Ухвала суду № 138461034, 24.07.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/2718/26

Провадження № 2-п/345/60/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2026 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Гапоненка Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Баран В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22.06.2026 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

що заочним рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22.06.2026 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» заборгованість за кредитним договором № 20711 від 07.10.2024 у розмірі 21600,00 грн. та судовий збір в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Відповідач звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що, про дату, час і місце розгляду справи він не був належним чином повідомлений. Судових повісток не отримував, оскільки він проживає з дружиною за адресою її зареєстрованого місця проживання по АДРЕСА_1 . У зв`язку з цим він був позбавлений можливості подати відзив на позов, надати свої заперечення та докази, також брати участь у судовому засіданні. Відповідач вважає позовні вимоги позивача незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, паспорт споживчого кредиту не є належним доказом укладення кредитного договору №20711 від 07.10.2024. Крім того, до позовної заяви не додано жодного документу, який би підтверджував додержанням позивачем процедури верифікації відповідача за допомогою технології BankID або іншим способом, до підписання договору або під час його підписання, передбаченої як чинним законодавством, так і положенням договору №20711 від 07.10.2024. Вважає, що підписання договору шляхом використання одноразового ідентифікатора є лише способом підписання договору передбаченого законодавством, але сам код не замінює обов`язку ідентифікувати та верифікувати особу, який встановлений Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Щодо нарахування відсотків, із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що крім заборгованості за основою сумою боргу, відповідачу була нарахована заборгованість по відсоткам за кредитним договором №20711 від 07.10.2024 в розмірі 21 600,00 грн. Нарахування відсотків в розмірі більше 50% тіла кредиту він вважає незаконним та таким, що порушує вимоги чинного законодавства, зокрема Закону України «Про захист прав споживачів». Вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509 та ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Враховуючи вищенаведене просить скасувати заочне рішення суду від 22.06.2026.

Від представника позивача до суду надійшло заперечення на заяву про перегляд заочного рішення в якій просить залишити заяву відповідача без задоволення. Свої вимоги мотивує тим, що ухвалюючи рішення у справі суд врахував те, що у строк встановлений в ухвалі суду про відкриття провадження у справі відповідач своїм правом подати відзив на позовну заяву не скористався. А тому відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

В судове засідання заявник та його представник адвокат Тальчук П.І. не з`явлися, представник подав заяву про розгляд заяви за їх відсутності, заяву про перегляд заочного рішення підтримує.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин,хоча судом вживалися заходи щодо належного повідомлення його про дату, час та місце слухання справи.

Відповідно до ч.1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників на підставі наявних матеріалів.

За правилами ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно із положеннями ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Тлумачення статті 288 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Відповідач стверджує, що проживає з дружиною за адресою її зареєстрованого місця проживання по АДРЕСА_1 .

На підтвердження приживання по вул.Д.Галицького,434, с.Завій до матеріалів заяви долучено свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 та витяг з реєстру теретиріальної громади від 10.07.2026 з якого вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрована по АДРЕСА_1 .

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, відповідачу копію ухвали про відкриття провадження було надіслано на адресу його місця реєстрації, однак повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній».

Разом із тим, справу було призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч.4 ст.178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. До відзиву додаються докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу (ч.5 ст.178 ЦПК України).

Оскільки правом на подання відзиву до суду відповідач не скористався, а причина проживання з дружиною за адресою її зареєстрованого місця проживання по АДРЕСА_1 сама по собі не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни.

Пленум Верховного Суду України у ч. 11 Постанови № 14 від 18.12.2009 наголосив на тому, що суд, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовуються вимоги чи заперечення сторін, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, має враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Ця норма закріплена у п. 6 ст. 81 ЦПК України.

Так, в обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення відповідач посилається на те, що позивачем здійснено нарахування відсотків, штрафів та інших платежів у розмірі, що у декілька разів перевищує суму основного боргу, є непропорційним та таким, що суперечить вимогам ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про захист прав споживачів» та ч. 3 ст. 509 та ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України, яким встановлено обмеження загальної суми платежів за споживчим кредитом. Позивачем не надано належного та документально підтвердженого розрахунку заборгованості, що ставить під сумнів обгрунтованість заявлених вимог.Крім того, зазначає, що паспорт споживчого кредиту не є належним доказом укладення кредитного договору №20711 від 07.10.2024. Крім того, вважає, що до позовної заяви не додано жодного документу, який би підтверджував додержанням позивачем процедури верифікації відповідача за допомогою технології BankID або іншим способом, до підписання договору або під час його підписання, передбаченої як чинним законодавством, так і положенням договору №20711 від 07.10.2024.

Тобто, фактично не погоджується із доказами, дослідженими судом. На інші докази, не досліджені судом, які-б на його думку, мали істотне значення для правильного вирішення справи не посилається та їх не надає.

Суд при ухваленні заочного рішення врахував умови договору №20711 від 07.10.2024 відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 400,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а саме відповідно до п.1.2. Договору сторони погодили, що процентна ставка за користування Кредитом становить - 1.00% від суми Кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 365,00%) користування Кредитом. Процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою.

Відповідно до 1.3. Договору Строк надання Кредиту та строк дії Договору становить 730 днів, з сплатою Кредиту в кінці строку користування згідно Додатку №1 до цього Договору. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки, що є Додатком №1 до цього Договору.

Як вбачається з п.1.5. Договору невід`ємною частиною цього Договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу інтернет ТОВ «Фінансова компанія «Процент», які розміщені на Сайті https://procent.com.ua.

Згідно п.1.6. Договору сума загального розміру кредиту та загальних витрат за Кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору зазначена в Додатку №1, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Додатком №1 до Договору № 20711 від 07.10.2024 року позивачем долучено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача. Також позивачем до матеріалів позовної заяви долучено Паспорт споживчого кредиту, у якому сторони погодили умови кредитування.

Дані умови чітко прописані у кредитному договорі № 20711 від 07.10.2024, що є підтвердженням того, що позичальник надає свою згоду на укладення кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма умовами та змістом, повністю розуміє і зобов`язується неухильно дотримуватися умов кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід`ємною частиною договору.

Враховуючи факт підписання відповідачем електронного договору, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, суд приходить до висновку, що укладення договору № 20711 від 07.10.2024 року узгоджується зі ст.ст. 6, 627 ЦК України та ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Окрім цього судом враховано, що загальний розмір заборгованості за договором № 20711 від 07.10.2024 року станом на 31.03.2026 становить 21 600,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом за період з 07.10.2024 року по 31.03.2026 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та Графіку платежів.

Водночас, докази, на які посилається відповідач у виді договору та розрахунку не мають істотного значення для правильного вирішення справи, оскільки досліджені та оцінені судом під час ухвалення заочного рішення, а на інші доказів, які б вказували на неповноту судового розгляду під час постановлення заочного рішення відповідач не посилається та про існування таких не зазначає.

Таким чином, суд вважає, що заява відповідача про перегляд заочного рішення не містить посилання на докази, які могли б мати істотне значення для правильного вирішення справи і які не досліджені судом.

Крім того, відповідач не надав доказів повернення суми заборгованості первісному кредитору.

Оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неподання відзиву на позовну заяву відповідачем та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення.

Зі змісту ст. 288 ЦПК випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом двох обставин: якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Заява про перегляд заочного рішення фактично зводиться до незгоди із заочним рішенням, посилань на докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи не містить, що у свою чергу не може бути підставою для скасування заочного рішення в порядку ч. 1 ст. 288 ЦПК України.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для перегляду заочного рішення суду.

Керуючись ст.ст. 287, 288, 353 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22.06.2026 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею і оскарженню не підлягає.

Головуючий: