Рішення № 138461792, 24.07.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/1176/26

Провадження №2/639/1118/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова

у складі: головуючого судді Труханович В.В.,

за участю секретаря Бірюк А.О.,

представника позивача Кучерова С.С.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Зябкіна В.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу № 639/1176/26 за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Ураїнська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2026 року позивач ОСОБА_2 , в особі свого представника адвоката Кучерова Станіслава Сергійовича, звернувся до Ноовбаварського районного суду міста Харкова з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Ураїнська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якій просив суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПЗУ УКРАЇНА» на користь ОСОБА_2 суму страхового відшкодування за майнову шкоду в сумі 60 726,46 гривень; стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 майнову шкоду в сумі 28 904,49 гривень; стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 20 000,00 гривень; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 франшизу в рахунок відшкодування завданої шкоди в сумі 3 200,00 гривень, стягнути з Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПЗУ УКРАЇНА», ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на оплату послуг експерта в сумі 7 000,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 11.01.2025 о 18:45:00 м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 177, водій ОСОБА_3 , керуючи ТЗ SUZUKI VITARA з д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважний, виїхав на перехрестя на заборонений сигнал світлофору, що забороняє рух, не дотримався безпечної швидкості руху, внаслідок чого відбулось зіткнення з ТЗ FORD TOURNEO CONNECT д.н.з. НОМЕР_3 , після чого здійснив зіткнення з ТЗ BYD SEAGULL д.н.з. НОМЕР_4 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги ст. 124 КУпАП. 11.01.2025 о 18:45:00 м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 177, водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ FORD TOURNEO CONNECT д.н.з. НОМЕР_3 , не був уважний, виїхав на перехрестя на заборонений сигнал світлофору, що забороняє рух, повертаючи ліворуч не дав дорогу ТЗ SUZUKI VITARA з д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого відбулось зіткнення з ТЗ FORD TOURNEO CONNECT д.н.з. НОМЕР_3 , після чого ТЗ FORD TOURNEO CONNECT д.н.з. НОМЕР_3 здійснив зіткнення з ТЗ BYD SEAGULL д.н.з. НОМЕР_4 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 124 КУпАП. 10.07.2025 Постановою Новобаварського районного суду міста Харкова справі № 639/844/25 ОСОБА_3 визнали винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі закрити у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП; ОСОБА_1 визнали винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі закрити у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП. 17.11.2025 Постановою Харківського апеляційного суду у справі №639/844/25 апеляційну скаргу залишено без задоволення, Постанову Новобаварського районного суду міста Харкова справі № 639/844/25 від 10.07.2025 залишено без змін. Рішення набрало законної сили. Цивільно-правова відповідальності обох власників наземних транспортних засобів, що винні у настанні ДТП, була застрахована. ОСОБА_1 застрахував свою відповідальність у страховій компанії «PZU», а ОСОБА_3 у страховій компанії «УПСК». 21.08.2025 страхова компанія «УПСК» здійснила виплату у розмірі 99 273,54 грн. 03.12.2025 страхова компанія «PZU» здійснили виплату у розмірі 96 073,54 грн. Страховиком у програмі AUDATEX була виготовлена ремонтна калькуляція від 13.08.2025, згідно якої вартість відновлювального ремонту транспортного засобу позивача складає 198 547,09 грн. Враховуючи двох відповідальних осіб за вчинення ДТП, позивачу було виплачену половину цієї суми. Не погодившись з таким розрахунком вартості відновлювального ремонту позивач звернувся до судового експерта Шаповалова Віталія Івановича з метою отримання висновка експерта за результатами транспортно товарознавчого дослідження для подання до суду. 26.09.2025 був складений висновок експерта №15В. Враховуючи, що ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП, Позивач вирішив продати залишки транспортного засобу після ДТП та не ремонтувати його. Згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу №3245/2025/5602608 від 10.09.2025 автомобіль марки BYD SEAGULL, реєстраційний номер НОМЕР_5 був проданий за 100 000,00 грн. Отже, позивач отримав значно більші збитки, ніж компенсували йому страхові компанії, вважає за потрібне звернутися до суду з метою отримання різниці між вартістю транспортного засобу до ДТП та після ДТП, враховуючи розмір отриманих страхових виплат та отримані кошти за продаж залишків транспортного засобу. Сума відшкодування матеріальної шкоди розраховується як різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, за вирахуванням сплаченого страхового відшкодування. Враховуючи наявність двох винних учасників ДТП, розмір матеріальної шкоди за результатами експертних досліджень 448 904,49 гривень, здійснення страхової виплати від страхової компанії PZU у розмірі 96073,54 грн та страхову виплату від страхової компанії УПСК у розмірі 99273,54 грн, ПРАТ СК «ПЗУ УКРАЇНА» повинна здійснити доплату страхового відшкодування у рамках страхового ліміту в розмірі 60 726,46 грн. (160 000,00 грн 96073,54 грн 3200,00 грн). Враховуючи, що в рамках цієї позовної заяви позивач просить стягнути зі страхової компанії «PZU» збитки на суму 60 726,46 грн в рамках страхового ліміту, то винні у ДТП особи повинні компенсувати реальні матеріальні збитки потерпілого, що не покриваються страховими виплатами, у такому розмірі: 448 904,49 грн (загальна сума збитків, що дорівнює вартості транспортного засобу до настання ДТП) 100 000,00 грн (вартість проданих залишків після ДТП/ вартість авто після ДТП) 96 073,54 грн (виплачена сума страховою компанією «PZU») 3 200,00 грн (сума франшизи, що повинен сплатити потерпілому виключно ОСОБА_1 ) 99 273,54 грн (виплачена сума страховою компанією «УПСК») 60 726,46 грн (сума позовних вимог до страхової компанії «PZU») 60 726,46 (різниця між страховим лімітом та виплатою страховика «УПСК», на яку не претендує позивач внаслідок укладання угоди зі Страховиком) = 28 904,49 грн. Крім того, позивач просив стягнути моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн. та витрати витрати на складання висновку експерта у розмірі 7 000,00 грн.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою. Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 25 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Ураїнська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Призначено підготовче судове засідання.

13 березня 2026 року від представника ПРАТ СК «ПЗУ УКРАЇНА» надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого повідомлено, що обов`язок ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» щодо відшкодування потерпілому витрат на проведення експертизи (дослідження) з`являється лише тоді, коли представник ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» не з`явився для огляду пошкодженого майна автомобіля Byd Seagull, д.н.з. НОМЕР_4 - та фіксації характеру та розміру збитків. Оскільки представник ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» Авдєєв С.В. у відповідності до вимог Закону провів огляд автомобіля Byd Seagull, д.н.з. НОМЕР_4 та зафіксував наявні ушкодження ТЗ в Протоколах технічного огляду КТЗ від 18.02.2025 та від 11.03.2025 та фотографіях, то у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» відсутній обов`язок відшкодування витрат на оплату послуг експерта в сумі 7000 грн. на підставі п.34.3. ст.34 Закону. Крім того, відповідач 1 вважає, що Ремонтна калькуляцію (кошторис) КТЗ № 219225743 від 13.03.2025 , яка складена ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» є належним доказом ( містить інформацію щодо предмета доказування відповідно до ст.77 ЦПК України), є допустимим доказом (не порушує порядок отримання доказів відповідно до ст. 78 ЦПК України), є достовірним доказом ( на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи відповідно до ст. 79 ЦПК України). Водночас Позивачем долучено до позовної заяви Висновок експерта № 15B за результатами транспортно товарознавчого дослідження для подання до суду, складений судовим експертом Шаповаловим В.І. 26.09.2025 року на замовлення позивача. Вважає, що наданий позивачем Висновок експерта № 15B є неналежним та недостовірним доказом витрат на відновлювальний ремонт ТЗ, вартості ТЗ до та після ДТП. Також вважає, що відповідачем 1 виконано зобов`язання перед третьою особою а договором № ЕР.220654846 та виплачено позивачу страхове відшкодування в повному обсязі. У зв`язку з чим просив у позові відмовити.

23 березня 2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив згідно якої повідомлено, що вартість ремонту перевищує вартість авто до ДТП, що означає: транспортний засіб є знищеним, відновлювальний ремонт проводити економічно недоцільно. Проведення ремонту за таких умов є економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Отже, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП. Також ззаначив, що витрати на експертизу підлягають відшкодуванню, якщо вони є необхідними для захисту права. У даній справі Страховик занизив розмір збитків, у зв`язку з чим виник спір, який можливо вирішити лише шляхом проведення незалежної експертизи. Відповідач посилається на п.34.3 ст.34 Закону і робить висновок: витрати компенсуються лише якщо страховик не провів огляд. Отже, такі витрати є обґрунтованими, необхідними та прямо пов`язаними із

справою.

03 квітня 2026 року від представника ПРАТ СК «ПЗУ УКРАЇНА» надійшли заперечення на відповідь на відзив,згідно яких просили відмовити у задоволенні позовних вимог до відповідача 1.

08 квітня 2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого повідомив, що не заперечує щодо позовних вимог в частині стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 майнової шкоди, завданої пошкодженням автомобіля позивача у розмірі 28 904, 49 грн. Заперечував щодо стягнення з нього франшизи у розмірі 3 200,00 грн. та заперечував щодо стягнення з нього витрат на правову допомогу.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 25 травня 2026 року провадження у цивільній справі № 639/1176/26 в частині позовних вимог ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування шкоди у розмірі 60 726, 46 грн. (шістдесят тисяч сімсот двадцять шість гривень 46 копійок) завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригодизакрито.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 25 травня 2026 року закрито підготовче провадження у цивільній справі ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Ураїнська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Призначено справу до судового розгляду в судове засідання

Представник позивача адвокат Кучеров С.С., який діє на підставі Ордеру на надання правової допомоги від 07.01.2026, в судовому засіданні просив позов задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав позовні вимоги частково, а саме не заперечував щодо солідарного стягнення з нього майнової шкоди, заваної пошкодженням автомобіля, однак заперечував щодо стягнення з нього франшизи та моральної шкоди.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвоката Зябкіна В.В., який діє на підставі Ордеру на надання правової допомоги від 23.02.2026, в судовому засідання заперечував щодо позовних вимог до ОСОБА_3 , просив у позові відмовити.

Інші сторони в судове засідання не з`явились, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Згідно ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності нез?явившихся сторін.

Суд, вислухавши пояснення ппредстваника позивача, представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Зябкіна В.В., відповідача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

На підставі ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно ч.ч.1-3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В судовому засіданні встановлено, що 11.01.2025 о 18:45:00 м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 177, водій ОСОБА_3 керуючи ТЗ SUZUKI VITARA з д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважний, виїхав на перехрестя на заборонений сигнал світлофору, що забороняє рух, не дотримався безпечної швидкості руху, внаслідок чого відбулось зіткнення з ТЗ FORD TOURNEO CONNECT д.н.з. НОМЕР_3 , після чого здійснив зіткнення з ТЗ BYD SEAGULL д.н.з. НОМЕР_6 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. 11.01.2025 о 18:45:00 м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 177, водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ ТЗ FORD TOURNEO CONNECT д.н.з. НОМЕР_3 , не був уважний, виїхав на перехрестя на заборонений сигнал світлофору, що забороняє рух, повертаючи ліворуч не дав дорогу ТЗ SUZUKI VITARA з д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого відбулось зіткнення з ТЗ FORD TOURNEO CONNECT д.н.з. НОМЕР_3 , після чого ТЗ FORD TOURNEO CONNECT д.н.з. НОМЕР_3 здійснив зіткнення з ТЗ BYD SEAGULL д.н.з. НОМЕР_6 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 11-12).

В подальшому було складено адміністративні протоколи, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до постанови Новобаварського районного суду міста Харкова від 10 липня 2025 року по справі № 639/844/25, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі закрито у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі закрито у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП (т. 1 а.с. 11-12).

Постановою Харківського апеляційного суду у справі №639/844/25 апеляційну скаргу залишено без задоволення. Постанову Новобаварського районного суду міста Харкова справі № 639/844/25 від 10.07.2025 залишено без змін (т. 1 а.с. 13-15).

Судове рішення набрало законної сили.

Таким чином, постановою від 10 липня 2025 року, яка набрала законної сили , встановлено вину ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 11.01.2025.

Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, вина ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, настанні матеріальної шкоди та причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідачів та настанням матеріальної шкоди позивача встановлені у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальності обох власників наземних транспортних засобів, що винні у настанні ДТП, була застрахована.

ОСОБА_1 застрахував свою відповідальність у страховій компанії «ПЗУ Україна», поліс ЕР.220654846, а ОСОБА_3 у страховій компанії «УПСК» поліс ЕР.219225743 (т. 1 а.с. 27, 34).

Як зазначає представник позивача страховиком «УПСК» у програмі AUDATEX була виготовлена ремонтна калькуляція від 13.08.2025, згідно якої вартість відновлювального ремонту транспортного засобу ТЗ BYD SEAGULL д.н.з. НОМЕР_6 позивача склала 198 547,09 грн., враховуючи двох відповідальних осіб за вчинення ДТП, позивачу було виплачену половину цієї суми 99 273,54 грн. В свою чергу, страховиком «ПЗУ Україна», враховуючи франшизу 3 200,00 грн. та двох відповідальних осіб за вчинення ДТП, позивачу було виплачену половину цієї суми за вирахуванням франшизи 96 073,54 грн.

При цьому представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував, що позивач ОСОБА_2 як потерпіла особа (власник пошкодженого транспортного засобу) має право на відшкодування шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_2 є власником пошкодженого транспортного засобу ТЗ BYD SEAGULL д.н.з. НОМЕР_6 .

Так, згідно із ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає як засади, так і процедури отримання потерпілими особами за наслідками ДТП, відшкодування заподіяної шкоди.

Закон передбачає, що потерпілий, який володіє правом на майнове відшкодування заподіяної йому шкоди, повинен вчинити ряд активних дій, які б свідчили про його волевиявлення щодо здійснення цього права. Вказані активні дії потерпілого закон пов`язує, зокрема, із поданням заяви про страхове відшкодування впродовж визначеного законом строку (підпункт 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-IV), зі сприянням у визначенні характеру та розміру збитків (пункт 331.1статті 331 Закону № 1961-IV).

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування. До заяви про виплату страхового відшкодування додаються документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди в оригіналі або належним чином оформлені копії.

Статтею 35.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що особа, якій подається заява про страхове відшкодування, зобов`язана надавати консультаційну допомогу заявнику під час складення заяви і на вимогу заявника зобов`язана ознайомити його з відповідними нормативно-правовими актами, порядком обчислення страхового відшкодування (регламентної виплати) та документами, на підставі яких оцінено розмір заподіяної шкоди

Положеннями статті 36.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зазначено, що страховик (у випадках, передбаченихстаттею 41цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно з частинами 1,2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 2.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (в редакції, чинній на час вчинення ДТП) передбачено, що власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб. Якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі статті 396 ЦК України. Таким чином, спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху (висновок Верховного Суду України в постанові від 03 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 № 147/66/17 зробила висновок, що факт правомірності володіння особою транспортним засобом є достатньою підставою для неї, щоб звернутися за захистом права щодо відшкодування шкоди, заподіяної вказаному майну.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернувся з заявами до старових компаній «УПСК» та «ПЗУ Україна».

21.08.2025 страхова компанія «УПСК» здійснила виплату ОСОБА_2 у розмірі 99 273,54 грн. (т. 1 а.с. 19а)

03.12.2025 страхова компанія «ПЗУ Україна» здійснили виплату у розмірі 96 073,54 грн. (т. 1 а.с 19).

Отже, старохі компанії визнали дорожньо-транспортну пригоду, яка мала місце 11.01.2025 страховим випадком та виплатили страхове відшкодування потерпілій особі ОСОБА_2 , який має на це право як власник пошкодженого транспортного засобу ТЗ BYD SEAGULL д.н.з. НОМЕР_6 .

Також, що ОСОБА_2 є власником пошкодженого транспортного засобу ТЗ BYD SEAGULL д.н.з. НОМЕР_6 вбачається зі звіту про розрахунок ринкової вартості пошкодженого автомобіля № 127/04/26, де зазначено власник КТЗ ОСОБА_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_7 від 02.01.2024 (т. 1 а.с. 213).

Отже, внаслідок винних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був пошкоджений транспортний засіб Позивача, а тому позивач має право на відшкодування збитків, яких він зазнав у зв`язку з пошкодженням його транспортного засобу, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Таким чином, доводи представника відповідача, що ОСОБА_2 не мав права на відшкодування шкоди внаслідок ДТП, яка мала місце 11.01.2025 спростовуються матеріалами справи.

Вподальшому, позивач ОСОБА_2 не погодившись розрахунком, який здійснено страховими компаніями у програмі AUDATEX, вартості відновлювального ремонту звернувся до судового експерта ОСОБА_5 з метою отримання висновка експерта за результатами транспортно товарознавчого дослідження для звернення до суду.

Згідно висновку експерта Шаповалова В.І. від 26.09.2025 №15В:

- сума матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля марки BYD SEAGULL, реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер шасі (VIN) НОМЕР_8 , 2023 року виготовлення, пошкодженого в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 11.01.2025 дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент ДТП та складає 448 904,49 грн.;

- вартість відновлювального ремонту автомобіля марки BYD SEAGULL, реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер шасі (VIN) НОМЕР_8 , 2023 року виготовлення, пошкодженого в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 11.01.2025 складає 468 899,62 грн. з ПДВ матеріали;

- вартість автомобіля марки BYD SEAGULL, реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер шасі (VIN) НОМЕР_8 , 2023 року виготовлення, пошкодженого в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 11.01.2025 року, після настання пошкоджень складає 93 786,72 грн. (т. 1 а.с. 40-48).

Як зазначив представник позивача, що оскільки згідно звіту, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП, то його ремонт вважається економічно необґрунтованим, у зв`язку з чим позивач вирішив продати залишки транспортного засобу після ДТП та не ремонтувати його.

Суд зазначає, що у разі коли пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до п. 30.1 ст. 30 Закону № 1961-IV, транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Судом встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу №3245/2025/5602608 від 10.09.2025 автомобіль марки BYD SEAGULL, реєстраційний номер НОМЕР_5 був проданий ОСОБА_2 за 100 000,00 грн. (т. 1 а.с. 72-73).

Представник позивача в судовому засіданні повідомив, що позивач отримав значно більші збитки, ніж компенсували йому страхові компанії ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та ПрАТ «Страхова компанія «УПСК», а отже вважає за потрібне звернутися до суду з метою отримання різниці між вартістю транспортного засобу до ДТП та після ДТП, враховуючи розмір отриманих страхових виплат та отриманих коштів за продаж залишків транспортного засобу.

В обгрунтування розрахунку суми відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок ДТП повідомив, що сума відшкодування матеріальної шкоди розраховується як різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, за вирахуванням сплаченого страхового відшкодування. Так, винні у ДТП особи повинні компенсувати реальні матеріальні збитки потерпілого, що не покриваються страховими виплатами, у такому розмірі: 448 904,49 грн (загальна сума збитків, що дорівнює вартості транспортного засобу до настання ДТП) 100 000,00 грн (вартість проданих залишків після ДТП/ вартість авто після ДТП) 96 073,54 грн (виплачена сума страховою компанією «PZU») 3 200,00 грн (сума франшизи, що повинен сплатити потерпілому виключно ОСОБА_1 ) 99 273,54 грн (виплачена сума страховою компанією «УПСК») 60 726,46 грн (сума позовних вимог до страхової компанії «PZU») 60 726,46 (різниця між страховим лімітом та виплатою страховика «УПСК», на яку не претендує позивач внаслідок укладання угоди зі Страховиком) = 28 904,49 грн.

Так, під час розгляду справи в суді відповідачем ПрАТ СК «ПЗУ Україна» здійснено доплату страхового відшкодування позивачу в розмірі 60 726,46 грн., у зв`язку з чим провадження у даній частині позовних вимог було закрито. (т. 1 а.с. 230).

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував щодо стягнення з нього у солідарному порядку майнової шкоди, завадаої внаслідок ДТП у розмірі 28 904,49.

В свою чергу, представник ОСОБА_3 адвокат Зябкін В.В., заперечував щодо стягнення з відповідача ОСОБА_3 матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП, оскільки потерпілий підписав угоду з ПрАТ «Страхова компанія «УПСК», що страхове відшкодування належно виконано.

Так, згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Так, відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ч. ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст.1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладення обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності що передбачено статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Зазначена правова позиція закріплена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц, провадження № 14-316цс18, з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17, провадження № 14-95цс20.

Системний аналіз указаних положень законодавства, дає можливість дійтивисновків, що власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування в повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювана шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то такому разі майнова шкода у повинна бути відшкодована винною особою в загальному порядку.

Такого ж правового висновку дійшли Верховний суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 487/577/15-ц від 29 листопада 2019 року, № 761/41395/1 ц від 25 листопада 2019 року, № 490/898/16-ц від 01 серпня 2019 року, № 761/30666/16-ц від 12 квітня 2018 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ліміт відповідальності ПрАТ «Страхова компанія «УПСК», де застрахував свою цивільно-правову відповідальність ОСОБА_3 , складає 160 000,00 грн. (т. 1 а.с. 26).

Враховуючи двох винуватців ДТП, розмір страхового відшкодування, яке сплатило ПрАТ «УПСК» потерпілому ОСОБА_2 склало 99 273,54 грн.

При цьому, ПрАТ «УПСК» запропонувало потерпілому ОСОБА_2 укласти угоду про розмір і спосіб здійснення страхового відшкодування, згідно якої ПрАТ «УПСК», як страховик цивільно-праввої відповідальності власників наземних транспортних засобів, в поному обсязі та відповідно до вимог чинного законодавства України виконала погоджені сторонами умови угоди про розмір і спосіб здійснення страхового відшкодування від 12.08.2025, сплативши власнику пошкодженогоBYD SEAGULL, реєстраційний номер НОМЕР_5 , ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 99 273,54 грн. (т. 1 а.с. 27).

Тобто підписавши таку угоду, ОСОБА_2 фактично вже не може вимагати здійснити доплату у рамках страхового ліміту страхову компанію «УПСК», однак збитки, завдані винними особам понад страховий ліміт, повинні бути компенсовані в повному обсязі саме винними особами.

Суд зазначає, що право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, не може бути припинене чи обмежене договором, оскільки закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов`язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобовязанні.

Як вже було встановлено судом, згідно звіту висновку експерта ОСОБА_5 від 26.09.2025 №15В: сума матеріального збитку складає 448 904,49 грн., вартість відновлювального ремонту складає 468 899,62 грн. з ПДВ матеріали; вартість автомобіля марки BYD SEAGULL, реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер шасі (VIN) НОМЕР_8 , 2023 року виготовлення, пошкодженого в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 11.01.2025 року, після настання пошкоджень складає 93 786,72 грн. (т. 1 а.с. 40-48).

Отже, винні у ДТП особи ОСОБА_1 та ОСОБА_3 повинні компенсувати у солідарному порядку реальні матеріальні збитки потерпілого ОСОБА_2 , що не покриваються страховими виплатами, у такому розмірі: 448 904,49 грн (загальна сума збитків, що дорівнює вартості транспортного засобу до настання ДТП) 100 000,00 грн (вартість проданих залишків після ДТП/ вартість авто після ДТП) 96 073,54 грн (виплачена сума страховою компанією «ПЗУ Україна») 3 200,00 грн (сума франшизи, яка не врахована страховою) 99 273,54 грн (виплачена сума страховою компанією «УПСК») 60 726,46 грн (сума позовних вимог до страхової компанії «ПЗУ Україна», які виплачені під час розгляду справи) 60 726,46 (різниця між страховим лімітом та виплатою страховика «УПСК», на яку не претендує позивач внаслідок укладання угоди зі Страховиком) = 28 904,49 грн.

Щодо відшкодування матеріальної шкоди, а саме франшизи у розмірі 3 200,00 грн. з відповідача ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ТЗ FORD TOURNEO CONNECT д.н.з. НОМЕР_3 - ОСОБА_1 застрахована в страховій компанії «ПЗУ Україна» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР.220654846. Сума страхового відшкодування становить 160 000,00 грн, франшиза 3 200,00 грн. (т. 1 а.с. 35а).

При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Як вбачається з матеріалів справи, страхова компанія «ПЗУ Україна» виплатило суму страхового відшкодування в розмірі без врахування суми франшизи, розмір якої згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів становить 3 200,00 грн. (т. 1 а.с. 35а).

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідно до п. 36.6 ст. 36 цього Закону страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Позивач, пред`явиши позовні вимоги до винуватця ДТП, вказує, що не отримував грошові кошти в якості сплати франшизи в сумі 3 200,00 грн., а відтак за вимогами закону із ОСОБА_1 підлягає стягненню ця сума.

Крім того, сторона позивача просила суд стягнути з відповідачів витрати на оплату послуг експерта у сумі 7 000,00 грн.

Згідно квитанції №0202410004 від 20.03.2025 ОСОБА_2 на рахунок ФОП ОСОБА_5 здійснено оплату за дослідження транспортного засобу. рах. № НОМЕР_9 у розмірі 7 000,00 грн. (т. 1 а.с. 108).

Отже, з відповідачів ПрАТ «ПЗУ Україна», ОСОБА_3 , ОСОБА_1 підлягає стягненню у солідарному порядку відшкодування матеріальної шкоди,а саме витрат пов`язаних з проведенням експертизи у розмірі 7 000,00 грн.

Крім того, представник позивача просив стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 моральну шкоду завдану внаслідок ДТП у розмірі 20 000,00 грн.

В обгрунтування вимог посилався на те, що моральна шкода, яка завдана ОСОБА_2 внаслідок ДТП полягає у тому , що він пережив шок через втрату автомобіля, а також сильні душевні страждання. Крім того, позивач виявився позбавленим можливості пересуватися на своєму автомобілі, що в умовах існування режиму воєнного стану, коли часто терміново необхідно дістатися до укриття або виїхати до більш безпечного місця чи до місця, де є світло та тепло, є життєво необхідним. Це спричинило позивачу суттєвий дискомфорт та незручності, в останнього порушився нормальний ритм життя, в тому числі пов`язаний з його роботою, що призвело до моральних страждань. Також, позивач втратив звичний спосіб життя через те, що потрібно було вирішувати питання на місці ДТП, жити без автомобіля, вести неприємні розмови зі страховими компаніями та винними особами, чекати рішення судів 2 інстанцій щодо встановлення винуватців ДТП, звертатися за правовою допомогою і до експерта. Крім того, вже більше року тягар матеріальних збитків до сьогодні лежить на позивачеві, оскільки страхові виплати не покрили збитки, а винні особи добровільно їх не сплатили.

Відповідач ОСОБА_1 заперечував щодо стягнення моральної шкоди, оскільки вона є завищеною та не відповідає душевним стражданням і порушення прав позивача, пов`язаними з пошкодженням його майна.

Згідно з статтею 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Відповідно до положень ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» ( надалі Постанова), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Відповідно абз. 1 п. 4 вказаної Постанови , у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Згідно п. 7 Постанови - заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб. Відповідно п. 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. У абз. 2 п. 5 Постанови , судам роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд зазначає, що дорожньо-транспортна пригода це подія, яка виражається у зіткненні двох транспортних засобів під час здійснення ними руху по дорозі загального користування, що призвело до механічного пошкодження даних транспортних засобів. Сама по собі дорожньо-транспортна пригода є стресовою і небезпечною подією, що полягає у факті настання дорожньо-транспортної пригоди та її наслідках. Прецедентною практикою Європейського суду з прав людини і на законодавчому рівні в Україні, у тому числі ч.2 ст. 1166 ЦК України, згідно з якою особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини, закріплено дію презумпцію моральної шкоди. Тобто, моральна шкода вважається завданою позивачу, якщо відповідачем не доведено належними доказами відсутність його вини у завданні такої шкоди (узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.02.2021 у справі № 761/24143/19). Так, позивачем, враховуючи, що ремонт пошкодженого транспортного засобу вважається економічно необґрунтованим, вирішено було продати залишки транспортного засобу після ДТП та не ремонтувати його, у зв`язку з чим ОСОБА_2 був позбавленим можливості пересуватися на своєму автомобілі тривалий час, що спричинило позивачу суттєвий дискомфорт та незручності. Виходити із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи те, що транспортний засіб позивача було пошкоджено до неексплуатаційного стану, у зв`язку з чим був позбавлений можливості пересуватися на своєму автомобілі, що завдало йому незручностей та моральних страждань, суд дійшов висновку, що відшкодуванню позивачу підлягає моральна шкода, завдана в результаті ДТП, у розмірі 10 000, 00 грн., що на думку суду є справедливим відшкодуванням у даному випадку та яка відлягає стягненню у солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Ураїнська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди підлягають частковому задоволенню. Оскільки позов ОСОБА_2 задоволено частково то у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ціна позову 112 830,95 грн. = 100%, сума задоволених позовних вимог 42 104,49 грн. = 37,31 %; сума судового збору, яка була сплачена позивачем 1 064,96 грн. = 100, 00%, сума судового збору яка підлягає стягненню з відповідачів складає 37,31 %= 397,34 грн. . На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 133,141, 264, 265, 274 ЦПК України, суд, ст.ст. 22, 979, 990, 993, 988, 1187, 1188, 1199 ЦК України, ст. ст. 6, 12, 22, 25, 26, 29, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Ураїнська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму завданої матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 28 904,49 грн (двадцять вісім тисяч дев`ятсот чотири гривні 49 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму франшизи у розмірі 3 200,00 грн. ( три тисяч двісті гривень 00 копійок).

Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати пов`язані з проведенням експертизи у розмірі 7 000,00 грн (сім тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму завданої моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі по 132,45 грн. (сто тридцять дві гривні 45 копійок) з кожного окремо.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24.07.2026

Найменування сторін:

Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач Приватне Акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ України», місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40, ЄДРПОУ 20782312;

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,РНОКПП: НОМЕР_10 ;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ґкий зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_11 ;

Третя особа Приватне Акціонерне товариство «Українська Пожежно-Страхова компанія», місцезнаходження: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 40, ЄДРПОУ 20602681.

Суддя В. В. Труханович