Ухвала суду № 138462115, 24.07.2026, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/954/26

провадження № 1-кп/631/164/26

У Х В А Л А

п р о п р и з н а ч е н н я с п р а в и до с у д о в о г о р о з г л я д у

24 липня 2026 року селище Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю

з боку сторони обвинувачення:

прокурорів ОСОБА_2

ОСОБА_3

з боку сторони захисту:

обвинуваченого ОСОБА_4

а також:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

розглянувши і перевіривши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні залу судових засідань № 1 Нововодолазького районного суду Харківської області справу за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 жовтня 2025 року під № 42025222030000145, щодо вчинення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 239 та частиною 1 статті 242 Кримінального кодексу України, заслухавши думку прокурорів та обвинуваченого,

в с т а н о в и в:

На виконання приписів частини 1 статті 314 Кримінального процесуального кодексу України ухвалою, постановленою 20.07.2026 року Нововодолазьким районним судом Харківської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , визначеної відповідно до частини 11 статті 31 й частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України, з урахуванням приписів статей 75 та 76 цього ж кодифікованого процесуального закону України, розпочато підготовче провадження у цій справі та призначене відкрите підготовче судове засідання, яке слід провести професійним суддею одноособово за участю прокурора, представника юридичної особи, яка є потерпілим, та обвинуваченого.

Представник юридичної особи, яка є потерпілим, ДЕРЖАВНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ІНСПЕКЦІЇ У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ОСОБА_6 - у підготовче судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце його проведення був повідомлений своєчасно та належним чином згідно із вимогами кримінального процесуального кодифікованого закону України, про причини своєї неявки не сповістив, проте надав заяву, зареєстровану за вхідним № 5056/26-вх від 24.07.2026, з проханням провести розгляд справи за їх відсутності, зауваживши, що матеріальна шкода відшкодовано повністю під час досудового розслідування, тому цивільний позов ними не заявлений.

У відповідності до вимог абзацу 2 пункту 2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-1430/0/4-12 від 03.10.2012 «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» неприбуття для участі у підготовчому судовому засіданні учасників судового провадження (крім прокурора, за винятком випадків, коли кримінальне провадження здійснюється у формі приватного обвинувачення в порядку частини 4 статті 26 Кримінального процесуального кодексу України), які належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення такого засідання (при цьому суд повинен переконатися, що таке повідомлення мало місце), не перешкоджає його проведенню, крім випадків, визначених законом, зокрема:

1) якщо обвинувачений, потерпілий звернувся з клопотанням (виявив бажання) бути присутнім під час підготовчого судового засідання, але з невідомих причин не з`явився до суду у визначений час, суд вправі відкласти судове засідання;

2) якщо відсутність учасника підготовчого судового засідання зумовлена поважними причинами, суд може прийняти рішення про відкладення судового засідання;

3) у разі відсутності обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, для можливості реалізації останнім права, передбаченого статті 384 кримінального процесуального кодифікованого закону України, щодо розгляду кримінального провадження судом присяжних, суд зобов`язаний відкласти судове засідання;

4) якщо обвинувальний акт надійшов до суду з підписаною між сторонами угодою, участь сторін такої угоди відповідно до частини 2 статті 474 цього ж кодексу є обов`язковою, то відкладення судового засідання також є обов`язковим;

5) якщо одна зі сторін заперечує проти проведення підготовчого судового засідання за відсутності учасника судового провадження, який не з`явився, суд вправі відкласти судове засідання;

6) якщо до суду надійшло клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, участь сторін кримінального провадження та потерпілого згідно з частиною 1 статті 288 зазначеного вище процесуального кодексу України обов`язково, а тому суд зобов`язаний відкласти судове засідання.

Керуючись наведеними приписами, від яких до сих пір не відійшов Верховний Суд, а, отже, вони є обов`язковими до застосування судами першої інстанції, відкриваючи підготовче судове засідання за суттю, суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, ураховуючи, що представник юридичної особи, яка є потерпілим, отримав судовий виклик у визначений кримінальним процесуальним кодифікованим законом строк, звернувся до суду із клопотанням здійснити судове кримінальне провадження за його відсутності, за умови, що жоден з учасників цього кримінального провадження (ані з боку сторони обвинувачення, ані з боку сторони захисту) не заперечував проти проведення підготовчого судового засідання за його відсутності, порадившись на місці, суд дійшов висновку про можливість здійснити підготовче провадження без нього.

Доходячи до такого, суд урахував, що відповідно до приписів частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, учиненої 04.11.1950 року в Римі та ратифікованої Україною 17.07.1997 року відповідним Законом № 475/97-ВР, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожна людина при визначенні її громадських прав і обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка бере участь у справі, бути присутньою на судовому засіданні, що випливає з об`єкта та цілей вищевказаної статті 6 Конвенції, оскільки здійснення гарантованих нею прав передбачає можливість особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Разом з тим кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі», ухвалене 19.06.2001 року (заява № 28249/95), в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України», що ухвалене 03.04.2008 року (заява № 3236/03), вказує, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Наявними матеріалами справи доведено, що представник юридичної особи, яка є потерпілим - ДЕРЖАВНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ІНСПЕКЦІЇ У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ОСОБА_6 - обізнаний про перебування в провадженні Нововодолазького районного суду Харківської області під голуванням судді ОСОБА_1 справи з єдиним унікальним № 631/954/26 (провадження № 1-кп/631/164/26) за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 жовтня 2025 року під № 42025222030000145, щодо вчинення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 239 та частиною 1 статті 242 Кримінального кодексу України, й, беручи до уваги його прохання провести судове провадження без них, зазначаючи, що матеріальна шкода відшкодована повністю, суд не вбачає перешкод для проведення підготовчого судового засідання у його відсутність.

Отже, обвинувальний акт пред`явлений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 239 та частиною 1 статті 242 Кримінального кодексу України.

Зазначене кримінальне провадження підсудне Нововодолазькому районному суду Харківської області.

Підстав для закриття провадження у справі за пунктами 4 - 8 частини 1 або частини 2 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, як і прийняття рішення за пунктами 1 - 4 частини 3 статті 314 Кримінального процесуального кодексу України не має.

Під час підготовчого судового засідання сторони кримінального провадження не заперечували проти призначення справи до судового розгляду, будь-яких заяв та клопотань не надали.

З метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання, слід доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Постановляючи ухвалу, суд бере до уваги, що пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.

Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади (на цей час Берестинський район та місто Берестин відповідно) та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.

При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.

Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.

Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного Закону на законодавчому рівні унормовано, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до цього, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.

Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, воєнний стан на території України не припинений та не скасований, а тому справа перебуває на розгляді належного та повноважного суду.

Отже, приймаючи до уваги все вищевикладене, керуючись статтею 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтею 17 і пунктами 3 та 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями), Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року; частиною 1 статті 239 і частиною 1 статті 242 Кримінального кодексу України № 2341-ІІІ від 05.04.2001 року (із змінами та доповненнями), а також частинами 1 та 11 статті 31, частиною 2 статті 35, частиною 2 статті 110, частиною 5 статті 115, статтями 134 138, частиною 4 статті 291, частиною 1 статті 293, статтями 314 - 317, частиною 1 статті 320, частиною 2 статті 369, частиною 3 статті 371, статтею 372, частиною 2 статті 392, частиною 5 статті 532 та статтею 533 Кримінального процесуального кодексу України № 4651-VІ від 13.04.2012 року (із змінами та доповненнями),

у х в а л и в:

Призначити судовий розгляд справи з єдиним унікальним № 631/954/26 (провадження № 1-кп/631/164/26) за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 жовтня 2025 року під № 42025222030000145, щодо вчинення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 239 та частиною 1 статті 242 Кримінального кодексу України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу судових засідань № 1 Нововодолазького районного суду Харківської області 03 серпня 2026 року о 13 годині 30 хвилин за участю: з боку сторони обвинувачення - прокурорів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , представника юридичної особи, яка є потерпілим, ОСОБА_6 , а також з боку сторони захисту - обвинуваченого ОСОБА_4 .

Доручити представнику Харківського районного сектору філії ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» в Харківській області (поштовий адрес: вулиця Донця Григорія, будинок № 6, кабінет № 21, селище Нова Водолага Харківського району Харківської області, 63202; електронна скринька: kha33@probation.gov.ua; телефони: (057) 404-46-93) підготувати в строк до 03.08.2026року досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .

Ухвала окремому оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її постановлення. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачені частиною 1 статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвала, що набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Ухвалу постановлено, виготовлено шляхом комп`ютерного набору та підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя ОСОБА_1