09.2025 до Договору викладено в новій редакції п. 4.1. Договору: «Строк надання послуги до 31.10.2025». Зазначена додаткова угода укладена відповідно до п.п. 4 п. 19 Постанови КМУ №1178 від 12.10.2022 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».

Відповідно до обґрунтування, розміщеного в системі Prozorro, підставою для укладення Додаткової угоди №2 від 25.09.2025 став лист від голови ОСББ «Преображенська,14» Кибкало Тетяни, щодо призупинення робіт з демонтажу покрівлі у зв`язку з необхідністю проведення експертизи зруйнованого даху.

Так, голова правління ОСББ «Преображенська 14» Кибкало Т. звернулась до начальника комунального господарства Завгороднього А.Ю. з листом від 13.08.2025, відповідно до якого об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Преображенська 14» просило тимчасово призупинити демонтажні роботи по розборці криши дома №14 по вул. Преображенська у зв`язку з слідчими діями і проведенням експертизи зруйнованого даху з 14 серпня 2025 по 25 серпня 2025 року.

Надалі УКГБ Павлоградської міської ради звернулось до ПП «Евротек Плюс» з листом від 14.08.2025 №04-11/1193/1 про призупинення робіт, відповідно до якого з огляду на лист голови ОСББ «Преображенська,14» просило призупинити демонтажні роботи з 14.08.2025 по 25.08.2025.

В подальшому ПП «Евротек Плюс» звернулось до УКГБ Павлоградської міської ради з листом від 17.09.2025 за вих. №109, відповідно до якого, враховуючи лист УКГБ Павлоградської міської ради від 14.08.2025 №04-11/1193/1 просило розглянути можливість внесення змін до договору в частині строків виконання робіт, а саме строк виконання робіт подовжити до 31.10.2025 року. Зазначені обставини стали підставою для укладення додаткової угоди №2.

Оспорюваною Додатковою угодою №3 від 29.10.2025 до Договору викладено в новій редакції п. 4.1. Договору: «Строк надання послуги до 05.12.2025». Зазначена додаткова угода укладена відповідно до п.п. 4 п. 19 Постанови КМУ №1178 від 12.10.2022 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».

Відповідно до обґрунтування, розміщеного в системі Prozorro, підставою для укладення додаткової угоди №3 від 29.10.2025 стало те, що у зв`язку з несприятливою ситуацією, яка склалася у місті, а саме: збільшенням кількості і тривалості повітряних тривог через ворожі обстріли, відключенням електроенергії, затримкою поставки матеріалів постачальниками та несприятливими погодними умовами працівники ПП «Евротек Плюс» не мали змоги виконувати роботи протягом повного робочого часу (згідно листа ПП «Евротек Плюс» від 27.10.2025 №111).

Так, ПП «Евротек Плюс» звернулось до УКГБ Павлоградської міської ради з листом від 27.10.2025 №111, відповідно до якого у зв`язку з несприятливою ситуацією, яка склалася останніми тижнями збільшенням кількості і тривалості повітряних тривог через ворожі обстріли, внаслідок чого працівники не мали змоги виконувати роботи протягом повного робочого часу, відключенням електроенергії, затримкою поставки матеріалів постачальниками, а також несприятливими погодними умовами, просило розглянути можливість внесення змін до договору в частині строків виконання робіт, а саме строк виконання робіт по договору №166 від 02.07.2025 продовжити до 05.12.2025.

У строк до 31.10.2025р. ПП «Евротек Плюс» забезпечено надання послуг за договором на суму 1 789 412,27 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт №1 від 07.08.2025, №2 від 25.08.2025, №3 від 26.09.2025. Решту послуг на суму 3 159 565,49грн надано після закінчення строку, визначеного додатковою угодою №2 (31.10.2025), що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт №4 від 21.11.2025 та №5 від 02.12.2025.

Відповідно до відомостей з Єдиного вебпорталу використання публічних коштів spending.gov.ua на виконання Договору №166 від 02.07.2025 замовником на користь виконавця здійснено наступні платежі:

- від 13.08.2025 на суму 913 971,64грн. на підставі акту №1 від 07.08.2025 (а.с.62, Т.1);

- від 28.08.2025 на суму 235 099,09грн. на підставі акту №2 від 25.08.2025 (а.с.62 зі зворотної сторони, Т.1);

- від 26.09.2025 на суму 640 341,54грн. на підставі акту №3 від 26.09.2025 (а.с.63, Т.1);

- від 26.11.2025 на суму 2 353 215,41грн. на підставі акту №4 від 21.11.2025 (а.с.63 зі зворотної сторони, Т.1);

- від 05.12.2025 на суму 806 350,08грн. на підставі акту №5 від 02.12.2025 (а.с.64, Т.1).

Таким чином, встановлено, що замовником виконано зобов`язання за договором №166 від 02.07.2025 у повному обсязі.

Разом з тим, обставини виникнення на території України повітряних тривог під час воєнного стану, можливого збільшення їх кількості, необхідності забезпечення безпеки працівників, та як наслідок неможливості виконувати роботи працівниками протягом повного робочого часу, були відомі відповідачу як на момент підписання договору №166 від 02.07.2025, так і на момент підписання додаткових угод до нього.

В порушення вимог п. 4.2. Договору доказів на підтвердження реального впливу зазначених обставин на своєчасність виконання послуг за договором відповідачем не надано. В порушення вимог п. 11.3 Договору доказів виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії (свідоцтва), які видаються Торгівельно-промисловою палатою України відповідачем також не надано.

Прокурор зазначає, що при укладенні додаткової угоди №3 від 29.10.2025 до договору №166 від 02.07.2025 порушено вимоги пп. 4 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 та п.п. 4.2., 11.3. Договору.

Наведені вище підстави і слугували підставою для звернення прокурора до суду.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У своїй постанові Велика Палата Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (п. 38) зазначила, що оскільки позовну вимогу про визнання недійсним правочину вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем.

Відповідно до частин першої, третьої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як вже було вищезазначено, Управлінням комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради (далі також: УКГБ ПМР, Замовник) 02.07.2025 на вебпорталі «Prozorro» оприлюднено відомості про здійснення закупівлі послуг без використання електронної системи з предметом: «Поточний ремонт житлового будинку по вул. Преображенська, 14 в м. Павлоград» (ID закупівлі: UA-2025-07-02-007979-a).

Правові та економічні засади здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг визначені Законом України "Про публічні закупівлі", норми якого є спеціальними та визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, і їх потрібно застосовувати переважно щодо норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 926/3421/22).

Особливості укладання договору про закупівлю та внесення змін до нього врегульовано у статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", яка містить загальне правило, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (пункт 4 частини п`ятої статті 41).

Вказана норма передбачає можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) щодо продовження строку виконання зобов`язань у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження (правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.09.2018 у справі №910/21806/17, від 06.06.2023 у справі № 910/21100/21).

В силу ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Закон України "Про публічні закупівлі" не передбачає випадків обов`язкового продовження строку дії договору на вимогу однієї зі сторін, в тому числі шляхом звернення до суду. Норма пункту 4 частини п`ятої статті 41 Закону "Про публічні закупівлі" не надає право одній зі сторін вимагати від іншої внесення змін до договору в судовому порядку (постанова Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).

Продовження строку дії договору та строку виконання зобов`язань внаслідок форс-мажору чи інших обставин є можливим лише, якщо сторони це прямо вказали в умовах договору або уклали додаткову угоду про це за взаємною згодою сторін вже після виникнення таких обставин (постанова Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).

Положення статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачають можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) щодо продовження строку дії договору та строку виконання зобов`язань у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили. Зазначений висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 910/21806/17, від 06.06.2023 у справі № 910/21100/21.

У постанові від 06.06.2023 у справі № 910/21100/21 Верховний Суд звернув увагу на те, що при дослідженні істотності зміни обставин суди мають оцінювати саме ті обставини, якими сторони керувалися під час укладення договору, та момент їх виникнення. За позицією Верховного Суду, якщо буде встановлено, що такі обставини існували вже на час укладення договору, то вони не можуть розглядатися як "істотна зміна обставин", яка надає сторонам право вимагати зміни умов договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору строк надання послуги до 30.09.2025.

Пропозицію щодо внесення змін до цього Договору може ініціювати кожна із Сторін цього Договору. Ініціатива щодо внесення змін до цього Договору має містити обгрунтування необхідності внесення таких змін до цього Договору та документальне підтвердження об`єктивних обставин, що спричинили таку необхідність (п. 4.2 Договору).

У постановах від 30.01.2024 у справі № 907/811/21, від 27.02.2024 у справі № 927/863/23 Верховний Суд також виснував, що під час дії договору сторони можуть змінити таку істотну умову, як строк виконання зобов`язань (строк поставки товару) шляхом продовження такого строку, однак виключно лише за наявності виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження.

Отже об`єктивні обставини, що спричинили відповідне продовження, мають бути документально підтверджені і вони не обов`язково мають бути обставинами непереборної сили, засвідченими у вигляді сертифіката ТПП України.

Як вбачається з матеріалів справи, листа відповідача за вих.№111 від 27.10.2025р. (а.с.48, Т.1) у зв`язку з несприятливою ситуацією, яка склалася у місті, а саме: збільшенням кількості і тривалості повітряних тривог через ворожі обстріли, відключенням електроенергії, затримкою поставки матеріалів постачальниками та несприятливими погодними умовами працівники ПП «Евротек Плюс» не мали змоги виконувати роботи протягом повного робочого часу, просило розглянути можливість внесення змін до договору в частині строків виконання робіт, а саме строк виконання робіт по договору №166 від 02.07.2025 продовжити до 05.12.2025.

В порушення вимог п. 4.2. Договору доказів на підтвердження реального впливу зазначених обставин на своєчасність виконання послуг за договором відповідачем не надано.

В порушення вимог п. 11.3 Договору доказів виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії (свідоцтва), які видаються Торгівельно-промисловою палатою України відповідачем також не надано.

Суд звертає увагу, що обставини, які були відомі сторонам або об`єктивно могли бути передбачені на момент укладення договору, не можуть визнаватися такими, що виникли раптово чи стали наслідком непереборної сили. У такий спосіб відповідні обставини не змінюють істотно баланс прав та обов`язків сторін, а лише відображають ризики, які сторона приймає на себе під час укладення договору.

На необхідності належного документального підтвердження об`єктивних обставин як підстави для внесення змін до істотних умов договору неодноразово наголошував Верховний Суд. Такий підхід послідовно викладений, зокрема, у постановах від 15.03.2018 у справі № 910/4474/17, від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, від 23.01.2020 у справі № 907/788/18, від 01.06.2020 у справі № 913/368/19, від 19.08.2020 у справах № 923/449/18 та № 925/47/19, від 09.09.2020 у справі № 921/524/18, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21,

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі №916/2984/24 від 27.08.2025р.

Таким чином, внесення змін до договору шляхом укладання спірної додаткової угоди, якою продовжено строк виконання робіт до 31.12.2024, дійсно, належним чином обґрунтовано не було.

Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин першої, третьої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За таких обставин, суд погоджується з доводами та аргументами прокурора про те, що сторонами правочину, на момент укладення оскаржуваної додаткової угоди, не було дотримано вимоги пп. 4 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 та п.п. 4.2., 11.3. Договору.

Суд звертає увагу, що сторони уклали договір під час військового стану, коли відбувається збройна агресія російської держави, яка постійно завдає ракетним обстрілам усієї території України. Отже, укладаючи договір, Відповідач знав і повинен був розуміти усі ризики здійснення господарської діяльності під час війни.

З урахуванням вищевикладеного, позовна вимога в частині визнання недійсною додаткової угоди №3 від 29.10.2025 до Договору №166 від 02.07.2025 підлягає задоволенню.

Щодо стягнення штрафних санкцій.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частиною першої статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Прокурор нарахував та просить до стягнення пеню за період з 01.11.2025 до 01.12.2025 у розмірі 72 061,16грн., а також штраф у розмірі 56 444,50грн.

Відповідно до п. 8.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України.

У разі порушення строків виконання зобов`язань за цим Договором виконавець сплачує пеню на користь Замовника у розімірі 0,1 відсотка вартості наданих послуг, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від вказаної вартості наданих послуг (п. 8.2 Договору).

Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажор), які не існували під час укладення Договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо). У цьому випадку виконання умов Договору відкладається на термін, протягом якого будуть діяти такі умови (п. 11.1 Договору).

Здійснивши перевірки наданого прокурор розрахунку, суд приходить до висновку що він є арифметично вірним, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в цій частині.

Щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором слід зазначити наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За змістом частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Ключовим для застосування норм ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та визначення згаданого елемента є поняття «інтерес держави».

У Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Павлоградською окружною прокуратурою за вих. №63-28вих-26 від 05.01.2026р. направлено запит в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» до Павлоградської міської ради з вимогою надати інформацію про вжиті або заплановані заходи, спрямовані на усунення виявлених порушень законодавства (а.с.78-80, Т.1).

Павлоградською окружною прокуратурою за вих. №63-27-вих-26 від 05.01.2026 направлено запит в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» до Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради з вимогою надати інформацію про вжиті або заплановані заходи, спрямовані на усунення виявлених порушень законодавства.

У листі за №01-07/75 від 23.01.2026р. УКГБ Павлоградської міської ради повідомило про відсутність, на його думку обставин для застосування штрафних санкцій (а.с.77, Т.1).

У листі від 26.01.2026 за №11 Павлоградська міська рада повідомила, що Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради надало запитувану інформацію відповідно до запиту в повному обсязі. При цьому, будь-яких інших відомостей, зокрема, щодо вжиття заходів цивільно-правового характеру для визнання недійсною додаткової угоди №3, стягнення штрафних санкцій, наміру вжиття таких заходів або причин, з яких вони не вжиті, Павлоградською міською радою не повідомлено (а.с.81, Т.1).

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 79 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020).

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (пункт 77 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020).

Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Отже, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не с спором між прокурором і відповідним органом, а також не с тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності (пункт 42 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020).

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано,то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020).

Тобто, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 79 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020).

Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.

З врахуванням вище викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

Європейський суд з прав людини у справі "Мантованеллі" проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у сумі 5 324,80грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 29.10.2025 до Договору №166 від 02.07.2025, укладену між Управлінням комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради (код ЄДРПОУ 26137720) та приватним підприємством «Евротек Плюс» (код ЄДРПОУ 31770044).

Стягнути з Приватного підприємства "Евротек Плюс", 51400, Дніпропетровська обл., м.Павлоград, вул. Нова, буд. 3А, офіс 5, код ЄДРПОУ 31770044 на користь Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради, 51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Соборна, 115, код ЄДРПОУ 26137720 за несвоєчасне виконання зобов`язань за Договором №166 від 02.07.2025 пеню у розмірі 72 061,16грн. (сімдесят дві тисячі шістдесят одна гривня 16коп.) та штраф у розмірі 56 444,50грн. (п`ятдесят шість тисяч чотириста сорок чотири гривні 50коп.), а всього штрафні санкції у розмірі 128 505,66грн. (сто двадцять вісім тисяч п`ятсот п`ять гривень 66 коп.).

Стягнути з Приватного підприємства "Евротек Плюс", 51400, Дніпропетровська обл., м.Павлоград, вул. Нова, буд. 3А, офіс 5, код ЄДРПОУ 31770044 на користь Дніпропетровської обласної прокуратури сплачений судовий збір (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/рUA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 5 324,80грн. (п`ять тисяч триста двадцять чотири гривні 08коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24.07.2026

Суддя С.П. Панна