Ухвала суду № 138460261, 23.07.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2787/26

Провадження № 1-кс/202/5512/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участю

прокурора ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ)

підозрюваного ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42026040000000088 від 27.02.2026, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, який народився у м. Павлоград, Дніпропетровської області, який має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому

ВСТАНОВИВ:

22.07.2026 прокурор відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сфері Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з вказаним клопотанням, яке мотивувала тим, що слідчими відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026040000000088, відомості про яке до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 27.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва забезпечується групою прокурорів Дніпропетровської обласної прокуратури.

За версією досудового розслідування, ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, достеменно знаючи про те, що в умовах дії на території України правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та відповідно до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, військовозобов`язаним громадянам України віком від 18 до 60 років заборонено виїзд за межі України, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою систематичного отримання незаконного прибутку, вступили у попередню злочинну змову як група осіб, тобто домовилися про спільне вчинення кримінальних правопорушень, пов`язаних із незаконним переправленням осіб через державний кордон України.

При цьому ОСОБА_4 зорганізував навколо себе ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, які мали заздалегідь узгоджені домовленості про спільне вчинення кримінальних правопорушень, пов`язаних із незаконним переправленням осіб через державний кордон України. ОСОБА_4 відповідав за керівництво незаконним переправленням осіб через державний кордон України, сприяння таким діям порадами та вказівками щодо поведінки у непередбачуваних ситуаціях, форми одягу, очікування у прикордонних містах, за організацію перевезення безпосередньо до державного кордону України, а також за отримання грошових коштів від осіб, яких вже переправлено через державний кордон. Безпосередньо ОСОБА_4 контактував із «замовниками послуг», був посередником у контактах між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами зі складу групи і координував увесь процес.

Зокрема, не пізніше 22.03.2026 ОСОБА_4 у месенджері «WhatsApp» зателефонував ОСОБА_10 , якому повідомив, що може організувати його незаконний перетин державного кордону України, а 23.03.2026 повідомив про необхідність зустрічі з іншим співучасником - ОСОБА_7 -на автозаправній станції «ОККО» за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Відродження, 8А, де ОСОБА_10 було повідомлено вартість «послуги» -близько 17 500 Євро. 01.04.2026 ОСОБА_4 надіслав ОСОБА_10 повідомлення з вимогою переказати частину коштів у розмірі 50 000 грн на банківську картку, що останній і виконав 02.04.2026, після чого 03.04.2026 співучасники розпочали безпосереднє переміщення ОСОБА_10 у напрямку державного кордону України.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, - організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, сприяння таким діям вказівками, усуненням перешкод, за попередньою змовою групою осіб, вчинені з корисливих мотивів.

Обґрунтованість підозри, за твердженням прокурора, підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколами допитів свідків, матеріалами виконаних доручень, протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 03.04.2026 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 998 400 грн 00 коп., строком до 30.05.2026.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 27.05.2026 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 до 24.07.2026, розмір застави залишено без змін -998 400 грн 00 коп.

21.07.2026 стороні захисту, підозрюваному та потерпілому повідомлено про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження, надано доступ до них. На цей час виконуються вимоги ст.290 КПК України.

Прокурор зазначила, що ризики неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, передбачені п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, не відпали та не зменшились, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатний їм запобігти.

Враховуючи викладене, просила продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до проведення підготовчого судового засідання, з утриманням його у державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», та визначити заставу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 998 400 грн 00 коп.

Прокурор у судовому засіданні доводи клопотання підтримала та наполягала на його задоволенні.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечували, просили застосувати більш м`який запобіжний захід, посилаючись на те, що досудове розслідування завершено, всі слідчі дії проведено, ризики неналежної процесуальної поведінки істотно зменшились, а визначений раніше розмір застави є для підозрюваного завідомо непомірним.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.

У провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 42026040000000088 від 27.02.2026.

03.04.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 03.04.2026 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 998 400 грн 00 коп., строком до 30.05.2026.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 27.05.2026 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 до 24.07.2026, розмір застави залишено без змін -998 400 грн 00 коп.

21.07.2026 стороні захисту, підозрюваному та потерпілому повідомлено про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження, надано доступ до них. На цей час виконуються вимоги ст.290 КПК України.

Виключною метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Статтею 199 КПК України визначено порядок продовження строку тримання під вартою. Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання, порушене у клопотанні прокурора, слідчий суддя зазначає, що станом на 23.07.2026 ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України. Тобто з моменту повідомлення йому про підозру і по цей час існує незмінність підстав для підозри ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного злочину, що є необхідною умовою для того, щоб застосування до нього запобіжного заходу вважалося законним.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті їх оцінки з точки зору достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи недоведення винуватості особи та остаточної кваліфікації, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити обсяг здійснених органом досудового розслідування процесуальних дій, отриманих за їх результатом доказів, які можуть свідчити про вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення.

Дослідивши додані до клопотання матеріали, а саме: протоколи допиту свідків, матеріали виконаного доручення, протоколи за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій, слідчий суддя дійшов висновку, що вони у сукупності свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, яка дала підстави для повідомлення про підозру, та що ОСОБА_4 причетний до цієї події. Станом на 23.07.2026 існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_4 міг вчинити інкримінований йому злочин.

Разом з тим слідчий суддя наголошує, що наявність обґрунтованої підозри сама по собі є недостатньою для продовження строку тримання особи під вартою, оскільки із спливом часу вона втрачає значення і слідчий суддя має встановити, чи існують інші достатні підстави для подальшого позбавлення особи свободи, чи не втратили вони своєї актуальності та чи є вони належними і достатніми.

Слідчим суддею встановлено, що 21.07.2026 сторонам кримінального провадження повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження, тобто розпочато виконання вимог ст.290 КПК України. Для закінчення досудового розслідування необхідно завершити ознайомлення підозрюваних та їх захисників з матеріалами кримінального провадження, скласти обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування та вчинити інші дії, пов`язані із закінченням досудового розслідування.

Виконання зазначених дій необхідне для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При цьому слідчий суддя зазначає, що згідно з ч.10 ст.290 КПК України сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. Отже, слідчим суддею встановлено необхідність вчинення ряду процесуальних дій, які об`єктивно неможливо закінчити до спливу строку дії застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, тобто до 24.07.2026.

Оцінюючи ризики, передбачені ст.177 КПК України, слідчий суддя виходить з того, що з часу постановлення попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою обставини кримінального провадження істотно змінилися: досудове розслідування завершено, всі слідчі (розшукові) та негласні слідчі (розшукові) дії проведено, докази зібрано і процесуально закріплено, а їх сукупність відкрито стороні захисту в порядку ст.290 КПК України.

За таких обставин ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України (знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення), на цей час відпав, оскільки відповідні речі та документи вилучено, оглянуто, долучено до матеріалів кримінального провадження та відкрито стороні захисту, а тому підозрюваний позбавлений об`єктивної можливості вплинути на них. Доводи клопотання про те, що злочинну діяльність підозрюваного викрито не в повній мірі та здійснюється збір доказів, спростовуються самим фактом завершення досудового розслідування 21.07.2026.

Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється), також не знайшов свого підтвердження. У цій частині клопотання містить лише загальне посилання на репутацію підозрюваного, без наведення конкретних фактичних даних, які б свідчили про намір ОСОБА_4 продовжити кримінальну діяльність. Сама лише тяжкість інкримінованого злочину не може бути достатньою підставою для висновку про існування вказаного ризику.

Водночас слідчий суддя вважає доведеним, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, не відпав і не зменшився. Підозрюваному повідомлено про підозру у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років, а суворість можливого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування. Слідчий суддя враховує також, що за версією досудового розслідування саме ОСОБА_4 виконував організаційні функції у групі, підтримував контакти з невстановленими особами, які безпосередньо забезпечували перетин державного кордону, а тому обізнаний з механізмами, маршрутами та каналами незаконного переправлення осіб через державний кордон України поза пунктами пропуску та має відповідні зв`язки. Ця обставина об`єктивно підвищує ризик виїзду підозрюваного за межі України з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Крім того, підозрюваний не працевлаштований, не має постійного законного джерела доходу, що свідчить про слабкість соціальних зв`язків, здатних утримати його від залишення місця проживання.

Слідчий суддя також погоджується з доводами прокурора про існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, проте виключно в частині можливого незаконного впливу на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні. Так, кримінальне провадження здійснюється щодо групи осіб, окремих учасників якої досудовим розслідуванням не встановлено, а підозрюваним, які діяли за попередньою змовою, відомі анкетні дані одне одного та характер взаємних стосунків. У зв`язку із завершенням досудового розслідування та відкриттям матеріалів підозрюваним відомий повний обсяг зібраних доказів, що створює реальну можливість узгодження позицій співучасників щодо обставин вчиненого та здійснення впливу на інших підозрюваних з метою зміни ними своїх показань.

Натомість ризик незаконного впливу на свідків слідчий суддя оцінює як такий, що істотно зменшився, оскільки свідків у кримінальному провадженні допитано, їх показання процесуально зафіксовано, досудове розслідування завершено, а прокурором не наведено конкретних даних про спроби підозрюваного вступити у контакт зі свідками чи вплинути на них протягом усього періоду тримання під вартою.

Окрім існування обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, слідчим суддею відповідно до ст.178 КПК України оцінено в сукупності вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою, вік та стан здоров`я підозрюваного, його сімейний та майновий стан, репутацію та міцність соціальних зв`язків, а також загальну тривалість тримання під вартою.

Так, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 є громадянином України, раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Стан здоров`я підозрюваного під час перебування під вартою не погіршився, дані про наявність захворювань, які перешкоджають триманню під вартою, слідчому судді не надано. Під вартою підозрюваний перебуває з 03.04.2026, тобто понад три місяці.

Враховуючи всі наведені обставини у їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовження строку застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 30 (тридцять) днів, оскільки такий строк є достатнім для завершення ознайомлення учасників кримінального провадження з матеріалами досудового розслідування та складання обвинувального акта, і водночас відповідає вимозі розумності строку тримання особи під вартою.

Клопотання прокурора в частині продовження строку дії запобіжного заходу «до проведення підготовчого судового засідання» задоволенню не підлягає, оскільки згідно з п.4 ч.1 ст.196 та ч.1 ст.197 КПК України в ухвалі про застосування (продовження) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково зазначається конкретний строк її дії, який не може перевищувати шістдесяти днів та обчислюється в межах строку досудового розслідування. Продовження строку тримання під вартою на невизначений строк, який пов`язується з настанням майбутньої події, кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Вирішуючи питання про розмір застави, слідчий суддя виходить з такого.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.332 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином.

Раніше визначений підозрюваному розмір застави 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (998 400 грн 00 коп.) перевищував межі, встановлені п.2 ч.5 ст.182 КПК України, та був визначений із застосуванням абз.2 ч.5 ст.182 КПК України як виключний, з огляду на встановлену на той час сукупність чотирьох ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та початкову стадію досудового розслідування.

Станом на 23.07.2026 така сукупність ризиків істотно зменшилась: ризики, передбачені п.п.2, 5 ч.1 ст.177 КПК України, відпали, ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, зберігається лише в частині можливого впливу на інших підозрюваних, а досудове розслідування завершено. За таких обставин підстави для збереження застави у розмірі, який перевищує встановлені законом межі, відпали.

Крім того, слідчий суддя враховує майновий та сімейний стан підозрюваного, який тривалий час перебуває під вартою, не має постійного джерела доходу та має на утриманні неповнолітню дитину. Європейський суд з прав людини послідовно наголошує, що розмір застави має визначатися з урахуванням особи затриманого, його майна та зв`язків із особами, які надають забезпечення, і не повинен бути таким, що унеможливлює її внесення.

З урахуванням наведеного слідчий суддя вважає за необхідне зменшити розмір застави до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто до 66 560 грн 00 коп., що відповідає межам, встановленим п.2 ч.5 ст.182 КПК України, є співмірним із характером та кількістю ризиків, які зберігаються, та достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

За таких обставин клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 176, 178, ч. 4 ст.182, ст.ст. 183, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк 30 (тридцять) днів, а саме з 23 липня 2026 року по 21 серпня 2026 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала втрачає силу 22.08.2026 року о 00 год. 00 хв., якщо строк тримання під вартою не буде продовжено.

Одночасно визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 66 560 грн. 00 коп. (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят грн 00 коп), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу протягом її дії.

Покласти на підозрюваного у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю; не відлучатися з міста Тернівка, в якому він постійно проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не спілкуватися з усіма іншими учасниками даного кримінального провадження; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «ДНІПРОВСЬКА УСТАНОВА ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ (№4)».

Продовження цього строку можливе у порядку передбаченому ст.199 КПК України.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали слідча суддя склала 24.07.2026

Слідчий суддя ОСОБА_1