Ухвала суду № 138459978, 24.07.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/7917/25

Провадження № 2-п/209/39/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючої судді - Левицької Н.В.,

за участі секретаря судового засідання - Погрібної О.В.,

відповідача ОСОБА_1 та його представника Чекуріна С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Чекурін Сергій Анатолійович про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 11 лютого 2026 року у цивільній справі №209/7917/25 за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

24 червня 2026 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Чекуріна Сергія Анатолійовича через підсистему «Електронний суд» звернувся до Дніпровського районного суду міста Кам`янського із заявою про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 11.02.2026 по цивільній справі №209/7917/25 за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2026, головуючою суддею з розгляду вказаної заяви визначено суддю Левицьку Н.В.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 25 червня 2026 року заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Чекурін Сергій Анатолійович про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 11 лютого 2026 року по цивільній справі №209/7917/25 за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

29 червня 2026 року до суду, через підсистему «Електронний суд» представником позивача АТ «Таскомбанк» скеровано заперечення на заяву про перегляд заочного рішення по справі №209/7917/25, зі змісту якого вбачається, що представник позивача не вбачає підстав для скасування заочного рішення, у зв`язку з відсутністю підстав та доказів не підтвердження викладених відповідачем обставин.

Представником відповідача адвокатом Чекуріним С.А. 03 липня 2026 року згенеровано та скеровано через підсистему «Електронний суд» заяву про усунення недоліків на виконання ухвали суду від 25 червня 2026, яка отримана та зареєстрована судом 06 липня 2026 року.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 11 лютого 2026 року у цивільній справі №209/7917/25 позовні вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за заявою договором № 002/20616458-CK_SB від 29.05.2023 року у розмірі 49082 грн 73 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 грн 40 коп.

Також зазначає про те, що він не був повідомлений про розгляд справи, а висновок суду про можливість, на підставі ст. 280, 281 , 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України був передчасним.

В поданій заяві про перегляд заочного рішення сторона відповідача вказувала, що згідно довідок військової частини НОМЕР_1 від 01.07.2025 року та №2421 від 17.06.2026 року, вбачається, що молодший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) з 17 червня 2025 року по теперішній час», а у зв`язку з тим що ОСОБА_1 знаходився за межами Дніпропетровській області в зоні бойових дій, то довідку він мав можливість передати адвокату після ухвалення заочного рішення. Разом з тим, сторона відповідача в первинній заяві зазначала що розгляд в загальному порядку надасть можливість стороні відповідача підготувати та аргументовано обґрунтувати свою правову позицію по предмету спору з наданням відповідних доказів і документів, та з урахуванням статуса відповідача, - «військослужбовець», про ще раніше не було відомо суду, та не зараховувалося при прийнятті заочного рішення. Тобто, за змістом вказаних положень чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судові засідання 08.01. та 11.02 2026 року, про які відповідач не зміг завчасно повідомити, оскільки знаходився за межами місця в зоні бойових дій.

Також на підставу скасування рішення покликається на Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та вказує, що Банки під час дії особливого періоду не мають право нараховувати відсотки, а у випадку нарахування зобов`язані їх списати, але банк нарахував заборгованість по процентам (в т. ч. прострочена) 9159,81 грн., які позивач просить суд стягнути з відповідача.

Крім того, відповідачем ОСОБА_1 надані представнику, адвокату оригінали Довідки про залишок, заборгованість та рух коштів від 12.03.2026 року 11:01:10 на клієнта ОСОБА_1 , де чітко визначено, що в період з 01.03.2026 року по 12.03.2026 року сума заборгованості складає 33 778,58 грн., в той час як Рішенням суду стягнуто 39 922,92 грн. - заборгованість по тілу кредиту, саме ця сума відповідає заборгованості періоду з 01.11.2025 року, як зазначено в довідці; другою довідкою станом на 06.06.2026 року зазначена заборгованість ОСОБА_1 в сумі 26 278,58 грн., які підписані Директором з розвитку бізнеса Ганною Тігіпко- Байковською та закріплені печаткою «Таскомбанка», а відтак просить суд:

звільнити відповідача ОСОБА_1 від сплати судового збору, як військовослужбовця, до ухвалення судового рішення у справі;

заяву представника відповідача адвоката Чекуріна С.А. про перегляд заочного рішення по справі № 209/7917/25 за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити та скасувати заочне рішення Дніпровського районного суду № 209/7917/25 від 11 лютого 2026 року у цивільній справі за позовом Акціонерного Товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості;

розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

09 липня 2026 року представником позивача АТ «Таскомбанк» через підсистему «Електронний суд» скеровано заперечення на уточнену позовну заяву, в обґрунтування якої вказано, що в даній заяві відповідача поважність причин не була аргументована, а також важливо взяти до уваги той факт, що в договорі відповідач не вказав нового місця для отримання повідомлень, хоча за умовами договору мав про це повідомити банк. Також, як вбачається із заяв сторони відповідача, відповідач знав про судове провадження, проте зазначає про відсутність можливості подавати відповідь на відзив, заперечення тощо, проте доказів об`єктивної неможливості цього не надає. Крім того вказує, що відповідач набув статус військовослужбовця 17.06.2025 року, а розрахунок заборгованості, який підтверджує позовні вимоги сформований 07.05.2025 року, тобто ще до набуття статусу військовослужбовця, а тому відсотки не могли не нараховуватися та не можуть бути списаними, оскільки в період строку дії договору відповідач не мав статусу військовослужбовця. Тобто, аргументи щодо списання заборгованості по відсотках з посиланням на статус військовослужбовця, що набутий уже після закінчення строку договору є недоцільними та хибним. Отже, представник позивача вважав, що заочне рішення суду по справі №209/7917/25 від 11 лютого 2026 року не підлягає скасуванню.

08.07.2026 ухвалою суду поновлено відповідачу строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, прийнято заяву про перегляд заочного рішення та призначено судове засідання на 24 липня 2026 року об 11 год.00 хвилин.

У судове засідання представник АТ «Таскомбанк» не з`явився про дату, час та місце розгляду прави повідомлявся належним чином. Про причини не явки суд не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань не надав.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 у судовому засідання заяву про перегляд заочного рішенні Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 11.02.2026 підтримали у повному обсязі, з підстав викладених у неї та просили останню задовольнити.

Вислухавши думку відповідача та його представника, дослідивши матеріали заяви, матеріали цивільної справи № 209/7917/25, суд встановив наступне.

Норми права, які застосував суд.

Відповідно до положень ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Частина третя статті 287 ЦПК України встановлює, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Згідно з пунктом 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» №2 від 12.06.2009 року заочний розгляд судом цивільної справи відповідно до ст. 224 ЦПК України допускається у тому разі, коли відповідач або всі відповідачі у справі, якщо їх було кілька, повідомлені належним чином про час і місце судового розгляду, не з`явилися в судове засідання при відсутності в ньому їх представників і від них не надійшло повідомлення про причини неявки чи зазначені ними причини визнані неповажними і проти такого розгляду справи не заперечує позивач та ним не було змінено предмета або підстави позову чи розміру позовних вимог.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Використання законодавцем в конструкції коментованої ст.288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку. За змістом вказаних норм наявність цих двох підстав для скасування заочного рішення є обов`язковою.

Фактичні обставини справи, та мотивована оцінка суду, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення заяви.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 11.02.2026 ухваленому у справі за позовом Акціонерного Товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за заявою- договором № 002/20616458-CK_SB від 29.05.2023 року у розмірі 49082 (сорок дев`ять тисяч вісімдесят дві) гривні 73 копійки, також сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Вказане рішення суду набрало законної сили 13 березня 2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Аналіз вищезазначеної статті свідчить про те, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку обов`язкової наявності одночасно двох обставин: перша - відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; друга - докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлявся судом шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справи разом з копією позовної заяви та доданими до неї матеріалами за адресою його реєстрації, а саме: АДРЕСА_2 . Проте, поштова кореспонденція суду відповідачу працівниками пошти вручена не була, про що свідчить наявний в матеріалах справи повернутий конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 147,158). Також відповідач повідомлявся шляхом направлення судових повісток на номер телефону, зазначений у позовній заяві та шляхом розміщення оголошення на веб-сайті «Судова влада України».

У заяві на скасування заочного рішення представник відповідача покликається на те, що відповідач з 17 червня 2025 року по теперішній час перебуває на військовій службі, а тому не був своєчасно повідомлений про розгляд справи.

Суд вважає, що відповідач за наслідком не обізнаності про наявне судове провадження був позбавлений можливості надати відзив на позовну заяву, докази на підтвердження заперечень проти позову, можливості довести свої заперечення, а тому вище зазначені обставини не були враховані судом під час ухвалення рішення суду, які в свою чергу мають істотне значення для правильного вирішення спору в цій справі.

Так, у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід`ємними частинами права на суд необхідно розглядати, зокрема, такі вимоги: вимога змагальності процесу відповідно до статті 6 Конвенції передбачає наявність можливості бути поінформованим і коментувати зауваження або докази, представлені протилежною стороною, в ході розгляду; право на публічне слухання, що передбачає право на усне слухання і особисту присутність сторони в цивільному судовому процесі перед судом (справа «Екбатані проти Швеції» (Ekbatani v. Sweden, 26 травня 1988 року, пункти24-33); право на ефективну участь («T. та V. проти Сполученого Королівства», 16 грудня 1999 року, пункти 83-89).

Частиною 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Стаття 6 Конвенції головним чином служить для визначення того, чи були надані заявнику достатні можливості викласти свою позицію і оскаржити докази, які він вважав недостовірними, а не для того, щоб оцінювати правильність або неправильність рішення, прийнятого національними судами (справа «Каралевічус проти Литви» (Karaleviиius v. Lithuania), 06 червня 2002 року).

Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У п. 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Також відповідно до положень ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Беручи до уваги конкретні обставини справи та доводи заявника, а також з точки зору дотримання права на доступ до правосуддя, проголошеного ст.55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, також враховуючи, що під час винесення заочного рішення не були перевірені з урахуванням думки відповідача усі обставини справи та не були вивчені його докази, суд вважає, що заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Чекурін Сергій Анатолійович про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 11 лютого 2026 року у цивільній справі №209/7917/25 за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, є обґрунтованою та підлягає до задоволення, а рішення суду - скасуванню.

Щодо заявленої вимоги про розгляд справи у загальному позовному провадженні, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

При цьому, згідно ч. ч. 3 4 ст.274 ЦПК України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес. В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування; в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об`єднані з вищезазначеними вимогами.

Крім того, у відповідності до п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються, зокрема, малозначні справи. Відповідно до п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи предмет та ціну позову 49082,73 гривень, яка не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, обраний позивачем спосіб захисту, суд вважає за можливе проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, що відповідає вимогам п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України, якими унормовано, що малозначними є справи у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, 3, 5 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у ч. 1 цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» суд має повноваження відстрочити або розстрочити сплату судового збору за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, апеляційну чи касаційну скаргу; 2) особами, які подають позовну заяву, апеляційну чи касаційну скаргу, є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Суд також може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті.

Тобто законодавцем встановлений вичерпний перелік умов для відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.

Звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, що ст. 129 Конституції України закріплено один із основоположних принципів правосуддя - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Заявивши клопотання про звільнення від сплати судового збору, заявник вказує, що є військовослужбовцем. На підтвердження наведених обставин відповідачем надано довідку військової частини НОМЕР_1 про проходження служби.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Враховуючи вищевикладене, заявник ОСОБА_1 , є військовослужбовцем, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 17.06.2026 року, останній перебуває на військовій службі у В/Ч НОМЕР_1 з 17.06.2025 року по теперішній час, клопотання про звільнення від сплати судового збору підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 175, 177, 187, 261, 274-279, 352-355 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чекурін Сергій Анатолійович про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 11 лютого 2026 року у цивільній справі №209/7917/25 за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.

Заочне рішення Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 11 лютого 2026 у справі №209/7917/25 за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - скасувати.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання заяви про перегляд заочного рішення.

Призначити справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у судове засідання у приміщенні Дніпровського районного суду міста Кам`янського на 21 вересня 2026 року об 11-00 годині, з викликом сторін, про що повідомити учасників судового розгляду.

Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк із дня вручення даної ухвали для надання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України.

Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) відповідачами одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Роз`яснити відповідачу, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст.193ЦПК України у встановлений строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: hr.hr.court.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА