Вирок № 138460637, 24.07.2026, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/3704/24

1-кп/215/340/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 кримінальне провадження, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024041760000218 від 08.03.2024 р. відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродження м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, машиніста тягового агрегата УЗТ ПрАТ «ПівнГЗК», з вищою освітою, розлученого, маючого на утриманні неповнолітнього сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не є особою з інвалідністю, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, за участі учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , обвинуваченого - ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_3 07.03.2024 о 22.00 годині, перебував на території ринку «Сніжинка» по вул. С. Колачевського в Тернівському районі м. Кривого Рогу, спільно зі своїми знайомими ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , де спільно вживали спиртні напої.

Після чого, 07.03.2024 у невстановлений слідством час, однак не пізніше 23.00 години (до початку комендантської години), після закінчення вживання алкогольних напоїв ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_9 попрямували з території ринку «Сніжинка» по вул. С. Колачевського в Тернівському районі м. Кривого Рогу в сторону будинку № 148 по вул. С.Колачевського, а ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_3 прослідували за останніми та йшли на відстані приблизно 50 метрів.

Далі, проходячи дорогою, що розташована уздовж торців будинку № 142 та будинку №146 у напрямку будинку № 144 по вул. С. Колачевського в Тернівському районі м. Кривого Рогу у ОСОБА_3 на ґрунті вжиття алкогольних напоїв, під час розмови стосовно різних поглядів на життя, раптово виникла гостра неприязнь до свого знайомого ОСОБА_6 та прямий умисел на заподіяння йому смерті. В той же час та день ОСОБА_3 , реалізуючи свій раптово виниклий прямий умисел спрямований на заподіяння ОСОБА_6 смерті, з мотивів гострої неприязні до нього, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, почав хватати ОСОБА_6 , який відійшов від ОСОБА_3 на декілька метрів вперед, за капюшон куртки, намагався його зупинити, проте ОСОБА_6 продовжив рух вперед, у бік торця будинку № 146 по вул. С. Колачевського в Тернівському районі м. Кривого Рогу, за фактом чого ОСОБА_3 наздогнав його та перебуваючи у безпосередній близькості до потерпілого праворуч, трохи позаду, за допомогою предмету, що схожий на ніж господарсько-побутового призначення, який зазделегіть дістав зі своєї сумки, тримаючи його у правій руці, умисно, з метою заподіяння смерті, почав наносити множинні удари клинком ножа потерпілому ОСОБА_6 в область голови, спини та шиї праворуч, від яких потерпілий ОСОБА_6 почав прикриватися лівою рукою та ще отримав поранення лівої руки. Від отриманих ударів ножем ОСОБА_6 , впав на землю, обличчям вперед.

Далі, ОСОБА_3 не зупиняючись на досягнутому, схопив лежачого на землі потерпілого за одяг, підняв його верхню частину тулубу до гори, та знаходячись з правої сторони від потерпілого, у положенні стоячи над ним, наніс йому удар кулаком правої руки в обличчя, від чого потерпілий знову впав на землю, обличчям вниз.

Після цього ОСОБА_3 вважаючи доведеним свій прямий умисел, спрямований на позбавлення життя ОСОБА_6 до кінця, припинив наносити йому тілесні ушкодження та поклав вищевказаний предмет, який зовні схожий на ніж господарсько-побутового призначення в належну йому сумку, та залишив лежати потерпілого на землі.

07.03.2024 приблизно о 23.25 годині до вказаного місця події, а саме до торця біля будинку № 146 по вул. С. Колачевського в Тернівському районі м. Кривого Рогу підійшли ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_9 , які побачили стан ОСОБА_6 , який лежав на поверхні землі в крові, а ОСОБА_3 в цей час стояв поряд та зрозумівши, що ОСОБА_6 потрібна допомога, покликали на місце спільну знайому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 яка, викликала швидку медичну допомогу, та не дочікуючись її, не будучи медичним працівником, почала вчиняти активні дії з надання першої допомоги потерпілому ОСОБА_6 , а саме: зняла з лежачого на спині ОСОБА_6 барсетку, локально знайшла найбільше скупчення крові та розірвавши його футболку, побачивши у верхній частині, праворуч, над ключицею, біля шиї два порізи та кров світлого кольору циркуляція якої була постійна, в обільній формі, взяла купу серветок та почала ними, за допомогою своїх власних рук затискати поранення, ставши біля ОСОБА_6 на коліна з правої сторони та поклавши свої руки у верхню частину правої ключиці. Далі почувши, що у потерпілого ОСОБА_6 пришвидшився ритм дихання, почалися хрипи та зникло дихання ОСОБА_10 , продовжуючи тримати свою ліву руку біля ключиці, закриваючи нею поранення, за допомогою своєї фізичної сили правої руки повернула ОСОБА_6 на правий бік, його ліву ногу зігнула в коліні та повернула тулуб праворуч, для опори, ліву руку також перекинула в праву сторону, від чого ОСОБА_6 зігнувся, умовно знаходячись в позі «ембріона». Перемістивши ОСОБА_6 у вищевказане положення, та не прибираючи свою руку, ОСОБА_10 відчула, як ОСОБА_6 своєю вагою ще більше притиснув її руку, схиливши голову, після чого почула, що закінчились хрипи та відновилось дихання. У зазначеному положенні ОСОБА_10 тримала потерпілого ОСОБА_6 до приїзду швидкої, приблизно через 7-10 хвилин.

В подальшому потерпілий ОСОБА_6 був доставлений працівниками швидкої медичної допомоги, до КП «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» КМР. При цьому ОСОБА_3 залишався на місці, нічого не пояснював, та надавати допомогу ОСОБА_6 не намагався.

Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними протиправними діями спричинив потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження, згідно висновку судово-медичної експертизи № 543 від 05.04.2024 у вигляді 16 (шістнадцяти) колото-різаних ран обличчя, голови, лівої кисті, непроникаючих колото-різаних ран задньої поверхні грудної клітки, проникаючих колото-різаних ран задньої та передньої поверхні грудної клітки з ушкодженням міжреберної артерії у 5-му міжребірї, відкритого геморагичного шоку 1 ступеня.

Виявлені у потерпілого ОСОБА_6 проникаючі колото-різані рани задньої та передньої поверхні грудної клітки за своїм характером відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя. П.2.1.3.й «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. №6.

Виявлені у потерпілого ОСОБА_6 непроникаючі колото-різані рани різних ран голови, обличчя, шиї, тулуба, лівої кисті за своїм характером відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад шести діб, але не більше як три тижні (21 день). П.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. № 6.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 659 від 19.04.2024 виявлені у ОСОБА_6 проникаюча колото-різана рана передньої поверхні грудної клітки на 139 см. вище підошвової поверхні стоп в правій підключичній області по середньо ключичній лінії та проникаюча колото-різана рана задньої поверхні грудної клітки на 122 см. вище підошвової поверхні стоп по правій лопатковій лінії мали ознаки небезпеки для життя потерпілого ОСОБА_6 .

Крім того, згідно вищевказаного висновку експерта, адекватні дії свідка ОСОБА_10 запобігли настанню тяжких наслідків (настанню смерті), які не суперечать об`єктивним даним щодо локалізації та важкості ушкодження яке супроводжувалось небезпечним для життя явищами (рани підключеної області яка проникла у плевральну порожнину).

Ці умисні дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано за ч. 2 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України, за ознаками закінченого замаху на вбивство, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України, за ознаками закінченого замаху на вбивство, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення не визнав, в судовому засіданні пояснив, що 07.03.2024 до нього зателефонував ОСОБА_11 та запропонував зустрітися, сказав, що вони вже з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 зібралися в парку. Він пішов до них в парк та взяв із собою пляшку горілки. В той вечір вони всі вживали алкогольні напої, крім ОСОБА_14 . Потім вони провели додому ОСОБА_10 та пішли в АТБ, де купили продукти та алкоголь, та пішли на базар, де продовжили вживати алкогольні напої. Після цього, вони вирішили вже йти додому, бо скоро буде комендантська година. ОСОБА_12 та ОСОБА_13 йшли трохи попереду, десь 5-10 метрів від нього з ОСОБА_15 , але потім ОСОБА_12 та ОСОБА_13 так віддалилися від них, що він їх вже не бачив. ОСОБА_16 йшов трохи попереду нього, а він йшов трохи позаду нього. При повороті до будинку № 146 по вул. С.Колачевського він перечепився об нерівність дорожнього покриття та впав, стояв на «четвереньках», був трохи дезорієнтований, свідомість не втрачав, але потім побачив, що перед ним лежить ОСОБА_16 . Він подумав, що ОСОБА_17 також впав та декілька разів намагався його підняти , але був такий п`яний, що не зміг його підняти. Він стояв на колінах та намагався закинути собі на спину ОСОБА_15 , але в нього це не вийшло. Потім прийшов ОСОБА_13 та вони разом намагалися підняти ОСОБА_15 , але в них це також не вийшло. Після цього ОСОБА_13 зателефонував ОСОБА_10 , вона прийшла та приїхала швидка допомога, та поліція. Коли ОСОБА_15 лежав на землі, він не звернув увагу чи були на ньому тілесні ушкодження, а коли він його піднімав, то побачив, що в нього на руках кров. Оскільки він падав в теж саме місце де лежав ОСОБА_15 , то кров на його руках була із тієї калюжі крові, де лежав ОСОБА_15 . В нього із собою був ніж, але ввечері він його не діставав, а дістав із сумочки тоді, коли сказали працівники поліції. Сторонніх осіб на місці події він не бачив, з ОСОБА_15 вони дружили 8 років та ніколи не сварилися.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується показами допитаних під час судового розгляду потерпілого, свідків, а також дослідженими судом доказами.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 , пояснив, що товаришує з обвинуваченим приблизно з 2018 року, ніколи не сварилися та не має неприязнених відносин. 07.03.2024 він разом із обвинуваченим перебували в стані алкогольного сп`яніння, йшли разом додому та між ними виник спір з приводу різних політичних поглядів. З ними разом також перебували ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які йшли попереду них, десь 30-40 метрів попереду. Він йшов трохи попереду від обвинуваченого, будучи спиною до нього, обвинувачений ОСОБА_18 почав тягнути його за капюшон, але він відмахнувся, потім відчув удари, а потім колоті рани в шию. Коли він відчув колоті рани в районі шиї, то він не одразу впав, спочатку став на коліна, а потім впав на живіт. Він запитував у ОСОБА_18 за що він так з ним поводиться, потім він впав, а ОСОБА_18 почав його підіймати, вдарив його по обличчю кулаком, він знову впав, а через деякий час він почув голоси ОСОБА_13 та ОСОБА_12 . ОСОБА_13 питав його чи він зможе встати, він намагався піднятися, але не зміг. Потім прибігла ОСОБА_10 , розірвала на ньому футболку та надала допомогу, а вже потім приїхала швидка.

Допитана в судовому засіданні, свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що 07.03.2024 вона разом із ОСОБА_15 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 була в Тернівському парку, де всі хлопці, крім неї, розпивали алкогольні напої. Потім ОСОБА_15 зателефонував ОСОБА_18 та запросив його до них та ОСОБА_18 до них приєднався. Коли вони вжили алкоголь, приблизно о 21.00 год. вони провели її додому. Приблизно після 23.00 год. до неї зателефонував ОСОБА_13 , який був схвильований та сказав, що здається ОСОБА_18 порізав ОСОБА_15 . Вона одяглася та побігла туди. В той час вже вуличного освітлення не було. Коли вона прибігла, то побачила, як ОСОБА_18 намагається підняти ОСОБА_15 на ноги, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 казали, щоб він не чіпав його. Вона сказала покласти ОСОБА_15 на землю, ОСОБА_18 відштовхував її руки, але коли ОСОБА_15 лежав на землі, вона нащупала локально рани, розірвала футболку та там де було найбільше крові, затискала рану великою кількістю серветок, щоб трохи зупинити кров. В цей час ОСОБА_13 та ОСОБА_12 трохи з ОСОБА_18 перерікалися, казали йому що ти наробив, а ОСОБА_18 сидів біля голови потерпілого та казав , що не гарно вийшло. Потім у потерпілого зупинилося дихання, вона його перевернула, щоб допомогти, потім вже приїхала швидка та поліція, яку вона викликала. Їй відомо, що у ОСОБА_18 завжди із собою є ніж, в той день ніяких сварок при ній не було. Вона бачила рани під ключицею та над ключицею, бачила, що с заду куртки стирчав синтепон, але вона не приділила цьому значення.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що 07.03.2024 він, ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 були в парку, де розпивали алкогольні напої. Пили всі, крім ОСОБА_10 . Потім ОСОБА_15 зателефонував ОСОБА_18 та запросив його до них , останній приєднався до них та приніс із собою ще 0,5л. горілки. Після того, як вони випили алкоголь, пішли проводжати ОСОБА_10 додому, а потім в чотирьох пішли в АТБ. Докупили ще алкоголь, вжили його та пішли всі разом додому. Він та ОСОБА_13 йшли попереду, а ОСОБА_18 та ОСОБА_15 позаду них, десь 50-70 метрів від них. Коли він разом із ОСОБА_13 доходили до кута будинку, він сказав ОСОБА_13 , щось дуже тихо, тоді вони вирішили повернутися та побачили, що ОСОБА_15 лежить на спині, на асфальті в крові, біля нього був ОСОБА_18 . Вони підійшли до них та він почав казати ОСОБА_19 , що ти наробив, на що ОСОБА_18 відповів, щоб не заважав, бо він вже мертвий. ОСОБА_15 був у свідомості, ми запитали чи може він встати, він казав що встане сам, але так і не зміг встати. Вони намагалися його підняти, але також не змогли. Потім зателефонували ОСОБА_14 , вона прибігла та надала ОСОБА_15 допомогу. Потім він разом із ОСОБА_13 побігли поставили телефони заряджатися та повернулися. Він подавав ОСОБА_14 серветки, щоб вона затуляла рану. ОСОБА_18 кидався на працівників поліції. Ножа у ОСОБА_18 в цей день він не бачив, але в парку останній показував чохол до нього. Ніяких сторонніх осіб поруч він не бачив. Він бачив у ОСОБА_15 рану на спині, на шиї поріз, рану на обличчі. ОСОБА_18 говорив йому, щоб він йшов звітди, бо він його теж зараз поріже.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що 07.03.2024 він разом із ОСОБА_15 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 пішли в парк, де розпивали алкогольні напої. Потім зателефонували ОСОБА_18 та запросили його до себе, на що останній погодився. Приблизно о 21.00 год. вони всі разом провели ОСОБА_10 додому та пішли в АТБ, докупили алкогольні напої та пішли додому. Він йшов разом із ОСОБА_8 трохи попереду від ОСОБА_18 та ОСОБА_15 , десь приблизно на відстані 70 метрів. Як підходили майже до нього додому, зрозуміли, що ОСОБА_18 та ОСОБА_15 не має , тому вирішили повернутися назад. Освітлення вже не було, він світив ліхтарем та побачив, що ОСОБА_15 лежить на землі, голова його в крові, ОСОБА_18 говорив, що нічого не трапилося. З куртки, що була на ОСОБА_15 сторчав синтепон, він придивився та побачив, щось схоже на порізи в куртці. Після цього він запитав що сталося, на що ОСОБА_18 відповів, що нічого не сталося. В нього та в ОСОБА_12 розряджалися телефони, тому він зателефонував ОСОБА_10 , щоб вона викликала швидку, вона прибігла до них, а вони тоді побігли поставити телефони заряджатися , хотіли принести бинти, але він не встиг добігти додому, як зателефонували з поліції та він повернувся назад. У потерпілого була голова і рука в крові, обвинувачений був брудний.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснила, що в той вечір вона чула гучні розмови, було 2 чоловіка. Коли приїхала швидка та поліція, вона побачила, що вони щось виясняють.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснив, що вночі ходили патрульні та питали обставини події, але він нічого не чув та не бачив.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 пояснив, що 8 чи 9 березня приблизно о 21.30 год. він знаходився біля свого будинку АДРЕСА_2 та бачив, як йшли в стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , приблизно через 50 метрів позаду них йшли ОСОБА_15 та ОСОБА_18 , вони гучно розмовляли, між ними був спір. Приблизно на повороті 146 буднику на 144 будинок по вул.С.Колачевського, там є стовп, а на ньому ліхтар, між ними почалася штовханина, а потім бійка. ОСОБА_18 бив ОСОБА_15 в область обличчя, тулуба, потім ОСОБА_15 впав, а ОСОБА_18 сидячи на ньому зверху ще вдарив його в область обличчя, потім підбігли ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , почали їх розтягувати, він ще трохи постояв подивився та пішов. Больбот наніс удав першим, ОСОБА_15 його відштовхував, в руці ОСОБА_18 щось блиснуло, як лезо ножа, але він точно не бачив. Блинов казав навіщо ти дістав ніж. Це було на відстані приблизно 50 метрів від нього.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 , який є лікарем, в судовому засіданні пояснив,що потерпілий був доставлений до лікарні в тяжкому стані, з колото-різаними ранами. В операційній було виявлено, що рана на грудній клітині є проникаючою, тому було зроблено торакатомію, тобто розкрили грудну клітину та зупинили кровотечу. На грудній клітці було 5 поранень, а інші були множинні, ці рани були на грудній клітині, на різних частинах, як спереду та і позаду. Ймовірніше за все , всі ці поранення нанесені одночасно. Виклик був прийнятий швидкою допомогою 07.03.2024 о 23.42 год. Поранення грудної клітки були більш небезпечними для життя, ніж інші поранення.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_24 пояснила, що під час проведення експертизи, вона не досліджує ніж саме як предмет, вона досліджує речовини, які на ньому знаходяться. Що було виявлено на поверхні ножа, вона зазначила у висновку. Таке поняття як мазки , відрізняється від поняття помарки саме за розмірами.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_25 пояснив, що проникаючі колото-різані рани відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, а інші колото-різані рани до легких. На живій людині вказати розмір клинка ножа майже не можливо, бо в нього не вилучаються шматок шкіри, на момент експертизи рана вже загоюється. Чітку послідовність нанесення тілесних ушкоджень не можливо встановити, оскільки людина вижила та рани почали загоюватися. Розриву в часі нанесення тілесних ушкоджень не встановлено.

За клопотанням прокурора в судовому засіданні на підтвердження вини обвинуваченого було досліджено письмові докази, а саме:

Протокол огляду місця події від 08.032024 з фото таблицями до нього, т.2, а.с.9-20, згідно якого було оглянуто діолянку місцевості , яка розташована з лівої сторони будинку № 146 по вул.С.Колачевського в м.Кривому Розі, де на асфальтнму покритті були виявлені плями бурого кольору. Вилучені змиви речовини бурого кольору.

Постанову про визнання речовими доказами від 08.02.2024, т.2, а.с.21-22, згідно якої 1 змив вилучений на 1 марлевий тампон, який здійснено з плями речовини бурого кольору, що знаходилась на асфальтному покриттю на ділянці місцевості біля торця будинку №146 по вул.С.Колачевського, який поміщено до спец пакету НПУ №NPP-0119279 та 1 змив вилучений на 1 марлевий тампон, який здійснено з плями речовини бурого кольору, що знаходилась на поверхні асфальту на ділянці місцевості біля торця будинку №146 по вул.С.Колачевського, який поміщено до спец пакету НПУ №NPP-0119280 визнані речовими доказами за даним кримінальним провадженням.

Протокол пред`явлення осіб для впізнання від 08.03.2024 та довідкою до нього, т.2, а.с.27-29, згідно якого свідок ОСОБА_8 за фотознімками впізнає на фотознімку № 1 чоловіка на ім`я ОСОБА_26 , який 07.03.2024 вчинив злочин відносно його товариша на ім`я ОСОБА_17 . Згідно довідки, на фото №1 зображений ОСОБА_3 .

Протокол пред`явлення осіб для впізнання від 08.03.2024 та довідкою до нього, т.2, а.с.35-37, згідно якого свідок ОСОБА_10 за фотознімками впізнає на фотознімку № 1 чоловіка на ім`я ОСОБА_26 , який 07.03.2024 знаходився у місці вчинення злочину. Згідно довідки, на фото №1 зображений ОСОБА_3 .

Протокол пред`явлення осіб для впізнання від 08.03.2024 та довідкою до нього, т.2, а.с.42-44, згідно якого свідок ОСОБА_9 за фотознімками впізнає на фотознімку № 2 Володимира , якого в останнє бачив 07.03.2024, який вчинив злочин відносно ОСОБА_17 . Згідно довідки, на фото № 2 зображений ОСОБА_3 .

Протокол затримання від 08.03.2024, з фото таблицями до нього, т.2, а.с.49-56,згідно якого 08.03.2024 о 14.50.в приміщенні ВП №5 було затримано ОСОБА_3 , безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення. Здійснено обшук затриманої особи ОСОБА_3 , виявлено та вилучено куртку сірого кольору та ніж довжиною 20 см.

Постанову про визнання речовими доказами від 08.03.2024, т.2, а.с.59-60, згідно якої куртку сірого кольору з нашаруванням РБК та ніж довжиною 20 см. з рукояткою зеленого кольору визнано речовими доказами.

Ухвалу слідчого судді про арешт майна, т.2, а.с.63, згідно якої накладено арешт на куртку сірого кольору та ніж довжиною 20 см. з рукояткою зеленого кольору.

Довідку КП «Криворізька міська лікарня №2» КМР від 08.03.2024, т.2, а.с.76, згідно якої ОСОБА_6 знаходиться в торакальному відділенні з 07.03.2024 по теперішній час з діагнозом: множинні проникаючі колото-різані поранення обличчя, шиї, грудної клітки праворуч та лівої кисті. Відкритий гемопневмоторакс. Вживання алкоголю.

Картою виїзду та виклику швидкої медичної допомоги № 417 від 07.03.2024, т.2, а.с.79-80, згідно якої по вул.С.Колачевського 146, 1 під`їзд ножове поранення у ОСОБА_6 . Попередній діагноз: множинні колото-різані рани грудної клітини, пневмогематоракс, геморагічний шок І ст., алкогольне сп`яніння.

Постанову про визнання речовими доказами від 08.03.2024, т.2, а.с.103-104, згідно якої змиви з долонь лівої та правої руки підозрюваного ОСОБА_3 визнано речовими доказами за даним кримінальним провадженням.

Протокол огляду місця події від 11.03.2024, з фототаблицями до нього, т.2, а.с.149-160, згідно якого оглянуто речі, що належать ОСОБА_6 , а саме: курту чоловічу чорного кольору, з наскрізними пошкодженнями та нашаруванням РБК, флісову кофту зеленого кольору з наскрізними пошкодженнями та нашаруванням РБК, футболку червоного кольору у розірваному вигляді із пошкодженнями та нашаруванням РБК.

Постанову про визнання речовими доказами від 11.03.2024, т.2, а.с.161-162, згідно якої курту чоловічу чорного кольору з наскрізними пошкодженнями та нашаруванням РБК, флісову кофту зеленого кольору з наскрізними пошкодженнями та нашаруванням РБК, футболку червоного кольору у розірваному вигляді із пошкодженнями та нашаруванням РБК визнано речовими доказами.

Висновок судово-медичного імунологічного експерта №34 від 11.03.2024, т.2 а.с.167-168, згідно якого кров потерпілого ОСОБА_6 належить до групи А з ізомаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0.

Постанову про визнання речовими доказами від 13.03.2024, т.2, а.с.169-170, згідно якої кров потерпілого ОСОБА_6 , яку поміщено до паперового конверту НПУ визнано речовим доказом.

Висновок судово-медичного імунологічного експерта №36 від 12.03.2024, т.2 а.с.179, згідно якого кров підозрюваного ОСОБА_3 належить до групи А з ізомаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0.

Постанову про визнання речовими доказами від 13.03.2024, т.2, а.с. 180-181, згідно якої кров підозрюваного ОСОБА_3 , яку поміщено до паперового конверту НПУ визнано речовим доказом.

Висновок судово-медичної експертизи від 12.03.2024, т.2, а.с.185-186, згідно якого у ОСОБА_3 малося 1 садно на тильній стороні поверхні правої кисті в області голівки 2-ої п`ясткової кістки та 1 синець по задній поверхні нижньої третини правого стегна, які за своїм характером відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки. Давність виявленого садна правої кисті не менше 3 діб до моменту огляду, давність синця правого стегна не більше 3 діб до моменту огляду. Тілесні ушкодження могли виникнути при одноразовому падінні з висоти власного зросту з послідуючим ударом об виступаючий тупий твердий предмет, так як ушкодження різної давності, як з прискоренням так і без нього. Тілесні ушкодження виникли в різний час, але судово-медичних даних про проміжок часу між ними не має. Локалізація ушкоджень доступна для спричинення їх власною рукою.

Протокол огляду предмету від 18.03.2024, т.2, а.с.195-199, згідно якого оглянуто оптичний диск з боді камер патрульних поліцейських, які прибули на місце події.

Судом безпосередньо в судовому засіданні за участі всіх учасників кримінального провадження було оглянуто оптичний диск, т.2 а.с.200, на якому міститься відеозапис вказаної процесуальної дії.

Постанову про визнання речовими доказами від 18.03.2024, т.2, а.с.201-202, згідно якої оптичний диск білого кольору, «Esperanza», «X16 speed», «4,7 GB» «video 120min sp 420min lp», із позначкою виконаною рукописним текстом, барвником чорного кольору «0218», на який збережено 6 (шість) відеофайлів із службових БК поліцейських полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції від 07.03.2024 та 08.03.2024 , який у подальшому було опечатано до паперового конверту б/н визнано речовим доказом.

Протокол огляду предмету від 05.04.2024, т.2, а.с.220-224, згідно якого оглянуто відеозапис з камер відеоспостереження магазину ТОВ АТБ-маркет, що розташований по вул.С.Колачевського 52 К.

Судом безпосередньо в судовому засіданні за участі всіх учасників кримінального провадження було оглянуто оптичний диск, т.2 а.с.225, на якому міститься відеозапис вказаної процесуальної дії.

Постанову про визнання речовими доказами від 05.04.2024, т.2, а.с. 226-227, згідно якої оптичний диск білого кольору, який поміщено до паперового конверту білого кольору, б/н, на якому зберігаються 4 (чотири) копії відеозаписів від 07.03.2024, що здійснювався у приміщенні ТОВ «АТБ-маркет» (магазин «Продукти 311»), що розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Сергія Колачевського, 52К визнано речовим доказом.

Протокол проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_10 від 11.04.2024, т.3 а.с.2-4, згідно якого свідок ОСОБА_10 вказує положення потерпілого ОСОБА_6 з того часу як вона його побачила та зазначає її дії під час надання потерпілому ОСОБА_15 допомоги, вказує обставини події.

Протокол проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_6 від 11.04.2024, т.3 а.с.5-8, згідно якого потерпілий ОСОБА_15 вказує своє розташування по відношенню до обвинуваченого ОСОБА_18 та вказує на характер нанесення ударів, які він відчував.

Судом безпосередньо в судовому засіданні за участі всіх учасників кримінального провадження було оглянуто оптичний диск, т.3 а.с.11, на якому міститься відеозапис вказаних вище процесуальних дій.

Протокол проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_22 від 17.04.2024, т.3 а.с.12-16 та оптичний диск до нього, т.3, а.с.17, згідно якого свідок ОСОБА_22 вказує обставини події, показує його місце розташування та розташування потерпілого та обвинуваченого, вказує на характер нанесення тілесних ушкоджень.

Судом безпосередньо в судовому засіданні за участі всіх учасників кримінального провадження було оглянуто оптичний диск, т.3 а.с.17, на якому міститься відеозапис проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_22 .

Висновок судово-імулогічної експертизи №51 від 01.04.2024 з фото таблицями до нього, т.3, а.с.23-26, згідно якого на куртці вилученої у ОСОБА_3 встановлена наявність крові , при дослідженні якої виявлений гемоглобін людини. На марлевій серветці встановлена наявність крові, при дослідженні якої виявлений гемоглобін людини. На змивах з долонь ОСОБА_3 встановлена наявність крові, при дослідженні якої виявлений гемоглобін людини.

Висновок судово-імулогічної експертизи №50 від 01.04.2024 з фото таблицями до нього, т.3, а.с.32-35, згідно якого на куртці вилученої у потерпілого ОСОБА_6 встановлена наявність крові , при дослідженні якої виявлений гемоглобін людини. На флісовій кофті, що належить потепілому ОСОБА_6 встановлена наявність крові , при дослідженні якої виявлений гемоглобін людини. На футболці червоного кольору, що належить потепілому ОСОБА_6 встановлена наявність крові , при дослідженні якої виявлений гемоглобін людини.

Висновок судово-медичного експерта від 04.04.2024, т.3, а.с.39- 42, згідно якого на тілі потерпілого ОСОБА_6 виявлено 16 колото-різаних ран обличчя, голови, лівої кисті, непроникаючі колото-різані рани задньої поверхні грудної клітки, проникаючі колото-різані рани задньої та передньої поверхні грудної клітки з ушкодженням міжреберної артерії у 5-му міжребірї, відкритий геморагичний шок 1 ступеня.

Виявлені у потерпілого ОСОБА_6 непроникаючі колото-різані рани різних ран голови, обличчя, шиї, тулуба, лівої кисті за своїм характером відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад шести діб, але не більше як три тижні (21 день). П.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. № 6.

Проникаючі колото-різані рани задньої та передньої поверхні грудної клітки за своїм характером відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя. П.2.1.3.й «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. №6.

Ступінь загоєння виявлених ушкоджень свідчить, що термін їх виникнення може відповідати 07.03.2024. На тала потерпілого виявлено 16 поранень в області обличчя, голови, шиї, тулуба. За рахунок загоєння та медичного втручання визначити точну послідовність спричинення ушкоджень не виявляється можливим. Виявлені у ОСОБА_6 ушкодження лівої кисті зазвичай виникають при самозахисті. Однаковий ступень загоєння свідчить що ушкодження спричинені одне за одним у різній послідовності. Характер тілесних ушкоджень у потерпілого свідчить про утворення поранень від дії предмета, що володіє колюче-ріжучими властивостями, якими міг бути клинок ножа.

Висновок судово-медичної експертизи № 659 від 18.04.2024, т.3, а.с.57-60, згідно якого у потерпілого ОСОБА_6 була виявлена проникаюча колото-різана рана передньої поверхні грудної клітки на 139 см. вище підошвової поверхні стоп в правій підключичній області по середньо ключичній лінії та проникаюча колото-різана рана задньої поверхні грудної клітки на 122 см. вище підошвової поверхні стоп по правій лопатковій лінії, які за за своїми властивостями мали ознаки небезпеки для життя потерпілого.

Виявлені у потерпілого ушкодження могли утворитися при механізмі на який він сам вказує, про що свідчить локалізація та характер виявлених у нього ушкоджень.

Свідчення свідка ОСОБА_10 , які вона надала під час слідчого експерименту, не суперечать об`єктивним судово-медичним даним щодо локалізації та важкості ушкодження яке супроводжувалося небезпечним для життя явищами(рани підключеної області яка проникла у плевральну порожнину).

Висновок судово-медичної експертизи №562/931-БД від 01.04.2024, т.3, а.с.67-70, згідно якого «кров підозрюваного ОСОБА_3 належить до групи А з ізоге-маглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО», «кров потерпілого ОСОБА_6 належить до групи А з ізогемаг-лютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО». На ножі (об?єкти №1;2), встановлена наявність крові та визначений гемоглобін людини; епітеліальні клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не знайдені. При цитологічному дослідженні встановлено, що кров в слідах на клинку ножа (об?єкт N?1) належить особі чоловічої генетичної статі, при визначенні групової належності крові в даних слідах виявлено антиген А та ізогемаглютинін анти-В ізосерологічної системи АВО. Статева належність крові в слідах на рукоятці ножа (об?єкт N?2), невстановлена, через відсутність формених елементів крові, при визначенні групової належності крові в даних слідах виявлено антиген А ізосерологічної системи АВО. Враховуючи отримані результати досліджень, можливо висловитися, що сліди крові на клинку ножа (об?єкт N?1), могли походити від чоловіка (чоловіків), а на рукоятці ножа від особи(осіб) з групою крові А з Ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ0, можливо як від потерпілого ОСОБА_15 , так і від підозрюваного ОСОБА_18 , беручи до уваги їх групову приналежність крові.

Постанову про визнання речовими доказами від 03.05.2024, т.3, а.с.71-72, згідно якої залишки змивів та витяжки з об`єктів №1(клинок ножа) та №2(поверхня рукоятки ножа) на ниточках марлі, контроль марлі, поміщено до паперового конверту білого кольору б/н визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні.

Висновок молекулярно-генетичної експертизи № 748/1238-БД від 03.05.2024, т.3, а.с.108-110, згідно якого із зразка крові підозрюваного ОСОБА_3 отримані препарати ДНК, встановлений їх генотип.

Висновок молекулярно-генетичної експертизи № 749/1239-БД від 03.05.2024, т.3, а.с.117-119, згідно якого із зразка крові потерпілого ОСОБА_6 отримані препарати ДНК, встановлений їх генотип.

Висновок молекулярно-генетичної експертизи № 749/1241-БД від 03.05.2024, т.3, а.с.122-125, згідно якого із слідів крові на клинку представленого для дослідження ножа отримані препарати ДНК чоловічої генетичної статі, встановлений їх генотип.

Із слідів з кров?ю на рукоятці представленого для дослідження ножа отримані препарати ДНК чоловічої генетичної статі, встановлений їх генотип, який має ознаки суміші ДНК 2-х осіб, містить домінуючий генотип.

Проведений молекулярно-генетичний порівняльний аналіз виявив співпадання генотипу слідів крові на клинку ножа з генотипом потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Проведений молекулярно-генетичний порівняльний аналіз виявив співпадання переважаючого генотипу змішаних з кров?ю слідів на рукоятці ножа з генотипом потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 і мінорного генотипу з генотипом підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ДНК слідів крові на клинку ножа та переважаюча ДНК слідів з кров?ю на рукоятці ножа може походити від потерпілого ОСОБА_6 з ймовірністю не менше 99,9999999999999999999941%. Частота поширення подібної комбінації генетичних ознак складає 0,59 на 10-22. Це означає, що вказана комбінація генетичних ознак зустрічається у 0,59 чоловіків на 10 секстильйонів. Також, в слідах з кров?ю на рукоятці ножа виявлена домішка ДНК ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Суміш ДНК могла утовритись від змішування злущеного епітелію підозрюваного ОСОБА_3 з кров`ю

потерпілого.

Висновок молекулярно-генетичної експертизи № 749/1240-БД від 03.05.2024, т.3, а.с.127-130, згідно якого із слідів крові на куртці підозрюваного ОСОБА_3 отримані препарати ДНК чоловічої генетичної статі, встановлений їх генотип. Проведений молекулярно-генетичний порівняльний аналіз виявив співпадання генотипу досліджених слідів крові на куртці підозрюваного ОСОБА_3 з генотипом потерпілого ОСОБА_6 .

ДНК цих слідів крові може походити від потерпілого ОСОБА_6 з ймовірністю не менше 99,9999999999999999999941%. Частота поширення подібної комбінації генетичних ознак складає 0,59 на 10-22. Це означає, що вказана комбінація ознак зустрічається у 0,59 чоловіків на 10 секстильйонів.

Також, проведений молекулярно-генетичний порівняльний аналіз виявив неспівпадання генотипу слідів крові на куртці підозрюваного ОСОБА_3 з

генотипом самого підозрюваного ОСОБА_3 .

Висновок молекулярно-генетичної експертизи № 749/1242-БД від 03.05.2024, т.3, а.с.137-142, згідно якого із слідів з кров`ю в змивах з правої та лівої долоні підозрюваного ОСОБА_3 отримані препарати ДНК формально чоловічої генетичної статі, встановлений їх генотип, який має ознаки суміші ДНК 2-х осіб. Проведений молекулярно- генетичний порівняльний аналіз виявив спів падіння змішаних з кров`ю слідів на правій і лівій долонях підозрюваного з генотипами самого підозрюваного ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_6 з переважанням ДНК підозрюваного. Суміш ДНК в цих слідах з кров`ю може походити від підозрюваного ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_6 .. Дана суміш могла утворитися від змішування злущеного епітелію підозрюваного та крові потерпілого. Із слідів крові на двох марлевих тампонах, вилучених з асфальтного покриття під час проведення огляду місця події, отримані препарати ДНК чоловічої генетичної статі, встановлений їх генотип.

Проведений молекулярно-генетичний порівняльний аналіз виявив співпадання генотипу слідів крові на двох марлевих тампонах, вилучених з асфальтного покриття з генотипом потерпілого ОСОБА_6 .

ДНК цих слідів крові може походити від потерпілого ОСОБА_6 з ймовірністю не менше 99,9999999999999999999941%. Частота поширення подібної комбінації генетичних ознак складає 0,59 на 10-22. Це означає, що вказана комбінація ознак зустрічається у 0,59 чоловіків на 10 секстильйонів.

Також, проведений молекулярно-генетичний порівняльний аналіз виявив неспівпадання генотипу слідів крові на двох марлевих тампонах, вилучених з асфальтного покриття з генотипом підозрюваного ОСОБА_3 .

Висновок молекулярно-генетичної експертизи № 747/1237-БД від 03.05.2024, т.3, а.с.148-151, згідно якого із слідів крові на куртці потерпілого ОСОБА_6 отримані препарати ДНК чоловічої генетичної статі, встановлений їх генотип. Проведений молекулярно-генетичний порівняльний аналіз виявив співпадання генотипу досліджених слідів крові на куртці потерпілого ОСОБА_6 з генотипом самого потерпілого ОСОБА_6 .

ДНК цих слідів крові може походити від потерпілого ОСОБА_6 з ймовірністю не менше 99,9999999999999999999941%. Частота поширення подібної комбінації генетичних ознак складає 0,59 на 10-22. Це означає, що вказана комбінація ознак зустрічається у 0,59 чоловіків на 10 секстильйонів.

Також, проведений молекулярно-генетичний порівняльний аналіз виявив неспівпадання генотипу слідів крові на куртці потерпілого ОСОБА_6 з

генотипом підозрюваного ОСОБА_3 .

Положеннями ст.22 КПК України закріплено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Оцінюючи докази, суд керується вимогами ст. 94 КПК України, за якими суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Судом забезпечено в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, виходячи із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його права та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

Відповідно до статті 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Статтею 85 КПК України встановлено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Статтею 86 КПК України визначено, що доказ визнаєтьсядопустимим,якщо вінотриманий упорядку,встановленому цимКодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Стаття 87 КПК України встановлює перелік процесуальних дій, та наслідки їх порушення, які тягнуть за собою визнання недопустимості доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:

1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;

2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;

3) порушення права особи на захист;

4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права;

5) порушення права на перехресний допит;

3. Недопустимими є також докази, що були отримані:

1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні;

2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень;

3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов`язаний довести в суді під час судового провадження;

4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.

Під час судового розгляду сторона захисту (захисник адвокат ОСОБА_7 ) звертався до суду із низкою клопотань щодо визнання недопустими доказами окремих процесуальних рішень та дій органу досудового розслідування.

Так, сторона захисту зазначає, що постанови про призначення групи слідчих та групи прокурорів є недопустимим доказом, т.2, а.с.3-4, оскільки не відповідають вимогам ч.5 ст.110 КПК України.

Підстав для визнання недопустимими доказами постанови про створення слідчої групи, постанови про призначення групи прокурорів, суд не знаходить, зважаючи на те, що по суті зазначені документи не є доказами, в розумінні ст. 84 КПК України, а є процесуальними документами які відображають хід та зміст досудового розслідування.

Сторона захисту присить визнати недопустимими доказами висновок експерта №748/1238-БД від 03.05.2024, висновок експерта № 562/931-БД від 01.04.2024, висновок експерта №748/1238-БД від 03.05.2024, №51 від 01.04.2024 ,висновок експерта №36 від 12.03.2024, оскільки дані висновки ґрунтуються на підставі відібраних у обвинуваченого ОСОБА_3 біологічних зразків за відсутності захисника, хоча в даному випадку участь захисника є обв`язковою.

На думку суду підстави для визнання вказаних вище висновків експертів недопустими доказами відсутні, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 написав власноручно заяву про надання добровільної згоди на відібрання у нього біологічних зразків, т.2, а.с.101, тому відібрання біологічних зразків за відсутності захисника не суперечить вимогам ст.ст.241,245 КПК України.

Також слід зазначити, що відповідно до Постанови ВС у справі № 423/1766/16 (провадження № 51-1105км19): «Відсутність захисника під час відібрання зразків крові у особи не є такою обставиною, що зумовлює недопустимість висновку судово-медичних експертизи через порушення права на захист, оскільки зразки крові містять інформацію, зміст якої не залежить від волі особи, в якої вони відбираються».

Щодо клопотання захисника про визнання постанов про призначення експертиз від 01.04.2024, від 12.03.2024 та протоколів відібрання біологічних зразків у підозрюваного від 12.03.2024, від 08.03.2024 очевидно недопустимим доказом, оскільки біологічні зразки крові, змиви з долонь рук обвинуваченого ОСОБА_3 були відібрані у відсутності захисника, слід зазначити, що вказані постанови та протоколи не є доказами, в розумінні ст. 84 КПК України, а є процесуальними документами які відображають хід та зміст досудового розслідування.

Щодо клопотання захисника про визнання протоколу затримання від 08.03.2024 р. очевидно недопустими доказом з тих підстав, що на ОСОБА_3 08.03.2024 о 00:05:59 було одягнуто кайданки, а в протоколі затримання зазначено, що ОСОБА_3 затримано 08.03.2024 о 14.50 год, слід зазначити наступне.

