Ухвала суду № 138461783, 23.07.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/11236/26

Провадження № 2/638/8537/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді: Хайкіна В.М.,

за участю секретаря: Морозової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,-

ВСТАНОВИВ:

21.05.2026 року через підсистему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами, згідно прохальної частини якої просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №0985401854 від 07.07.2019 року у розмірі 172 650,49 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 25 000,00 грн..

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 01.06.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін та призначено судове засідання.

10.06.2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Борщенко В.В. до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України, у зв`язку із перебуванням відповідача у складі Збройних Сил України.

Суд, дослідивши клопотання та матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд враховує, що до основних засад цивільного судочинства, зокрема, віднесено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальності сторін (пункт 2, 4 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.

Поняття «особливий період» визначене Законами України «Про оборону України» №1932-ХІІ від 06.12.1991 та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-ХІІ від 21.10.1993, в яких зазначається, що це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.

Згідно зі статтею 3 вказаного Закону військові частини, установи, організації Збройних Сил України входять до структури Збройних Сил України.

З огляду на вказане на даний час в Україні діє особливий період, а Збройні Сили України переведені на воєнний стан.

Згідно довідки №714 від 27.05.2026 року, ОСОБА_1 проходить військову службу в НОМЕР_1 мобільному прикордонному загоні Державної прикордонної служби України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених, пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Вказана норма є імперативною, тому для зупинення провадження у справі на підставі статті 251 ЦПК України достатнім є факт перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, що є гарантією держави у забезпеченні процесуальних прав таких осіб, при цьому, незалежно від наявності у сторони представника, стадії процесу (підготовче провадження, розгляд справи по суті, апеляційне, касаційне оскарження), ціни позову, виду позовних вимог чи будь-яких інших чинників.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.11.2025 у справі № 754/947/22 виснувала, що під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого: 1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»; 2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі; 3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.

З огляду на продовження воєнного протистояння між Україною та російською федерацією є очевидним, що ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, який на теперішній час проходиться військову службу, не має можливості у повній мірі реалізувати свої процесуальні права щодо участі у розгляді справи, при цьому не виключається і відсутність можливості відповідача брати участь у судовому засіданні з використанням власних технічних засобів, оскільки в умовах місцевості, наближеної до зони бойових дій, наявність у ворога засобів радіоелектронної розвідки ставить під загрозу життя відповідача, може призвести до демаскування, визначення географічних координат як військовослужбовця, так і його підрозділу з відповідними негативними наслідками.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов до висновку, що клопотання обґрунтоване та провадження у даній справі необхідно зупинити до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції або припинення військового стану в Україні.

На підставі викладеного, керуючись ст.251,253 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Борщенко Владлени Валеріївни про зупинення провадження у справі задовольнити.

Зупинити провадження по цивільній справі №638/11236/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами - до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції або до припинення військового стану в Україні.

Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі зобов`язати відповідача повідомити про це суд невідкладно.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.

Головуючий суддя: