Ухвала суду № 138462149, 23.07.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

23.07.2026 Суддя Паляничко Д. Г.

Справа № 644/842/26

Провадження № 2/644/2299/26

УХВАЛА

про повернення зустрічної позовної заяви

23 липня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді Паляничко Д.Г.,

за участю секретаря судового засідання Книшенко А.С.,

розглянувши у судовому засіданні зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», в особі філії «Харківзбут», про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Індустріального районного суду м. Харкова розглядається позовна заява Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» (далі за текстом КП «Харківські теплові мережі», в особі філії «Харківзбут»/позивач), в особі представника Вініцького Миколи Вікторовича, який діє на підставі довіреності у порядку передоручення від 02.10.2024, звернулось до Індустріального районного суду м. Харкова через систему «Електронний суд» з позовною заявою № 219 від 26.01.2026 до ОСОБА_1 (далі за текстом ОСОБА_1 /відповідач) предметом якої є: стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, абонентське обслуговування та обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення у сумі 21 628,87 коп, а також сплачений судовий збір у сумі 2 662,40 грн та витрати пов`язані з відправкою позовної заяви з додатками.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення, облік нарахувань та оплат, які здійснюються за абонентським особовим рахунком № НОМЕР_1 . Відповідачу щомісяця направлялися рахунки на оплату наданих послуг. Унаслідок неповної та несвоєчасної оплати послуг, що надаються позивачем, у відповідача ОСОБА_1 утворилася заборгованість у загальній сумі 21 628 грн 87 коп, з яких: за надані послуги з централізованого водопостачання у сумі 10 953,09 грн за період з 01.03.2021 по 30.11.2025 та водовідведення у сумі 8 095,72 грн; за абонентське обслуговування у сумі 1 244,46 грн за період з 01.06.2022 по 30.11.2025; за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання у розмірі 698,04 грн та водовідведення у сумі 637,56 грн за період з 01.06.2022 по 30.11.2025.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 02.02.2026 справа № 644/842/26 визначена на розгляд судді Паляничко Д.Г.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 06.02.2026 позов прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі № 644/842/26 призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

03.03.2026 на електрону пошту Індустріального районного суду м. Харкова від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, відшкодувати відповідачу моральну шкоду, завдану грубим порушенням його прав з боку позивача, застосувати строки позовної давності. Заразом, звертається до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи до закінчення військових дій та повного скасування військового стану.

Разом з відзивом, ОСОБА_1 надано зустрічну позовну заяву, предметом якої є:

1.Зобов`язання КП «Харківські теплові мережі» припинити нечесну підприємницьку діяльність щодо позивача та виконати норми Законів України, зобов`язавши відповідача підготувати та укласти з позивачем договір на надання послуг опалення та гарячого водопостачання;

2.Стягнення з відповідача моральної шкоди та шкоди честі та гідності позивача, завданої позивачем протиправними діями, що вчинялися відповідачем протягом багатьох років, у сумі 216 000 грн;

3.Зобов`язання відповідача передати позивачу будь-які персональні документи та дані позивача, що зберігаються у відповідача, та заборонити збирати та використовувати їх у подальшому;

4.Притягнення відповідача до відповідальності у порядку ст. 188-39 КУпАП та згідно ст. 182 КК України;

5.Надання тлумачення слова «виключно» у ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» п. 1. Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

В обгрунтування викладених обставин зустрічного позову, зазначено, що первісний позов незаконним та заявляє свої вимоги обґрунтовуючи їх незаконною відмовою КП «ХТМ» укласти із ним, договір на надання житлово-комунальних послуг, як того вимагає ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», що має наслідком порушення вимог ст.21 Закону України «Про захист прав споживача» (вільне волевиявлення) та ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», за змістом якої споживач може оплачувати послуги лише за договором; тоді як односторонній правочин створює наслідки лише для особи, яка його вчинила (ст.202 ЦК України). За відсутності укладеного між сторонами договору заперечує правильність розрахунку заборгованості, заявленої до стягнення, як визначеної неналежним способом, та наголошує, що стаття 21 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняє вимагати оплати послуг, якщо споживач не дав згоди на її отримання, а будь-яка угода з використання нечесної підприємницької діяльності є недійсною.

27.05.2026 на електрону пошту Індустріального районного суду м. Харкова від ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення позовних вимог за зустрічним позовом, шляхом їх доповнення додатковими вимогами, зокрема:

1)Визнати, що позовні вимоги КП «Харківводоканал» та КП «ХТМ» є безпіставними, недоведеними та мають ознаки шахрайства;

2)Визнати відсутність будь-яких фінансових відносин та зобов`язань між КП «Харківводоканал» та КП «ХТМ» та ОСОБА_1 ;

3)Визнати, що перебуваючи у Польщі з березня 2022 року, ОСОБА_2 жодним чином не може отримувати послуги від КП «Харківводоканал» та КП «ХТМ»;

4)Визнати відсутність будь-яких фінансових відносин та зобов`язань між КП «Харківводоканал» та КП «ХТМ» та ОСОБА_2 ;

5)Відшкодування ОСОБА_2 моральні збитки, завдані необґрунтованим звинуваченням у нібито не існуючому боргу перед КП «Харківводоканал» та КП «ХТМ».

23.06.2026 на адресу суду від представника КП «ХТМ» Сонько Наталії Іванівни, яка діє на підставі довіреності у порядку передоручення від 02.03.2026 надійшли заперечення на зустрічну позовну заяву.

В обгрунтування заперечень зазначило, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг саме по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Також позивач вказував, що постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 затверджені Типові договори передбачені для різних моделей організації взаємовідносин, за якою споживач бажає отримувати послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення. Умови типового договору є обов`язковими при складанні договорів про надання послуг між виконавцями та споживачами. Сторони не можуть на власний розсуд змінювати умови типових договорів. Вважає, що ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами спричинення йому з боку КП «ХТМ» моральної шкоди через здійснення діяльності.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились усі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд дослідивши зустрічну позовну заяву від 03.03.2020, яка надійшла до суду 03.03.2026, уточнену зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», з урахуванням висловленої правової позиції відповідача за зустрічним позовом, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши та оцінивши докази надані на підтвердження викладених у зустрічному позові обставин як кожний окремо, так у їх сукупності, дослідивши заперечення представника КП «ХТМ», дійшов переконання про повернення зустрічної позовної заяви з таких підстав.

Згідно із ч. 1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1, 3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом ч. 6 ст. 30 ЦПК України зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, незалежно від їх підсудності пред`являються в суді за місцем розгляду первісного позову. Це правило не застосовується, коли відповідно до інших визначених у цій статті правил виключної підсудності такий позов має розглядатися іншим судом, ніж тим, що розглядає первісний позов.

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Частиною 2 ст. 193 ЦПК України передбачено, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 15 постанови від 12.06.2009 № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» судам слід мати на увазі, що оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об`єднання і роз`єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими ЦПК України.

Судом установлено, що позовна заява КП «ХТМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є видом позовного провадження. При розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом (ч. 1 ст. 174 ЦПК України).

Під позовною вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Дослідивши первісну зустрічну позовну заяву, а також уточнену зустрічну позовну заяву з додатковими вимогами, суд установив, що їх предметом є: зобов`язання КП «Харківські теплові мережі» припинити нечесну підприємницьку діяльність щодо позивача та виконати норми Законів України, зобов`язавши відповідача підготувати та укласти з позивачем договір на надання послуг опалення та гарячого водопостачання; Стягнення з відповідача моральної шкоди та шкоди честі та гідності позивача, завданої позивачем протиправними діями, що вчинялися відповідачем протягом багатьох років, у сумі 216 000,00 грн; Зобов`язання відповідача передати позивачу будь-які персональні документи та дані позивача, що зберігаються у відповідача, та заборонити збирати та використовувати їх у подальшому; Притягнення відповідача до відповідальності у порядку ст. 188-39 КУпАП та згідно ст. 182 КК України; Надання тлумачення слова «виключно» у ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» п. 1. Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах; а також: визнання, що позовні вимоги КП «Харківводоканал» та КП «ХТМ» є безпіставними, недоведеними та мають ознаки шахрайства; Визнання відсутності будь-яких фінансових відносин та зобов`язань між КП «Харківводоканал» та КП «ХТМ» та ОСОБА_1 ; Визнання, що перебуваючи у Польщі з березня 2022 року, ОСОБА_2 жодним чином не може отримувати послуги від КП «Харківводоканал» та КП «ХТМ»; Визнання відсутності будь-яких фінансових відносин та зобов`язань між КП «Харківводоканал» та КП «ХТМ» та ОСОБА_2 ; Відшкодування ОСОБА_2 моральні збитки, завдані необґрунтованим звинуваченням у нібито не існуючому боргу перед КП «Харківводоканал» та КП «ХТМ».

Згідно положень ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Пунктом 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України зазначено, що позовна заява повертається у випадках, коли порушено правила об`єднання позовних вимог.

Частиною 4 ст. 188 ЦПК України зазначено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Як убачається з однієї з вимог зустрічного позову ОСОБА_1 , останній просить притягти відповідача до відповідальності у порядку ст. 188-39 КУпАП та згідно ст. 182 КК України. Тобто, вимога зустрічного позову є вимогою, яка не належить розгляду в порядку цивільного судочинства.

Окрім зазначеного вище, суд зауважує, однією з вимог зустрічного позову ОСОБА_1 є також надання тлумачення слова «виключно» у ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» п. 1. Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах, що належить до повноважень Конституційного Суду України на підставі ст. 150 Конституції України, оскільки офіційне тлумачення конституції та законів України покладена у законодавчому порядку на відповідний орган державної влади функція роз`яснення, визначення змісту Конституції та законів України, з метою їх однозначного застосування всіма органами державної влади.

Щодо вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача моральної шкоди та шкоди честі та гідності позивача, завданої позивачем протиправними діями, що вчинялися відповідачем протягом багатьох років, у сумі 216 000,00 грн та відшкодування ОСОБА_2 моральних збитків, завданих необґрунтованим звинуваченням у нібито не існуючому боргу перед КП «Харківводоканал» та КП «ХТМ», суд зазначає, що вказані вимоги не відносяться до повноважень розгляду судом першої інстанції з таких підстав.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за наявністю одночасно двох умов: 1) обидва позови взаємопов`язані; 2) спільний їх розгляд є доцільним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

У постанові від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

У постанові від 18.12.2019 у справі № 200/22329/14-ц Велика Палата Верховного Суду наголосила, що зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред`явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів).

Конструкція ч. 2 ст. 193 ЦПК вказує на її імперативність, тобто, суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.

Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

З матеріалів справи убачається, що предметом первісного позову є стягнення заборгованості, а предметом зустрічного позову є відшкодування моральної шкоди заданої порушенням честі та гідності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заразом остання не є стороною у справі № 644/2299/26, оскільки вимоги КП «ХТМ», в особі філії «Харківзбут» пред`являються виключно до відповідача ОСОБА_1 .

За таких обставин, зазначене вище свідчить про те, що первісний та зустрічний позови мають різний предмет, тому не є пов`язаними один з одним і їх спільний розгляд не є доцільним.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов переконання, що об`єднання первісного й зустрічного та уточненого позову в одне провадження та їх спільний розгляд є недоцільним, оскільки позови містять різний предмет заявлених вимог та підстави, зокрема виклад обставин, які підлягають доказуванню, тому об`єднання вказаних позовів є неможливим згідно з положенями ст. 49 ЦПК України, оскільки одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, так як у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом, а зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача, що окрім іншого й ускладнить вирішення справи та призведе до затягування її розгляду

Суд також наголошує, що повернення зустрічного позову в межах цієї справи не є перешкодою у доступі до правосуддя, адже учасник справи не позбавляється можливості подання такого позову як окремого на загальних підставах.

Як зазначено, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.08.2023 у справі № 752/2177/22 (провадження № 61-4447св23) доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 237/3566/17 (провадження № 61-13886св21) вказано, що: «право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним; подаючи зустрічну позовну заяву, заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК України щодо її подання. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (стаття 194 ЦПК України). Отже, зустрічна позовна заява, подана до суду поза межами строку для подання відзиву, підлягає поверненню судом заявнику».

З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» (Osman v. the United Kingdom) від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland) від 19.06.2001 року вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Із зазначеного слідує, що повернення зустрічної позовної заяви у відповідності до ст. 194 ЦПК України не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не позбавляє права позивача (заявника) на повторне звернення до суду із позовом

Суд звертає увагу, що повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє ОСОБА_1 подати свій позов на загальних підставах та роз`яснює відповідачу його право на звернення до суду з позовом у загальному порядку.

Отже, на підставі викладеного вище, керуючись ст. 49, 77, 78, 84, 175, 177, 185, 188, 258-261, 293, 315 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», в особі філії «Харківзбут», про захист прав споживачів, та уточнення до неї, повернути ОСОБА_1 .

Копію зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», в особі філії «Харківзбут», про захист прав споживачів, та уточнення до неї, долучити до цивільної справи № 644/842/26

Копію цієї ухвали направити учасникам судового процесу.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє його права подати позов з відповідними вимогами на загальних підставах.

Копію даної ухвали надіслати сторонам у справі.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.

Суддя Д.Г. Паляничко