Згідно ст.209 КПК України, особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

Судом під час судового розгляду було оглянуто відеозаписи з боді камер поліцейських, які прибули на місце події, т.2, а.с.196-200 та встановлено, що на ОСОБА_3 08.03.2024 о 00:05:59 було одягнуто кайданки та саме з цього часу ОСОБА_3 був змушений залишатися поряд із уповноваженою службовою особою. Вказані обставини є підставою вважати моментом затримання ОСОБА_3 08.03.2024 о 00:05:59 замість 08.03.2024 о 14.50, та не є обставиною, що зумовлює визнання вказаного протоколу очевидно недопустимим доказом.

Захисник ОСОБА_7 також просить визнати недопустими доказами протоколи пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками від 08.03.2024 за участю свідка ОСОБА_9 , за участю свідка ОСОБА_10 , за участю свідка ОСОБА_8 , оскільки вказані протоколи не містять ім`я та по батькові особи, яка склала протокол, а лише вказано прізвище та ініціали, не містить ім`я та по батькові особи, дати народження, місця проживання особи, яка здійснювала відео фіксацію, не містить характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації. Додатком до вказаних протоколів є відеозапис, який відсутній в матеріалах справи.

Пред`явлення особи для впізнання - це самостійна слідча дія, порядок проведення якої регламентовано ст. 228 КПК України.

Щодо відсутності відеозапису до вказаних протоколів впізнання, слід зазначити, що дані твердження захисника спростовуються дослідженими судом доказами, оскільки відеозаписи до вказаних вище процесуальних дій наявні в матеріалах провадження, т.2 а.с.143 та були досліджені судом в судовому засіданні за участі всіх учасників.

За даними протоколів пред`явлення особи для впізнання від 08. 03. 2024 року, під час пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , кожен окремо, упізнали за зовнішнім видом і рисами обличчя обвинуваченого ОСОБА_3 та вказали на нього як на особу, яка вчинила злочин відносно їх товариша ОСОБА_17 . Вказані слідчі дії зафіксовані як в протоколі пред`явлення осіб для впізнання так і на відеозаписах доданих до них. В судовому засіданні дані свідки не заперечували факт участі їх у вказаних слідчих діях.

В даному випадку слід зазначити, що не будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Закон зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи. Зокрема, недоліки оформлення протоколу самі по собі не дають підстав для висновку про недопустимість його результатів. Ці недоліки мають оцінюватися в контексті достовірності відомостей, відображених в протоколі, а також їх достатності для встановлення тих обставин, на які посилалася сторона обвинувачення, у сукупності з іншими представленими доказами (постанова ККС ВС від 16 квітня 2024 року у справі № 751/8678/21), тому недоліки на які вказує захисник щодо не зазначення дати народження, місця проживання особи, яка здійснювала відео фіксацію, характеристик технічних засобів та носіїв інформації, не дають підстав для висновку про недопустимість його результатів.

Щодо клопотання сторони захисту про визнання постанови про визнання речовими доказами та визначення їх місця зберігання недопустими доказам, оскільки дана постанова складена з порушенням вимог ч.5 ст.110 КПК України, слід зазначити, що вказана постанова відповідає вимогам ст.110 КПК України, а недоліки на які вказує захисник не тягнуть її недопустимість.

Так сторона захисту зазначає, що протокол огляду місця події від 08.03.2014, з фото таблицею до нього та план-схемою, є недопустимими доказами, у зв`язку з тим, що вказаний протокол складено з наступними порушеннями вимог КПК України, а саме:

Вступна та резолютивна частина протоколу не містить всіх відомостей про особу яка його склала, зазначено лише прізвище та ОСОБА_27 », відсутні відомості такої особи, як спеціаліста, зазначено прізвище та ініціали « ОСОБА_28 », не зазначено технічні параметри та інформації про носії інформації. До протоколу долучені фото таблиці в дений час доби та є в темний час доби, хоча протокол було складено 08.02.2024 з 10.02 до 10.34 год.

Оцінюючи на предмет належності та допустимості як доказу протоколу огляду місця події, суд вважає, що вказані стороною захисту недоліки щодо оформлення протоколу не є істотними та не мають наслідком невідповідності вимогам ст.ст. 104, 105 КПК України, оскільки жодним чином не вплинули на об`єктивність проведеної слідчої дії, не порушили передбачені Конституцією та законами України права та свободи громадян, а також нівелюються тяжкістю скоєного кримінального правопорушення та його наслідками у вигляді замаху на заподіяння смерті людини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вище перелічені письмові докази по справі отримані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства, істотних порушень норм КПК, інших законів, Конституції України, які б могли вплинути на їх допустимість та належність, не встановлено, тому суду кладе їх в основу вироку. Будь-яких доводів щодо недопустимості доказів відповідно до вимог ст. 87 КПК України суду не наведено.

Всі інші доводи, викладені обвинуваченим ОСОБА_3 та захисником ОСОБА_7 в судових дебатах, не знайшли свого підтвердження під час дослідження судом всіх обставин кримінального провадження.

Щодо показів свідка ОСОБА_21 слід зазначити, суд не може взяти покази даного свідка до уваги, оскільки вони не мають ніякого правового значення для даного кримінального провадження, в розумінні вимог ст.85 КПК України, оскільки даний свідок нічого не чув та не бачив.

Слід також звернути увагу на покази свідка ОСОБА_22 , які були дані вказаним свідком в судовому засіданні та під час проведення слідчого експерименту із вказаним свідком. Так свідок вказує, що злочин було вчинено приблизно о 21.30 год, було вуличне освітлення, тому йому добре було видно обставини події, що сталася. Під час проведення слідчого експерименту 17.04.2024, т.3 а.с.12-16, свідок ОСОБА_22 вказував на своє місце розташування, яке знаходилося на узбіччі буля будинку № 142 по вул.С.Колачевського в добре освітленому вуличним освітленням місці, на відкритій місцевості, поруч із дорогою по якій йшли обвинувачений, потерпілий та свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Вказані особи проходили повз свідка ОСОБА_22 та ймовірніше за все, в разі наявності там свідка, повинні були його побачити.

Свідок ОСОБА_22 під час проведення слідчого експерименту, вказував на місце події, яке знаходилося на досить віддаленій відстані від нього та ймовірніше за все не міг настільки чітко бачити характер нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, на який він вказує під час проведення даної процесуальної дії.

Крім того, в судовому засіданні свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , потерпілий ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_3 вказували, що подія трапилася коли вуличне освітлення на стовпах вже було відсутнє.

Вказані судом обставини, ставлять під сумнів достовірність показів свідка ОСОБА_22 та достовірність даних отриманих під час проведення слідчого експерименту з ним, тому суд не може взяти їх до уваги, в якості доказів на підтвердження обставин вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується.

Суд визнає показання обвинуваченого ОСОБА_3 надані в судовому засіданні, в яких заперечував свою причетність до скоєння злочину, тактикою захисту, та намаганням пом`якшити відповідальність.

Покази обвинуваченого з приводу не причетності його до вчинення даного злочину спростовуються як показами свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , показами потерпілого ОСОБА_6 так і сукупністю досліджених судом письмових доказів, а саме: протоколами огляду місця події та предметів, протоколами пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками, протоколами проведення слідчих експериментів, висновками експертиз, постановами про визнання речовими доказами.

Суд не знаходить підстав сумніватися в достовірності показань свідків. Вони є логічними, послідовними, узгоджуються між собою, а також під час вивчення матеріалів кримінального провадження не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що всі допитані судом свідки з будь-яких причин обмовили чи могли обмовити обвинуваченого ОСОБА_3 у зазначеному злочині.

Таким чином, судом встановлено та матеріалами кримінального провадження підтверджено, що докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_3 у вчинені злочину є належними, допустимими, достовірними та достатніми, здобуті в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, ухвалене згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 цього Кодексу, з наведенням належних та достатніх мотивів і підстав його ухвалення.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Так, у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Бербера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року, Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150 , п. 253).

Відповідно до вимог ст. 91 КПК у кримінальному провадженні наряду з іншим підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Суд вважає, що вчинення ОСОБА_3 інкримінованого йому суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 1 ст. 115 КК України узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положенні ч. 4 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, рішенні у справі «Коробов проти України» від 21.10.2011 р., в якому зазначалось, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумпцій факту.

Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

У даному кримінальному проваджені суд констатує наявність переконливих доказів поза розумним сумнівом на користь позиції сторони обвинувачення.

Таким чином, що стосується зазначених судом доказів у їх сукупності, суд не сумнівається у їх належності та допустимості, вважає їх достатніми і приходить до висновку, що провину ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині доведено поза розумним сумнівом.

Суд кваліфікує злочинні діяння обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України за ознаками: закінченого замаху на вбивство, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України , відповідає доказам, які були предметом дослідження в судовому засіданні, та які суд поклав в основу обвинувального вироку, за вказаних у вироку обставин та кваліфікація його дій ґрунтується на досліджених в судовому засіданні та правильно оцінених судом доказах, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені розглянутими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.

При призначенні покарання суд керуються ст.65 КК України та враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Факт перебування обвинуваченим в стані алкогольного сп`яніння не заперечується самим обвинуваченим та підтверджується показами потерпілого та свідків.

Обвинувачений в судовому засіданні пояснював, що йому не було відомо про те, що його мати ОСОБА_29 відшкодувала потерпілому матеріальну шкоду, він її про це не просив, тому суд не враховує як пом`якшучу обставину відшкодування потерпілому завданої шкоди, оскільки дана шкода відшкодована не самим обвинуваченим, а третьою особою, за відсутністю згоди або прохання обвинуваченого на її відшкодування.

Обставиною, що обтяжує покарання, згідно п.13 ч.1ст. 67 КК України, є вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Обставин, що пом`якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Разом з тим, суд вважає необхідним врахувати обставини , які мають суттєве значення для призначення покарання.

У відповідності зі ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим відноситься до категорії особливо тяжкого злочину; обвинувачений на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває; раніше не судимий; працює машиністом тягового агрегата на вивезенні гірничої маси в кар`єрі та на відвалах УЗТ ПрАТ «ПівнГЗК», за місцем мешкання та роботи характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; не є особою з інвалідністю.

Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні за № 15-рп/2004 зазначив, що «…Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину…».

Тобто, покарання повинно перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

При застосуванні обвинуваченому кримінального покарання, суд додержується вимог справедливості, закріплених в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти, згідно з частиною першою статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Постановою Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. визначено, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас суди мають враховувати й вимоги Кримінально-процесуального кодексу України стосовно призначення покарання.

Так, приймаючи до уваги обставини справи, враховуючи особу винного, тяжкість злочину, особливості вчинення кримінального правопорушення та конкретні обставини справи, ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд вважає необхідним призначити покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі з врахуванням вимог ч.3 ст.68 КК України, оскільки саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Підстав для призначення покарання обвинуваченому з застосуванням ст. 69 КК України, судом не встановлено.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз за даним кримінальним провадженням відсутні.

Питання про скасування арешту майна суд вирішує одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, відповідно до ст.174 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , обраний ухвалою слідчого судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.03.2024 року у виді триммання під вартою слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 371 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст. 115 КК України та призначити покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання обчислювати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши на підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання строк попереднього ув`язнення ОСОБА_3 з 08.03.2024 з розрахунку - один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 , у виді тримання під вартою залишити без змін, до набрання даним вироком законної сили.

Речові докази: куртку обвинуваченого ОСОБА_3 , що поміщена до спеціального пакету № INZ4027911, змив на марлевий тампон з асфальтованого покриття, що поміщений до спеціального конверту № NPP-0119279, змив на марлевий тампон з асфальтованого покриття, що поміщений до спеціального конверту № NPP-0119280, куртку потерпілого ОСОБА_6 , що поміщена до спеціального пакету SUD4006480, кофту, що поміщена до спеціального пакету № SUD4006479, футболку, що поміщена до спеціального пакету № PSP2115383, змиви з лівої та правої долоні рук ОСОБА_3 , що поміщені до спеціального конверту б/н, які після висновку експерта значаться, як дві марлеві серветки, що поміщені до спеціального конверту б/н, ніж, який поміщено до спеціального пакету Національної поліції України № SUD2044842, які згідно квитанцій № 2156 та №2189 знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області знищити;

-залишки змивів та витяжки з об`єктів №1(клинок ножа) та №2 (поверхня рукоятки ножа) на ниточках марлі, контроль марлі, які поміщено до паперового конверту білого кольору б/н,та які згідно квитанції № 2175 знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області знищити;

-оптичний диск білого кольору, «Esperanza», «X16 speed», «4,7 GB» «video 120min sp 420min lp», із позначкою виконаною рукописним текстом, барвником чорного кольору «0218», на який збережено 6 (шість) відеофайлів із службових БК поліцейських полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції від 07.03.2024 та 08.03.2024 , який у подальшому було опечатано до паперового конверту б/н, зберігати в матеріалах даного кримінального провадження;

-оптичний диск білого, який поміщено до паперового конверту білого кольору, б/н, на якому зберігаються 4 (чотири) копії відеозаписів від 07.03.2024, що здійснювався у приміщенні ТОВ «АТБ-маркет» (магазин «Продукти 311»), що розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Сергія Колачевського, 52К зберігати в матеріалах даного кримінального провадження;

-кров потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яку поміщено судово - медичним експертом до первинного пакування - паперового конверту НПУ, гірчичного кольору, б/н, який опечатано біркою білого кольору із печаткою установи - КЗ «Дніпропетровське бюро судово-медичної експертизи» ДОР» та додатково опечатано біркою білого кольору із печаткою установи - КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» Відділення судово-медичних експертиз та досліджень, б/н зберігати в матеріалах даного кримінального провадження;

- кров ОСОБА_3 , яку поміщено судово - медичним експертом до паперового конверту білого кольору, б/н, опечатано біркою білого кольору із печаткою установи - КЗ «Дніпропетровське бюро судово-медичної експертизи» ДОР» та додатково опечатано біркою білого кольору із печаткою установи - КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» Відділення судово-медичних експертиз та досліджень, б/н зберігати в матеріалах даного кримінального провадження.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.03.2024 року на куртку сірого кольору та ніж довжиною 20 см. з рукояткою зеленого кольору.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

СУДДЯ: