Рішення № 138459951, 21.07.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/1283/26

Номер провадження2/173/1448/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

повне

21 липня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Островерхової А.В., за участю секретаря судового засідання Прокоф`євої Н.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ТОВ «Верхньодніпровське БТІ», приватний нотаріус Верхньодніпровського районного нотаріального округу Бас Яніна Анатоліївна про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулася до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_4 .

Після смерті чоловіка позивачка звернулася до приватного нотаріуса Верхньодніпровського нотаріального округу Бас Я.А. із заявою про отримання спадщини, яка складається з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Донька померлого - ОСОБА_3 , відмовилась від свого права на спадщини за законом на користь ОСОБА_2 .

За результатами розгляду заяви ОСОБА_2 було виявлено самочинно добудувані до спірного житлового будинку за вищезазначеною адресою прибудови, а тому нотаріус винесла постанову від 05.03.2026 про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Провадження у справі відкрито 28.04.2026.

Ухвалою від 26.05.2026 закрито підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи.

Позивач та представник позивача у судове засідання не з`явилися, представник позивача надала суду заяву з проханням справу розглянути без їх участі. Позовні вимоги просила задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву з проханням справу розглянути без її участі.

Представник третьої особи ТОВ «Верхньодніпровське БТІ», у судове засідання не з`явилася.

Третя особа приватний нотаріус Бас Я.А., у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву з проханням справу розглянути без її участі. Надала суду копію спадкової справи ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданим 10 квітня 2025 року Верхньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`ямському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) та копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим 20 жовтня 1984 року Новомиколаївською селищною радою Дніпропетровської області.

За договором від 09 вересня 1988 року ОСОБА_4 купив житловий будинок з усіма господарськими будівлями в АДРЕСА_1 , розташований на присадибній земельній ділянці розміром 1309 кв.м. по фактичному користуванню. На указаній земельній ділянці розташований житловий будинок А-1, критий шифером, загальною житловою площею 9,8 кв. м. тамбур - а, літня кухня Б, сарай-В, сарай - Г, погріб п/д, уборна - Т, колодязь - К, забор №1, калітка №№2,3, мощення - 1.

Даний договір було посвідчено 09 вересня 1988 року державним нотаріусом Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Комаровою І.В. та зареєстровано в реєстрі за № 1-1527. Право власності на даний будинок було зареєстровано за ОСОБА_4 у Верхньодніпровському бюро технічної інвентаризації 04 жовтня 1988 року, про що свідчить реєстраційний напис до Договору.

Згідно технічного паспорту на будинок, виготовленого КП «Кам`янське районне бюро технічної інвентаризації» 07 листопада 2025 року, на житловий будинок АДРЕСА_1 , при проведенні технічного обстеження, виявлена реконструкція жилого будинку Д-2 розміром 10,45*9,75 1995р, прибудова д1 1995 р. та встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації.

Відповідно до копії листа КП «Кам`янське районне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради за № 2/36 від 17.02.2026 право власності на новоутворений об`єкт, житловий будинок літ. Д-2 за адресою: АДРЕСА_1 , не оформлялось.

Відповідно до копії довідки Верхньодніпровської міської ради за № 160 від 05.05.2025 померлий ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 з 16.05.1990 і по день смерті. На день смерті проживав з ОСОБА_2 .

Відповідно до копії довідки Верхньодніпровської міської ради за № 159 від 05.05.2025 заповіт від імені померлого ОСОБА_4 у виконкомі Новомиколаївської селищної ради не зареєстрований.

Відповідно до копії заяви, зареєстрованої в реєстрі за № 1230 ОСОБА_3 відмовилася від належної їй частки спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 .

Постановою приватного нотаріуса Бас Я.А. від 05.03.2026, ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно, а саме житловий будинок за АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю право встановлювального документа на нерухоме майно.

Між сторонами виникли правовідносини, що виникають із права власності на нерухоме майно. Способом захисту порушених цивільних прав позивачем визначено визнання права власності, з яким погоджується суд. Даний спосіб захисту передбачений ст. 16 ЦК України.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав, зокрема, у нотаріальному порядку.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК - право власності вважається набутим правомірним, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами ч. 1, 2, 6 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону, держава не втрачається у здійснення власником права власності.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємці за законом чи за заповітом мають право прийняти спадщину або не прийняти її.

Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

Відповідно до п. 1 глави 13 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595, нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Відповідно до ч. 2, 3 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7 - Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно з ст. 3 цього Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства,що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Відповідно до п. 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001, не належать до самочинного будівництва індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 05 серпня 1992 року.

Новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього.

Однак, до цього, не будучи житловим будинком з юридичної точки зору, об`єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов`язки. Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 18.11.2015 №6-388цс15, від 27.05.2015 №6-159цс15.

Як роз`яснено в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини. Визнання цих прав та обов`язків за позивачами буде підставою для продовження та завершення розпочатого спадкодавцем будівництва, яке проводилось згідно із законом, і дасть можливість належним чином зареєструвати це нерухоме майно.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 28.04.2022 у справі №359/9695/17 (провадження №61-18743св20), системний аналіз норм статті 376, 1218 ЦК України дає підстави дійти висновку, що якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини.

Отже, спадкоємець має право звернутися до суду з позовом про визнання за ним майнових прав забудовника як таких, що входять до складу спадщини. Такий висновок зробив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду 04.05.2022 у справі №372/4235/19 та у постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 707/1803/16-ц (провадження № 61-1132св17).

Подібні висновки Верховний Суд зробив також у постановах від 12 серпня 2019 року у справі № 607/9408/16-ц (провадження № 61-27922св18) та від 28 травня 2020 року в справі № 2-2317/11 (провадження № 61-13194св18).

Водночас, якщо закон був порушений і дозвільних та технічних документів на будівництво не було, то таке нерухоме майно слід вважати самочинно збудованим, а легалізувати його через правову процедуру успадкування неможливо. Відповідне положення міститься у постанові Верховного Суду від 09.06.2020 у справі №347/2273/17.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2022 року по справі № 359/9695/17, Верховний Суд виходить з того, що якщо будівництво здійснювалось згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки, як забудовника входять до складу спадщини на підставі статті 1216 ЦК України. Самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно не є об`єктом права власності, тому таке майно не входить до складу спадщини.

Відповідно до частини 2 статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно зі частиною другою статті 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

За змістом вказаних норм матеріального права, право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці.

Права спадкоємців щодо самочинно збудованого майна визначаються судом відповідно до положень статей 376, 1218 ЦК України, за змістом яких у разі здійснення спадкодавцем самочинного будівництва до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.

Згідно Постанова ВП ВС від 14.09.2021 у справі № 359/5719/17 неприйнятий в експлуатацію об`єкт не є об`єктом цивільних прав. До спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, а також права забудовника.

Отже, позивач як спадкоємець може успадкувати житловий будинок та право власності на будівельні матеріали та конструктивні елементи, що були використані при самочинному будівництві.

Таким чином, беручи до уваги відмову приватного нотаріуса і здобуття, поряд з цим, підтвердження існування права власності спадкодавця на спірний житловий будинок, будівельні матеріали та конструктивні елементи, що були використані при самочинному будівництві, що становлять предмет даного спору - наявні матеріально-правові підстави для задоволення вимог про визнання права власності позивача на це спадкове майно.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов представника позивача Романовської Тетяни Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), треті особи: ТОВ «Верхньодніпровське БТІ» (Дніпропетровська область, Кам`янський район, м. Верхньодніпровськ, вул. Театральна, 16, ЄДРПОУ 44739553), приватний нотаріус Верхньодніпровського районного нотаріального округу Бас Яніна Анатоліївна ( АДРЕСА_2 ) про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) право власності на житловий будинок та будівельні матеріали та конструктивні елементи, що входять до спадкової маси та були використані при самочинному будівництві: житловий будинок літ. Д-2 загальною площею 161,3 кв.м.; прибудова літ. д1; навіс літ. д2; ганок, літ. д3; оглядова яма, літ о/г; погріб, літ. п/г; літня кухня, літ. Б; сарай, літ. Г; паркан, літ. № 1; ворота, літ. № 2; водогін, літ. № 3, розташовані на земельній ділянці по фактичному користуванні загальною площею 1309 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017.

Повний текст рішення суду складений 24.07.2026.

Суддя А.В. Островерхова